Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Друге життя для вживаних вікон і дверей. Чим корисне для громади циркулярне будівництво: досвід Харківщини

СПЕЦПРОЄКТ

Опубліковано

День, коли почалося повномасштабне вторгнення, запам’ятався Світлані Шевченко з Погутянки на Харківщині жовтогарячим заревом у вікнах спальні. Понад рік жінка вимушено жила в сусідній області, а про свій дім запитувала в сусідів, які залишилися вдома. Саме вони й повідомили жінці новину — росіяни влучили в її подвір’я.

Вибух зруйнував один з будинків, усі вікна, двері та дахи, а також господарські приміщення. Відновити все самотужки пані Світлані не вистачало коштів, але їй допоміг проєкт СС Yard у Дергачівській громаді, який займається циркулярним будівництвом.

ШоТам розповідає, як завдяки циркулярному будівництву чужі речі допомагають людям відбудувати власне житло та життя.

«Повторно можна використати абсолютно все»

Громадська організація Zero Waste Kharkiv переробляє відходи з 2017 року. У вересні минулого року ГО запустила проєкт Circular Construction Yard у Дергачівській громаді на Харківщині, аби розвивати циркулярне будівництво та допомагати з ремонтом людям, у яких постраждало житло.

Менеджерка проєкту Анна Прокаєва називає підхід організації до відходів масштабним — їх вважають не сміттям, а тим, що можна знову використати:

«Ми відкрили такий майданчик, де можна сортувати сміття, переробляти його, а також ремонтувати речі та роздавати людям. Їм це так сподобалося, що вони навіть пропонували свої підвали чи гаражі для нашої ініціативи».

Співзасновниця Zero Waste Kharkiv і проєкту СС Yard у Дергачівській громаді Анна Прокаєва розповідає про будівництво без відходів циркулярним методом. Фото: ШоТам

Уже під час повномасштабного вторгнення учасники ініціативи почали збирати цеглу, якої було вдосталь після обстрілів, аби її перевикористати. Проєкт підтримала швейцарська організація Helvetas за підтримки фонду Swiss Solidarity.

«Помітили, що в громадах у людей є кошти максимум на відновлення стін. Але за життя накопичувалося набагато більше, тому нам привозять і побутову техніку, аби інші спробували відновити своє попереднє життя», — розповідає Анна.

Пілотний проєкт у серпні минулого року започаткували в селі Руська Лозова Дергачівської громади, адже тут було багато пошкоджених будинків. Почали з розбору завалів будівлі сільської ради. Зрештою вдалося посортувати близько 20 тисяч цеглин:

«Ми нічого не вивезли, а все роздали людям для повторного використання. Зразки цегли ми віддали до Харкова на експертизу. Виявилося, що вона відповідає типовій заводській марці. А ще люди забирали підгорілі дерев’яні балки для опалення своїх будинків, тому ми показали, що повторно можна використати абсолютно все».

Люди можуть прийти на майданчик і самостійно обрати те, що їм потрібне для ремонту. Фото: ШоТам

Читайте також: Об’єдналися, аби відбудувати сільраду. На Херсонщині місцеві своїми руками відновлюють село після окупації

Знала про дім через сусідів, що залишилися

Світлана Шевченко є однією з жительок Дергачівської громади, яка відбудовує власне житло завдяки циркулярному будівництву. Все життя пані Світлана живе в рідному селі Прудянка, і попри те, що жінці вже 63 роки, вона досі є соціальною працівницею. Пані Світлана має важливу місію — опікується 11 маломобільними людьми, привозить їм їжу та гуманітарну допомогу.

Світлана Шевченко розвозить гарячу їжу односельцям. Фото: ШоТам

30 березня 2022 року росіяни почали обстрілювати село, тому вже наступного дня чоловік вивіз пані Світлану до дітей на Полтавщину, де вона вимушено жила понад рік.

Навесні й інші односельці почали масово виїжджати. Прудянка не була окупована, проте тут було дуже небезпечно:

«Тут залишалися люди, яким можна було зателефонувати й запитати про ситуацію. Наше село росіяни сильно бомбили, тут все горіло та палало, багато будинків зруйнували».

Пані Світлана розповідає про ситуацію в рідному селі на початку вторгнення. Фото: ШоТам

Вживані вікна та двері служать, як нові

У вересні 2022 року росіяни поцілили в один з двох будинків Світлани Шевченко — знищили флігель, туалет і літній душ, а також усі дахи. В іншому будинку постраждав куток, ванна кімната та частина прибудованого гаражу. Також не було жодного вцілілого вікна, а в одній з кімнат впала стеля.

Світлана Шевченко на руїнах одного зі своїх будинків. Фото: ШоТам

Тож після деокупації Харківщини жінка подалася на програму «єВідновлення» через Дію:

«Нас прийняли куми в сусідньому селі, і ми щодня їздили додому, аби наводити тут порядки: вивозити сміття, затягувати дахи брезентами, забивати вікна. А коли отримали кошти за програмою, то поставили дах і вікна».

Держава покривала лише ремонт у будинку, тому пані Світлана їздила на майданчик від проєкту СС Yard в Руську Лозову, де брала матеріали для відновлення всіх інших приміщень на подвір’ї — про циркулярне будівництво та цей майданчик дізналася в соцмережах.

Завдяки вживаним матеріалам їй вдалося привести до ладу всі будівлі на вулиці. Жінка продовжує відвідувати майданчик, адже в селі ще є будинок сина, який також треба відновити. А ще пані Світлана розповіла про ініціативу всім знайомим та поширила інформацію в різноманітні чати. 

Бетонна доріжка з вживаної цегли. Фото: ШоТам

Метод циркулярного будівництва зацікавив жінку, тому тепер вона впроваджує його й самостійно — наприклад, використала цеглини з розбитого паркану, аби облаштувати на подвір’ї бетонну доріжку.  

«Це дуже суттєва допомога, адже ми брали вікна, двері, цеглу. Вирішили брати вже вживані речі, адже в нас би не вистачило коштів на все. А тут хоч вікна й не нові, але вони чисті, цілі та з ручками».

Світлана Шевченко показує вікна, які отримала завдяки ініціативі циркулярного будівництва. Фото: ШоТам

Читайте також: Відбудували майже всі пошкоджені будинки в селі. Досвід відновлення Бобрового Кута на Херсонщині після окупації

Люди думають про потреби одне одного

Зазвичай у селі Руська Лозова люди розбирають вікна за кілька днів. На одне господарство не виділяють більше трьох-чотирьох вікон і не більше пів сотні цеглин, аби вистачило всім. 

Світлана Шевченко на подвір’ї, яке відновлює методом циркулярного будівництва. Фото: ШоТам

Про те, куди можна принести матеріали, повідомляють через соцмережі та місцеві медіа. У соцмережах проєкту СС Yard є анкета, яку люди заповнюють та пишуть про те, що можуть віддати.

«Ми хочемо стати для людей першим, що спадає на думку, коли вони хочуть щось віддати. Їм одразу має бути зрозуміло, що свої старі матеріали можна принести до нас. Навіть якщо у вас є три зайві цвяхи принесіть нам. Ще десятеро людей принесуть так само, і буде ціла коробка цвяхів для тих, кому вони потрібні», — каже Анна Прокаєва.

Вживані речі, які люди принесли на майданчик для жителів Дергачівської громади. Фото: ШоТам

Люди звертаються по різноманітні речі, які їм потрібні для відновлення свого житла та життя: по дроти, лампочки, інструменти, газобетон, клей, суміші, плитку та інші будівельні матеріали.

Обрати все необхідне можна за донат на потреби ініціативи, якщо є така можливість. Допомогу вже отримали близько двох сотень сімей на Харківщині.

Зараз проєкт циркулярного будівництва CC Yard відкритий до співпраці з усіма громадами Харківщини. Жителі Харкова, які замінювали свої вікна чи двері, уже теж привозили старі, аби їх могли встановити інші люди після обстрілів.

Анна зазначає, що в планах ініціативи — розширюватися та співпрацювати зі столярками та ремонтними майстернями, які зможуть підкоригувати меблі, аби продовжити життя використаних речей.

Вікна, які можна отримати на майданчику від проєкту СС Yard у Дергачівській громаді. Фото: ШоТам

«Ми зменшуємо тиск на звалища, але також забезпечуємо довіру та добросусідство в громадах, бо люди думають про потреби одне одного. Мене найбільше надихає те, що люди об’єднуються, аби зробити кращою свою вулицю та громаду».

Коментарі

Суспільство

Річку Либідь у Києві розчистять і приведуть до належного стану

Опубліковано

Комунальне підприємство «Плесо» оголосило тендер на розчистку русла річки Либідь.

За даними платформи Prozorro, на роботи виділять 62 мільйони гривень.

Що передбачають роботи?

Проєкт охоплює обстеження та розчистку русла в Солом’янському, Шевченківському та Голосіївському районах Києва.

Підрядник має:

  • розчистити територію від повалених дерев і кущів;
  • очистити канали від осадів і шламу (малорозчинних речовин);
  • привести русло до належного технічного стану.

Читати також: У Гостомелі створили новий мурал та відновили стадіон, зруйнований під час окупації (ФОТО)

Терміни та бюджет

Аукціон для вибору підрядника відбудеться 31 жовтня 2024 року. Завершити всі роботи планується до 1 жовтня наступного року.

Реалізація цього проєкту допоможе відновити належний стан річки та поліпшити екологічний баланс в столиці.

Нагадаємо, про роботу над озелененням Києва: висадили тисячі дерев і мільйони квітів.

Фото: https://spadok.org.ua/.

Коментарі

Читати далі

Суспільство

У Києві проведуть безоплатну екскурсію для людей із порушеннями зору

Опубліковано

Жителів і гостей столиці запрошують на безплатну екскурсію районом Позняки, адаптовану для людей із порушеннями зору.

Про це повідомила заступниця голови КМДА Марина Хонда.

Що на вас чекає?

Прогулянка пройде у парку біля озера Позняки, де ви дізнаєтесь про історію давнього поселення, яке стало основою сучасного житлового масиву на лівому березі Києва. Також екскурсоводи розкажуть про видатних особистостей, на честь яких названі навколишні вулиці.

Маршрут екскурсії:

  • Станція метро «Позняки»;
  • Парк «Позняки»;
  • Фонтан «Груша»;
  • Проспект Петра Григоренка;
  • Вулиця Драгоманова;
  • Озеро Позняки;
  • Проспект Бажана.

Читати також: В Україні проведуть благодійну прем’єру фільму «Феномен Курбаса» для підтримки Сил оборони: як відвідати

Де і коли?

  • Місце зустрічі:
    Навпроти виходу зі станції метро «Позняки», вихід №4 до парку «Позняки».
  • Дата і час:
    19 жовтня, субота, о 11:00.
  • Участь:
    Безплатна. Обов’язкова реєстрація за посиланням.

Важливо: кожну людину з порушеннями зору має супроводжувати асистент. Після реєстрації учасники отримають підтвердження на електронну пошту та телефонний дзвінок напередодні заходу.

Нагадаємо, що в українських містах пройдуть виставки про ненасильницький рух опору на ТОТ (ФОТО).

Фото: Freepik.

Коментарі

Читати далі

Суспільство

Передавали таємну інформацію та були увʼязнені «совєтами». Що ви знаєте про жінок в УПА? (тест)

Опубліковано

14 жовтня 1942 — офіційна дата створення Української повстанської армії. Усі знають історію найвідомішого командира УПА Романа Шухевича, про повстанців у підпіллі вже є багато фільмів та книг, а науковці присвятили їм не одне дослідження.

Проте багато ролей у національному русі виконували розвідниці, звʼязківиці та медсестри. Тому до Дня створення УПА ШоТам підготував тест про сильних духом жінок, які боролися за українську державність у минулому столітті.

Який вишкіл проходили жінки та дівчата, коли долучалися до підпільного руху?

Фото: Локальна історія
Правильно! Неправильно!

Повстанка Параскевія Гоянюк із села Спас на Покутті так розповідала для «Локальної історії» про своє приєднання до ОУН: «В організації я з 1941 року. Спочатку ми були по три чоловіка — звено. Раз на тиждень зустрічалися, вивчали «Декалог», «Молитву українського націоналіста», читали брошури УПА. Я, як була в селі, мала три вишколи: мала вишкіл ідеологічний, був вишкіл збройний (на збройному вишколі були самі дівчата, але приходили два хлопці та по зброї нас інструктували) і був санітарний вишкіл».

Як саме зв'язківиці Української повстанської армії передавали таємну інформацію повстанцям?

Фото: фейсбук «Жінки свободи»
Правильно! Неправильно!

В УПА жінки найчастіше виконували роль зв’язківиць і розвідниць. Записки з таємною інформацією — штафетки (грипси) — носили особисто до пункту призначення, а в разі небезпеки мали їх ліквідувати. Зв’язкова ОУН Анна Стецівка на псевдо Голубка розповіла «Локальній історії» про свою роботу: «Штафетку давали мені, а я несла на зв’язок — обмотувала в глину й несла в кулаці. Якби в разі чогось — треба випустити, але пам'ятати, де».

Яку назву мала головна медично-санітарна структура в підпільному русі, де санітарки надавали допомогу пораненим воякам?

Фото: фейсбук «Жінки свободи»
Правильно! Неправильно!

Також важливою місією для жінок у повстанському русі було лікувати поранених бійців. Найбільшою медичною службою був Український червоний хрест УПА. Ця служба мала піклуватися про здоров’я членів підпілля і бійців, проводити огляд вояків, заготовляти ліки, організовувати лікарні й амбулаторії, проводити санітарні курси, готувати інструкції. Вона складалася з двох частин: військової та теренової — військова діяла в бойових групах і відділах УПА, а теренова відповідала за роботу підпільних шпиталів як для поранених повстанців, так і для цивільного населення. Цю службу очолювала й організовувала найвідоміша зв'язкова Романа Шухевича Катерина Зарицька-Сорока на псевдо Монета.

Ще одна відома зв'язківиця Романа Шухевича переховувала його в конспіративних квартирах разом з власною маленькою донькою Дзвінкою. Вона прожила найдовше серед усіх жінок-підпільниць і померла у віці 101 року у Львові. Про кого йдеться?

Фото: Локальна історія
Правильно! Неправильно!

Ольга Ільків разом з маленькою донькою переховувала Романа Шухевича на конспіративній квартирі в селі Княгиничі на Франківщині. Жінку засудили до 25 років заслання, відібрали маленьких дітей і дали їм інші прізвища, проте вона змогла їх відшукати після звільнення з таборів. Ольга дочекалася незалежності України та померла у 2021 році — на 101 році життя.

Ірина Сеник також була зв’язковою Романа Шухевича. Вона понад 30 років відсиділа в радянських в'язницях, а згодом стала поетесою та дисиденткою. Яке почесне визнання отримала ця жінка за участь у національному русі?

Фото: Український інститут національної пам'яті
Правильно! Неправильно!

Ірину Сеник засудили на 10 років таборів, а згодом відправили на довічне заслання за зв'язки з УПА. У в'язниці жінка потай писала вірші на клаптиках паперу. Згодом вона стала членкинею Української Гельсінської групи та була ув'язнена як дисидентка. Після звільнення жила на Львівщині, де й померла у 2009 році. За десять років до її смерті американська жіноча громада внесла її в перелік «100 героїнь світу».

Учасниця повстанського руху Людмила Фоя була затримана 24 січня 1944 року за антирадянську діяльність спецслужбами. Та у НКВС вирішили, що дівчина буде кориснішою як агентка у боротьбі з ОУН, тому вона вийшла на волю як агентка «Апрєльская». Що з нею сталося потім?

Фото: Історична правда
Правильно! Неправильно!

Людмила Фоя відразу зізналася повстанцям про те, що НКВС її завербував і повідомила про деталі свого завдання — налагодити співпрацю між справжнім підпіллям на Волині із рухом на Київщині, який створили радянські спецслужби. Дівчина працювала під псевдо «Перелесник», повідомляючи чекістам інформацію, яка була вигідна українським повстанцям.

У 2016 році вийшов фільм «Жива» про незламну учасницю повстанської армії на основі реальних подій. Хто з жінок УПА був прототипом головної героїні?

скриншот з фільму
Правильно! Неправильно!

Фільм «Жива» режисера Тараса Химича розповідає реальну історію учасниці повстанського руху Ганни Попович на псевдо «Ружа», яка пережила тортури на радянських допитах, вижила після поранення в бункері, мала ампутацію руки в полоні, проте померла у віці 90 років у селі на Львівщині.

«Треба нам самим творити свою історію. Кожна людина має своє місце. Вже досить нагинулося наших», — ці слова сказала остання зв'язкова Шухевича, яку ув'язнили на найбільший термін — 25 років суворого режиму в радянських таборах. Хто це?

Фото: «Локальна історія»
Правильно! Неправильно!

Останньою зв’язковою Шухевича була Дарія Гусяк. Жінка водила його до лікарів в останні роки перед загибеллю та не видала точного місця переховування під час допитів.

Передавали таємну інформацію та були увʼязнені «совєтами». Що ви знаєте про жінок в УПА? (тест)
Хороший результат! Сподіваємося, ви дізналися сьогодні більше про жінок в УПА.
Ви чудово впоралися! Діліться цим тестом зі своїми друзями, аби й вони перевірили свої знання про жінок в УПА

Поділіться своїми результатами:

Читайте також: 10 видатних українок, про яких ви мало що знали

Коментарі

Читати далі