Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

«Це не просто шкарпетки, це цінності та ідеї». Засновники Dodo Socks про благодійність, недостатню русофобію та мільйони на ЗСУ

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

Майже вісім років тому успішні айтівці Марта й Андрій вирішили кардинально змінити своє життя. Замість роботи в ІТ-сфері вони почали створювати шкарпетки з незвичними принтами. Спочатку – для себе та друзів, а згодом – і для тисяч українців.

Сьогодні продукція Dodo Socks – це не лише про «шкарпетки з харизмою», а й про цінності, які наближають нашу перемогу. За майже п’ять місяців повномасштабної війни підприємці переказали на допомогу ЗСУ мільйони гривень, відмовившись від будь-якого прибутку та фактично працюючи «в нуль».

«Шо по русні?», «Паляниця», «100% бавовна» та «Хочу 100 млн мертвої русні» – фрази, що стали символами нашої боротьби, завдяки команді Dodo конвертуються в донати для фонду «Повернись живим», «Госпітальєрів» та нацгвардійців. Засновники бренду Марта Турецька й Андрій Плясун розповіли ШоТам про роботу під час війни, соціальну складову компанії, допомогу волонтерам та русофобію, яка ніколи не буває достатньою.

Ми нічого не розуміли в шкарпетках, але прийняли цей виклик

Марта: Ми з Андрієм познайомилися, коли працювали в одній IT-компанії. В якийсь момент нас об’єднало дещо неочікуване. Наша компанія проводила різні ініціативи по збору коштів на допомогу. Нам з Андрієм доручили купити зимові шкарпетки для бійців АТО. Ми знайшли невелике виробництво шкарпеток в будівлі, де розташовувався наш офіс. З часом у нас налагодилася співпраця з власником. Ми з ним говорили про обмежений асортимент в дизайні й сумну кольористику. Тоді він сказав: «Приносьте свій дизайн, зробимо, що там ви хочете». Нам вдалося розробити перший дизайн для себе і друзів. Це були шкарпетки із білими велосипедами на різних фонах із різними кольорами п’яток. 

Ми не були спеціалістами у цій галузі, але нам достатньо було ідеї та бачення. Згодом ми створили ще один тираж. Нам хотілося дати назву шкарпеткам, лейбочку. Так з’явився Dodo Socks. Протягом усіх років наші дизайни розвивалися, ставали складнішими, а технології – досконалішими. Так шкарпетки знайшли нас. 

команда Dodo Socks
Команда Dodo Socks після зробленого власноруч ремонту в офісі.

Андрій: «Принесіть свій дизайн», – була провокаційна фраза, наче виклик. Коли ми створили щось своє, було зрозуміло: треба пробувати далі. Якщо говорити про шлях розвитку за 7 років, то це методична робота всієї команди, цеглинка за цеглинкою. Це не збіг обставин, як хтось може подумати. Ми працювали в IT, тому в нас все структуровано. З самого початку наш колега Роман написав програму, яка переводить малюнок в певний формат. Ми на інстинктивному рівні намагалися знайти автоматизацію процесу. 

Думали не про шалені прибутки, а про втілення ідеї

Марта: Я навчалася у бізнес-коледжі за кордоном, тому однозначно хотіла створити власне підприємство. IT було тимчасовим явищем. Я мала календар, у якому постійно занотовувала ідеї для бізнесу. Змінити роботу було нелегко. Друзі не розуміли мій вибір на користь шкарпеток. Але я чітко уявляла, яким саме має бути бізнес. Це те, що можна відчути: взяти в руки, потримати, побачити результат, клієнтів. 

Андрій: Я працював в IT-сфері 10 років, це класний досвід, мені могли запропонувати вакансію у будь-якій компанії. Однак було відчуття, що ця робота найманим працівником вичерпна. Потрібно було робити вибір. На яку користь – вже зрозуміло. Коли створювали Dodo, ми просто виконували роботу, розвивали бренд. Чесно, взагалі не думали про заробіток. Ми не прагнули вийти на шалений прибуток, ми прагнули втілити ідею. 

колектив Dodo Socks в крамниці Києва
Відкриття крамниці Dodo Socks у Києві.

Марта: Dodo Socks відкрився у листопаді – в найгарячіший сезон у шкарпетковому бізнесі. За тиждень ми розпродали перший тираж, хоча думали, що будемо продавати його до кінця року. З початком весни-літа замовлень майже не було і це демотивувало. 

Лише на другий рік існування бренду ми почали отримувати кошти з продажу. Наша перша бухгалтерка підняла обороти, цифри, і сказала: «Ну, слухайте, може, ви хочете почати заробляти?». 

Український бізнес не може існувати без соціальної складової

Марта: Ще коли ми фантазували про наш бренд, то багато говорили про соціальну складову. Хотіли працювати з українськими художниками, долучатися до локальних акцій, займатися краудфандингом. Dodo Socks – це не про шкарпетки, а про те, що вони можуть донести. 

Наш бренд почав займатися благодійністю з 2017 року. У Львові є спільнота урбаністів, й тоді вони запустили збір коштів на проєкт для відновлення жоржинарію в Стрийському парку. Він перебував у занедбаному стані. Це був один із проєктів, який не користувався популярністю, тому він нам резонував. Ми вирішили допомогти зібрати кошти на саджанці. Адже жоржини – кольорові й класні, як і наші шкарпетки. Продавці пропонували клієнтам відмовитися від пакування, натомість кошти за них віддавали на оновлення парку. Вдалося зібрати понад 10 000 грн. З часом цілі ставали більш амбітними, а донати – більшими.

Люди саджають квіти

Андрій: Кількість благодійних проєктів постійно зростала. Відчувалося, що клієнти теж хочуть допомагати. Якщо ми говоримо про бізнес в Україні, якщо цей бізнес український, він має включати соціальну відповідальність.

Марта: Також ми співпрацювали з Львівською комунальною ветеринарною клінікою «Лев». Вони надають прихисток безпритульним тваринам, вакцинують їх і мають центр адаптації. Dodo долучився до створення банку крові для тварин. У Львові такого раніше не було, а тварини часто потребують переливання. 

Ми створили шкарпетку Brovko, на якій розробили малюнок моєї собаки Гаспара, якого я взяла з притулку «Лев». З кожної проданої пари жертвували 20 гривень. Завдяки цьому нам вдалося зібрати 50 тисяч гривень. Ми – підприємство, а благодійність – це одна з наших складових. Чим успішніше наше підприємство, тим більше акцій ми можемо підтримувати.

Пес Гаспор в офісі Dodo Socks
Пес Гаспар на робочому місці в офісі Dodo Socks.

Сподівалися, що вторгнення не буде, але готувалися до гіршого 

Марта: Наразі всі наші благодійні кошти спрямовуються до фонду «Повернись живим», так було і до повномасштабної війни. Будь-яка людина, яка читала новини, відчувала напруження, яке нагніталося останніми місяцями. Питання нападу було очевидним, однак ніхто не розумів, якого масштабу й коли. Ми сподіватися на краще, думали, що вторгнення не відбудеться, але готувалися до гіршого. 

Якраз напередодні – 12-13 лютого – ми провели благодійну акцію до Дня закоханих «Любітеся – поборете». Тоді, коли хмара стурбованості наростала, ми вирішили діяти. Потрібно було зібрати кошти на потреби армії. Напередодні свята ми знали, що буде стрибок у продажах, але треба було вигадати, як залучити якомога більше клієнтів. Наші маркетологи запропонували долучити до продажу товарів Dodo активістів, блогерів, громадських і культурних діячів. 

Ми створили список впливовців, які поєднували цінності нашого бренду. У списку були люди з команди «Телебачення Торонто», гурт «Хамерман знищує віруси», хлопці з Latexfauna. Першим погодився Майкл Щур, а потім – і вся його команда. Ми зрозуміли, що ця акція має потенціал. Згодом нам почали писати інші впливовці, аби також долучитися до проєкту.

Фоззі з ТНМК
Фоззі з ТНМК під час благодійної акції «Любітеся – поборете».

Сьогодні зібрати певну суму на ЗСУ стало легше

Акцію проводили на трьох локаціях: дві крамнички у Львові й ще одна – в Києві. Першим шкарпетки продавав Фоззі з «ТНМК». Потім долучилися київський ілюстратор Сергій Майдуков та стендапер Сергій Ліпко. Також ми запросили мистецтвознавицю Катерину Кіт-Садову. Вона завжди долучається до благодійних проєктів. Також є постійною клієнткою Dodo, купує шкарпетки для себе, чоловіка та дітей.  

Андрій: До вторгнення люди були менш активні, ніж зараз. Сьогодні зібрати певну суму для армії простіше. На той момент людей треба було пробуджувати.

Яся з Телебачення Торонто
Учасники акції «Любітеся – поборете» разом із Ярославою Кравченко з Телебачення Торонто».

Марта: Понад 2000 людей відвідали наші крамнички у ці дні. Це були неймовірні емоції, ми познайомилися з великою кількістю людей. Нам вдалося зібрати більше, ніж ми планували – 617 798 грн на фонд «Повернись живим». За ці кошти Фонд придбав шість мобільних комплексів спостереження для бійців, кожна з них коштувала понад 100 тисяч гривень. 

Починаючи з 24 лютого – працюємо в нуль 

Андрій: Після початку повномасштабного вторгнення багато людей завмерли від нерозуміння, що буде далі. Та згодом всі повернулися до реальності. Війна – війною, але всі мають бути на своїх місцях. Ми домовилися, що приходимо в офіс десь на чотири години, розробляємо план дій на декілька днів, так й рухаємось далі. Бізнес має працювати, люди мають отримувати заробітну плату.

Марта: Ми зустрілися з командою в офісі та обговорили, як можемо допомогти як бренд. Команда розіслала клієнтам інформацію про фонд «Повернись живим», донорство крові та переселенців. У нас в офісі є велике приміщення, більш ніж 100 м². Ми переобладнали його на притулок для вимушено переміщених людей: принесли матраци, постіль, техніку. Вже на наступний день у нас гостили люди з Харкова, Одеси, Києва, Ірпеня. 

команда Dodo Socks
Команда Dodo Socks.

Сьогодні на нашому сайті відсутня шкарпеткова продукція, єдине що ми в’яжемо – це колекція «До перемоги». З колегами домовилися весь прибуток з продажу шкарпеток передавати фонду «Повернись живим». Наприклад, за перший тиждень розпродали товару на 60 тис. грн і цей дохід передали волонтерам. 

Зарплату ми виплачуємо, незалежно від ситуації в країні. За останні шість років ми маємо певні активи. Наше підприємство живе за рахунок продажу білизни. Її ми виготовляємо на виробництві, яке у 2014 році переїхало з Луганська. За останні чотири місяці неможливо сказати, що наше підприємство прибуткове. Ми фактично працюємо в нуль.

Ракета влучила у панчішну мануфактуру в Рубіжному 

Марта: В’язати шкарпетки DodoSocks на Рубіжанській панчішній мануфактурі почали з кінця 2017 року. Ми довго не могли знайти партнера через низку різних причин: комунікація, якість продукції, доступ до сировини тощо. Фабрика у Рубіжному – стала черговим виробництвом, яке ми знайшли в інтернеті. Зв’язали першу партію шкарпеток – сподобалося. Це найсучасніша фабрика з крутим верстатами, в Україні немає аналогів. Тож приїхали до Рубіжного знайомитися із власниками заводу Геннадієм Місюренком та Олею Ушаковою.

Повномасштабне вторгнення їх застало у Львові. Вони приїхали 23 лютого, щоб шукати приміщення для складів. У березні ми проводили зустріч із власниками фабрики. Обговорювали як надалі будемо налагоджувати співпрацю. У цей момент Олі надіслали фото пожежі на їхній фабриці. Тоді ми дізналися, що російська ракета знищила Рубіжанську мануфактуру. До того була надія, що Рубіжне омине.

Андрій: Для багатьох історія з фабрикою – болюче питання. На підприємстві працювало дуже багато людей. Геннадій і Оля роками розвивали свій бізнес, щоб працівники мали гідну заробітну плату, а виробництво – якісне обладнання. Однак підприємство доведеться відбудовувати повністю. 

Магазин Dodo Socks
Крамниця Dodo Socks у Києві.

Марта: Рубіжанська фабрика створювала гарні, яскраві кольори для нас. Такої сировини та палітри кольорів в Україні більше немає ні в кого. Ми мали доступ до 5 відтінків жовтого, а сьогодні знайти жовтий колір – просто нереально. Відповідно, у нас немає літньої колекції, вона залишилася на зруйнованому виробництві. Я не маю на що нарікати, щастя, що всі в безпеці і живі. Зараз Dodo співпрацює з двома цехами в Солонці та Червонограді. Єдине, що ми можемо в’язати у них, – колекцію «До перемоги».

Є надія відновити виробництво, Геннадій з Олею вже активно над цим працюють. Вони знайшли приміщення у Львові та закупили верстати. Команда Dodo працює над новою колекцію, у вересні будемо відв’язувати її у власників колишньої Рубіжанської мануфактури. Ми плануємо далі працювати з ними, вони нам дуже близькі. 

Бізнес має розуміти: так, як було до війни, вже не буде

Марта: Коли ми зрозуміли, що не зможемо відв’язати потрібну кількість шкарпеток, Андрій почав дзвонити нашим колишнім партнерам. Ми почали створювати нову продукцію, зважаючи на те, з ким можна співпрацювати. Так ми домовилися про поліграфічні послуги й створили колекцію складанок і наліпок. 

Ідеї генерує наше суспільство. Це фіксується в наших дизайнах для благодійних колекцій. За період війни ми відкриваємо для себе нових героїв, сміємося над мемами, думаємо над висловами. Багато чого хочеться зафіксувати й передати в продукції. Деякі вислови – «Пані булочка» Тараса Чмута, «Хочу 100 000 мертвої русні» Валерія Маркуса, фрази «Шоб шо?», «Бавовна» – пішли з Твіттеру. Це надихає нас на створення нових шкарпеток.

Андрій: Для деяких підприємств ситуація складна. Оскільки заблоковані порти, рух сировини зупинений. Але всім варто розуміти, що так, як було до війни, вже не буде. Кожен бренд має шукати, як розширити свою діяльність. Люди підтримують продукцію, яка пов’язана з допомогою ЗСУ. У нас з’явилися нові складанки, шкарпетки, стикерпаки з крутими дизайнами. Також будуть нові хустки і кепки. Клієнти розуміють, що їхні кошти підуть на добрі справи. Напевно, у людей є певний рівень довіри до нас. 

Люди розуміють, що війна триватиме не один місяць

Марта: Загалом ми передали 4 600 000 гривень до фонду «Повернись живим». Крім того, задонатили 200 тисяч медичному батальйону «Госпітальєри». Також підтримуємо бригаду швидкого реагування Нацгвардії, відправили їм 250 тисяч. Це велика заслуга комунікації з нашими клієнтами. Люди нам довіряють, знають, що кошти підуть туди, куди ми обіцяємо. Вони бачать, що ми вже втілили багато великих благодійних проєктів. Тож ми намагаємось розширювати категорії продукції на підтримку ЗСУ.

Dodo Socks  допомагає фонду Повернись живим

Андрій: Це ні для кого не секрет, що ми пишаємося нашими клієнтами. Це активні та відповідальні люди. Вони розуміють, що війна буде тривати не один місяць, тому треба допомагати. У нас запустився міжнародний сайт, де люди з інших країн можуть придбати нашу продукцію та допомогти армії. Про це знають дуже мало людей, реклами не було, але навіть у такому форматі є покупки. 

Нещодавно ми зібрали 407 666 гривень на благодійному аукціоні «Невидане». Ми розігрували в телеграмі шкарпетки, зв’язані на Рубіжанській панчішній мануфактурі. Ці пари унікальні, вони виготовлені в єдиному екземплярі. Планували зібрати 50 000 грн, але наші клієнти збільшити суму ввосьмеро. 

Волонтери фонду Повернись живим
Dodo Socks створили спільний мерч із командою благодійного фонду «Повернись живим». «Це наші друзі, відповідальний бізнес, що виготовляє найкращі в світі шкарпетки», – написали згодом у фонді.

Поведінка бізнесу – це відображення цінностей підприємства і людей, які там працюють. Має бути розуміння, що в країні триває війна. Нам пропонували платили менше податків, але ми від цього відмовилися. Важливо підтримувати економічну стабільність, бюджет наповнювати теж потрібно.

Тільки одна думка – це закінчиться перемогою

Андрій: Думаю, що у всіх українців відбувається масова рефлексія. Багато людей заново дають відповіді на базові запитання. Коли бачиш, як люди об’єднуються, виникає розуміння, що українців не перемогти. Тільки одна думка – це закінчиться перемогою. Тому треба залишатися сильними.

Марта: А ще стало зрозуміло, наша русофобія недостатня. Усе, що ми бачимо, просто не вкладається в голову. Я зрозуміла, що треба більше диверсифікувати підприємство. Ми були дуже прив’язані до однієї мануфактури. Мати таких партнерів класно, але розуміємо, що поруч завжди була загроза. Ще у 2014 році навпроти підприємства їздили танки. 

Надалі ми будемо розширювати продукцію та коло партнерів. Ми мусимо розуміти, що перемога – це одне, ми до неї впевнено крокуємо. Але після перемоги потрібно відбудовувати країну. Нас чекає не одна колекція дизайнів: «До перемоги», «До відбудови» тощо.

Андрій: Можливо, після перемоги ми зробимо велику колекцію. Зберемо приємні миттєвості, символи боротьби. Це буде історія. І хотілося б цю історію показати у наших шкарпетках.

Команда Dodo Socks
Команда Dodo Socks.

Суспільство

Прянична майстриня пече солодкі джавеліни для ЗСУ (ВІДЕО)

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

На звичайній франківській кухні готується особливе замовлення для ЗСУ. Ірина Когут невтомно випікає солодкі «джавеліни» та бойові трактори.

«Хотілось щось зробити таке, що буде підтримувати наш дух… Це моя, можна сказати, прянична зброя. Я, що можу, те роблю на своєму місці», – розповідає прянична майстриня Ірина Когут.

Жінка вже вдруге залишає свій дім через російську агресію. У 2014 році довелося тікати з Луганщини, нині – з Харкова.

Ірина жартує, що може зібрати тривожну валізу за 10 хвилин. Тільки тепер «валіза» поважчала на пухнастих 5 кг. Кіт Беніто – натхненник серії пряників «Котики ЗСУ». Саме Беня та улюблена справа стали для Ірини емоційним порятунком.

«Саме те, що я почала потроху робити пряники, воно мене почало витягувати з того стану, у якому я опинилася», – каже Ірина Когут.

Ще однією підтримкою став Івано-Франківськ та його мешканці.

«Ми приїхали з Харкова. Це таке урбаністичне місто, дуже урбаністичне. І коли ми приїхали до Франківська, у мене було відчуття, що я приїхала до своєї бабусі… У її затишні обійми, де спокійно, затишно, де тебе розуміють і ти в безпеці», – прянична майстриня Ірина Когут.

Ірина мріє, щоб і її «котики ЗСУ» підкорили нове місто.

«Зараз мої прянички продаються лише через Інтернет, але я дуже хочу, щоб вони продавались у місті Франківськ. Тому я запрошую до співпраці власників кафе, кав’ярень та магазинів, які зможуть реалізовувати мою продукцію. Також я запрошую на мої майстер-класи пряничні дорослих та дітей», – прянична майстриня Ірина Когут.

Дивіться відео: Підприємець із Сєвєродонецька збирає дерев’яні будиночки, ніби дитячий конструктор

Читати далі

Суспільство

ЗСУ підтвердили новий удар по Антонівському мосту

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

У Збройних Силах України офіційно підтвердили ураження Антонівського мосту через Дніпро в тимчасово окупованому Херсоні у ніч на 14 серпня.

Про це повідомила речниця координаційного пресцентру Сил оборони півдня Наталія Гуменюк.

«Знову завдано удару по Антонівському мосту для того, щоб закріпити його статус остаточно як непроїзний», – зазначила Гуменюк.

Речниця наголосила, що удари ЗСУ по мостах у Херсонській області ускладнюють для окупантів перевезення важкої техніки та боєприпасів і роблять логістику майже неможливою. Нині фахівці уточнюють, чи взагалі Антонівський міст може бути придатним для будь-якого перевезення.

Дивіться відео: Підприємець із Сєвєродонецька збирає дерев’яні будиночки, ніби дитячий конструктор

«На сьогодні ми бачимо і спостерігаємо, як керівний склад тих військових підрозділів потроху використовує ці залишки транспортних шляхів для евакуації на лівий берег, щоб почуватися у безпеці», – додала речниця.

Також Гуменюк відзначила: якщо керівництво ворожої армії РФ різко переміщується на лівий берег річки Дніпра на Херсонщині, то тим російським солдатам, які залишилися на правому березі, залишилося лише здатися у полон.

Антонівський міст – один із переїздів через Дніпро. Раніше цим мостом Росія постачала або відводила свої війська на території, яку вона окупувала на захід від річки. У цю зону входить Херсон. Якщо ЗСУ повністю знищать міст, окупанти опиняться фактично в оточенні.

Нагадаємо, два дні тому, 12 серпня, ЗСУ розбили четвертий і останній міст на Херсонщині.

Фото: pixabay.com.

Читати далі

Суспільство

Підприємець із Сєвєродонецька збирає дерев’яні будиночки, ніби дитячий конструктор (ВІДЕО)

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

Михайло Івонін збирає будинки, як дитячий конструктор. У рідному Сєвєродонецьку він займався підприємництвом.

«Раніше ми випускали протинакипні фільтри для газових колонок, для двоконтурних котлів. Ось такий фільтр вирішує всі проблеми, які вирішує установка за 1,5 тисячі доларів», — розповідає підприємець Михайло Івонін.

Коли ж евакуювався на Хмельниччину, знайшов себе у новій справі. Та почав виробляти зручні та легкі в зведенні будиночки.

«Зараз дуже багато знищеного житла в Україні. З’являється питання про тимчасове житло для переселенців. Подумали, вирішили зробити таке виробництво. Блокові каркасні будинки, які легко та швидко зводити», — каже підприємець Михайло Івонін.

Таку домівку можна зробити власноруч – без спеціалізованої техніки. Орієнтовна вартість житла – 12 тисяч доларів.

Будинки можуть мати різну кількість поверхів та площу. Перший Михайло звів для себе та розташував у ньому офіс. Тепер у його новій компанії працюють семеро переселенців.

Разом вони вже готові до роботи над новими проєктами. А на Хмельниччині вже знайшлися перші замовники будівництва.

Дивіться відео: Коломийська громада з дитсадка робить сучасний будинок для переселенців

Читати далі