Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Чикаленко? Ратушний? Це хто взагалі? Час дізнатися, на честь кого перейменували вулиці Києва (ТЕСТ)

Опубліковано

Радянські та російські топоніми на мапі столиці поступаються іменам українських науковців, активістів та військових. Але що ми про них знаємо? Скажімо, що ви чули раніше про Євгена Чикаленка? А хто такий Тарас Трясило? А Роман Ратушний?

У новому тесті від ШоТам пропонуємо дізнатися, на честь кого перейменовують вулиці Києва та яких назв нам вже вдалося позбутися назавжди.

«Поезіє, сонце моє оранжеве! Щомиті якийсь хлопчисько відкриває тебе для себе, щоб стати навіки соняшником», – автором цих рядків є відомий український поет та громадський діяч. Торік вулицю Некрасівську перейменували на його честь. Хто це?

Правильно! Неправильно!

27 жовтня 2022 року Некрасівську вулицю перейменували на честь поета, перекладача, кіносценариста і борця за незалежність України Івана Драча. Вулиця Драча розташована у Шевченківському районі столиці та пролягає від Січових Стрільців до вулиці Володимира Винниченка.

Донедавна цю вулицю називали Волгоградського – на честь російського міста. Однак у вересні 2022 року її перейменували на честь загиблого на війні українського активіста, відомого боротьбою за збереження урочища Протасів Яр. Про кого йдеться?

Фото: Serhii Biriukov
Правильно! Неправильно!

Нині колишня вулиця Волгоградська носить ім’я активіста, учасника Революції Гідності та воїна 93 окремої механізованої бригади «Холодний яр» Романа Ратушного. Він загинув 9 червня під час виконання бойового завдання на Ізюмському напрямку. До повномасштабної війни Роман був активістом та очільником громадської організації «Захистимо Протасів Яр». Він боровся за збереження урочища та вимагав не допустити його забудови.

У листопаді в Деснянському районі Києва з’явилася вулиця, названа на честь херсонської громадської діячки Катерини Гандзюк. А як цю вулицю називали до цього?

Правильно! Неправильно!

Дійсно, до осені 2022 року ця вулиця була Біломорською. Цю назву вона отримала 1955 року, а через два десятиліття вулицю офіційно ліквідували. Попри це фактично вона існувала й надалі, а в 2015-му – поновилася в реєстрі. Сьогодні вулиця носить ім’я Катерини Гандзюк – активістки з Херсона, яка загинула внаслідок замовного нападу, що стався 31 липня 2018 року.

Пушкінську вулицю Києва перейменували на честь Євгена Чикаленка. Який із цих фактів про громадського діяча – правдивий?

Євген Чикаленко
Правильно! Неправильно!

Усі перелічені факти – абсолютна правда. Євген Чикаленко – громадський діяч, благодійник, меценат, агроном, землевласник, видавець та один із ініціаторів скликання Центральної Ради. Якби Чикаленка можна було описати однією цитатою, найбільше, напевно, підійшла б ця: «Легко любити Україну до глибини душі, а ви спробуйте любити її до глибини своєї кишені».

До 2022 року ця вулиця столиці носила ім’я радянського маршала Тимошенка. Однак наприкінці жовтня її перейменували на честь українського дисидента та громадського діяча, який став співавтором Акту проголошення незалежності України. Хто це?

Правильно! Неправильно!

Левко Лук’яненко – дисидент, один із співзасновників Української гельсінської групи, народний депутат Верховної Ради чотирьох скликань, співавтор Акту проголошення незалежності України та Декларації про державний суверенітет України.

5 травня 2022 року своє звернення президент України розпочав із повідомлення про загибель журналіста, який з початком повномасштабного вторгнення вже вдруге став на захист України. Згодом на його честь назвали колишню вулицю Жолудєва у Святошинському районі. Хто це?

Правильно! Неправильно!

З початком повномасштабної війни Олександр Махов вже вдруге став на захист України. До цього, у 2015 році, він добровільно мобілізувався і служив у 57-й окремій мотопіхотній бригаді. Після 24 лютого журналіст та військовий кореспондент пішов на фронт в складі 95-ї окремої десантно-штурмової бригади. Махов загинув 4 травня 2022 року при обороні с. Довгеньке, що на Харківщині, внаслідок артилерійського обстрілу російських окупантів.

В Оболонському районі Києва наприкінці серпня з’явилася вулиця Героїв полку «Азов». А як вона називалася до цього?

Захисники Маріуполя. Фото: Дмитро Козацький.
Правильно! Неправильно!

Так, вулиця Героїв полку «Азов» не так давно носила ім’я радянського маршала Малиновського. Однак з 25 серпня 2022 року її перейменували на честь справжніх героїв, які захищали український Маріуполь.

Ще одна нову назва на мапі столиці – вулиця Тараса Трясила. На честь кого вона названа?

Правильно! Неправильно!

Тарас Трясило був козацьким отаманом кримськотатарського походження. До 2022 року вулиця носила ім’я російського винахідника-електротехніка Олександра Лодигіна. Утім прізвище Трясила ви могли чути не лише в контексті перейменувань, а й у повній назві 43-ої окремої артилерійської бригади.

До березня 2023 року у Шевченківському районі Києва можна було пройтися Тургенєвською вулицею. А яка нова назва?

Правильно! Неправильно!

Насправді усе дуже логічно. Замість російського письменника Івана Тургенєва – український письменник, видавець, перекладач, педагог та громадський діяч Олександр Кониський.

А знаєте, хто така Ірина Бекешкіна, на честь якої перейменували колишню вулицю Генерала Карбишева?

Ірина Бекешкіна
Правильно! Неправильно!

Ірина Бекешкіна була відомо українською соціологинею та спеціалісткою в галузі політичної та електоральної соціології. Крім того, вона очолювала фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва.

Якої з цих вулиць ніколи не було в Києві?

Правильно! Неправильно!

Так, усі ці вулиці не так давно існували в Києві. Однак в процесі дерусифікації всі вони отримали нові назви. Челябінська вулиця тепер носить ім’я Пантелеймона Куліша, Кемеровська – гетьмана Данила Апостола, Брянську вулицю перейменували на Богодухівську, а Байкальську – на Мелітопольську.

А якому українському композитору «поступився» росіянин Михайло Глінка, ім’я якого носила вулиця у Солом’янському районі?

Правильно! Неправильно!

Як і Тургенєвську, вулицю Глінки цілком справделиво українізували, перейменувавши на вулицю Максима Березовського – видатного композитора з Сумщини, автора першої української симфонії та класика європейської музики.

Ким був Віталій Скакун, на честь якого перейменували вулицю академіка Каблукова?

Вулиця Віталія Скакуна
Правильно! Неправильно!

Віталій Скакун – військовий, Герой України, який загинув 24 лютого, коли погодився підірвати Генічеський автомобільний міст, щоб зупинити просування ворожої танкової колони. Віталій Скакун замінував його, але вчасно відійти звідти не встиг. Ціною власного життя військовий стримав наступ росіян.

На честь кого названа вулиця Сім’ї Бродських у Солом’янському районі?

Правильно! Неправильно!

Колишня вулиця Смоленська отримала нову назву на честь українських меценатів та підприємців Лазаря Бродського та Льва Бродського.

З 1953 року в Києві була ще й вулиця Тихорєцька – на честь російського міста Тихорєцьк. У серпні 2022 року вона отримала нову назву – Семена Палія. Хто це?

Правильно! Неправильно!

Семен Палій – козацький Фастівський полковник, талановитий полководець, керівник чисельних походів проти турків та татар й ватажок народного повстання 1700-1704 рр.

Чикаленко? Ратушний? Це хто взагалі? Час дізнайтися, на честь кого перейменували вулиці Києва (ТЕСТ)
Йой, здається, ви тільки нещодавно зацікавилися іменами українців, які замінили російські топоніми на мапі Києва. Але не засмучуйтесь, тепер ви точно знаєте, хто такі Роман Ратушний та Євген Чикаленко, та чому у столиці вже не прогуляєшся Брянською вулицею.
Непоганий результат, але деякі питання, схоже, все ж виявилися надто складними. Але не засмучуйтеся, ви рухаєтеся у правильному напрямку. Ще один приємний бонус: ми вже ніколи не прогуляємося в Києві вулицями радянських маршалів та російських міст. Поділіться цим тестом із друзями, можливо, хтось зможе дати ще більше правильних відповідей.
Чудовий результат! Здається, цей тест був надто легким для вас. Обіцяємо виправитися та підготувати щось значно складніше. А поки поділіться посиланням на тест із друзями, аби перевірити, скільки правильних відповідей буде у них.

Поділіться своїми результатами:

Коментарі

Суспільство

Велосипеди залишали всюди: як жителька Чернігівщини ініціювала створення велопарковки в селі

Опубліковано

Зараз ви читатимете статтю зі спецпроєкту ШоТам та Проєкту USAID «ГОВЕРЛА» про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.
Цей проєкт важливий для нашої редакції тому… Більше
Тут розповідаємо про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.


Ми розповідаємо про те, як співпрацюють представники місцевої влади, організації громадянського суспільства, жінки, молодь, волонтерські ініціативи та активісти. Ці приклади мотивують покращити комунікацію громадян та місцевої влади задля рушійних змін.

Раніше жителі Количівки на Чернігівщині залишали велосипеди біля дерев чи під магазинами — їх було не злічити. Тепер біля місцевого ліцею красується сучасна 36-місна велопарковка з накриттям. А все завдяки місцевим жінкам, які у 2022 році створили ГО «Юстина», невтомно пишуть грантові заявки та досліджують, що ще можна змінити в селі. 

ШоТам поспілкувалися з очільницею організації Ольгою Вовченко про те, як завдяки опитуванню дізналися, що потрібна велопарковка в селі, та чому зміни в Количівці лише розпочинаються.

Ольга Вовченко

очільниця ГО «Юстина».

Вирішили створювати свою громадську організацію

Я працювала у Чернігівській обласній дитячій лікарні фельдшеркою, але через скорочення штату стала домогосподаркою. Коли почалося повномасштабне вторгнення, то ми з чоловіком вирішили не виїжджати, адже обоє — медики. Спочатку лікували військових, а коли Количівка вже була відрізана від Чернігова, взялися допомагати місцевим. 

Ми готували вдома на вогні. Газу не було, світла не було, а отже й інтернету — ми не знали, що відбувається. Але надавали медичну допомогу, прибирали у дворі, прали, годували собак і котів. Люди дуже згуртувалися.

Якраз напередодні 24 лютого у Количівку приїжджала представниця Українського жіночого фонду — місцеві жінки прийшли послухати, навіть створили групу самодопомоги. Але після початку вторгнення ми про проєкти не думали — турбот вистачало. Та невдовзі представниця фонду зателефонувала, аби поцікавитися, як справи в групи. Кілька жінок уже роз’їхалося, але дехто лишився і ми знову згуртувалися.

Ми ризикнули: прописали проєкт для психологічної підтримки жінок, але ще ж треба його реалізувати через громадську організацію, а в нас її не було. Нам запропонували партнерську з Корюківки, але це далеко. Транспорту нема, дороги погані, інтернету нема — що ж ми будемо робити? Вирішили створювати своє.

Частина учасниць ГО «Юстина». Наразі в ГО є 3 постійні учасниці, і кілька долучаються за змоги. Фото надала героїня 

«Юстина», бо справедливість

Так у вересні 2022 року ми, жінки з Количівки, створили громадську організацію «Юстина». Назву пояснюю просто — бо «справедливість» (з лат. justus — справедливий — ред.). Тоді ніхто не знав, що таке ГО, яка знадобиться документація і як створювати проєкти, але ми всього вчилися в процесі.

Перший проєкт «Юстини» — «Клуб Юстина надає крила» — підтримав Український жіночий фонд. Для нього місцева влада надала нам приміщення в будинку культури, і ми почали проводити там різноманітні заходи для психологічної підтримки жінок і дівчат. Грошей у селі не вистачало, тож ми приносили дрова з дому, аби зігріти приміщення. 

Ми запрошували психологиню, юриста, тому що багато жінок мали юридичні питання, а доїхати до Чернігова тоді було складно. Проводили й заходи з дітьми — ми хотіли, щоб діти теж могли розвантажитися психологічно.

Місцеві не одразу звикли до таких заходів, а деякі вважали, що їм не потрібна психологічна допомога, і мали багато упереджень щодо психологів. Але зміни в тих, хто таки відвідував заняття, були помітні. Жінки ставали спокійнішими, більш розкутими, виговорювались. Між собою знайомились, бо навіть живучи в одному селі, могли ніде не перетинатися.  

Після першого успішного проєкту було багато інших: робили спільний перегляд кіно для мам з дітками, створювали алеї пам’яті та невеликий меморіал в селі, інформували жінок про гендерно зумовлене насильство. 

Стратегічна сесія ГО «Юстина». Фото надала героїня 

Читайте також: Спершу був «хейт», згодом з’явився діалог: на Чернігівщині жителі голосують і змінюють свою громаду

Спільний запит у селі — велопарковка

У кожному дворі в Количівці є один чи кілька велосипедів — так діти добираються до ліцею, а багато працівників — на роботу. Тож коли в селі проводили анкетування, то виявили спільний запит — відсутність місця для роверів.

Я теж спостерігала за ситуацією — велосипеди всюди: біля магазину, пошти, біля ліцею просто валяються. Моя дитина додому приходила й жалілася, що там ланцюг злетів, там колесо пробите чи спиця погнулася.

Велосипеди були в Количівці всюди. Фото надала героїня

Так і виникла ідея — можна водночас облаштувати велопаковку та популяризувати здоровий спосіб життя. Тож коли ГО «Юстина» цьогоріч проходила навчання з організаційної спроможності й організатори запропонували подати якийсь проєкт на 250 тисяч гривень фінансування, ми точно знали, що робити.

Часу було небагато: на написання проєкту дали тиждень, а на реалізацію — місяць. Під час повторного анкетування зʼясували, що більшість людей була за встановлення велопарковки біля відбудованого ліцею, адже він розташований у центрі села й багато жителів його відвідують. Тож за підтримки ІСАР Єднання та Фонду «Партнерство за сильну Україну» ГО «Юстина» почала роботу.

Місцеві встановлюють спеціальне покриття на велопарковці в Количівці. Фото надала героїня

Ми залучили фахівців, провели заходи з безпеки — наприклад, тренінги з домедичної допомоги. Також організували велопрогулянку з дітьми по Количівці. Провели аудит безпеки, почали розробляти туристичні маршрути — і велопарковка в селі запрацювала.

Зізнаюся, мені було важливо прислухатися до дітей, адже вони залишали свої побажання щодо покращення села в спеціальній коробочці, а в межах одного з проєктів брали участь в опитуваннях.

Діти там теж висловлювали свої думки, і мене тоді збентежило, що одна дитина каже: «Нащо писати? Все одно нас ніхто не чує». І мені так хотілося щось зробити для дітей, щоб вони бачили, що мрії мають здійснюватися.

Зробили покриття та надихнули інших на зміни

Робота над велопарковкою не була простою — постачальник затримував терміни через перебої зі світлом, а ще треба було встановити конструкції та камери спостереження. Та попри всі складнощі, на початку цього навчального року велопарковку в селі зрештою відкрили. Та на цьому історія не закінчилася, адже покриття на майданчику не було — лише пісок. Я вирішила продовжувати шукати фінансування, але це було складно — більшість бізнесів були зайняті відбудовою.

Ось такою вийшла велопарковка біля ліцею в селі Количівка. Фото надала героїня

Проходить день, тиждень, а в дітей грузнуть колеса, вони пісок заносять до школи й додому. І я думаю: «Це ж дощі підуть, і буде ще гірше». То моя знайома й запропонувала відкрити збір. За зібраних 30 тисяч гривень нам таки вдалося зробити покриття. 

Витрати могли бути набагато більші, але виробники давали неймовірні знижки — я їм розповідала, для кого ми це робимо, і вони йшли назустріч. Так ми закупили решіточки, щебінь, спеціальне волокно.

Дуже радісно, що досвід цієї велопарковки поширився й далі — завідувачка місцевого будинку культури теж прописала схожий проєкт, щоб зробити велопарковку в ще одному місці. Ми завжди готові ділитися своїм досвідом.

Коментарі

Читати далі

Суспільство

Укрзалізниця додає ще один поїзд до Варшави: що відомо

Опубліковано

Укрзалізниця запускає другу пару поїздів на популярному маршруті Варшава – Рава-Руська – Львів. Відтепер із запровадженням нового графіка пасажири зможуть дістатися Чернівців, завдяки поїзду №865/866, що курсуватиме через Тернопіль, Чортків і Заліщики.

Про це повідомляє УЗ.

Як працюватиме новий маршрут?

  • На ділянці Варшава – Рава-Руська курсуватиме поїзд польської залізниці PKP Intercity.
  • На маршруті Рава-Руська – Львів – Чернівці працюватиме дизель-поїзд українського виробництва ДПКр-3.

Це сучасні комфортабельні поїзди, які забезпечать комфортну подорож для пасажирів.

Читати також: «Укрзалізниця» показала оновлений електропоїзд на маршрути з Дніпра

Що змінюється для пасажирів?

Додаткові місця на маршруті значно розширять можливості залізничного сполучення із західними областями України. Тепер із Варшави до Чернівців можна буде дістатися з пересадкою в Раві-Руській, а також зручно подорожувати до Львова, Тернополя чи Коломиї.

Маршрут Варшава – Рава-Руська – Львів – Коломия також залишається незмінним — на ньому продовжить курсувати поїзд №767/768 – 867/868.

Фото обкладинки: УЗ.

Коментарі

Читати далі

Суспільство

В Україні запустили акцію «2 000 подарунків до Нового року»: як здійснити мрію дитини

Опубліковано

15 листопада в Україні стартувала щорічна благодійна акція БФ «Твоя опора» «2 000 подарунків до Нового року», у межах якої кожен може здійснити мрію конкретної дитини, яка не може обійняти свого тата чи маму.

Про це повідомляють представники благодійного фонду.

Які діти отримають подарунки?

Це діти, які втратили батьків-Героїв, що захищали нашу країну, діти з родин військовослужбовців, діти з багатодітних сімей та родин опікунів, усиновлювачів, прийомних батьків, дитячих будинків сімейного типу. А ще — діти, які через складні життєві обставини були позбавлені батьківського піклування. 

Благодійну акцію «2 000 подарунків до Нового року» започаткував благодійний фонд «Твоя опора». Постійний партнер акції — компанія «Нова Пошта».

«Акція «2000 подарунків до Нового року» має на меті не просто зробити подарунок, а втілити мрію кожної дитини. Тому ми завчасно зібрали дитячі листи з новорічними мріями. А втілити ці мрії — може кожен із вас», — говорить засновниця  БФ «Твоя опора» Валерія Татарчук.

Читати також: У Полтаві відкрили новий центр психоемоційної підтримки для дітей і батьків

Про цьогорічну акцію

Цьогоріч свої листи із побажаннями до Святого Миколая та Санти надіслали 2000 дітей. Вони мріють про дуже прості речі: декоративну косметику; колонку, щоб слухати улюблену музику; кінетичний пісок; термос для чаю; розмальовку; теплий шарф. 

Ознайомитися зі всіма мріями та здійснити одну із них — можна на сайті БФ «Твоя опора». Всі подарунки доставить за свій рахунок у будь-яку точку України «Нова Пошта». 

З поваги до особистого життя та безпеки всіх дітей, які написали листи-побажання та чиї мрії опубліковані на сторінці акції, їх персональна інформація — прізвища, повна дата народження, місце перебування, фотографії чи будь-які діагнози — не висвітлюються у відкритому доступі.

Нагадаємо, що пошкоджений корпус «Охматдиту» підготували до зими: лікарня прийматиме на 15% більше пацієнтів (ФОТО).

Фото обкладинки: Freepik.

Коментарі

Читати далі