Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Бізнес на ліхтариках. Як бренд з України підкорює Америку

Опубліковано

Четверо друзів з команди LiSova — ті, хто розвіює темряву. Тепле світло їх різьблених світильників перетворює суцільний морок на силуети дерев, птахів чи зірочок. Ціна не вкусить — за один такий клаптик казки просять в середньому 400-500 гривень.

Команда починала з того, що створювала дерев’яні іграшки для себе та друзів. Тепер — зі значно розширеним асортиментом — планують запуститися на іноземних ринках.

Співзасновники бренду Lisova поділились із нами секретом: як спонтанно і успішно водночас вирости із хобі у бізнес.

Христина Дубницька

співзасновниця бренду LiSova

Андрій Леськів

Андрій Леськів

співзасновник бренду LiSova

Нове тлумачення давнини

Головними цінностями LiSova є унікальність, екологічність та здатність надихати. У наших виробах оживають легенди та міфи, а кожен фанерний витвір має свою історію. Місія, яку команда для себе визначила — зробити українське популярним. Це те, з чого ми починали, коли робили ялинкові прикраси з українськими візерунками. Коли вкладали у них певний символізм української етніки, щоб показати, що це сучасно і класно, що може бути зовсім інша інтерпретація давнини.

Так що старт бізнесу був викликаний скоріше емоційною складовою. На додачу були, я б сказали, мегамотивуючі моменти — коли на фестивалях чи ярмарках люди брали в руки нашу продукцію і казали “вау, яка крута штука!”. Це сильно мотивує нас і значно подовжує отой момент “горіння” проєктом.

Уся команда бренду LiSova – це четверо добрих друзів. Фото: LiSova

Вкладали і знову вкладали

Сьогодні у проєкті нас четверо: Андрій — конструктор та СЕО, Христина — комунікація та дизайн, Оля Леськів — СММниця, та Данило Клех — конструктор.

Почалось усе з того, що Андрій на запит своєї дружини, теж співзасновниці LiSova, зробив дерев’яні сніжинки із 3d-лазеру. Іграшки викликали великий захват у друзів, бо це було щось нестандартне. І їх попросили зробити ще. 

Христина каже: при розробленні візерунків для ліхтариків надихаються природою та народними мотивами. Фото: LiSova

З самого початку ми вклали кілька десятків тисяч гривень: кожен із чотирьох друзів вклався потроху.

Уже перший наш заробіток був відчутний, ми могли його поділити між собою. Але вирішили вкладати у виробництво. Тож, в наступні місяці все працювало так: ми вкладали, гроші поверталися, і знову вкладали. 

Запустили тестування пробних розробок, і потім просто почали це викладати на сторінці в Інстаграм. 

Так почали сипатися замовлення і ми почали збувати увесь товар.

Зараз, можна сказати, LiSova — конструкторське бюро, а, власне, процес виробництва проходить на партнерських потужностях. 

До сьогодні розподіл обов’язків, хоч як не старалися їх прописати, і досі ситуативний. Кожен з чотирьох власників може заміщувати інших за потреби. 

Успіх прийшов спонтанно

Можливо, ми б проаналізували ринок, якщо одразу захотіли запустити бізнес. Але наші вироби виготовлялися, в першу чергу, для себе і друзів. Тож випробовували продукти вже постфактум.

Наприклад, проаналізувати реальні настрої нашої цільової аудиторії вдалось на ярмарках перед Новим роком у 2016 році. Діти обирали одне, а батьки — інше. Але в дітей своя яскрава фантазія, і ми обов’язково з нею рахувались.

У бренду в запасі великий асортимент візерунків, але можуть зробити і на замовлення. Фото: LiSova

Так, під потреби різних груп, у нас з’явилось три лінійки виробів: ялинкові іграшки з етновізерунками, різьблені нічники, карти світу та конструктори з фанери.

У кожній лінійці є своя фішка, яка нас якісно відрізняє від конкурентів. В лінійці новорічних прикрас — це використання українських етномотивів, а у лінійці конструкторів середньовічної зброї — це ігровий елемент. Тобто, конструктор цікавий не тільки у процесі його збору, а й коли бавишся ним у зібраному стані.

Конструктори для хлопчиків та нічники для мам

Зазвичай, просто бум продажів трапляється перед святами: Миколая, Нового року, Дня Матері.

У нашої цільової аудиторії різні вподобання. Наприклад, конструктори — це швидше для батьків з хлопчиками чи зацікавлених. Кожен подарунок-конструктор зі своєю певною вкладеною історією. Кожен з конструкторів має свою прив’язку до того, що відбувалось в Україні, дітям цікаво складати їх і потім грати в війни, вибудовувати стратегію певну.

Нічник завжди актуальний для молодих мам — тому що це безпечне світло.

Вони стандартно розходяться у нас по магазинах у Львові: є щомісячні замовлення на поповнення у магазинах, і в соцмережах.  

На фанері ліхтаря можна вирізати і свій власний візерунок — без проблем, якщо замовник надасть необхідний макет узору. Ціна, звісно, відрізнятиметься — в залежності від складності до +50% вартості. А якщо є варіант “ой, я хочу шось, сам не знаю що”, то вже будемо виходити з оплати часу витраченого на розробку, погодження і решти процесів, не закладених в базову вартість виробу.

Орієнтуються на молодь

Ми вже запустилися на Etsy – звідти наші іграшки замовляє Європа і Америка. Зараз працюємо над покращенням цієї сторінки. Беремо участь у різних ярмарках — на “Гармидері”, у “Всі.Свої”, представлені у подарункових магазинах. 

Ми колись пробували запускати інтернет-магазин, але на тому етапі він не дуже пішов.Тому зараз ми поки будемо розвивати соцмережі: наша публіка, в основному, молодіжна — ій простіше написати, замовити, запитати, що є в наявності і одразу отримати відповідь.Тому соцмережі — це швидший варіант комунікації. Але я думаю,що у майбутньому з розширенням кількості продаж нам все одно потрібна буде стабільна платформа, яка підтримуватиметься різними соцмережами. 

Є вже стабільні продажі за кордон на замовлення. Дуже багато клієнтів зі Сполучених Штатів, їм надзвичайно подобаються наші ліхтарики.  

Викрадачі ідей і як з ними боротися

Був якось один з випадків: зустріли у магазині нашу лампу під іншим брендом. Не аналогічну, не схожу, не вдало передерту, а саме “нашу”, вирізану по наших макетах. Тоді вдалося вияснити, хто і звідки це роздобув, і вдалося розібратися. В принципі, цей конфлікт вдало вичерпали.

Є і добросовісні конкуренти — з ними зустрічаємося на ярмарках. У них трохи інша специфіка роботи, вони більше працюють із деревом, а не з клеєною фанерою.

Але після випадку крадіжки ми просто вирішили зареєструвати торгову марку, перейменувались із “Мавки” на LiSova. Ми вирішили, що хочемо працювати відкрито і тому, коли зробили ребрендінг, порадилися з юристами і подали документи на торгову марку.

Коментарі

Суспільство

У парках Києва залишатимуть стовбури неживих дерев: переваги ініціативи

Опубліковано

Відтепер у Києві не прибиратимуть фрагменти мертвої деревини. Завдяки цій ініціативі у зелених зонах столиці планують створити природні умови для життя різних видів флори та фауни.

Про це повідомив директор Департаменту захисту довкілля та адаптації до зміни клімату Олександр Возний.

Для чого впроваджують проєкт

Як вказують в КМДА, не прибиратимуть у зелених зонах обрізаний сухостій і відмерлі стовбури дерев, що лежать на землі.

«Така практика вже багато років застосовується в багатьох європейських країнах, оскільки мертва деревина є незамінним елементом екосистеми. Вона підтримує життєвий цикл численних видів комах, грибів, мікроорганізмів, а також є «їдальнею» для синиць, дятлів та інших птахів», — зазначив Олександр Возний.

Разом із тим залишки мертвої деревини покращують якість ґрунту: вони насичують землю азотом, фосфором і вуглецем.

Читайте також: У Києві можна принести речі для переселенців із зони бойових дій: як допомогти

Фото: КМДА

У межах проєкту розробили спеціальні інформаційні таблички та QR-коди, які розмістили у київських парках. Більше про цю ініціативу можна дізнатися на сайті КП «Київський міський Будинок природи».

Нагадаємо, що на Київщині відкрили тимчасовий міст замість того, який росіяни зруйнували у 2022 році

Фото обкладинки: Unsplash

Коментарі

Читати далі

Суспільство

У Косово відкрили українську новинну редакцію із фокусом на боротьбу з фейками

Опубліковано

У Приштині відкрили українську редакцію видання The Geopost. Відтепер журналісти висвітлюватимуть суспільно-політичні процеси в Західних Балканах українською мовою.

Українські журналістки редакції

Над новим проєктом працюватимуть українські журналістки Людмила Макей і Тетяна Красельникова. Вони знаходяться у столичному місті Приштина за програмою професійного захисту «Резиденція в Косові».

Читайте також: Руйнують міф про «хату скраю»: як пара з Києва інтегрувалася в життя гуцульської громади

Про видання The Geopost

«Наша головна місія — об’єднати балканський регіон у боротьбі з дезінформацією та зовнішнім впливом. Ми прагнемо протидіяти дезінформації та пропаганді на Західних Балканах завдяки роботі команди професійних журналістів-розслідувачів з Косова, Сербії, Боснії і Герцеговини, Північної Македонії та Чорногорії», — зазначив головний виконавчий продюсер видання Гюнен Венхарі.

Цю медійну організацію заснували у 2021 році за фінансування Посольства США. Дотепер у виданні публікували матеріали англійською, албанською та сербською мовами.

Нагадаємо, що українські медіа можуть отримати до 45 тисяч доларів на протидію дезінформації: деталі конкурсу

Фото обкладинки: The Geopost

Коментарі

Читати далі

Суспільство

На Київщині відкрили тимчасовий міст замість того, який росіяни зруйнували у 2022 році

Опубліковано

Біля одного з сіл на межі Вишгородського та Бучанського районів відкрили тимчасовий міст через річку Тетерів.

Про це повідомив очільник Київської ОВА Руслан Кравченко.

Попередній міст зруйнували росіяни ракетним обстрілом у березні 2022 року. У КОВА зазначають, що його капітально відновлять.

«Однак, щоб мешканці громади не втрачали час на об’їзні маршрути, облаштували тимчасовий протяжністю майже 56 метрів. Міст виконано в один проїзд та з тротуарами по обидві сторони», — написав Руслан Кравченко.

Читайте також: Швеція відновлює село на Херсонщині, яке в 1782 році заснували шведи

Фото: телеграм-канал Руслана Кравченка

Рух новим мостом відкрили 8 листопада. Його збудували за два місяці працівники одного з підрозділів Державної спеціальної служби транспортом.

Нагадаємо, що у Києві можна принести речі для переселенців із зони бойових дій: як допомогти.

Фото: телеграм-канал Руслана Кравченка

Коментарі

Читати далі