Телефонний дзвінок, прохання позичити гроші, СМС від банку чи служби доставки — не кожна з цих ситуацій є шахрайством. Втім, злочинці вміють добре маніпулювати та виманювати кошти або персональні дані: PIN-код, CVV тощо.
Чи розрізняєте ви потенційно небезпечні ситуації і чи знаєте, які дані точно не можна повідомляти іншим? Тест від #ШОТАМ допоможе розібратися, які ситуації потенційно небезпечні, а коли причин для хвилювання немає.
Давня знайома пише в месенджері: «Привіт, позич, будь ласка, грошей, віддам завтра-післязавтра. От на цю картку можна надіслати». Ваші дії?
Акаунти в месенджерах легко зламати, тож велика вірогідність, що гроші все ж просить не ваша знайома. Найнадійніше — зателефонувати людині напряму, а не в месенджері, й перепитати голосом. Фото, голосові повідомлення та відео з розвитком штучного інтелекту — менш надійний варіант, адже їх можна підробити.
Яке повідомлення насамперед викличе у вас сумніви?
У цьому переліку саме повідомлення про доплату за посилку за певним посиланням найменш правдоподібне. До того ж через те, що сума доплати невелика, легше виманити в людини дані банківської картки. Повідомлення про зміну тарифу від мобільного оператора або нагадування від лікаря самі по собі не є ознакою шахрайства.
Що з переліченого точно не можна називати чи надсилати людині, яка просить ці дані для перевірки?
PIN-код, CVV, коди з банківських повідомлень і пароль до онлайн-банкінгу — конфіденційні дані. Їх не можна диктувати телефоном, надсилати в СМС, месенджері чи електронному листі. Указуйте СVV тільки тоді, коли впевнені в джерелі: це офіційна сторінка банку, верифікований магазин. Якщо ж це новий для вас ресурс, тим більше якщо він відкрився з рекламного банера або посилання надіслали на пошту, спершу треба перевірити цей сайт.
Після того як ви розрахувалися карткою в магазині, на телефон надходить сповіщення від банківського застосунку із сумою покупки. Шахрайство чи ні?
Банківські застосунки зазвичай сповіщують про операції з карткою: оплату в магазині, зняття грошей чи поповнення рахунку. Якщо сума й місце покупки збігаються з вашою операцією, причин для тривоги немає. Але якщо ви нічого не купували, варто одразу заблокувати картку в застосунку або зателефонувати до банку за офіційним номером.
У Facebook вам пише незнайома людина. Представляється юристом і повідомляє, що далекий родич з таким самим прізвищем, як у вас, залишив вам великий спадок. Для оформлення документів потрібно лише сплатити нотаріальний збір. Чи погодитеся?
Вірогідність, що вам залишили кошти у спадок, не нульова, але подібні повідомлення дуже часто є шахрайськими. Тому не варто переказувати кошти чи повідомляти свої дані. Якщо сумніваєтеся, можете попросити документи (але не відкривайте сумнівні посилання). Втім, найкращий варіант — не відповідати на подібні повідомлення від незнайомців із підозрілими сторінками (щойно створений профіль у соцмережах тощо).
Вам приходить повідомлення про виграш 500 тисяч гривень, бо ви стали ювілейним клієнтом магазину. Також у СМС — посилання на сайт, щоб отримати виграш. Що робитимете?
Ще одна з улюблених схем шахраїв — повідомляти про виграш. Вони можуть намагатися дізнатися дані вашої картки або ж змушувати купити товари, щоб отримати велику суму грошей після цього. Захистіть себе від шахраїв, не відкривайте посилання, навіть якщо вам обіцяють чималий виграш.
У чаті ОСББ у Viber сусідка пише, що діє програма сезонної підтримки. Для отримання 4800 грн потрібно перейти за посиланням і вибрати свій банк. Що робитимете?
Навіть повідомлення від знайомої людини може бути шахрайським, якщо її акаунт зламали. Інформацію про державні виплати слід перевіряти на офіційних сайтах державних установ, у застосунку «Дія» або на сайті свого банку. Не вводьте дані картки на сторінці, яку відкрили за сумнівним посиланням.
Ви відкриваєте сайт відомого магазину. На екрані з’являється повідомлення про використання файлів cookie з кнопками «Погодитися» та «Налаштувати». Шахрайство чи ні?
Багато сайтів повідомляють про використання cookie — невеликих текстових файлів, які сайт зберігає у браузері, щоб «запам'ятати» користувача. Завдяки ним доданий у кошик товар не зникає одразу, і ви можете продовжувати покупки. Використання файлів cookie — звичайна практика. Вони безпечні, якщо на сайті немає вимоги поділитися банківськими реквізитами, паролями чи встановити певні програми.
Вам телефонують і представляються працівником служби безпеки банку. Кажуть, що від вашого імені намагалися оформити кредит. Щоб скасувати операцію, потрібно назвати код із СМС. Ваші дії?
Працівники банку не просять телефоном називати коди з СМС. Код із повідомлення підтверджує операцію. Назвавши його, ви ризикуєте підтвердити переказ чи покупку, які шахраї здійснюють від вашого імені, або відкрити їм доступ до онлайн-банкінгу. Шахраї часто телефонують раптово, лякають і кваплять. Якщо сумніваєтеся, завершіть розмову та самі зателефонуйте до банку за номером на звороті картки або на офіційному сайті.
Пізно ввечері вам телефонують з невідомого номера зі словами: «Мамо, це я. У мене велика біда, тільки нікому не кажи. Будь ласка, терміново перекажи гроші». Що варто зробити?
Це поширена схема «родич у біді». Шахраї розраховують, що страх за близьку людину не дасть вам часу подумати. Не сперечайтеся і не намагайтеся викрити співрозмовника. Завершіть дзвінок і зв’яжіться з родичем або іншими членами сім’ї за номерами, які вже збережені у вашому телефоні.
Вам приходить повідомлення, що вийшла нова версія банківського застосунку, з пропозицією оновитися. Ваші дії?
Оновлювати програми через App Store або Google Play нормально: ба більше, це важливо для безпеки. Тому й ігнорувати повідомлення про оновлення безпосередньо від застосунку банку теж не варто. Втім, не варто встановлювати файли, які надсилають у чатах, СМС або електронних листах.
Поділіться своїми результатами:
Твоя підтримка допомагає цим історіям надихати інших та показувати Україну світу.
Підтримати #ШОТАМ
