Суспільство
Чому молодь не голосує? В Україні запустили кампанію, яка закликає молодих людей прийти на вибори
Громадська організація Global Office у рамках ініціативи #вліпизасебе випустила маніфест BAYDUZHE, що закликає молодь проголосувати на місцевих виборах 25 жовтня.
Чому це важливо?
Причиною ініціаиви є надзвичайно низька виборча активність: за даними Центру Разумкова, минулого року на парламентських виборах проголосувало лише 27% української молоді.
Організатори планують не тільки показати голосування таким, яким раніше його ніхто не бачив — модним і сучасним, — а й зробити це актуальною для молоді візуальною мовою. Героями маніфесту стали київські, львівські, харківські й одеські блогери, музиканти, діджеї, продюсери, хореографи, художники, фотографи та стилісти. Розробкою маніфесту займалося креативне агентство ANGRY. А власне трек створив київський саунд-продюсер Koloah і музикант OTOY.
«Молодь скаржиться на низьке представництво своїх інтересів у політиці й не довіряє політичним партіям та інститутам державної влади в Україні. Лише 7% вважають, що молоді люди, швидше за все, будуть добре або дуже добре представлені в українській політиці. Водночас вони не готові ні займатися політичною діяльністю, ні навіть цікавитися політичними подіями», — коментує проблему Світлана Колодій, координаторка ініціативи #вліпизасебе.
Головний слоган маніфесту: «Байдуже хто ти, якщо тобі не байдуже».
На відео різні за зовнішністю, професією, стилем життя та сексуальною орієнтацією молоді люди об’єднуються заради однієї цілі — заявити про свій голос, адже неважливих голосів не буває.
Ініціатива не має на меті просунути окрему партію або кандидата. Мета кампанії — мотивувати молодь бути свідомою й активною у питаннях власного майбутнього.
Читайте також: З’явився чат-бот, який фіксуватиме сексизм під час виборів в Україні
«Зазвичай реклама перед голосуванням говорить про те, що людині треба зробити, а не про саму людину. Ми змістили акценти й замінили звичне „Від вас залежить майбутнє країни. Проголосуйте за неї“ на „Ви маєте право бути такими, якими вам хочеться. Проголосуйте за себе“. Для нас було важливо показати „справжніх людей“. Не недосяжних із телевізора, а тих, з ким кожен може зустрітися й поговорити: на вечірці, у перукарні, у кав’ярні. Водночас ми не хотіли брати акторів — кожен, хто знімався в маніфесті, знімався там не за гонорар, а за переконання», — прокоментував Сергій Малик, креативний директор ANGRY.
Майбутнє залежить від кожного
Маніфест наголошує на тому, що не важливо, звідки ти, який у тебе стиль, робота або освіта, ти — громадянин своєї країни і повинен брати відповідальність за те, у яких умовах будеш жити.
«Це питання поваги до самого себе. Ми наразі перебуваємо у дуже перемінному періоді для світу, нашої країни зокрема. Сподіватися на те, що наш батько чи бабуся з дідусем виберуть за нас краще майбутнє або ж це зроблять наші сусіди — дуже марно. Ми ж не посилаємо до зубного наших знайомих, коли зуб болить у нас. (…) Я вважаю себе активним громадянином, людиною усвідомленою і здатною приймати зважені тверезі рішення. Місце, де я живу, напряму пов’язане зі мною у щоденній взаємодії, тому бажано мати повагу і хоча б раз на декілька років приділити годину-дві свого часу заради інвестиції у своє ж майбутнє», — прокоментував свою позицію співавтор треку, київський музикант OTOY.
Проєкт реалізовує громадська організація Global Office, у рамках Програми сприяння громадській активності «Долучайся!» USAID/ENGAGE, що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку USAID і здійснюється Pact Ukraine.
Фото: надані організаторами
Суспільство
Учні у шведському Гетеборзі отримали можливість вивчати українську мову як окремий предмет.
Про це написав у фейсбуці Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь.
Як розповів Кремінь, донедавна українська молодь Швеції опановувала українську мову в недільних школах.
Читайте також: «Чорна п’ятниця» чи свідоме споживання? Три історії людей, які вас надихнуть
«Усі діти, які навчаються в школі в Швеції, мають право вивчати свою рідну мову, це положення зафіксоване в шведському мовному законодавстві. За реалізацію цього права відповідальна організація “Мовний центр” (шведською #Språkcentrum). В кожному місті є така організація. Батьки дітей, які вчаться в школі, на початку навчального року пишуть заяву в тій школі, де вчиться дитина, в якій виявляють бажання, щоб їхня дитина поміж інших предметів в школі вивчала і свою рідну мову. Всі подібні заяви передаються в Мовний центр, і вже потім ця організація створює групи та шукає вчителя», – йдеться у повідомленні.
Читайте також: Ба та Ді фрілансери. Як бабуся влаштовує пенсіонерів на роботу нянями
Урок рідної мови (шведською modersmål, дослівно перекладається як материнська мова) триває 80 хвилин і проводиться раз на тиждень. Він стоїть у дітей в розкладі серед інших уроків, учні також отримують оцінки за цей предмет, як і за всі інші. Предмет «Рідна мова» не є обов’язковим, а вивчається за бажанням.
«Незважаючи на те, що Ґетеборг – друге за величиною місто Швеції, де проживають сотні українців, в нашому місті українська викладатиметься вперше. І це чудова новина для нас. З початку року я і мої колеги в українській громаді в Гетеборзі та в українській недільній школі «Віночок» в Ґетеборзі проводили активну інформаційну роботу, щоб донести інформацію до батьків, які бажають, щоб їхні діти зберегли свою рідну мову. І нам це вдалося, група набралась», – йдеться у повідомленні.
Нагадаємо, уперше за часів незалежності українську мову обирають більше читачів книжок.
Усі фото: facebook.com/taras.kremin.
Суспільство
Аграрій Валерій Новицький узяв під опіку 39 курганів, розташованих на орендованих підприємством землях.
Про це на сторінці спільноти “Хранителі курганів” у фейсбуці розповів активіст руху Віталій Назаренко.
“Підприємство Валерія Миколайовича власним коштом обгородило, вивело і взяло опіку над 39-ма курганами та давньоруським городищем площею 37 гектарів”, – повідомив Назаренко.
Читайте також: «Чорна п’ятниця» чи свідоме споживання? Три історії людей, які вас надихнуть
За його словами, Новицький доєднався до всеукраїнського руху “Хранителі курганів” і демонструє іншим аграріям приклад як треба ставитись до тисячолітньої історії.
Активіст зазначив, що межі взятих під опіку пам’яток визначалися візуально, оскільки більшість були розорані ще при колгоспах. Орієнтири шукали по старих картах. Кожен знайдений курган довкола оборали, а в центрі встановили щогли з державними прапорами. Навесні ц.р. пам’ятки обсадили саджанцями сосни, та через посуху вони не прижилися.
Читайте також: Ба та Ді фрілансери. Як бабуся влаштовує пенсіонерів на роботу нянями
У наступному році аграрії експеримент повторять, але з висадкою вже більш стійких до зміни клімату дикої груші та дерену.
Нагадаємо, на Прикарпатті еко-активісти встановили інформаційні стенди.
Як ми повідомляли раніше, одесит перетворив під’їзд свого будинку в картинну галерею.
Усі фото: loda.gov.ua.
Суспільство
Почесне консульство України у Денпасарі у провінції Балі в Індонезії офіційно розпочало роботу 27 листопада.
Про це повідомили у пресслужбі посольства України в Республіці Індонезія.
Як зазначається, установа розташована за адресою: вул. Гуріта №18, Пегок, Сесетан, Південний Денпасар, Балі, 80223 (Jln.Gurita No.18, Pegok, Sesetan, Denpasar Selatan, Bali 80223).
Керівник – Почесний консул України І Ніоман Астама. Консульський округ – територія провінції Балі. Звернутися до консульства можна за телефоном +62-8-212121-6651 або через електронну пошту: ukraineconsul-bali@pacificholidays.id.
Читайте також: «Чорна п’ятниця» чи свідоме споживання? Три історії людей, які вас надихнуть
Часи роботи: понеділок – п’ятниця (09:00 – 15:00), субота (09:00 – 13:00).
Повідомляється, що основними функціями почесного консульства України є:
- захист в Республіці Індонезія прав юридичних осіб і громадян України в межах, визначених міжнародним правом; надання їм допомоги та сприяння;
- сприяння розвиткові дружніх відносин, а також торговельних, економічних, культурних та наукових зв’язків між Україною та Республікою Індонезія.
У посольстві вернули увагу на те, що почесне консульство України не наділене повноваженнями щодо вчинення консульських дій (оформлення паспортів, віз, вчинення нотаріальних актів тощо).
Читайте також: Ба та Ді фрілансери. Як бабуся влаштовує пенсіонерів на роботу нянями
У разі потреби в отриманні відповідних послуг, громадянам варто звертатися до консульського відділу посольства України в Республіці Індонезія (м.Джакарта).
Читайте також: Новий рік у Києві. Як святкуватиме столиця в умовах пандемії
Нагадаємо, на Франківщині з’явилися три лікувально-оздоровчі туристичні маршрути.
Як ми повідомляли раніше, у старовинній ратуші на Львівщині зроблять хостел для туристів.
Головне фото: 5.ua.
Суспільство
В Амстердамі фільм “Цей дощ ніколи не скінчиться” українського режисера Аліни Горлової здобув перемогу на Міжнародному фестивалі документального кіно IDFA.
Про це пише Укрінформ із посиланням на IDFA.
Зазначається, що робота отримала нагороду як найкращий повнометражний фільм у рамках секції Перша поява.
Читайте також: «Чорна п’ятниця» чи свідоме споживання? Три історії людей, які вас надихнуть
“Аліна Горлова отримала премію IDFA за найкращу Першу появу (10 000 євро) за фільм “Цей дощ ніколи не скінчиться”, – йдеться у повідомленні.
Фільм назвали вражаючим, гарно знятим та змонтованим. Він розповідає про лихо через війну на прикладі особистої подорожі. Стрічка охоплює традиції, сучасність, смерть і силу рухатися вперед.
Читайте також: Ба та Ді фрілансери. Як бабуся влаштовує пенсіонерів на роботу нянями
Нагадаємо, колгосп під Києвом перетворили на український Голівуд.
Як ми писали раніше, з`явився унікальний кінопутівник Україною.
Головне фото: detector.media.
-
Суспільство12 години томуХерсонські науковці створили пластик з грибів (ВІДЕО)
-
Суспільство10 години томуПерший онлайн-священник на Луганщині відпускає гріхи телефоном та сповідає через Facebook (ВІДЕО)
-
Економіка24 години томуНібулон спустив на воду 90-метрову баржу (ФОТО)
-
Суспільство2 години томуНа Балі відкрили почесне консульство України
