Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Друге життя для вживаних вікон і дверей. Чим корисне для громади циркулярне будівництво: досвід Харківщини

СПЕЦПРОЄКТ

Опубліковано

Зараз ви читатимете статтю ШоТам зі спільного проєкту з «Інтерньюз-Україна» про відбудову громад.
Цей проєкт важливий для нашої редакції тому… Більше
Зараз ви читатимете статтю ШоТам з проєкту про відбудову громад.
Чому ми його робимо?

Це українці, які після початку повномасштабної війни потрапили під російську окупацію та були звільнені ЗСУ. Місцева влада, мешканці та волонтери діляться досвідом відновлення. Ці рішення жителі все ще окупованих міст та сіл можуть застосувати після звільнення, аби подолати наслідки окупації.

День, коли почалося повномасштабне вторгнення, запам’ятався Світлані Шевченко з Погутянки на Харківщині жовтогарячим заревом у вікнах спальні. Понад рік жінка вимушено жила в сусідній області, а про свій дім запитувала в сусідів, які залишилися вдома. Саме вони й повідомили жінці новину — росіяни влучили в її подвір’я.

Вибух зруйнував один з будинків, усі вікна, двері та дахи, а також господарські приміщення. Відновити все самотужки пані Світлані не вистачало коштів, але їй допоміг проєкт СС Yard у Дергачівській громаді, який займається циркулярним будівництвом.

ШоТам розповідає, як завдяки циркулярному будівництву чужі речі допомагають людям відбудувати власне житло та життя.

«Повторно можна використати абсолютно все»

Громадська організація Zero Waste Kharkiv переробляє відходи з 2017 року. У вересні минулого року ГО запустила проєкт Circular Construction Yard у Дергачівській громаді на Харківщині, аби розвивати циркулярне будівництво та допомагати з ремонтом людям, у яких постраждало житло.

Менеджерка проєкту Анна Прокаєва називає підхід організації до відходів масштабним — їх вважають не сміттям, а тим, що можна знову використати:

«Ми відкрили такий майданчик, де можна сортувати сміття, переробляти його, а також ремонтувати речі та роздавати людям. Їм це так сподобалося, що вони навіть пропонували свої підвали чи гаражі для нашої ініціативи».

Співзасновниця Zero Waste Kharkiv і проєкту СС Yard у Дергачівській громаді Анна Прокаєва розповідає про будівництво без відходів циркулярним методом. Фото: ШоТам

Уже під час повномасштабного вторгнення учасники ініціативи почали збирати цеглу, якої було вдосталь після обстрілів, аби її перевикористати. Проєкт підтримала швейцарська організація Helvetas за підтримки фонду Swiss Solidarity.

«Помітили, що в громадах у людей є кошти максимум на відновлення стін. Але за життя накопичувалося набагато більше, тому нам привозять і побутову техніку, аби інші спробували відновити своє попереднє життя», — розповідає Анна.

Пілотний проєкт у серпні минулого року започаткували в селі Руська Лозова Дергачівської громади, адже тут було багато пошкоджених будинків. Почали з розбору завалів будівлі сільської ради. Зрештою вдалося посортувати близько 20 тисяч цеглин:

«Ми нічого не вивезли, а все роздали людям для повторного використання. Зразки цегли ми віддали до Харкова на експертизу. Виявилося, що вона відповідає типовій заводській марці. А ще люди забирали підгорілі дерев’яні балки для опалення своїх будинків, тому ми показали, що повторно можна використати абсолютно все».

Люди можуть прийти на майданчик і самостійно обрати те, що їм потрібне для ремонту. Фото: ШоТам

Читайте також: Об’єдналися, аби відбудувати сільраду. На Херсонщині місцеві своїми руками відновлюють село після окупації

Знала про дім через сусідів, що залишилися

Світлана Шевченко є однією з жительок Дергачівської громади, яка відбудовує власне житло завдяки циркулярному будівництву. Все життя пані Світлана живе в рідному селі Прудянка, і попри те, що жінці вже 63 роки, вона досі є соціальною працівницею. Пані Світлана має важливу місію — опікується 11 маломобільними людьми, привозить їм їжу та гуманітарну допомогу.

Світлана Шевченко розвозить гарячу їжу односельцям. Фото: ШоТам

30 березня 2022 року росіяни почали обстрілювати село, тому вже наступного дня чоловік вивіз пані Світлану до дітей на Полтавщину, де вона вимушено жила понад рік.

Навесні й інші односельці почали масово виїжджати. Прудянка не була окупована, проте тут було дуже небезпечно:

«Тут залишалися люди, яким можна було зателефонувати й запитати про ситуацію. Наше село росіяни сильно бомбили, тут все горіло та палало, багато будинків зруйнували».

Пані Світлана розповідає про ситуацію в рідному селі на початку вторгнення. Фото: ШоТам

Вживані вікна та двері служать, як нові

У вересні 2022 року росіяни поцілили в один з двох будинків Світлани Шевченко — знищили флігель, туалет і літній душ, а також усі дахи. В іншому будинку постраждав куток, ванна кімната та частина прибудованого гаражу. Також не було жодного вцілілого вікна, а в одній з кімнат впала стеля.

Світлана Шевченко на руїнах одного зі своїх будинків. Фото: ШоТам

Тож після деокупації Харківщини жінка подалася на програму «єВідновлення» через Дію:

«Нас прийняли куми в сусідньому селі, і ми щодня їздили додому, аби наводити тут порядки: вивозити сміття, затягувати дахи брезентами, забивати вікна. А коли отримали кошти за програмою, то поставили дах і вікна».

Держава покривала лише ремонт у будинку, тому пані Світлана їздила на майданчик від проєкту СС Yard в Руську Лозову, де брала матеріали для відновлення всіх інших приміщень на подвір’ї — про циркулярне будівництво та цей майданчик дізналася в соцмережах.

Завдяки вживаним матеріалам їй вдалося привести до ладу всі будівлі на вулиці. Жінка продовжує відвідувати майданчик, адже в селі ще є будинок сина, який також треба відновити. А ще пані Світлана розповіла про ініціативу всім знайомим та поширила інформацію в різноманітні чати. 

Бетонна доріжка з вживаної цегли. Фото: ШоТам

Метод циркулярного будівництва зацікавив жінку, тому тепер вона впроваджує його й самостійно — наприклад, використала цеглини з розбитого паркану, аби облаштувати на подвір’ї бетонну доріжку.  

«Це дуже суттєва допомога, адже ми брали вікна, двері, цеглу. Вирішили брати вже вживані речі, адже в нас би не вистачило коштів на все. А тут хоч вікна й не нові, але вони чисті, цілі та з ручками».

Світлана Шевченко показує вікна, які отримала завдяки ініціативі циркулярного будівництва. Фото: ШоТам

Читайте також: Відбудували майже всі пошкоджені будинки в селі. Досвід відновлення Бобрового Кута на Херсонщині після окупації

Люди думають про потреби одне одного

Зазвичай у селі Руська Лозова люди розбирають вікна за кілька днів. На одне господарство не виділяють більше трьох-чотирьох вікон і не більше пів сотні цеглин, аби вистачило всім. 

Світлана Шевченко на подвір’ї, яке відновлює методом циркулярного будівництва. Фото: ШоТам

Про те, куди можна принести матеріали, повідомляють через соцмережі та місцеві медіа. У соцмережах проєкту СС Yard є анкета, яку люди заповнюють та пишуть про те, що можуть віддати.

«Ми хочемо стати для людей першим, що спадає на думку, коли вони хочуть щось віддати. Їм одразу має бути зрозуміло, що свої старі матеріали можна принести до нас. Навіть якщо у вас є три зайві цвяхи принесіть нам. Ще десятеро людей принесуть так само, і буде ціла коробка цвяхів для тих, кому вони потрібні», — каже Анна Прокаєва.

Вживані речі, які люди принесли на майданчик для жителів Дергачівської громади. Фото: ШоТам

Люди звертаються по різноманітні речі, які їм потрібні для відновлення свого житла та життя: по дроти, лампочки, інструменти, газобетон, клей, суміші, плитку та інші будівельні матеріали.

Обрати все необхідне можна за донат на потреби ініціативи, якщо є така можливість. Допомогу вже отримали близько двох сотень сімей на Харківщині.

Зараз проєкт циркулярного будівництва CC Yard відкритий до співпраці з усіма громадами Харківщини. Жителі Харкова, які замінювали свої вікна чи двері, уже теж привозили старі, аби їх могли встановити інші люди після обстрілів.

Анна зазначає, що в планах ініціативи — розширюватися та співпрацювати зі столярками та ремонтними майстернями, які зможуть підкоригувати меблі, аби продовжити життя використаних речей.

Вікна, які можна отримати на майданчику від проєкту СС Yard у Дергачівській громаді. Фото: ШоТам

«Ми зменшуємо тиск на звалища, але також забезпечуємо довіру та добросусідство в громадах, бо люди думають про потреби одне одного. Мене найбільше надихає те, що люди об’єднуються, аби зробити кращою свою вулицю та громаду».

Суспільство

Добро в дії: як пост в тіктоці допоміг маленькому видавництву знайти читачів на «Книжковій країні»

Опубліковано

Фестиваль «Книжкова країна» на ВДНГ у Києві цьогоріч зібрав понад 72 тисячі читачів. Коли біля стендів великих книгарень стояли черги, до стенду пана Юрія з невеликого видавництва «Сітон» підходили дуже рідко. Чоловік радів кожному гостю та допомагав читачам знайти свої книги. 

Серед покупців була й піарниця видавництва «Ранок» Богдана Богельська. Вона поширила в тіктоці публікацію про Юрія Ковальського, яку за ніч переглянули більше 30 тисяч користувачів. Уже наступного дня коло «Сітону» були люди.

Камерне видавництво ентузіастів

Включно з головним редактором Юрієм у «Сітоні» працюють троє людей. Чоловік жартує, що в невеликому видавництві він може бути й вантажником, і водієм, а директор веде бухгалтерію та не виділяє для себе окремої зарплати. Коректорів і верстальників у штаті немає — їх запрошують попрацювати за угодою. 

За словами Юрія, видавництво створювали на ентузіазмі у 2011 році, й тоді засновник починав цей бізнес як хобі. Сам редактор прийшов у «Сітон» в кризовий період ковіду — на той момент видавництво взяло паузу.

В одному накладі «Сітон» випускає щонайбільше тисячу примірників. Низькі ціни Ковальський пояснює невеликою кількістю працівників та любов’ю до своєї справи:

«У нас маленькі зарплати, але завдяки цьому книжки недорогі. Хочемо їх випускати більше, а для цього потрібно швидше продавати. Якщо ж книжка буде дешевшою, це зробити легше». 

Керівник редакції говорить, що для їхнього видавництва важливо знаходити хороших авторів. Наприклад, нещодавно відкриттям стала режисерка Національного театру імені Івана Франка Ліана Михайлова. Тираж її оповідання швидко знайшов свого читача, тому твір не змогли представити на «Книжковій країні». 

«Письменників, які стали майже сучасними класиками, не друкуємо — ми як правило відкриваємо нові імена, намагаємося відкривати. Цікаво працювати з молодими авторами. Сподіваюся, що частіше ми вгадуємо, хто пише добре, а потім буде робити це ще краще».

Головний редактор пригадує, як одна читачка зауважила, що з продуманим маркетингом книга їхнього видавництва могла б стати геніальною.

«Рекламувати ми не вміємо, тому вдячні Богдані за цю допомогу. Як редактор можу сказати, що ще й пише вона дуже добре». 

Фото з посту Богдани у тіктоці

Юрій та Богдана обмінялися контактами, а піарниця навіть обіцяла проконсультувати видавництво щодо продажів.

Не конкуренція, а партнерство 

Богдана Богельська розповіла, що на фестивалі не лише виконувала роботу для свого видавництва, а й була зацікавленою читачкою. Увагу піарниці привернув скромний стенд пана Юрія: 

«Я захотіла підтримати його й підійшла, поцікавилась асортиментом. Він не намагався мені щось продати. Як піарниця, навчена швидко ловити сенси, я відразу відчула, що розмова не рекламна, а натхненна: він захоплено ділився історіями написання, цікавинками з біографій авторів. Юрій просто ніби дихав цими книгами. Саме це мене спонукало купити в нього книжку».

Богдана придбала книгу для своєї доньки, а Юрій подарував ще одну для читачки-мами. «Ну хто ще так робить на «Книжковій країні», коли продажі очевидно не йдуть?» — поділилася подивом Богдана.  

Далі вона зробила фото для допису, в якому розповіла про роботу Юрія та його колег. Піарниця планувала поширити пост серед друзів, але вже наступного ранку в нього було понад 30 тисяч переглядів. Юрій каже, що в останній день фестивалю до нього прийшло в чотири рази більше читачів, ніж зазвичай. 

Після успіху в тіктоці Богдана ще раз зустрілася з Юрієм, аби записати коментар читачам, які відгукнулися. Для тих, хто не зміг побувати на фестивалі, книги обіцяли відправити «Новою поштою». І тут не обійшлося без щедрості видавців — разом із замовленими примірниками вони клали одну книгу в подарунок. Юрій пояснив, що так хотіли частково компенсувати кошти за доставку. 

Богдана вважає, що всі видавництва мають одну глобальну місію — популяризацію читання. У Threads вона підсумувала, що загалом ця історія про підтримку невеликих ініціатив — видавництв, авторів, бізнесів, ідей:

«Ми повинні частіше звертати увагу на маленькі видавництва та навіть самвидав, бо часто там ховаються отакі скарби, які просто не знають усіх способів заявити про себе або ж не мають належних ресурсів. Сподіваюся, ця історія надихне читачів на те, щоб давати шанс усім, хто живе своєю справою, — а це як великі, так і маленькі команди».

Богдана планує завантажити книжки видавництва у власний телеграм-канал, аби підтримувати «Сітон» і надалі.

Фото надала Богдана Богельська

Читати далі

Суспільство

UAnimals презентували нову колекцію, присвячену зникненню дельфінів (ФОТО)

Опубліковано

29 квітня благодійний бренд Animalism by UAnimals представив капсульну колекцію «ТІНІ ХВИЛЬ», присвячену проблемі зникнення дельфінів під час війни.

Про це повідомили в UAnimals.

Про нову колекцію

«Колекція називається “ТІНІ ХВИЛЬ”, адже дельфіни гинуть та фактично зникають з різних причин – зокрема й через війну. Коректної статистики про це до закінчення бойових дій, за словами науковців, немає та не може бути. Але якщо не зупинити екоцид, з часом дельфіни можуть стати тінями хвиль майже у буквальному сенсі», — зазначила керівниця Animalism Анастасія Юрко.

До нової лінійки увійшли: оверсайз футболка із зображенням звукової доріжки голосу дельфіна, лонгслів із силуетами зникаючих дельфінів, хустка, металевий кулон-жетон, шкарпетки та гольфи з принтами дельфінів, а також чашка, на якій дельфіни проявляються при нагріванні.

Зараз на дельфінів впливають численні фактори: пуски ракет із надводних і підводних суден, забруднення моря паливом, хімічні отруєння, акустичні травми від російських радарів. Крім того, через втечу риб у безпечніші зони дельфіни змушені слідувати за ними і можуть гинути у рибальських сітках.

Щоб привернути увагу до проблеми, до презентації колекції долучилися актори «Молодого театру» Ілля Чопоров і Дар’я Грачова. У проморолику вони передають емоції та атмосферу моря під час війни.

Читайте також: Поблизу «Вернадського» українці вперше зняли з дрона антарктичного смугача (ВІДЕО)

@animalism.shop

Animalism by UAnimals запустив капсульну колекцію «ТІНІ ХВИЛЬ» — про зникнення дельфінів під час війни. Дякуємо акторам «Молодого театру» @Ілля Чопоров та Дарʼї Грачовій за участь у презентації колекції. Шукайте капсульну колекцію «ТІНІ ХВИЛЬ» за посиланням у шапці профілю. Увесь прибуток бренду йде в громадську організацію @UAnimals .

♬ оригінальний звук – animalism

Довідка

Бренд Animalism by UAnimals створили для того, щоб розповідати про вразливість природи та підтримувати тварин України, які постраждали від війни. Всі речі виготовляють локальні виробники, а прибуток від продажу колекції «ТІНІ ХВИЛЬ» спрямують на допомогу тваринам через громадську організацію UAnimals.

Організація UAnimals з 2016 року пропагує гуманне ставлення до тварин і захищає їх від експлуатації та знущань. Після початку повномасштабного вторгнення UAnimals рятує домашніх, диких та свійських тварин від війни.

За цей час команда UAnimals вивезла з-під обстрілів близько 7 тисяч тварин, підтримала відбудову понад 24 притулків, роздала тисячу тонн корму та стерилізувала понад 43 тисяч безпритульних тварин. Наразі спільнота фонду налічує близько трьох тисяч волонтерів.

Нагадаємо, що «МУР» та Animalism випустили благодійний дроп для допомоги тваринам (ВІДЕО).

Також ми писали, що UAnimals запустили власну платформу із лекціями задля допомоги тваринам.

Фото: UAnimals

Читати далі

Суспільство

У столиці зацифрували архів будинку Спілки письменників у Києві, що постраждав від дронів

Опубліковано

Фахівці завершили зацифрування 390 сторінок архівної документації будинку Національної спілки письменників України на вулиці Банковій. Це дім постраждав від російської атаки дронами 1 січня 2025 року.

Про це повідомив директор Департаменту комунальної власності міста Києва Андрій Гудзь.

Особливу цінність серед зацифрованих матеріалів мають креслення фасаду будівлі, датовані 1898 роком. Ці історичні документи стануть основою для розробки проєктів реставрації та допоможуть повернути споруді її первісний вигляд, зберігаючи архітектурну автентичність. Зацифрування архівів допоможе зберегти важливі документи, особливо під час війни.

Читайте також: У Києві оголосили відкритий конкурс серед митців для виставки до Дня міста: як долучитися

Довідка про будинок

Будівлю Національної спілки письменників України на Липках зводили наприкінці 19 століття під керівництвом київського архітектора Володимира Ніколаєва. Пізніше її добудував мільйонер-цукрозаводчик Сімха Ліберман, після чого вона отримала назву Маєток Лібермана.

У 1989 році саме в цій будівлі відбулися перші збори Народного руху України, який став одним із рушіїв здобуття української незалежності. На початку 2024 року на фасаді Будинку письменників встановили меморіальну дошку на честь цих історичних подій.

1 січня 2025 року будівля зазнала пошкоджень унаслідок російської атаки дронами.

Нагадаємо, що в Києві презентували оновлений проєкт Житнього ринку з урахуванням думки містян (ФОТО).

Фото обкладинки: сайт Міністерства культури та стратегічних комунікацій

Читати далі