Суспільство
Борщ з карасями та желе з ромашки: шість столичних закладів української кухні
Карантин потроху послаблюють і нам вже так хочеться скоріше вийти на вулицю та відвідати всі заклади, які тільки є в місті. Зізнавайтесь, засумували за смачненьким обідом і коктейлем на терасі? Але що може бути краще, ніж наша українська кухня? Кухарі настільки розвинулись, що вигадують цікаві інтерпретації звичним нам стравам. Наважились би скуштувати борщ з карасями, желейні вареники чи закуски із бджіл?
Ми підготували для вас підбірку столичних закладів української кухні, які здивують незвичайними стравами. Саме час скласти список must visit на теплі літні вечори.
1. “Klukva&Brukva” – борщ з карасями та желе з ромашки
У цьому ресторані готують лише з локальних продуктів, які вирощені в Україні. Це стосується абсолютно всього, включаючи соуси та напої. Відмінна риса кухні “Klukva & Brukva” – сезонність. Як тільки з’являється який-небудь продукт, його відразу ж вводять в меню. А ще тут кухарі самі мочать, солять і квасять овочі, коптять м’ясо рибу і чорноморські мідії, печуть хліб та пиріжки. Тут є свої чаї й лимонад з петрушки, ялівцева водиця на березовому соку, морси і квас, фірмові настоянки, варення і крафтове пиво.
У “Klukva&Brukva” можна спробувати борщ з карасями, котлету по-київськи з мармеладом з червоної капусти, желе з ромашки, копчені вільхою мідії з печеною картоплею. Як вам така інтерпретація української кухні?
Крім того, що це ресторан, тут також і галерея, де регулярно проходять виставки українські художники. Поки ви очікуєте страву, можна помилуватись картинами і відчути себе справжнім естетом. А замовлення вам принесуть у посуді, створеному разом з українськими керамістами.
Адреса: вул. Антоновича, 16.
Ціни у закладі: салати – від 95 гривень, м’ясо та риба – від 160 гривень, українські бургери – від 160 гривень, вареники – від 120 гривень, крафтові настоянки – 150 гривень.
2. “100 років тому вперед” – заклад без стереотипів
Це ресторан, де вирішили переосмислити старовинні українські кулінарні традиції. Тут немає борщу та сала (їх подають лише під час замовлення англійською іноземним туристам), проте є галушки за полтавським рецептом із м’ясом і вишнею, салат з “українським авокадо” і смажене картопляне пюре з соусом із щавелю. На закуску – бджоли з арахісом і медом. На десерт – суфле з козячої бринзи з конфітюром із терену.
Засновниками ресторану “100 років тому вперед” є відомий шеф-кухар Євген Клопотенко та співзасновниця “Нової пошти” Інна Поперешнюк. Клопотенко розповідає, що завдяки закладу хоче спростувати уявлення про українську кухню як про поєднання жирних і прісних страв. Навіть напис на вході про це говорить – “Залиш тут свої стереотипи”.
Читайте також: Бар для відьом та еротичне кафе: шість незвичайних київських закладів
Цікаво, що це єдиний заклад, який виклав у вільний доступ всі рецепти із меню ресторану. Будь-хто може приготувати ці страви вдома.
Адреса: вул. Володимирська, 4
Ціни у закладі: банош шаровий з бринзою та гливами – 210 гривень, соління з льоху – 110 гривень, вареники – 125 гривень.
3. Деруни під соусом бешамель у “ЛяГушка по-київськи”
Уявіть собі альтернативну історію, коли українські козаки переходять на бік Наполеона після його вторгнення в Російську імперію у 1812 році і перемагають.
В результаті утворилась супердержава – Україна-Франція. Якою була б наша кухня? У закладі “ЛяГушка по-київськи”, або як кажуть самі власники – “шинок високої кухні”, уявили, як це може бути.
Тому страви ресторану – це мікс французької та української кухонь. Наприклад, деруни під соусом бешамель, жаб’ячі лапки в паніруванні котлети по-київськи і крем-суп із київських каштанів. У салат ЛяОлів’є входить гратен і яйце пашот, а вінегрет подають з бринзою і м’ясом перепілки. На десерт вам запропонують унікальну страву – каштани в шоколаді. Ну що, як вам така альтернативна кухня?
У алкогольному меню акцент на напоях французького та українського виробництва. У інтер’єрі простежується також мікс культур: картина з Наполеоном в образі українського гетьмана чи портрет Михайла Грушевського з французьким прапором. У плейлисті французький шансон і українська народна музика.
Адреса: вул. Саксаганського 135/13
Ціни у закладі: ЛяОлів’є – 145 гривень, жаб’ячі лапки по-київськи – 210 гривень, деруни під соусом бешамель – 95 гривень, каштани в шоколаді – 60 гривень.
4. Молекулярна кухня у “Канапа”
“Канапа” – один з перших ресторанів, який запропонував гостям відмовитись від традиційного сприйняття української кухні виключно в наборі борщ-сало-горілка. Засновниками закладу є відомий ресторатор Дмитро Борисов та музикант Олег Скрипка. Ресторан вже встигли полюбити кияни та гості столиці, які із задоволенням смакують тутешні їстівні свічки (з вершкового масла та часнику), сало в шоколаді та ароматні українські наливки.
Читайте також: Мешканці Лас-Вегаса під час карантину «підсіли» на українські вареники
У закладі два меню: в одному класична українська кухня, в іншому сучасна інтерпретація традиційних рецептів з використанням технологій молекулярної кухні. Всі страви готують з локальних продуктів. Тут можна скуштувати кілька видів блюд з м’яса, риби і гарнірів. Готують печеня з кролика, качку з ячмінно-вершковою кашею, стейк з річкового судака з раковим соусом, борщ зі свинячими вушками та кропивою, голубці з козиним м’ясом. А для любителів традиційної кухні тут є звичайний борщ, щоправда, подають не у тарілці, а в порожньому качані капусти. У молекулярному меню можна спробувати мус із дунайського оселедця, холодець з зайця з гусячою печінкою та молекулярним хріном, вареники з молекулярною сметаною. А яка подача страв!
А крім крафтових наливок у “Канапі” є український кальвадос та микулинецьке односолодове віскі.
Адреса: Андріївський узвіз, 19
Ціни у закладі: холодні закуски – від 90 гривень, основні страви – від 200 гривень, десерти – від 50 гривень.
5. Шоколадна ковбаса від “Бабка й сапка”
“Гарно нагодуємо, багато наливаємо, весело гуляємо” – так кажуть у закладі “Бабка і сапка”. Тут пропонують страви української кухні у новій інтерпретації, а також позиції інтернаціональної кухні. Меню закладу розділене за категоріями “сама вмію”, “внук навчив”, “щоб не всохло” і “шоби взєло”.
У гастробарі є коптильня на дровах. Саме тому рекомендуємо спробувати копчені креветки з часниково-цитрусовим чимічурі та сендвіч із пастрамі. Особливістю меню є борщ, який запечений у буряку з ребром та міні-голубці. А на десерт – бабусина шоколадна ковбаса.
Адреса: вул. Велика Васильківська, 44
Ціни у закладі: борщ 120 гривень, вареники — 140 гривень, не котлета по-київськи – 150 гривень, шоколадна ковбаса – 80 гривень.
6. “BARVY” – чебуреки з м’ясом косулі і котлети з дикого вепра
“BARVY “- це місце культури та фудпейрінгу. Місце, де можна пізнати нові гастрономічні течії й ближче познайомитися зі старими, трохи забутими, течіями сучасного й давнього, українського мистецтва. Тут на гостей чекає нова українська кухня на основі рецептів з різних регіонів України.
У закладі можна скуштувати страви, які традиційні для Закарпаття, Галичини і Буковини, а також їжу одеської і кримськотатарської кухні. Серед них устриці, сало, хамса з одеського Привозу, чебуреки з м’ясом косулі, карпачо з дикого товстолобика з Черкащини, холодець з домашнього півня. З основних страв є гуцульські деруни, котлети по-київськи, котлета з м’яса дикого вепра, голубці з молодої капусти та м’яса кабана і дикими грибами.
Також у “BARVY”’ адаптують автентичні рецепти і активно використовують технології молекулярної кухні в приготуванні страв.
Крім того, кухарі ресторану розробили авторську карту коктейлів на основі ендемічних українських настоянок і сиропів.
Адреса: вул. Мечникова, 3
Ціни у закладі: борщ – 135 гривень, вареники – 165 гривень, чебурек по-татарськи – 135 гривень.
Випробуйте себе в знанні історії Києва: на кожній сторінці — старовинна фотографія та факт про конкретне місце, а на звороті — його сучасний вигляд і відповідь.
Дізнайтеся разом з ШоТам, наскільки добре ви знаєте столицю та її еволюцію крізь час.
Під час археологічних досліджень цієї вулиці виявили систему підземних тунелів і катакомб. Ці ходи використовували в різні періоди історії міста, наприклад, під час Другої світової війни.
Клацніть, щоб перевернути
Це місце розташоване між сімома вулицями, а влітку по вечорах тут відбувається шоу світломузичних фонтанів.
Клацніть, щоб перевернути
До 1500-річчя Києва цю памʼятку реконструювали, хоча точний вигляд оригінальної споруди залишався невідомим.
Клацніть, щоб перевернути
З кінця 18 століття на цій площі проводили відомі ярмарки, на яких збиралися купці з усієї Європи.
Клацніть, щоб перевернути
На початку 20 століття ця будівля слугувала місцем проведення балів, концертів і театральних вистав для київської еліти.
Клацніть, щоб перевернути
У 2015 році під час розкопок на цій площі археологи знайшли цілу вулицю часів Київської Русі та стародавні артефакти.
Клацніть, щоб перевернути
До 2001 року через цю площу, яка була важливим пересадковим пунктом у міській транспортній мережі, проходила трамвайна лінія.
Клацніть, щоб перевернути
Share:
28 березня в Києві відбулася презентація дослідження «Жінки у війні: мотивації залишатися та причини виїжджати», під час якої експерти проаналізували, що спонукає українок залишатися в країні, попри війну, а що може змусити їх вирішити переїхати за кордон.
ШоТам відвідали презентацію та готові поділитися з вами результатами.
Про опитування
З 23 по 30 січня 2025 року Центр економічної стратегії спільно з American University Kyiv провів опитування серед жінок віком від 18 до 60 років, які живуть в Україні (за винятком тимчасово окупованих територій). Також експерти опитали українок, які після початку повномасштабної війни виїхали за кордон. У дослідженні взяли участь 2018 респонденток.
Як війна вплинула на переселення жінок
- 39% українок були змушені залишити свої домівки; з них 53% вже повернулися.
- 69% переміщених жінок залишалися в межах України, 24% виїхали за кордон, а 7% поєднували обидва варіанти.
- Більшість переміщень були тривалими: 39% опитуваних перебували поза домом понад рік.
Мотивація залишатися в Україні
Згідно з дослідженням, для 79% опитаних є важливим залишатися в Україні, 15% не визначилися з відповіддю, а 6% не вважають це принциповим.
Що повпливало на таке рішення:
- вік і соціальний статус: старші жінки частіше обирають залишатися;
- фінансовий стан: люди з вищими доходами менш схильні до еміграції;
- власність житла: наявність власного житла підвищує бажання залишитися;
- мова спілкування: україномовні громадянки частіше обирали залишитися.
На відміну від попередніх досліджень, нині жінки з вищими доходами менш схильні до виїзду.
«Так само окремо в нас була категорія підприємиць, тобто власниць своєї справи. Вони, в принципі, не хочуть виїжджати з України, хочуть залишатися тут», — відзначила заступниця директора Інституту поведінкових досліджень Наталя Заїка.
Всупереч очікуванням і поширеним стереотипам:
- жінки з дітьми мають таке ж бажання залишатися в Україні, як і ті, хто не має дітей;
- відсоток жительок сіл і містянок, які хочуть жити в Україні, приблизно рівний;
- для жінок, чиї населені пункти зараз розташовані в окупації або а зоні активних бойових дій, не менш важливо залишатися в Україні.
Читати також: Працювала в Лондоні, але повернулася в Україну: це управліниця, що цифровізує державу
Основні причини залишатися
«У відкритих відповідях часто повторюються фрази: “Тому що тут моя сім’я”, “Тому що тут мої діти”. Це підкреслює глибоку прив’язаність до рідних і бажання підтримувати їх у складні часи», –– зауважила Наталя Заїка.
Які ризики бачать в Україні та за кордоном
Жінки за кордоном значно гостріше сприймають потенційні ризики повернення до України, оцінюючи їх у півтора-два рази вище, ніж ті, хто залишився в країні. Водночас другі бачать більше загроз у разі переїзду за кордон, пов’язаних із соціальною адаптацією, фінансовою стабільністю та медичним забезпеченням.
Перспективи життя за три роки
Жінки, які залишаються в Україні, загалом дивляться в майбутнє з більшою надією, ніж ті, що перебувають за кордоном. Більшість українок вважають, що за три роки вони зможуть повернутися до своєї довоєнної спеціальності — так думають 59% респонденток. Серед жінок за кордоном таких менше — лише 47%, хоча вони частіше розглядають варіант зміни професії або перекваліфікації.
Щодо рівня життя, 46% опитуваних в Україні очікують на покращення своїх умов за три роки, тоді як серед людей за кордоном цей показник значно вищий — 80%. Проте ймовірність погіршення рівня життя бачать лише 7% жінок в Україні, а серед жінок за кордоном таких 20%.
Перспективи завершення війни для них також виглядають по-різному. Майже третина опитуваних в Україні (29%) вірить, що за три роки війна повністю завершиться. Однак серед жінок за кордоном такий оптимізм мають лише 5%. Водночас майже половина останніх (45%) вважає, що війна залишиться в стані замороженого конфлікту, тоді як в Україні таку думку поділяють лише 12%.
Читати також: Обʼєднані Маріуполем: ці переселенці запустили чи релокувати свої бізнеси й ініціативи
Про дослідників
Центр економічної стратегії (ЦЕС) — незалежний аналітичний центр, заснований у травні 2015 року. Його мета — підтримка реформ в Україні для досягнення стійкого економічного зростання. Центр проводить незалежний аналіз державної політики та сприяє посиленню громадської підтримки реформ.
American University Kyiv (AUK) — це приватний університет, розташований у Києві. Заснований у партнерстві з Arizona State University (ASU) та Cintana Education, AUK надає інноваційну вищу освіту за американськими стандартами на рівнях бакалаврату, магістратури й докторантури.
Фото обкладинки: UAExperts.
На правому березі Києва запустили першу екомашину, яка збиратиме використані батарейки на перероблення. Машина вивозитиме батарейки з усіх пунктів приймання руху «Батарейки, здавайтеся!».
Про це повідомили в русі «Батарейки, здавайтеся!».
Тест-драйв машини тривав упродовж місяця. Вона змогла перевезти понад п’ять тонн батарейок, які здавали кияни у магазинах-партнерах та будинках, що зареєстровані у програмі руху.
Читайте також: UAnimals оголосили лавреатів Всеукраїнської зоозахисної премії
Батарейки за принципом 100% перероблення залежно від типу передадуть таким заводам:
- Eneris Recupyl в Польщі;
- Accurec в Німеччині;
- EraSteel у Франції тощо.
Перероблення матеріалу повністю фінансують партнери руху, а саме виробники й дистриб’ютори батарейок: Panasonic, VARTA, Duracell, GP Batteries та інші компанії.
Нагадаємо, що розробники з України запустили платформу для бронювання будинків на природі.
Фото: фейсбук-сторінка «Батарейки, здавайтеся!»
