

Суспільство
Де і як українцям, які отримали травми через війну, безкоштовно пройти реабілітацію
Як постраждалим внаслідок війни цивільним відновитися після травм та куди звертатися, якщо незаконно вимагають оплатити реабілітацію – дізнаємось разом із Програмою розвитку ООН в Україні (UNDP) у матеріалі від ШоТам.
Кому потрібна реабілітація
Лікування – це лише складова процесу одужання. У випадках багатьох травм, особливо мінно-вибухових, які впливають на фізичні чи когнітивні функції, важливою також є реабілітація. Вона дозволяє не лише вилікуватись, але й максимально відновитися.
Як в Україні безкоштовно пройти реабілітацію
Держава фінансує видатки на лікування та подальшу медичну реабілітацію українців, а лікарні отримують оплату від Національної служби здоров’я України (НСЗУ) за надані пацієнтам медпослуги.
Усі послуги з реабілітації українців покриває Програма медичних гарантій. У переліку видів медичної допомоги, включених до програми, поруч з невідкладною, вторинною та третинною є й реабілітаційна та паліативна. Отримати її можна в лікарні одразу після стабілізації стану.
Наприкінці 2022 року в Україні розширили Програму медичних гарантій. Там зʼявилися нові пакети меддопомоги: «Реабілітаційна допомога дорослим і дітям у стаціонарних умовах» і «Реабілітаційна допомога дорослим і дітям в амбулаторних умовах».
Де отримати реабілітаційну допомогу
Для проходження реабілітації амбулаторно пацієнту/-ці вистачить електронного направлення від лікаря первинної ланки (наприклад, сімейного лікаря, терапевта або педіатра) або лікуючого.
А ось для проходження стаціонарної реабілітації треба отримати електронне направлення саме від лікуючого лікаря. Послуга залишиться доступною для пацієнта/-ки й у випадку, якщо його/її переведуть з одного медзакладу чи клінічного підрозділу до іншого.
Станом на 2023 рік послуги з реабілітації за пакетами медичної допомоги НСЗУ передбачені в 423 державних і приватних лікарнях по всій Україні.
Місце проходження реабілітації пацієнти можуть обрати самі. Для цього після отримання електронного направлення потрібно:
· зайти на сайт Національної служби здоров’я України;
· натиснути на поле «Карта місць надання послуг за договорами з деталізацією за групами послуг»;
· обрати область і населений пункт;
· у полі «Група послуг» обрати 53 пункт «Реабілітаційна допомога дорослим і дітям у стаціонарних умовах» або 54 пункт «Реабілітаційна допомога дорослим і дітям в амбулаторних умовах».
Якщо пацієнту/-ці незручно чи складно користуватися сайтом, достатньо зателефонувати за безкоштовним номером НСЗУ – 16-77. Фахівці розкажуть про заклади, які надають потрібні послуги.
Які фахівці працюють з пацієнтами
Відновитися після травми українцям допоможе не лише реабілітолог, а й мультидисциплінарна команда, до якої належать фахівці різних профілів. Основне завдання команди – максимально відновити психічні й фізичні функції постраждалого:
· лікарі фізичної та реабілітаційної медицини, які очолюють команду, відповідають за організацію її роботи й виконання індивідуального реабілітаційного плану;
· фізичні терапевти, які не є лікарями, але допомагають, наскільки це можливо, відновити рухові функції організму;
· ерготерапевти – спеціалісти, що відновлюють побутові, соціальні, робочі навички людини після травми;
· терапевти з мови й мовлення;
· протезисти-ортезисти;
· психологи та психотерапевти;
· медичні сестри з реабілітації;
· асистенти фізичних терапевтів та ерготерапевтів.
Також до складу мультидисциплінарної команди має входити соціальний працівник, який допомагає клієнту з отриманням соціальних послуг та оформленням документів для соціальної допомоги чи отримання статусу інвалідності.
Як відбувається реабілітація
Держава пропонує українцям саме доказову реабілітацію – це комплекс складних заходів фізичного та, за потреби, психологічного спрямування. У межах пакета допомоги кожен пацієнт та пацієнтка мають право безоплатно отримати:
· індивідуальний реабілітаційний план і програму реабілітаційної терапії;
· необхідні лабораторні й інструментальні обстеження;
· реабілітаційну допомогу одночасно за кількома напрямами (нейрореабілітація та/чи ортопедична реабілітація, та/чи кардіо-респіраторна реабілітація тощо) в стаціонарних умовах;
· психологічну допомогу;
· своєчасне знеболення на всіх етапах реабілітації;
· лікарські засоби з Національного переліку основних лікарських засобів тощо.
Якщо йдеться про послуги за одним напрямом, то реабілітаційний цикл має тривати щонайменше 14 днів, за двома та більше – не менш ніж 21 день. Кожен пацієнт чи пацієнтка можуть безоплатно пройти два реабілітаційні цикли протягом року.
Отримати можна й послуги нейрореабілітації, ортопедичної, психологічної, кардіо-респіраторної або комплексної реабілітації. Якщо фахівець побачить таку потребу, то внесе це до індивідуального реабілітаційного плану пацієнта.
Пасивна реабілітація
У лікарнях, які працюють за Програмою медичних гарантій, не мають пропонувати лікувальні грязі, мінеральну воду чи термальні ванни. Річ у тім, що ці методи не мають доведеної ефективності, тому й не покриваються державою. Якщо вам пропонують такі послуги в медзакладах, МОЗ закликає одразу звертатися на гарячу лінію НСЗУ (16-77).
Названі методи – це так звана «пасивна реабілітація», коли пацієнт лежить у ванні чи гріється під електрофорезом. Доведеної ефективності та наукового підґрунтя того, що такі методи відновлюють рух, немає.
У МОЗ вказують, що лежачи або сидячи пацієнт не досягне жодних результатів у фізичній реабілітації. Тож тисячі гривень, витрачені на санаторно-курортне лікування, не принесуть бажаних результатів. Процес комплексного фізичного відновлення людини – це рух.
Що робити, якщо в лікарні просять заплатити
Через війну деякі лікарні можуть бути перевантажені допомогою постраждалим, і подекуди на місцевому рівні може бути ухвалене рішення про тимчасове ненадання планової допомоги. Тоді пацієнт може звернутися до будь-якого іншого медзакладу, де надають потрібні йому послуги. Місце реєстрації чи проживання не мають значення для вибору лікарні.
Якщо ж ви знаєте, що потрібний вам медзаклад повинен надавати послуги безкоштовно, але натомість від вас вимагають гроші, не варто їх сплачувати. У МОЗ наголошують: в такому випадку зверніться з офіційною скаргою до головного лікаря чи медичного директора закладу.
Якщо вам відмовляють на рівні керівництва лікарні, напишіть скаргу до Департаменту охорони здоров’я у вашому місті чи регіоні або до власника медзакладу – органу місцевої влади. Зазвичай у назві лікарні зазначено, хто є її власником.
Якщо й на місцевому рівні не вдається розвʼязати проблему, подайте скаргу до НСЗУ через контакт-центр або листом на поштову адресу: м. Київ, проспект Степана Бандери, 19, індекс 04073; або на електронну адресу: [email protected].
У скарзі потрібно зазначити:
· прізвище, ім’я та по батькові, дату народження (у форматі день, місяць, рік народження);
· дату відмови в медичній послузі;
· повну назву лікарні;
· посаду, прізвище, ім’я та по батькові працівника, який порушує ваші права;
· детальний опис ситуації: у чому саме відмовили (або вимагали гроші), за яких обставин, яку суму ви витратили на допомогу або яку суму від вас вимагали;
· контакти, за якими з вами можна зв’язатися: номер телефону, електронна пошта.
У МОЗ наголошують, що небайдужа громадянська позиція українців дозволить не тільки об’єктивно відреагувати на окрему ситуацію, а й покращити медичну систему в Україні.
Матеріал створено в партнерстві з Програмою розвитку ООН (UNDP) в Україні та за підтримки Уряду Японії. Серія публікацій реалізується в межах проєкту «Сприяння безпеці людей в Україні шляхом реагування на багатовимірну кризу, спричинену війною». Думки, висловлені тут, належать авторам і не обов’язково відображають точку зору UNDP в Україні чи Уряду Японії.
Суспільство

На правому березі Києва запустили першу екомашину, яка збиратиме використані батарейки на перероблення. Машина вивозитиме батарейки з усіх пунктів приймання руху «Батарейки, здавайтеся!».
Про це повідомили в русі «Батарейки, здавайтеся!».
Тест-драйв машини тривав упродовж місяця. Вона змогла перевезти понад п’ять тонн батарейок, які здавали кияни у магазинах-партнерах та будинках, що зареєстровані у програмі руху.
Читайте також: UAnimals оголосили лавреатів Всеукраїнської зоозахисної премії
Батарейки за принципом 100% перероблення залежно від типу передадуть таким заводам:
- Eneris Recupyl в Польщі;
- Accurec в Німеччині;
- EraSteel у Франції тощо.
Перероблення матеріалу повністю фінансують партнери руху, а саме виробники й дистриб’ютори батарейок: Panasonic, VARTA, Duracell, GP Batteries та інші компанії.


Нагадаємо, що розробники з України запустили платформу для бронювання будинків на природі.
Фото: фейсбук-сторінка «Батарейки, здавайтеся!»
Суспільство

«Культурні сили» та платформа «Меморіал» 26 березня провели захід, який присвятили розвитку культури підтримки жінок, які втратили чоловіків на війні. На події відбувся відкритий діалог між лідерками громадянського суспільства, представниками патронатних служб, військовими, волонтерами та митцями.
Про це повідомили в «Культурних силах».
Що обговорили на заході
Подію організували для того, аби почати діалог на важливу тему, яку можуть оминати у суспільстві через її важкість. Спікери обговорювали, як не залишати жінок, які втратили коханих наодинці з горем, а також як навчитися не шкодити, натомість вміти підтримувати і турбуватися.
На панелі «Культура підтримки» керівниця психологічного простору «ПроЖИТИ» Катерина Чижик розповіла:
«Для мене особисто одним із тригерних слів було “тримайся”. Нема мені за що триматися, нема за кого триматися. І ще, коли сусіди або хтось кажуть: “та молода, ще вийдеш заміж” — це саме болюче, що можна сказати жінці, яка втратила свого коханого чоловіка».
Катерина втратила свого чоловіка у 2023 році. Аби пережити цю подію, жінка почала створювати власне місце сили. У цей період виник психологічний простір «ПроЖИТИ».
Читайте також: Ukraїner та PR Army створили фільм про депортацію кримських татар (ВІДЕО)

У «Культурних силах» зазначили, що саме в громадському секторі започатковують проєкти, які можуть полегшувати проживання горя втрати.
«Якби не громадський сектор, я взагалі не уявляю, що було б з багатьма членами родин загиблих. Громадським організаціям, які підтримують рідних і близьких загиблих воїнів, треба об’єднувати зусилля, бо державним органам та суспільству часто байдуже на їх проблеми»‚ — розповіла очільниця фонду «Маємо жити» Оксана Боркун.
Також важливою темою для жінок, які втратили своїх чоловіків, є збереження пам’яті про них. Керівниця патронатної служби «Азов.Супровід» Ріна Рєзнік зазначила:
«Є величезна кількість онлайн-петицій про присвоєння звання Героїв України. І ми з одного боку розуміємо, що кожен з загиблих — герой цієї країни, а з іншого боку також розуміємо, що не можемо забезпечити кожному цю державну нагороду, назву міста, назву вулиці й таке інше. Зараз це є найбільшим випробуванням, як весь цей обсяг горя акумулювати і дати кожній індивідуальній, величезній, серйозній трагедії достатньо простору і місця для того, щоб це вшанування було достатньо гідним і великим».
Презентація кліпу «Місто наречених»
На події «Культурні сили» представили новий кліп на пісню Саші Чемерова «Місто наречених». Його присвятили жінкам, які пережили втрату. У кліпі знялася Таті Сонце (Тетяна Мельник).
«Головна героїня цього кліпу не актриса, це жінка, котра втратила свого коханого на війні. І тут на екрані ми можемо бачити не гру, а власне проживання втрати», — зазначив засновник платформи «Культурні сили» Миколай Сєрга.
Автор пісні Саша Чемеров поділився своїми емоціями від переглядання кліпу:
«Як і всі присутні, я вперше дивився цей кліп. І мені важко було втримати сльози. Моїм завданням було не констатувати факт втрати, а дати надію. Тому що життя все ж таки продовжується, все ж таки життя має сенс».
Довідка
«Культурні сили» — це платформа, що об’єднує військових творчих професій, культурних діячів, аналітиків та волонтерів. До цієї платформи входять такі проєкти та бренди:
- «Культурний десант»;
- «Книга на фронт»;
- «Фронтова студія»;
- «Оркестр 59» тощо.
«Культурні сили» формують та розвивають воїнську культуру, забезпечують морально-психологічну підтримку військових, підтримують родини загиблих, розвивають культурну дипломатію та впроваджують стратегії впливу через культуру та мистецтво.
Нагадаємо, що «Культурні сили» провели у Києві відкриту розмову, присвячену колективній пам’яті.
Фото: «Культурні сили»
Суспільство

У Києві відкриють новий креативний простір MLYN design hub, присвячений сучасному українському дизайну. Відвідувати простір можна буде щодня та безплатно. Відкриття MLYN design hub запланували на квітень 2025 року.
Про це повідомили у команді простору.
Що буде в MLYN design hub
Простір працюватиме у стінах колишнього заводу «КиївМлин», у якого й запозичили частину назви. Головна мета проєкту — знайомити українців з якісними предметами інтер’єру, що виробили в Україні, та популяризувати їх.
Українські виробники та дизайнери зможуть представляти свої роботи у межах експозицій інтер’єрних предметів. Виставкова зала оновлюватиметься кожні три-чотири місяці.
«В MLYN design hub ми прагнемо зробити сучасний український дизайн більш помітним для широкої аудиторії. Тому відкрили цей простір — затишний, дружній, наповнений подіями, який щоденно дає можливості для розвитку і популяризації дизайну. Тут українські виробники і дизайнери можуть представити свої роботи на постійній основі, а відвідувачі — відкрити для себе якісні, естетично довершені предмети інтер’єру, створені в Україні», — зазначив засновник MLYN design hub Роман Михайлов.
Читайте також: «Довженко-Центр» запускає у шести містах кіноклуб

Перша експозиція
Першою виставкою у просторі стане експозиція під назвою «Зерно». Її створили під кураторством артдиректорки простору Ярослави України.
«Експозиція “Зерно” представить інсталяції різних інтер’єрних зон, скомпонованих з предметів українського виробництва. В ній ми переосмислимо традиції нашого дизайну в потоці сучасних тенденцій», — розповіла Ярослава Україна.
MLYN design hub працюватиме щодня, вхід для відвідувачів вільний. Експозиційна зона працюватиме з 10:00 до 19:00, а подієва зала прийматиме заходи до 23:00. Простір розташований за адресою вулиця Спаська, 36/31, на другому поверсі.



Раніше ми писали, що анонімний митець зі Львова зібрав понад мільйон гривень на військо за допомогою картин.
Фото: MLYN design hub