«Батьківська хата» в серці Техасу: українці відкрили виставку свого народного вбрання у Сан-Антоні

У Львові повернули до життя мозаїку «Інформаційний простір» авторства Богдана Сойки. Панно в точній відповідності до оригіналу відновили менш ніж за два роки команда місцевих художників.

Про це повідомили в Офісі охорони культурної спадщини.

Відновили завдяки розголосу

Панно створив український монументаліст Богданом Сойка в 1981 році. У сюжеті митець зобразив композицію з фігурами п’яти жінок, які уособлюють п’ять континентів і глобальний обмін інформацією.

Як зазначили в Офісі охорони культурної спадщини, майже 40 років ця мозаїка прикрашала інтер’єр будівлі на вулиці Володимира Великого, ще два роки — колишнього видавництва «Вільна Україна». Проте у 2023 році панно знищили з необережності та байдужості — розповідають в організації.

Панно вирішили відновити після публічного розголосу. Усі витрати на себе взяв власник будівлі. А до роботи залучили художників колективу «Софія» під керівництвом викладача кафедри сакрального мистецтва Львівської академії мистецтв Василя Сивака.

Читайте також: Український мальопис «Коротка історії довгої війни» вийде у найбільшому видавництві світу 

«Відповідальне повернення того, що вже існувало»

Митці працювали над кожною деталлю, збираючи по всій Україні смальту та добираючи відтінки. Найдрібніші частини мозаїки сягали 2*2 міліметри. Усього використали понад 500 тисяч елементів.

«Це був новий досвід — зазвичай ми створюємо нові мозаїки, а тут — відповідальне повернення того, що вже існувало», — розповідає Василь Сивак. Мозаїку відновили у точній відповідності до оригіналу.

«Минуло менше ніж два роки — а ми вже маємо відновлену мозаїку. Вона в прекрасному стані. Мозаїка показує єдність континентів, інформаційного простору. Але для мене вона про єдність зусиль: міста, підприємців, активістів. І завдяки цьому сьогодні маємо такий позитивний результат», — сказала керівниця робочої групи з питань збереження мозаїк на території Львова Наталія Алєксєєва.

Панно перемістили з першого поверху на другий, у простір з кращим освітленням і зручнішим оглядом. Уже з осені мозаїка буде у відкритому доступі. Вона стане частиною інтер’єру нового закладу, що працюватиме в цій будівлі.

Нагадуємо, що онлайн-музей традиційного мистцетва «КРОВЕЦЬ» повертається після шести років перерви

Фото: Львівська міська рада

Penguin Random House купило права на видання українського мальопису «Коротка історії довгої війни». Роботу авторства Маріам Найем, Юлії Вус та Івана Кипібіди побачать читачі з усіх англомовних країн світу —  від США та Великої Британії до Нової Зеландії.

Про це повідомляє «Видавництво».

Найбільший у світі видавничий конгломерат випустить книгу у січні 2026 року в імпринті Ten Speed Graphic. Як зазначає «Видавництво», це вже другий випадок в усій історії українських коміксів, коли права купує американський ринок. Англомовну версію мальопису в Україні продовжуватиме видавати український видавець.

«Ми продовжуватимемо просувати цей важливий проєкт і надалі на світові ринки, аби якнайбільше іноземців дізнавались про нашу довгу війну з росією та російську агресію», — поділилося «Видавництво».

Читайте також: Уперше в історії України: «Мед мінних полів» здобув «золото» фестивалю «Каннські леви»

«Коротка історія довгої війни» вже стала бестселером у Франції, де продали два наклади понад 10 тисяч екземплярів. Цьогоріч книга вийде друком у Фінляндії, Польщі, Німеччині. Готують видання і в Чехії, Естонії та Данії. Також уперше в історії на міжнародному рівні визнали термін «мальопис» на позначення українських графічних історій — в анотації американського видання.

Нагадуємо, що Нацбанк випустив монети у пам’ять про письменників «Розстріляного відродження».

Фото: сайт «Видавництва»

Після кібератаки 2019 року колекціонери Євген та Людмила Дмитруки запустили оновлену платформу krovets.ua, яка об’єднує онлайн-музей, агрегатор колекцій та фотобанк з якісними репродукціями українського традиційного мистецтва. Користувачам доступні понад 3,8 тисячі зацифрованих експонатів у високій роздільній здатності та аналітичні інструменти для дослідження локальних стилів і технік.

Про це повідомили представники платформи.

Нова екосистема традиційного мистецтва України

Платформа «KROВЕЦЬ» тепер не лише демонструє музейну колекцію, а й надає змогу завантажувати окремі зображення експонатів за окрему плату. Серед понад представлених предметів є зразки одягу, вишивки, кераміки та інших елементів побуту, зняті з усіх боків, навіть із вивороту, щоб розкрити найменші деталі майстерності народних умільців.

Початки проєкту сягають 2014 року, коли перша версія онлайн-музею стала одним із найпопулярніших майданчиків для фахівців. Колекцію Дмитруків вони збирали понад 20 років і власноруч зацифрували тисячі експонатів, створивши унікальну базу з понад 46 000 фоторепродукцій у відновленій версії сайту.

«Наша спільнота — це не закритий клуб втаємничених у красу народного мистецтва снобів, етногуру чи “великих українців”. Це більше схоже на “океан маленьких крапель, які камінь точать”, що спільними зусиллями прагнуть зібрати, зберегти, оцифрувати та оприлюднити різноманітні зразки традиційного українського мистецтва, які ще можна врятувати», — розповідають засновники проєкту.

Читайте також: «Правічні»: на Google Arts & Culture створили виставку про дерева в українській культурі

Аналітика, локальні стилі та можливості для колекціонерів

Оновлений «KROВЕЦЬ» має також розділ аналітики з графіками й статистикою, що ілюструють панівні техніки й регіональні особливості народного мистецтва. Разом із цим за підпискою від 300 гривень на місяць відкриваються розширені інструменти дослідження й завантаження зображень.

Платформа групує експонати за «локальними стилями», дозволяючи відвідувачам порівнювати орнаменти та методики вишивки, ткацтва чи кераміки з різних областей України.

Колекціонери та музеї можуть опублікувати власні збірки й поділитися ними з усіма користувачами. В найближчих планах — інтеграція з EUROPEANA, що дасть змогу вийти на міжнародну аудиторію та обмінюватися матеріалами з провідними європейськими архівами.

«Наша велика амбітна ціль проєкту — оцифрувати та оприлюднити всі приватні і музейні колекції, аби створити найповнішу онлайн-платформу традиційного мистецтва України. Але наш проєкт — не лише про оцифрування. Це про створення спільноти людей, які допомагають зберігати, досліджувати та популяризувати українське традиційне мистецтво, щоб його красу могли побачити та оцінити не тільки українці, а й увесь світ», — зазначають засновники музею.

Нагадаємо, що в Києві вперше виставлять експонати, які безпосередньо пов’язані з Пилипом Орликом (ФОТО).

Фото обкладинки надали представники музею