Суспільство
Британський боєць захищає Маріуполь і впевнений, що місто вистоїть (ВІДЕО)
Британський боєць Ейден Аслін воює на передовій у Маріуполі. Він пережив артилерійський вогонь, нальоти з повітря та погрози смертю, однак впевнений, що Маріуполь не здасться у боротьбі з російськими терористами.
Про історію військового пише Daily Mail.
28-річний Ейден Аслін у 2015 році пішов воювати у Сирію проти терористів «Ісламської держави».
У 2018 році переїхав до України і брав участь в Операції об’єднаних сил. У Миколаєві зустрів жінку, з якою планував одружитися, однак плани зірвало повномасштабне вторгнення Росії в Україну. Його кохана виїхала до Угорщини. Востаннє він її бачив торік у січні.
Кілька днів тому Ейден Аслін виклав відео, де розповів, що українські військові контролюють Маріуполь, хоча місто невпинно бомбардують окупанти.
Читайте також: 31 день війни. Хроніка боротьби. Головні перемоги України та українців
Також він закликав міжнародну спільноту більше докладати зусиль для допомоги Маріуполя, де відбуваються військові злочини проти мирного населення з боку Росії.
«Я не знаю, наскільки людей хвилює те, що я говорю, але якщо є американці чи британці, які турбуються, що тут відбувається, тоді тисніть на своїх політиків, щоб вони зробили все, що вони можуть зробити. Авіаудари є найбільшою проблемою на цей момент. Не тому, що авіаудари націлені на нас (армію), а тому, що вони націлені на цивільних осіб без розбору».
Аслін також висловив захоплення українськими Збройними Силами і впевнений, що їх неможливо підкорити.
«Ми все ще контролюємо місто. Українці воюють день і ніч. Їхня воля надзвичайно сильна. Російський імперіалізм їх не підкорить», — сказав Ейден.
Нагадаємо, ветеран армії США їде в Україну воювати із російськими загарбниками.
Також раніше ми розповідали, що канадський снайпер, який воював проти терористів ІДІЛ, прибув в Україну «полювати» на російських окупантів.
Головне фото: dailymail.co.uk.
Суспільство
Результати тесту
- Звання «гуру медіаграмотності» отримали 8% учасників тесту, вони правильно відповіли на всі 25 запитань;
- звання «майже гуру» отримали 38%
- звання «початківець» отримали 43%.
Хто організовує тест
Коментарі
Суспільство
Хто зможе отримати допомогу
Коментарі
Суспільство
Керівниця ДРАЦСу в Балаклії Тетяна Кунденко прокинулася 24 лютого від звуків вибухів і повітряної тривоги. Розбудила шестирічну доньку, зібрала трохи речей, відвела дитину до бабусі з дідусем і… вирушила на роботу, адже реєстрацію шлюбу ніхто не скасував.
«Церемонія мала бути святкова й урочиста, але на неї прийшли тільки молодята в спортивних костюмах. У момент, коли наречена одягала каблучку нареченому, залунала тривога. Дівчина запитала: “Це сирена?”. Я лише відповіла: “Так, але ми продовжуємо”. Я робила вигляд, що роблю так щодня, але такий досвід у мене був уперше», — пригадує жінка.
Тетяна виїхала з міста, коли туди зайшли росіяни, але одразу після звільнення Балаклії у вересні 2022 повернулася додому та на роботу. ШоТам дізналися, як відновили пошкоджений ДРАЦС та як він працює зараз.
Працювала від звуки тривоги та вибухів
Тетяна Кунденко працює в місцевому ДРАЦСі з 2018 року. Раніше тут була перукарня, але замість ножиць і фенів це тепер красива зала для церемоній, де сотні пар казали одне одному «Так!». У 2020 тут зробили ремонт і готувалися ще багато років зустрічати молодят, але втрутилося повномасштабне вторгнення.
Тетяна та її колеги ще якийсь час залишалися в місті й ходили на роботу, але коли на початку березня 2022 року в Балаклію зайшли росіяни, усі виїхали. Держслужбовцям, які присягали на вірність Україні, було небезпечно там лишатися. Тетяна поїхала в більш безпечне місце, але не забувала про рідну Балаклію: допомагала волонтерам постачати їжу, ліки й засоби гігієни на тоді окуповані території.
Тетяна долучилася до волонтерів, щоб допомагати людям. Фото з соцмереж героїні
Відкрилися одними з перших на деокупованих територіях
Балаклію росіяни не жаліли, тож і ДРАЦС зазнав пошкоджень — Тетяна розповідає, що перед входом до будівлі прилетів снаряд, тож хол, де приймають відвідувачів, постраждав від ворожої артилерії, і в ньому були вибиті вікна та двері.
8 вересня 2022 року Балаклію звільнили. 11 вересня Тетяна приїхала до міста, і спочатку пішла на роботу, а потім вже додому.
Тетяна з радістю повернулася на улюблену роботу, за якою сумувала. Фото: ШоТам
У ДРАЦСі не було світла, інтернету, не працював телефон, та й людей теж не було. Але установа відкрилася, попри все:
«Офіційно ми почали працювати в жовтні 2022 року й були одним з перших деокупованих відділів у Харківській області, що запрацювали».
Спочатку були вдвох — Тетяна та головний спеціаліст її відділу.
«У нас були черги по 50 людей на день — я зберегла ці списки, написані від руки, на згадку про ті дні. Потім ще колеги приїхали, і ми почали працювати в повному штатному режимі — пʼятеро людей. Нікого нового ми не брали — всі повернулися».
Відновлювати приміщення взялося Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції спільно з керівництвом Ізюмської районної військової адміністрації та Балаклійської міської військової адміністрації — встановили вікна та двері, почали ремонтувати фасад.
Ось яким був і став фасад ДРАЦСу в Балаклії. Фото з сайту Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції
Якраз починалася зима, тож варто було поквапитись. Тетяна каже, що досі лишилися деякі потреби, але все ще попереду — фасад відновлюють поступово. Головне, що в приміщенні знову одружують людей.
Замість білих суконь — вишиванки
Робота в Тетяни непроста, адже ДРАЦС — це місце не лише для сліз радості від одруження, але й для сліз горя:
«Саме у нашому відділі починається життя, тут воно і гасне. Ми бачимо людей, які прийшли в тяжкі моменти горя, коли померла їхня близька людина, і ми бачимо щастя — це реєстрація народження дітлахів, шлюбу. Життя триває — поки у 2024 році зареєстрували понад 120 народжень і 150 шлюбів».
Під час воєнного стану в Балаклії приймають людей з різною пропискою — сюди їдуть і з Ізюма, і з Барвінкового. Дуже часто одружуються саме військовослужбовці, і сучасні весілля створюють нову традицію.
«Переважно вони розписуються у військовій формі, а дівчатка — у чорних сукнях з вишивкою, тож є такий патріотичний настрій. Менше стало білих суконь. Навіть було, що дівчина одягла светр з написом “Дружина солдата ЗСУ”. Це дуже символічно», — ділиться Тетяна.
Попри всі зміни, ДРАЦС у Балаклії живе та працює. Дарма що фасад все ще нагадує про обстріли росіян — всередині живе любов і надія на перемогу.
Коментарі