

Суспільство
Cтартував конкурс малих грантів для урбаністичних мікро-проєктів громад
В Україні почався конкурс малих грантів DREAMactions 4.0 для громад, щоб реалізувати урбаністичні мікро-проєкти й створити кращі умови для життя.
Про це ШоТам повідомили організатори ініціативи.
Зазначається, що про початок 4-го випуску Конкурсу малих грантів DREAMactions оголосили CANactions School та Western NIS Enterprise Fund, які підтримують ініціативу з просування реформ в Україні та трансформаційні проєкти.
Мета DREAMactions 4.0. — підтримка громад в процесі їхньої трансформації та розвитку шляхом надання мікрогрантів та освітнього компоненту.
«Часто побутує стереотип, що проєкти змін можливі лише за наявності великих фінансових ресурсів. Впродовж трьох попередніх конкурсів, нам вдалося довести, що найважливіше – це залученість громади. Тому ми вчетверте надамо ОТГ не лише мікрофінансування, а й навички та знання, як формувати команди, співпрацювати з владою, забезпечити результат та шукати партнерів для подальшого розвитку їхніх громад», зазначила Ірина Озимок – керівниця Програми місцевого економічного розвитку WNISEF.
Особливості конкурсу
За результатами трьох попередніх конкурсів DREAMactions:
- отримано 814 проєкти,
- відібрано 22 проєкта-переможця.
- надано сукупну грантову підтримку в розмірі 1 578 363 грн.
Читайте також: «Забрав у дітей котлети й дав нагетси». Як Євген Клопотенко замінює радянське меню у школах
Опираючись на досвід попередніх наборів, DREAMactions 4.0 міститить такі інновації:
- орієнтований на – зареєстрованих на території малих та середніх (50-100 тис.ос.) міст України юридичних осіб (в тому числі ФОП, КП та ін) та громадських організацій;
- передбачає співпрацю громади з місцевою владою (фіксується листом-підтримкою) та співфінансування (форми листів – довільні);
- фокус проєктів – мікро-проєкти тактичного урбанізму;
- освітній компонент для всіх учасників задля посилення їх спроможності успішно впровадити проєкти.
Відбір проєктів доволі складний та передбачає два етапи: після проходження освітнього компоненту, команди за підтримки експертів матимуть змогу доопрацювати свої ідеї та захистити їх на другому етапі відбору.
Запрошені експерти Конкурсу – провідні фахівці і фахівчині різних сфер — фінансів, комунікації, урбаністики, економіки. Вони допомагатимуть командам вдосконалити їх проєктні пропозиції та забезпечити результативність на місцях.
Умови подання заявки
Конкурсом передбачено надання грантів у розмірі до 100 000 грн кожному з п’ятьох переможців.
Обов’язковою умовою формування бюджету конкурсної заявки є співфінансування, яке повинно складати щонайменше 30% від загального бюджету. Розмір грантової заявки розраховується за формулою = загальний бюджет – співфінансування. Джерелом співфінансування можуть бути кошти з місцевого бюджету, залучені завдяки підтримці бізнес-партнерів чи за участі громади.
Читайте також: Вирватись з міста: 9 унікальних місць для відпочинку на Київщині, про які ви не чули
Кінцевий термін прийому заявок: 24 вересня 2021 року (18:59 за київським часом).
Оголошення відібраних проєктів-фіналістів відбудеться 8 жовтня 2021
Освітній компонент триватиме з 11 до 22 жовтня 2021 року
Термін впровадження проєктів триватиме до червня 2022 року.
Нагадаємо, U-LEAD запустила нову ініціативу для українських громад.
Як ми повідомляли раніше, для молоді Донеччини й Луганщини оголосили гранти на навчання.
Суспільство

2 квітня — Міжнародний день поширення інформації про аутизм. Це учителька, методологиня БФ «СпівДія заради Дітей» Ксенія Костюченко та її син Юрчик. Вони підготували для ШоТам відповіді на найпоширеніші міфи про розлади аутистичного спектра (РАС), з якими зіштовхуються постійно. Усі фрази, які ви побачите тут, Ксенія часто чула від інших людей. Тепер вона розповідає, що з ними не так.
1. «Ви ж його лікуєте? Треба лікувати, обовʼязково!»
Міф: Аутизм — це хвороба, яку можна вилікувати.
Насправді РАС — це нейровідмінність, а не хвороба. Це вроджена особливість розвитку мозку, яка залишається з людиною на все життя.

Ксенія
У нас немає показів для прийому жодних препаратів. Єдине, що «показано» — це створення умов для гармонійного розвитку та соціалізації, тобто інклюзія.

Юрчик
Я відвідую спеціалістів, з якими вчуся краще розмовляти та спілкуватися, спокійніше реагувати на звуки, контролювати свої рухи та бажання. Якщо чогось не вмію, то я або вже в процесі навчання, або воно в мене на черзі.
2. «У Юрчика талант до музики — напевно, через те, що в нього РАС»
Міф: Усі люди з аутизмом — генії або мають унікальні здібності.
Цей міф популярний завдяки фільмам і серіалам. Насправді лише частина людей з аутизмом має так звані «острівці геніальності», але більшість перебувають на різних рівнях інтелектуальних здібностей, як і нейротипові люди.

Юрчик
У музичній школі кажуть, що я дійсно дуже здібний. Але в нас уся сімʼя музикальна — всі грають на музичних інструментах і співають, — тому батьки вчасно це помітили та намагаються розвивати. Я граю на флейті, співаю дискантом (високим хлопчачим голосом — ред.) і можу підібрати будь-яку мелодію на фортепіано. Але значно більше люблю грати в планшет.
3. «Ви що, робили йому щеплення?»
Міф: Вакцинація спричиняє аутизм.
Цей міф спростували численні наукові дослідження. Первинну статтю, що пов’язувала аутизм з вакцинами, визнали фальсифікацією, а її автора позбавили ліцензії.

Ксенія
У нас зроблені всі щеплення за календарем, адже син не має жодних протипоказань.
4. «О, в нашому класі був хлопчик з РАС — я знаю, що це таке!»
Міф: Усі люди з РАС однакові.
Аутизм — це спектр, а не однакова характеристика для всіх. Деякі люди в спектрі можуть бути надзвичайно комунікабельними, інші — навпаки потребують більше простору. Хтось має виражену сенсорну (доторкову) чутливість, а хтось ні. Дехто може вражати феноменальною пам’яттю або глибокими знаннями в певній галузі, а інші потребують значної підтримки в повсякденному житті.

Юрчик
Я маю гіперчутливість до емоцій, зчитую навіть найнепомітніші. Якщо хтось свариться, мені стає дуже страшно й незатишно.

Ксенія
А один мій учень з РАС міг звернути увагу на чужі емоції, тільки якщо йому про них чітко сказати.
5. «Ти — героїня, якщо виховуєш дитину з аутизмом»
Міф: Щоб виховувати дитину з РАС, потрібні героїчні зусилля.
Це один з тих міфів, який звучить ніби з повагою, але насправді може бути дуже шкідливим. Батьки дітей з РАС часто живуть звичайним життям: піклуються про дітей, підтримують, водять на гуртки, сперечаються про виконання домашніх завдань, купують улюблені іграшки. Так, у їхньому житті можуть бути виклики, але, зрештою, виховання дітей — непроста справа для всіх батьків.

Ксенія
Коли суспільство автоматично записує всіх батьків дітей з РАС у «герої», це створює хибне уявлення, що такі діти — обов’язково «тягар», що з ними завжди складно. Хоча реальність різна: комусь складно, а комусь абсолютно нормально. Для нашої сімʼї, наприклад, виховання дитини з РАС — це просто наше життя, ми не вважаємо його подвигом.
Так, бувають дуже тяжкі випадки, але не лише в сімʼях, де є дитина з РАС. Тому важливо не узагальнювати.
6. «Ми не можемо ризикувати навчальними досягненнями 30 дітей в класі»
Міф: Присутність дітей з аутизмом у класі може негативно впливати на навчання нейротипових учнів.
На жаль, ця думка популярна в школах. І це не дивно, бо є упередження, що дитина з РАС обовʼязково заважатиме, і з нею неможливо буде впоратись, якщо ти не супергерой. Це хибна та шкідлива думка, яка позбавляє учнів можливості підготуватись до реального життя у світі, де різні люди взаємодіють між собою.

Ксенія
На щастя, численні дослідження спростовують цей стереотип і показують переваги інклюзивної освіти для всіх учнів. Це, зокрема, формування толерантності та поваги до різноманітності.
Це розвиває соціальні навички: співпрацю, емпатію та взаємодопомогу. І головне, в інклюзивних класах безперечно було зафіксоване покращення академічних результатів — учні мають вищий рівень успішності, бо там використовують різноманітні педагогічні методики та більше індивідуалізованого підходу.
Я постійно працювала в інклюзивних класах, бо бачу переваги й для себе — я розширюю свої педагогічні компетенції, які приносять користь усім учням.
Суспільство

«Укрзалізниця» додала на платформі Видубичі-Трипільські в Києві зупинки для двох потягів далекого сполучення. З 10 квітня ці потяги зупинятимуться на платформі в обох напрямках.
Про це повідомили в компанії.
На зупинці зупинятимуться такі потяги:
- №79/80 «Січеслав» Дніпро – Львів;
- №793/794 Черкаси – Київ.
Читайте також: Що робити, якщо з додатку «Укрзалізниці» після кібератаки зникли квитки
Платформа Видубичі-Трипільські розташована поруч із Південним мостом та транспортною розв’язкою, що робить її зручною для пересадки. Вона входить до транспортного вузла «Видубичі», який об’єднує:
- станцію метро «Видубичі»;
- приміську платформу «Видубичі» та кільцеву електричку;
- автостанцію «Видубичі».
Як зазначили в УЗ, ця зупинка дозволить мешканцям лівобережних районів Києва швидше та зручніше добиратися до Черкащини, Кіровоградщини та Придніпров’я.
Нагадаємо, що «Укрзалізниця» впровадила безплатні пропозиції для пасажирів.
Фото обкладинки: RailGallery
Суспільство

Активісти руху «Жовта стрічка» до початку другого місяця весни розповсюдили у Сімферополі, Севастополі, Бахчисараї, Ялті та Армянську символи спротиву.
Про це повідомили у «Жовтій стрічці».
«Квітень вступає у свої права, а рух спротиву продовжує невтомно доводити, що Крим — це Україна. Бо спротив триває. Бо українці борються. Бо кожного дня на Кримському півострові тривають акції спротиву, і сьогоднішній день не виключення. Бо КРИМ — ЦЕ УКРАЇНА!» — написали у русі.
Читайте також: Ukraїner та PR Army створили фільм про депортацію кримських татар (ВІДЕО)




Нагадаємо, що рух активісти «Жовтої стрічки» до 24 лютого провели акцію в окупованих містах (ФОТО).
Раніше ми писали, що у Криму на вершині Пахкал-Кая встановили українські прапори (ФОТО).
Фото: телеграм-канал «Жовтої стрічки»