Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Будуємо разом. Це чотири волонтерські ініціативи, які відновлюють нашу країну

Опубліковано

Вони приходять на допомогу до міст та сіл, які найбільше постраждали внаслідок російського вторгнення. Розгромлені будівлі, понівечені квартири та сотні людей без домівок – волонтери роблять усе можливе, аби відновити бодай частину країни вже сьогодні.

У цьому тексті розповідаємо про Repair Together, «Будуємо Україну Разом», Sаve Ukraine life та «Добробат» – чотири волонтерські організації, завдяки яким міста та села відбудовуються навіть під час війни.

Repair Together

Repair Together відновлюють будинки, що постраждали внаслідок російської окупації. Ми поспілкувались із Вікторією Афанасьєвою — координаторкою будівельних робіт і прибирань на толоках. Також вона відповідає за зв’язки з пресою, фондами та благодійними організаціями.

волонтерські толоки
Толока 1.0 у селі Ягідне, Чернігівська область

Про організацію

Repair together — це ініціатива, що займається ремонтом і відбудовою помешкань у селах. Ми почали з Чернігівської області, і зараз працюємо в Ягідному та Лукашівці. Ці села були під окупацією та постійними обстрілами. Багато будинків повністю зруйновані, і чи не в кожному пошкоджені вікна, дах, стіни. Що ми робимо? Прибираємо, ремонтуємо або ж відбудовуємо, займаємось адресною допомогою.

Проєкти

Прибирання — це дводенні толоки, які ми влаштовуємо майже кожні вихідні. Охочих збираємо через соціальні мережі, орендуємо автобуси та їдемо з ночівлею в села. За одну поїздку ми можемо прибрати руйнації приблизно на п’яти подвір’ях. Останнього разу зібрали рекордні 250 волонтерів. Інвентар закупили за донати, їжу для учасників нам забезпечують волонтерські кухні, живемо в облаштованому нами наметовому містечку. 

Ремонт/відбудова. Ремонтом нині займаємось у селі Ягідне. В 13 будинках повністю відновили вікна, зараз ремонтуємо дахи ще в декількох. Також виконуємо різні внутрішні роботи, наприклад шпаклювання. Це був наш перший етап. З липня вже зосередимось на роботах із відбудови повністю зруйнованого житла та будемо влаштовувати будівельні толоки.

волонтери відновлюють місто
Толока 2.0 у селі Ягідне, Чернігівська область.

Адресна допомога — це не універсальна допомога, як «гуманітарка». Ми знайомимося з жителями села, дізнаємось, які в них є потреби — наприклад, інструменти, побутова техніка, меблі. Під час окупації російські військові грабували людей, тож потреб багато. Починаємо шукати необхідні речі серед волонтерських спільнот, через наших підписників, а потім відвозимо їх у села.

Команда

Команда складається з вісьмох людей. Дмитро Кирпа відповідає за загальні організаційні питання та фінанси, Саша Кучинський — за фото- і відеоконтент, візуальний стиль і безпеку на толоках, Даша Косякова — за візуальний дизайн, стратегію комунікацій і ведення соціальних мереж.

Крім того, Андрій Голота відповідає за координацію будівельних робіт і закупівлі, Оксана Гузь — за організацію поїздок, комунікацію із волонтерами та організацію культурної програми, Таня Бур’янова — за координацію толок, комплектацію необхідного спорядження, закупівлю адресної допомоги та розміщення волонтерів, Оля Костюкевич — копірайтерка.

Труднощі під час роботи

Найбільша складність — це відповідальність перед жителями сіл, яким ми допомагаємо, та обмеженість наших ресурсів. Коли ми започатковували ініціативу, то рушійною мотивацією було «робити хоч щось, аби допомогти і бути корисним». Але зараз, коли ми їздимо в ці села, особисто знаємо людей, чиє житло було зруйновано, знаємо їхні персональні історії, з кимось навіть дружимо, то вже не можемо сказати «ну я ж роблю хоча б щось».

Тепер це вже задача про те, щоб допомогти на максимумі наших можливостей. Тому буває дуже складно, коли не все виходить так швидко, як хотілося б. І не думаю, що колись буде момент, коли ми скажемо «ну все, ми зробили достатньо».

волонтерська толока
волонтерські заходи
Толока 3.0 у селі Ягідне, Чернігівська область.

А технічні труднощі в організації подій і роботи зазвичай не значні, оскільки не було ще таких проблем, з якими б нам не вдалось впоратись. І все завдяки підтримці ком’юніті та волонтерської спільноти.

Потреби організації

Дуже потрібні будь-які будівельні матеріали або можливість їх купити зі знижкою. Для адресної допомоги постраждалим можна віддати непотрібну техніку, інструменти або меблі. А ми знайдемо тих, кому вони дійсно потрібні, та доставимо.

Дуже потрібна інформаційна підтримка, щоб до нас могли долучитись ще більше людей. І потрібно багато людей із базовими будівельними вміннями. Ну і, звісно ж, нас можна підтримати фінансово.

волонтерські толоки
Толока 5.0 у селі Лукашівка, Чернігівська область.

Будуємо Україну Разом

Будуємо Україну Разом — це програма благодійної організації «Українська освітня платформа», яка функціонує з 2014 року. Ми поспілкувались із Юрком Дідулою — керівником програми «Будуємо Україну Разом».

керівник програми БУР
Юрко Дідула, керівник програми «Будуємо Україну Разом».

Про організацію

Ми займаємось розвитком молоді. Розвиваємо в молоді відповідальність. Хочемо, щоб вони відчували, що від них щось залежить у цій країні. Хочемо, щоб молодь включалась у суспільне життя, допомагала людям у потребі та брала на себе відповідальність за розвиток своїх громад. Кінцева мета БУРу — щоб українці допомагали одне одному та були включені в суспільне життя. 

Як ми це робимо? Через БУРтабори, через волонтерство. Розвиваємо в молоді довіру одне до одного та всередині громад знов-таки через волонтерство та через суспільну діяльність. І розвиваємо в молоді спроможність, щоб їхня включеність у суспільне життя була продуктивною. Спроможність викликаємо через навчання проєктному менеджменту, через менторство, через фінансування. Ми віримо у підхід, що треба «вчитися роблячи». Тим, кого ми вчимо менеджменту, ми стараємось дати гроші, щоб вони щось зробили — спробували, зафакапились, навчились і пішли далі.

Волонтери руху БУР

Проєкти

Волонтерство в БУРтаборах

БУРтабори — це однотижневі волонтерські заїзди. Туди з’їжджаються 25 людей із різних регіонів України, вони будують і проходять інформаційну програму з БУРом. Цей підхід називається «навчання в служінні». Ми його використовуємо як елемент формування відповідальності. Ключовим нашим напрямком є відновлення зруйнованої інфраструктури та створення/покращення житла для переселенців. БУРтабори проводимо в Макарові, де ми відновлюємо зруйновану частину ДСНС, у Дрогобичі, у Стрию, в Коломиї, де ми створюємо кращі умови для житла переселенців.

БУРлак — вчимо проєктному менеджменту

Запустили курс на Prometeus. Уже близько 250 людей його проходять. Вони пройдуть цей курс — і матимуть можливість запітчити свою ідею перед умовними партнерами, експертами та отримати від нас фінансування на реалізацію, отримати менторство на початку реалізації, щоб їх супроводжували в процесі. 

Це другий великий напрямок, яким ми намагаємось трошки покращити економічну ситуацію, створити потенційні робочі місця, підтримати наших підприємців зі спільноти БУР та поза нею. Він має компонент у напрямку бізнесу (підтримує бізнес-ініціативи) та освітньо-соціальний напрямок. Ми хочемо підтримати людей, які вирішують соціальні проблеми, що пов’язані з війною. Якщо в тебе є класна соціальна ідея чи проєкт, ти можеш прийти на БУРлак, пройти курс навчання, запропонувати ідею та реалізувати її.

Менторство

У час війни набуло актуальності, бо багато людей переживають емоційно кризу. Хтось потребує зміни професії, і коли ти це проживаєш у супроводі ментора, який вже мають досвід в цьому, робити це легше. Ми зараз формуємо 100 пар менторів і менторок, які впродовж року працюватимуть разом і взаємно допомагатимуть одне одному.

Волонтери
Локальні волонтерські активності

Люди з нашої спільноти мають ідею відновити будинок і поселити туди переселенців. Ми даємо їм кошти та будматеріали, і таким чином у своєму місті вони можуть облаштувати прихисток для переселенців. Наприклад, можуть знайти бомбосховище, переобладнати його, почистити, зробити якісь меблі, щоб будинок був готовий. Ці активності локалізовані. Без зовнішнього компоненту волонтерів.

Довгострокове волонтерство

Ми перед війною стартували цей напрямок. Люди з нашої спільноти можуть поїхати не на тиждень у БУРтабір, а, наприклад, на пів року чи на три місяці в якусь громаду, і там цілісно працювати над розвитком якоїсь молодіжної ініціативи чи молодіжного центру, чи просто підсилити якусь існуючу громадську організацію своїми навичками. Це український аналог Peace Corp.

Перші підсумки роботи

У перші півтора-два місяці відбулась зміна фокусу діяльності: ми закривали потреби армії та переселенців. Здебільшого це була підтримка ЗСУ. Пишаємось тим, що нам вдалось залучити близько пів мільйона доларів на закупівлю машин, бронежилетів, касок, тепловізорів, рукавиць і всього-всього, що було найкритичнішим. Забезпечили дуже багато волонтерів із нашої спільноти, які пішли воювати, та багато частин, які до нас звертались: близько 45 машин, близько 70 тепловізорів, понад 300 жилетів і касок. Дуже класно зреагували на найкритичніший виклик, який поставив нам час, у перші дні війни.

Потім ми поступово повернулись до нашого звичного режиму. З того часу з таких кількісних досягнень ми відновили цілий поверх гуртожитку в Дрогобичі (34 кімнати), які вже зараз на фінальній стадії облаштування, відновили два будинки в Демидівці, зараз відновлюємо станцію ДСНС в Макарові. У Коломиї та Стрию будуть великі проєкти з побудовою гуртожитків. В Івано-Франківську ми відновили одне крило в гуртожитку та в Калуші якесь приміщення. 

Волонтерські будні
Буртабір у макарові
БУРтабір у Макарові.

Найголовніше, що ми зрозуміли — масштаби руйнувань і бажання волонтерити у сфері відбудови настільки великі, що ми як БУР не можемо повністю задовольнити ці потреби. Тому ми запустили франшизу БУРу. Він називається «Табір з БУР».

Команди, які розуміють цінність підходу та філософію БУРу, можуть отримати від нас умовно методичку, навчання, фінансування і можливість провести табір самостійно з нашим мінімальним включенням і супроводом. Ми його зараз запустимо. Ще результатів немає, але ми напрацювали цю модель і маємо методологію, як це буде відбуватись.

Вплив війни на роботу організації

Зараз наша діяльність нічим не відрізняється від діяльності 2014 року, але суттєво відрізняється від того, щоб було 2021 року. У 2014 році ми багато будували: 70% займав будівельний компонент, і лише 30% — інформаційної, культурно-освітньої програми. 

Будівництво однаково для нас залишається інструментом, але, оскільки потреби будівництва шалені, ми розуміємо, що не може бути табір, умовно 50 на 50.

Ми беремо більші об’єкти. Ми робимо сантехніку, думаємо про те, щоб брати дахи, тобто беремо роботу, яку не зовсім можуть робити звичайні волонтери. Ми розуміємо, що цей компонент будемо перекривати більш спеціалізованими волонтерами або навіть давати на аутсорс підрядникам, щоб закрити цей об’єкт, бо він є суперважливим.

Ми повернулись з помістки Чернігівщини та Київщини. Там руйнування настільки великі, що ми не можемо просто прийти й пошпаклювати стіни. Ми мусимо розуміти, що зараз є величезна потреба, яку необхідно закривати чи то партнерством чи підрядом, чи то якимись спеціалізованими волонтерами.

Це, можливо, буде найбільшою відмінність від того, що було в минулому році. Будівельний компонент набирає ваги й масштабів, яких ми не практикували в минулі роки, але вже практикували 2014 року. 

волонтерські рукавички

Команда

Зараз в основній команді зараз БУРу 24 людини. У нас є напрямок фандрайзингу, в який включені троє людей. Вони займаються пошуком партнерів, щоб втілювати нашу діяльність. У нас є програмний відділ, який реалізує всі програми, проєкти, які БУРу робить. Це Настя Драчук, яка координує менеджерів проєктів. Є фінансовий відділ, який менеджить всі фінанси та робить звітності. Комунікаційний відділ, який робить так, щоб про нас знали і щоб до нас залучались волонтери. 

Труднощі під час роботи

Окрім великих масштабів будівництва, є також постійна внутрішня суперечність між тим, щоб усе дуже добре запланувати, підготуватись та почати, та іншим підходом — «нема часу думати, війна, треба робити». Ми завжди шукаємо баланс, щоб не робити складне планування, але при цьому розуміти критичність ситуації. Вибір між «візьми-і-зроби» та «подумай-проплануй-ще-раз-подумай-і-зроби». Ми балансуємо, десь посередині. Багато запускаємо пілотних швидких проєктів, десь нам це гарно вдається, десь є виклики. Загалом працює. 

Читайте також: «Це не просто шкарпетки, це цінності та ідеї». Засновники Dodo Socks про благодійність, недостатню русофобію та мільйони на ЗСУ

Друга складність пов’язана з тим, як вирішити, кому допомагати першочергово. Спершу відновлювати лікарню чи будинки, щоб люди могли туди повернутись і їм ця лікарня була потрібна? Зараз багато дискусій, чи БУР мусить відновлювати більше соціальну інфраструктуру, таку як станцію ДСНС, чи фокусуватись на приватній інфрастуктурі. Дилема, яка знаходить вирішення теж у балансі: ми робимо одне й друге, але невідомо, чи це правильне рішення.

Потреби організації

Можливо, поширення інформації — те, що ми зараз і робимо. Розказувати про БУР більшій кількості молоді та давати їм розуміння, що це класна можливість включитись у відновлення країни. Це не просто поїхав і побудував, покидав цеглу. Це будування нових соціальних зв’язків, це відчуття країни, в якій ми живемо, це можливість подорожувати в регіони, в яких ніколи не був. БУР дає можливість щиро полюбити країну, в якій ти живеш. Що більше людей до нас долучиться, то більше відповідальних громадян буде в країні, то менш вразливими ми будемо до зовнішніх фріків, як Росія.

Волонтерські організації: БУР

Sаve Ukraine life

Save Ukraine life — це благодійний фонд, який збирає і надає гуманітарну допомогу людям, які найбільше потребують допомоги під час війни. Детальніше про діяльність розповіла Міла Потапова — кураторка фонду, продюсерка міського івенту KYINESS. 

Початок діяльності

З перших днів повномасштабного вторгнення, коли все було паралізовано, почала волонтерити і допомагати людям пересуватись містом. Возила людей із берега на берег, із дому на вокзал тощо. Десь на п’ятий-шостий день долучилась до ініціативи «Київ Волонтерський». Розвозила обіди по місту, на блокпости, військовим та в лікарні. 

Далі почали з хлопцем Олексієм виїжджати в деокуповані села Київської області — розвозити продуктові набори та предмети гігієни. Олексій зареєстрував наш фонд «Збережи Україну», щоб ми могли офіційно вести документацію, приймати донати і звітувати.

Волонтери віддають допомогу
Волонтерські пакунки для деокупованих міст

Робота фонду

Ми зосередились на таких видах допомоги:

  1. Щотижнева допомога з продуктовими наборами (від 50 до 200 наборів за одну поїздку) адресно бабусям і дідусям, які фізично не можуть нормально пересуватися, тобто ми відвозимо їм продукти прямо до хат. 
  2. Відбудова домівок (заміна дахів, вікон).
  3. Допомога з речами. 
  4. Допомога з товарами гігієни.

Загалом було більше 50 поїздок у села з їжею в середньому 100 пакетів роздачі за раз. Вартість такого одного пакету — приблизно 500 гривень. Ремонт одного даху обходиться у 20 тисяч гривень, ремонт сету вікон — 40 тисяч гривень, збір хлопцю на лікування — 50 тисяч гривень.

Переважно їздимо в Мощун, Горенку, Бородянку, Гостомель та прилеглі малі села, що сильно постраждали від російських обстрілів. Також розширили сферу допомоги: відбудовуємо зруйновані хати, вікна тощо. Потреба велика. 

Панорами зруйнованих житлових будинків у Бородянці, 360war.in.ua, Дмитро Малишев

Допомога

Як визначаємо, кому допомагати? Їдемо та по факту дивимось, розмовляємо з людиною, щоб зрозуміти, хто це, яку підтримку має, вияснити всі необхідні деталі. 

Реконструкція відбувається в чотири кроки:

  1. Ми отримуємо запит на реконструкцію
  2. В’їжджаємо на місцину та оцінюємо що потрібно робити та скільки це коштуватиме.
  3. Збираємо гроші на реконструкцію, матеріали та кваліфіковану команду.
  4. Ремонтуємо.
Волонтерські організації

Команда

Два засновники: Олексій — голова фонду, та співзасновник Володимир. Я займаюсь комунікаціями, логістикою та менеджментом речей. До того ж до обов’язків входить кураторство родин переселенців і родин із Харківської та Донецької областей. Волонтерів — від п’ятьох до десятьох людей, які долучаються, коли можуть.

Труднощі під час роботи

Основне — це фінансування. Наразі під кожну поїздку намагаємось зібрати кошти серед знайомих та тих, хто хоче допомогти. Іноді наші друзі виділяють 500-700$ (це мінімум), щоб з’їздити з нами та профінансувати таким чином поїздку, бути причетними до хорошої справи. 

Збирати кошти дедалі складніше, а потреба все росте й росте, бо скоро осінь, а людям нема де жити.

Як допомогти організації?

Збором коштів і шером про нашу діяльність. Що більше людей будуть підписуватись, слідкувати і розповсюджувати, то більше добра ми зможемо зробити!

волонтери роздають хліб

Добробат 

Добробат — це добровольчий будівельний батальйон, який допомагає людям відновити їхнє житло, що постраждало від російської агресії. Ідея створення Добробату належить Віктору Андрусіву — раднику міністра МВС і керівнику Офісу президента, співзасновнику організації. Ростислав Смірнов — співзасновник Добробату — детально розповів про діяльність однієї з найбільших організацій, що займається відбудовою.

Історія організації

Почалось усе з Бородянки. Думаю, усі бачили ті будинки — повністю зруйновані. Ми бачили неймовірні масштаби руйнувань і допомагали ДСНСникам розбирати ті завали. Ми думали, що наша діяльність цим і завершиться, але отримали таку велику кількість охочих (допомогти — ред.), що зрозуміли: нам треба розширюватись, і тоді ми зможемо зробити набагато більше. 

Панорами зруйнованих житлових будинків у Бородянці, 360war.in.ua, Дмитро Малишев

Тоді ми почали відкривати (для відбудови — ред.) нові області, формувати нові батальйони. Ми, звісно, знали, що зберемо декілька сот, можливо, тисяч людей, але коли за перші три дні отримали близько 10 тисяч заявок, то трошки офігіли. Ми вирішили, що не можемо втратити цей шанс і нумо допоможемо ще більшій кількості людей. Ми почали формувати нові батальйони — Чернігівський і Сумський, тому що паралельно звільнили Київську, Сумську й Чернігівську області. Зокрема ми додали телеграм-бот, щоб мати можливість відбудовувати конкретні кейси.

Проєкти

Проєктів надзвичайно багато. Працюємо в чотирьох областях: Київська, Чернігівська, Сумська, Харківська. І зараз готуємо до старту Миколаївську. Більше сотні різних об’єктів уже відбудували. Це й соціальна інфраструктура — школи, будинки, амбулаторії.

Також ми взяли під відбудову ціле село Ягідне, що в Чернігівській області. Там 21 будинок, і всі вони були без дахів — усе зруйновано, бо вони перебували під обстрілами. Повністю відбудовуємо це село: перекриваємо профнастилом, вставляємо вікна тощо.

будівництво
Відновлювальні роботи в селі Ягідне, Чернігівська область.

По кількості у нас більше приватних об’єктів, але соціальні — глобально більші. Для їхньої відбудови ми шукаємо донорів. Наприклад, є IT-компанія, яка взяла під крило дві школи в Київській області. Є компанія, з якою ми відбудували амбулаторію в одному селі. Є школи, які ми запропонували одному велику банку, його назву я поки що не називатиму. Там на відновлення однієї школи потрібно 1,5 мільйона гривень.

Команда

Понад 32 тисячі людей задіяні у проєкті. Серед волонтерів є й іноземці. Наприклад, є жінка, яка працювала на хорошій роботі в США, а зараз повернулась і допомагає з відбудовою в селі Ягідному. Ми про неї навіть робили невеличкий репортаж.

Серед волонтерів є і звичайні, і професійні. Є два типи робіт, і залежно від цього формується склад. Коли ми починали, то бачили свою діяльність як розбір завалів, допомога ДСНСникам. Тобто будь-хто може прийти і фізично попрацювати. 

люди відбудовують дах житлового будинку

А була історія більш професійна, коли є об’єкт і нам потрібні майстри-покрівельники чи кошторисники, чи ті, хто вміють підмуровувати. Нам потрібні і ті й інші люди. Коли люди приєднуються до Добробату, вони заповнюють анкету в телеграм-боті: де вони хочуть працювати, у якому батальйоні, якими навичками володіють. І ми потім оголошуємо набори — нам потрібні такі-то й такі-то люди або робимо точкові розсилки. 

Для чого ми робили телеграм-бот? Наприклад, нам треба зробити розсилки саме для електриків, щоб не всіх постійно «пікати», а саме точково. Коли потрібні покрівельники, тільки ті, хто вказали, що вони майстри з покрівельних робіт, бачитимуть повідомлення.

Донори та партнери

У нас у команді є людина, яка займається комунікаціями з донорами і міжнародними фондами. Також на сайті є «Карта руйнувань». Це каталог зруйнованих об’єктів, на які ми шукаємо кошти і донорів. Ми не просто кажемо: дайте нам 300 тисяч. Там є кошторис кожного об’єкта — що потрібно для його відбудови. У цих кошторисах ми кажемо: ви можете навіть коштів нам не кидати, дайте просто будівельний матеріал. Є вже десяток компаній, які взяли об’єкти під своє крило, і ми їх відпрацьовуємо.

До кінця цього тижня або з наступного стартує наша міжнародна кампанія — Америка-Європа. До середи плануємо запустити сайт, там буде можливість задонатити на будь-який об’єкт. Це буде велика міжнародна кампанія, де будь-який європеєць чи американець зможе пожертвувати 10 доларів чи євро, 20, 30 — скільки завгодно. І там ми побачимо, чи буде з цього результат. Також хочемо зв’язуватись із діаспорами українців за кордоном.

Труднощі під час роботи

Першою складністю, яку ми вже подолали, було паливо. Коли почались проблеми з паливом, це нас дуже підкосило. Ми не могли виїжджати на роботи з відбудови, нам перестали давати автобуси.

А зараз ключова проблема, через яку ми й запускаємо міжнародну кампанію, — це кошти і будівельні матеріали. Для того, щоб відбудовувати ще більше, нам потрібні будівельні матеріали. Їх можна або придбати, або дати нам на них кошти. Це ключова складність. Ми могли би зробити більше, якби в нас були будівельні матеріали. 

Обмеження

Ми не беремо під своє крило будівлі, які повністю зруйновані. На це є дві причини: перша — у нас немає на це дозволів, друга — у нашому КПД. Наш умовний KPI — щоб якомога більше людей зустріли цю зиму в сухості та теплі. Який наш метод? Не один відбудований будинок (це одна сім’я), а краще відновити 20 будівель за ці кошти. Що таке відновити? Це перекрити частково, якщо у когось там просто в стіні діра, вікна вставити. Це електроенергія, газопостачання, труби тощо. Ми не клеїмо шпалери, не ставимо ламінати. Наша основна задача — якщо до нас у тій будівлі жити було неможливо, щоб після нас там можна було жити. 

волонтери відновлюють дах

Потреби організації

Найважливіше — це будівельні матеріали. З усією рештою ми вирішили: люди є, з інструментами і технікою нам допомагають. Потрібні кошти і будівельні матеріали. Кошти на бензин, на автобуси, і то — це ми й самі можемо знайти. Ключова історія — це будівельні матеріали. Якщо в нас буде більше будівельних матеріалів, ми ще більше зробимо, тому що ми працюємо повністю безкоштовно силами наших добробатівців, але купувати ще будівельні матеріали ми просто не спроможні.

Ми, звісно, це робимо, але не в тих масштабах, які б можна було собі уявити. Наприклад, нам зараз казахи допомагають, вони багато передають: генераторів, ще чогось. І десятки тисяч сухпайків для наших волонтерів.

Плани

Ключовим у наших планах на майбутнє є міжнародна кампанія зі збору коштів. Якщо вона буде успішною, тоді у нас будуть кошти на будівельні матеріали. Ми зможемо ще більше зробити у цих областях і, звісно, розширюватись. Ми вже зараз формуємо Миколаївський. Запорізький, Херсонський, Донецький і Луганський батальйони. Тобто вони готові починати, щойно там можна буде працювати.

волонтери Добробаду відбудовують київщину

Матеріал підготовлений у партнерстві з 360war.in.ua візуальним медіапроєктом, що показує, як виглядають українські міста і села після російського нападу. 

Авторка: Маргарита Брушневська.

Коментарі

Суспільство

Велосипеди залишали всюди: як жителька Чернігівщини ініціювала створення велопарковки в селі

Опубліковано

Зараз ви читатимете статтю зі спецпроєкту ШоТам та Проєкту USAID «ГОВЕРЛА» про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.
Цей проєкт важливий для нашої редакції тому… Більше
Тут розповідаємо про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.


Ми розповідаємо про те, як співпрацюють представники місцевої влади, організації громадянського суспільства, жінки, молодь, волонтерські ініціативи та активісти. Ці приклади мотивують покращити комунікацію громадян та місцевої влади задля рушійних змін.

Раніше жителі Количівки на Чернігівщині залишали велосипеди біля дерев чи під магазинами — їх було не злічити. Тепер біля місцевого ліцею красується сучасна 36-місна велопарковка з накриттям. А все завдяки місцевим жінкам, які у 2022 році створили ГО «Юстина», невтомно пишуть грантові заявки та досліджують, що ще можна змінити в селі. 

ШоТам поспілкувалися з очільницею організації Ольгою Вовченко про те, як завдяки опитуванню дізналися, що потрібна велопарковка в селі, та чому зміни в Количівці лише розпочинаються.

Ольга Вовченко

очільниця ГО «Юстина».

Вирішили створювати свою громадську організацію

Я працювала у Чернігівській обласній дитячій лікарні фельдшеркою, але через скорочення штату стала домогосподаркою. Коли почалося повномасштабне вторгнення, то ми з чоловіком вирішили не виїжджати, адже обоє — медики. Спочатку лікували військових, а коли Количівка вже була відрізана від Чернігова, взялися допомагати місцевим. 

Ми готували вдома на вогні. Газу не було, світла не було, а отже й інтернету — ми не знали, що відбувається. Але надавали медичну допомогу, прибирали у дворі, прали, годували собак і котів. Люди дуже згуртувалися.

Якраз напередодні 24 лютого у Количівку приїжджала представниця Українського жіночого фонду — місцеві жінки прийшли послухати, навіть створили групу самодопомоги. Але після початку вторгнення ми про проєкти не думали — турбот вистачало. Та невдовзі представниця фонду зателефонувала, аби поцікавитися, як справи в групи. Кілька жінок уже роз’їхалося, але дехто лишився і ми знову згуртувалися.

Ми ризикнули: прописали проєкт для психологічної підтримки жінок, але ще ж треба його реалізувати через громадську організацію, а в нас її не було. Нам запропонували партнерську з Корюківки, але це далеко. Транспорту нема, дороги погані, інтернету нема — що ж ми будемо робити? Вирішили створювати своє.

Частина учасниць ГО «Юстина». Наразі в ГО є 3 постійні учасниці, і кілька долучаються за змоги. Фото надала героїня 

«Юстина», бо справедливість

Так у вересні 2022 року ми, жінки з Количівки, створили громадську організацію «Юстина». Назву пояснюю просто — бо «справедливість» (з лат. justus — справедливий — ред.). Тоді ніхто не знав, що таке ГО, яка знадобиться документація і як створювати проєкти, але ми всього вчилися в процесі.

Перший проєкт «Юстини» — «Клуб Юстина надає крила» — підтримав Український жіночий фонд. Для нього місцева влада надала нам приміщення в будинку культури, і ми почали проводити там різноманітні заходи для психологічної підтримки жінок і дівчат. Грошей у селі не вистачало, тож ми приносили дрова з дому, аби зігріти приміщення. 

Ми запрошували психологиню, юриста, тому що багато жінок мали юридичні питання, а доїхати до Чернігова тоді було складно. Проводили й заходи з дітьми — ми хотіли, щоб діти теж могли розвантажитися психологічно.

Місцеві не одразу звикли до таких заходів, а деякі вважали, що їм не потрібна психологічна допомога, і мали багато упереджень щодо психологів. Але зміни в тих, хто таки відвідував заняття, були помітні. Жінки ставали спокійнішими, більш розкутими, виговорювались. Між собою знайомились, бо навіть живучи в одному селі, могли ніде не перетинатися.  

Після першого успішного проєкту було багато інших: робили спільний перегляд кіно для мам з дітками, створювали алеї пам’яті та невеликий меморіал в селі, інформували жінок про гендерно зумовлене насильство. 

Стратегічна сесія ГО «Юстина». Фото надала героїня 

Читайте також: Спершу був «хейт», згодом з’явився діалог: на Чернігівщині жителі голосують і змінюють свою громаду

Спільний запит у селі — велопарковка

У кожному дворі в Количівці є один чи кілька велосипедів — так діти добираються до ліцею, а багато працівників — на роботу. Тож коли в селі проводили анкетування, то виявили спільний запит — відсутність місця для роверів.

Я теж спостерігала за ситуацією — велосипеди всюди: біля магазину, пошти, біля ліцею просто валяються. Моя дитина додому приходила й жалілася, що там ланцюг злетів, там колесо пробите чи спиця погнулася.

Велосипеди були в Количівці всюди. Фото надала героїня

Так і виникла ідея — можна водночас облаштувати велопаковку та популяризувати здоровий спосіб життя. Тож коли ГО «Юстина» цьогоріч проходила навчання з організаційної спроможності й організатори запропонували подати якийсь проєкт на 250 тисяч гривень фінансування, ми точно знали, що робити.

Часу було небагато: на написання проєкту дали тиждень, а на реалізацію — місяць. Під час повторного анкетування зʼясували, що більшість людей була за встановлення велопарковки біля відбудованого ліцею, адже він розташований у центрі села й багато жителів його відвідують. Тож за підтримки ІСАР Єднання та Фонду «Партнерство за сильну Україну» ГО «Юстина» почала роботу.

Місцеві встановлюють спеціальне покриття на велопарковці в Количівці. Фото надала героїня

Ми залучили фахівців, провели заходи з безпеки — наприклад, тренінги з домедичної допомоги. Також організували велопрогулянку з дітьми по Количівці. Провели аудит безпеки, почали розробляти туристичні маршрути — і велопарковка в селі запрацювала.

Зізнаюся, мені було важливо прислухатися до дітей, адже вони залишали свої побажання щодо покращення села в спеціальній коробочці, а в межах одного з проєктів брали участь в опитуваннях.

Діти там теж висловлювали свої думки, і мене тоді збентежило, що одна дитина каже: «Нащо писати? Все одно нас ніхто не чує». І мені так хотілося щось зробити для дітей, щоб вони бачили, що мрії мають здійснюватися.

Зробили покриття та надихнули інших на зміни

Робота над велопарковкою не була простою — постачальник затримував терміни через перебої зі світлом, а ще треба було встановити конструкції та камери спостереження. Та попри всі складнощі, на початку цього навчального року велопарковку в селі зрештою відкрили. Та на цьому історія не закінчилася, адже покриття на майданчику не було — лише пісок. Я вирішила продовжувати шукати фінансування, але це було складно — більшість бізнесів були зайняті відбудовою.

Ось такою вийшла велопарковка біля ліцею в селі Количівка. Фото надала героїня

Проходить день, тиждень, а в дітей грузнуть колеса, вони пісок заносять до школи й додому. І я думаю: «Це ж дощі підуть, і буде ще гірше». То моя знайома й запропонувала відкрити збір. За зібраних 30 тисяч гривень нам таки вдалося зробити покриття. 

Витрати могли бути набагато більші, але виробники давали неймовірні знижки — я їм розповідала, для кого ми це робимо, і вони йшли назустріч. Так ми закупили решіточки, щебінь, спеціальне волокно.

Дуже радісно, що досвід цієї велопарковки поширився й далі — завідувачка місцевого будинку культури теж прописала схожий проєкт, щоб зробити велопарковку в ще одному місці. Ми завжди готові ділитися своїм досвідом.

Коментарі

Читати далі

Суспільство

Укрзалізниця додає ще один поїзд до Варшави: що відомо

Опубліковано

Укрзалізниця запускає другу пару поїздів на популярному маршруті Варшава – Рава-Руська – Львів. Відтепер із запровадженням нового графіка пасажири зможуть дістатися Чернівців, завдяки поїзду №865/866, що курсуватиме через Тернопіль, Чортків і Заліщики.

Про це повідомляє УЗ.

Як працюватиме новий маршрут?

  • На ділянці Варшава – Рава-Руська курсуватиме поїзд польської залізниці PKP Intercity.
  • На маршруті Рава-Руська – Львів – Чернівці працюватиме дизель-поїзд українського виробництва ДПКр-3.

Це сучасні комфортабельні поїзди, які забезпечать комфортну подорож для пасажирів.

Читати також: «Укрзалізниця» показала оновлений електропоїзд на маршрути з Дніпра

Що змінюється для пасажирів?

Додаткові місця на маршруті значно розширять можливості залізничного сполучення із західними областями України. Тепер із Варшави до Чернівців можна буде дістатися з пересадкою в Раві-Руській, а також зручно подорожувати до Львова, Тернополя чи Коломиї.

Маршрут Варшава – Рава-Руська – Львів – Коломия також залишається незмінним — на ньому продовжить курсувати поїзд №767/768 – 867/868.

Фото обкладинки: УЗ.

Коментарі

Читати далі

Суспільство

В Україні запустили акцію «2 000 подарунків до Нового року»: як здійснити мрію дитини

Опубліковано

15 листопада в Україні стартувала щорічна благодійна акція БФ «Твоя опора» «2 000 подарунків до Нового року», у межах якої кожен може здійснити мрію конкретної дитини, яка не може обійняти свого тата чи маму.

Про це повідомляють представники благодійного фонду.

Які діти отримають подарунки?

Це діти, які втратили батьків-Героїв, що захищали нашу країну, діти з родин військовослужбовців, діти з багатодітних сімей та родин опікунів, усиновлювачів, прийомних батьків, дитячих будинків сімейного типу. А ще — діти, які через складні життєві обставини були позбавлені батьківського піклування. 

Благодійну акцію «2 000 подарунків до Нового року» започаткував благодійний фонд «Твоя опора». Постійний партнер акції — компанія «Нова Пошта».

«Акція «2000 подарунків до Нового року» має на меті не просто зробити подарунок, а втілити мрію кожної дитини. Тому ми завчасно зібрали дитячі листи з новорічними мріями. А втілити ці мрії — може кожен із вас», — говорить засновниця  БФ «Твоя опора» Валерія Татарчук.

Читати також: У Полтаві відкрили новий центр психоемоційної підтримки для дітей і батьків

Про цьогорічну акцію

Цьогоріч свої листи із побажаннями до Святого Миколая та Санти надіслали 2000 дітей. Вони мріють про дуже прості речі: декоративну косметику; колонку, щоб слухати улюблену музику; кінетичний пісок; термос для чаю; розмальовку; теплий шарф. 

Ознайомитися зі всіма мріями та здійснити одну із них — можна на сайті БФ «Твоя опора». Всі подарунки доставить за свій рахунок у будь-яку точку України «Нова Пошта». 

З поваги до особистого життя та безпеки всіх дітей, які написали листи-побажання та чиї мрії опубліковані на сторінці акції, їх персональна інформація — прізвища, повна дата народження, місце перебування, фотографії чи будь-які діагнози — не висвітлюються у відкритому доступі.

Нагадаємо, що пошкоджений корпус «Охматдиту» підготували до зими: лікарня прийматиме на 15% більше пацієнтів (ФОТО).

Фото обкладинки: Freepik.

Коментарі

Читати далі

Шопочитати

Культура4 години тому

Як у Залужного та «ДахиБрахи»: юрист з Кропивниччини створює вибійчані хустки та відроджує українське ремесло

Костянтин Данильченко — юрист і водночас засновник майстерні вибійкарства «Будяк Кучерявий». Вибійка — це техніка...

Культура2 тижні тому

Степ, аромат полину, запахи моря і гір — це проєкт «Yuşan-Зілля» про єдність культур українців і кримських татар 

У залі поволі згасає світло, простір наповнюють перші акорди. Український голос починає пісню, а в...

Суспільство3 тижні тому

Адаптивний одяг, інклюзивний посуд і дошки для нарізання: ці ініціативи полегшують життя людям з пораненнями

Нарізати овочі, поснідати улюбленими стравами, одягти штани — всі ці повсякденні справи стають справжніми викликами...

Суспільство4 тижні тому

«Чи я можу вам допомогти?»: це хлопці з соцмереж, які купують у бабусь квіти та роблять інші добрі справи

Ви точно бачили ці відео в соцмережах, коли хтось купує продукти для літньої жінки, скуповує...