Суспільство
Альбом українського піаніста у США потрапив до довгого списку музичної премії Aprize
Альбом українського піаніста Фіми Чупахіна, який проживає у США, потрапив до довгого списку музичної премії Aprize за найкращий український музичний реліз року. Про це повідомляє Голос Америки.
Чим особливий альбом?
У півфінал потрапив дебютний альбом Чупахіна «Water», який він записав у Нью-Йорку разом зі складом молодих музикантів, які є одними з найбільш яскравих представників сучасного американського джазу. Нещодавно “Голос Америки” зняв історію про Фіму Чупахіна і те, як для нього звучить Нью-Йорк.
Цьогоріч музикант записав ще один реліз разом із українським поетом та прозаїком Сергієм Жаданом – альбом «Місіонери». Втім, до півфіналу він не потрапив.
Читайте також: Українка отримала Grammy
Що це за конкурс?
У конкурсі Aprize брали участь усі альбоми, що були записані в Україні або українцями, що проживають за кордоном. Цьогоріч їх виявилось 606 штук, у довгий список премії потрапили 60.
Зараз на сайті премії триває голосування, за його результатами у фіналі залишаться 10 альбомів, і вже з них команда міжнародного журі обере переможця. Його ім’я стане відоме 28 лютого.Музична премія Aprize була започаткована у 2016 році командою незалежної радіостанції Радіо Аристократи. Статуетку за кращий альбом попередніх років вже отримали гурт DakhaBrakha з альбомом “Шлях”, MARU “1” та Onuka “Mozaïka”.
Суспільство
- передбачити можливість подання електронної митної декларації засобами Порталу «Дія»;
- запровадити електронну базу даних для коригування митної вартості транспортних засобів, яка міститиме інформацію про митну вартість нових легкових автомобілів з урахуванням марки, моделі, об’єму циліндрів двигуна, типу пального;
- запровадити механізм коригування митної вартості вживаних легкових автомобілів.
Суспільство
Соціальне таксі та мініфільм про дітей з інвалідністю
Шукали гранти, аби допомогти переселенцям в громаді
«Ми дали можливість відчути себе людьми, адже створили всі необхідні умови для життя. А ще тут працюють переселенки, які як ніхто розуміють мешканців шелтеру, адже самі колись були на їхньому місці», — ділиться Наталія Катрюк.
Знайшла себе в допомозі іншим
«Ми надаємо людям дах над головою, аби вони мали час зупинитися, оговтатись і подумати, куди рухатись далі. Коли я приїхала в громаду, то була в стресовому стані, тому розумію, наскільки важлива підтримка. Ми не хочемо залишати людей наодинці з їхніми спогадами та страхами», — каже Олена Птухіна. Перебувати в шелтері можна від трьох місяців до пів року.
«Коли пройшов шок після переїзду з Харкова під обстрілами, то настала апатія, але я знайшла себе в роботі. Тут почуваюся на своєму місці, адже допомагаю людям вийти з того стану, в якому була сама. Це додає мені енергії. Вдячна громаді, яка нас прихистила та допомагає рухатися далі. Люди тут багато допомагають переселенцям та один одному, в тому числі завдяки активній лідерці», — каже Олена Птухіна.