Суспільство
«Чорнобильські бабусі», «Компас» і «Заповідник Асканія». 11 фільмів про екологію та Україну – радять ШоТам і Такфлікс
«Чорнобильські бабусі», які попри все залишаються жити в зоні відчуження, унікальний заповідник «Асканія Нова», що опинився під окупацією, та історія хранительки Зимового саду на території київської ВДНГ. ШоТам та онлайн-кінотеатр Такфлікс зібрали 11 стрічок про екологію та Україну – абсолютно різних фільмів, які має побачити кожен.
Чорнобильські бабусі
Екологія
Режисери: Голлі Морріс, Енн Боґарт
Про що фільм? Ці жінки нізащо не покинуть свої рідні домівки в Чорнобильській зоні відчуження. Більшість їхніх сусідів уже давно виїхали, а чоловіки померли, та ця вперта жіноча компанія все ще тримається, — ба більше — горя не знає, живучи в одному з найнебезпечніших місць світу.
Де дивитися? Стрічка на «Такфліксі».
Заповідник Асканія
Екологія
Режисер: Андрій Литвиненко
Про що фільм? В Асканії-Нові уживаються дуже різні види тварин і людей. Науковець, директор, колишній хіппі, молоді репери, а також буйволи, зебри і пелікани. Вже ціле століття Асканія захищає природу від змін, які несе людина. Та чи прийме вона зміни, необхідні для власного виживання?
Де дивитися? Стрічка на «Такфліксі».
Не все буде добре
Екологія, драма, Київ
Режисери: Адріан Пірву, Хелена Максьом
Про що фільм? Адріан народився того ж року коли сталася Чорнобильська аварія. Його матір завжди вірила – те, що він наполовину сліпий і має глаукому, пов’язано з її візитом до України на шостому місяці вагітності. Адріану майже тридцять – він самотній і не має цілі. Він приймає рішення поїхати до України, щоб зняти фільм про людей, що постраждали від Чорнобиля та, можливо, знайти якийсь спосіб, що допоможе йому почуватися трішки краще про самого себе.
Читайте також: «Я піду в далекі гори». 13 українських фільмів про наші Карпати – радять ШоТам і Такфлікс
В Києві він зустрічає Хелену, яка зростала в Україні з наслідками катастрофи. Після того як вона кидає роботу і переносить складну операцію на спині, вони стають партнерами у створенні фільму. Подорожуючи разом, вони знаходять людей що живуть з наслідками того, що сталося у 1986 році. Але, коли вони виявляють масштаб впливу Чорнобиля на нове покоління, проблеми зі здоров’ям наздоганяють їх і це змушує не раз переглядати і змінювати плани.
Де дивитися? Стрічка на «Такфліксі».
Компас
Маріуполь, експериментальний, екологія
Режисер: Олександр Суровцов
Про що фільм? Тут немає нічого абсолютного. Усе унікальне. Пошук універсального напрямку допоможе нам зробити повне коло і визначитися з вірним маршрутом у майбутнє. Це є…
Де дивитися? Стрічка на «Такфліксі».
Територія пустих вікон
Маріуполь, воєнний, екологія
Режисерка: Зоя Лактіонова
Про що фільм? Друга світова війна і завод стають причиною переїзду родини Зої до Маріуполя. Війна з Росією та екологічні наслідки роботи заводу відіграють ключову роль в її подальшому житті.
Де дивитися? Стрічка на «Такфліксі».
Май далеко – май добре
Фільм-портрет, екологія, Карпати
Режисерка: Ганна Ярошевич
Про що фільм? Молодий німець Мішель, захоплений природою України, переїжджає до Карпат. У горах він розводить водяних буйволів, що опинилися на межі зникнення. Хлопець мріє присвячувати весь час улюбленій справі, але змушений регулярно повертатися до Німеччини, де працює в сімейному бізнесі й зустрічається з дівчиною Вєрою. Без належного догляду буйволи починають хворіти. До всього Мішеля спіткають негаразди в особистому житті: Вєра не впевнена, що зможе виховати двох маленьких дітей у віддаленому карпатському селі.
Де дивитися? Стрічка на «Такфліксі».
Жива ватра
Екологія, етнографія, Карпати
Режисер: Остап Костюк
Про що фільм? Це історія про трьох чоловіків різних поколінь, які живуть в українських Карпатах. Та настане весна й усі троє піднімуться в гори вслід за вівчарським покликанням, якому все важче слідувати в сучасному світі.
Де дивитися? Стрічка на «Такфліксі».
Гірська жінка: на війні
Драма, трилер, екологія
Режисер: Бенедикт Ерлінґссон
Про що фільм? Хатла — диригентка хору, їй за п’ятдесят, однак за лаштунками тихої рутини вона веде таємне життя пристрасної захисниці екології. Коли Хатла планує свою найбільшу та найсміливішу операцію, вона отримує неочікуваного листа, який змінює все. Її заявку на усиновлення дитини нарешті схвалено, і на неї чекає маленька дівчинка з України.
Оскільки Хатла готується покинути роль диверсантки та захисниці нагір’я, щоб втілити мрію про материнство, вона вирішує здійснити ще одну фінальну атаку, щоб завдати руйнівного удару алюмінієвій промисловості.
Де дивитися? Стрічка на «Такфліксі».
Історія Зимового Саду
Урбаністика, екологія, Київ
Режисер: Семен Мозговий
Про що фільм? На території київської ВДНГ стоїть павільйон квітникарства, що має назву Зимовий сад. Хранителька павільйону, Валентина Миколаївна, вже 45 років ретельно доглядає колекцію екзотичних рослин і оранжерею, де вони розмістилися.
Час виходу на пенсію невблаганно наближається, але прохання керівництва скласти повноваження шокує Валентину Миколаївну. Вона протестує, вважаючи, що рослини без неї загинуть — та схоже що її сад живе за власними законами.
Де дивитися? Стрічка на «Такфліксі».
Дельта
Екологія
Режисер: Олександр Течинський
Про що фільм? На перехресті дикого Сходу й цивілізованого Заходу мешканці дельти Дунаю заробляють на життя важкою працею – косінням очерету взимку, але всі як один мріють про фантастичний улов – легендарну білугу, варту цілого статку. З мріями замість планів і водою замість землі під ногами вони радіють кожній миті свого буття.
Де дивитися? Стрічка на «Такфліксі».
Діорама
Маріуполь, воєнний, екологія
Режисерка: Зоя Лактіонова
Про що фільм? Життя тече своєю буденною реальністю, але раптом щось невловиме змінює його хід. Все, що залишається — це занурюватись у спогади, в яких все зберігається недоторканно, наче в музеї.
Де дивитися? Стрічка на «Такфліксі».
На правому березі Києва запустили першу екомашину, яка збиратиме використані батарейки на перероблення. Машина вивозитиме батарейки з усіх пунктів приймання руху «Батарейки, здавайтеся!».
Про це повідомили в русі «Батарейки, здавайтеся!».
Тест-драйв машини тривав упродовж місяця. Вона змогла перевезти понад п’ять тонн батарейок, які здавали кияни у магазинах-партнерах та будинках, що зареєстровані у програмі руху.
Читайте також: UAnimals оголосили лавреатів Всеукраїнської зоозахисної премії
Батарейки за принципом 100% перероблення залежно від типу передадуть таким заводам:
- Eneris Recupyl в Польщі;
- Accurec в Німеччині;
- EraSteel у Франції тощо.
Перероблення матеріалу повністю фінансують партнери руху, а саме виробники й дистриб’ютори батарейок: Panasonic, VARTA, Duracell, GP Batteries та інші компанії.
Нагадаємо, що розробники з України запустили платформу для бронювання будинків на природі.
Фото: фейсбук-сторінка «Батарейки, здавайтеся!»
«Культурні сили» та платформа «Меморіал» 26 березня провели захід, який присвятили розвитку культури підтримки жінок, які втратили чоловіків на війні. На події відбувся відкритий діалог між лідерками громадянського суспільства, представниками патронатних служб, військовими, волонтерами та митцями.
Про це повідомили в «Культурних силах».
Що обговорили на заході
Подію організували для того, аби почати діалог на важливу тему, яку можуть оминати у суспільстві через її важкість. Спікери обговорювали, як не залишати жінок, які втратили коханих наодинці з горем, а також як навчитися не шкодити, натомість вміти підтримувати і турбуватися.
На панелі «Культура підтримки» керівниця психологічного простору «ПроЖИТИ» Катерина Чижик розповіла:
«Для мене особисто одним із тригерних слів було “тримайся”. Нема мені за що триматися, нема за кого триматися. І ще, коли сусіди або хтось кажуть: “та молода, ще вийдеш заміж” — це саме болюче, що можна сказати жінці, яка втратила свого коханого чоловіка».
Катерина втратила свого чоловіка у 2023 році. Аби пережити цю подію, жінка почала створювати власне місце сили. У цей період виник психологічний простір «ПроЖИТИ».
Читайте також: Ukraїner та PR Army створили фільм про депортацію кримських татар (ВІДЕО)
У «Культурних силах» зазначили, що саме в громадському секторі започатковують проєкти, які можуть полегшувати проживання горя втрати.
«Якби не громадський сектор, я взагалі не уявляю, що було б з багатьма членами родин загиблих. Громадським організаціям, які підтримують рідних і близьких загиблих воїнів, треба об’єднувати зусилля, бо державним органам та суспільству часто байдуже на їх проблеми»‚ — розповіла очільниця фонду «Маємо жити» Оксана Боркун.
Також важливою темою для жінок, які втратили своїх чоловіків, є збереження пам’яті про них. Керівниця патронатної служби «Азов.Супровід» Ріна Рєзнік зазначила:
«Є величезна кількість онлайн-петицій про присвоєння звання Героїв України. І ми з одного боку розуміємо, що кожен з загиблих — герой цієї країни, а з іншого боку також розуміємо, що не можемо забезпечити кожному цю державну нагороду, назву міста, назву вулиці й таке інше. Зараз це є найбільшим випробуванням, як весь цей обсяг горя акумулювати і дати кожній індивідуальній, величезній, серйозній трагедії достатньо простору і місця для того, щоб це вшанування було достатньо гідним і великим».
Презентація кліпу «Місто наречених»
На події «Культурні сили» представили новий кліп на пісню Саші Чемерова «Місто наречених». Його присвятили жінкам, які пережили втрату. У кліпі знялася Таті Сонце (Тетяна Мельник).
«Головна героїня цього кліпу не актриса, це жінка, котра втратила свого коханого на війні. І тут на екрані ми можемо бачити не гру, а власне проживання втрати», — зазначив засновник платформи «Культурні сили» Миколай Сєрга.
Автор пісні Саша Чемеров поділився своїми емоціями від переглядання кліпу:
«Як і всі присутні, я вперше дивився цей кліп. І мені важко було втримати сльози. Моїм завданням було не констатувати факт втрати, а дати надію. Тому що життя все ж таки продовжується, все ж таки життя має сенс».
Довідка
«Культурні сили» — це платформа, що об’єднує військових творчих професій, культурних діячів, аналітиків та волонтерів. До цієї платформи входять такі проєкти та бренди:
- «Культурний десант»;
- «Книга на фронт»;
- «Фронтова студія»;
- «Оркестр 59» тощо.
«Культурні сили» формують та розвивають воїнську культуру, забезпечують морально-психологічну підтримку військових, підтримують родини загиблих, розвивають культурну дипломатію та впроваджують стратегії впливу через культуру та мистецтво.
Нагадаємо, що «Культурні сили» провели у Києві відкриту розмову, присвячену колективній пам’яті.
Фото: «Культурні сили»
У Києві відкриють новий креативний простір MLYN design hub, присвячений сучасному українському дизайну. Відвідувати простір можна буде щодня та безплатно. Відкриття MLYN design hub запланували на квітень 2025 року.
Про це повідомили у команді простору.
Що буде в MLYN design hub
Простір працюватиме у стінах колишнього заводу «КиївМлин», у якого й запозичили частину назви. Головна мета проєкту — знайомити українців з якісними предметами інтер’єру, що виробили в Україні, та популяризувати їх.
Українські виробники та дизайнери зможуть представляти свої роботи у межах експозицій інтер’єрних предметів. Виставкова зала оновлюватиметься кожні три-чотири місяці.
«В MLYN design hub ми прагнемо зробити сучасний український дизайн більш помітним для широкої аудиторії. Тому відкрили цей простір — затишний, дружній, наповнений подіями, який щоденно дає можливості для розвитку і популяризації дизайну. Тут українські виробники і дизайнери можуть представити свої роботи на постійній основі, а відвідувачі — відкрити для себе якісні, естетично довершені предмети інтер’єру, створені в Україні», — зазначив засновник MLYN design hub Роман Михайлов.
Читайте також: «Довженко-Центр» запускає у шести містах кіноклуб
Перша експозиція
Першою виставкою у просторі стане експозиція під назвою «Зерно». Її створили під кураторством артдиректорки простору Ярослави України.
«Експозиція “Зерно” представить інсталяції різних інтер’єрних зон, скомпонованих з предметів українського виробництва. В ній ми переосмислимо традиції нашого дизайну в потоці сучасних тенденцій», — розповіла Ярослава Україна.
MLYN design hub працюватиме щодня, вхід для відвідувачів вільний. Експозиційна зона працюватиме з 10:00 до 19:00, а подієва зала прийматиме заходи до 23:00. Простір розташований за адресою вулиця Спаська, 36/31, на другому поверсі.
Раніше ми писали, що анонімний митець зі Львова зібрав понад мільйон гривень на військо за допомогою картин.
Фото: MLYN design hub
