Скільки коштує доставка на Місяць, або Як українець підкорює космос

“Космос стосується кожного”, — каже українець Павло Танасюк, який зараз живе і працює у Великій Британії. 

“Кожного, але не мене”, — скажете ви. 

І будете неправі, в цей же самий момент несучись навколо Сонячної системи зі швидкістю 108 тисяч кілометрів на годину. 

І помилятиметесь вдруге кожного разу, коли забажаєте перевірити своє місцеперебування через Google Maps — супутникові знімки всієї Землі, які робляться з космосу.

Компанія Павла Танасюка Spacebit планує першою в світі примісячити саме комерційний вантаж на Місяці через два роки.

Чи правда, що скоро подорожі на Місяць стануть звичайною справою? Що за вантаж доставлять на Місяць вже у 2021 році? І як він допоможе прискорити відкриття космосу? Про це Павло Танасюк розповів журналісту ШоТам.

Земляк Корольова

Я народився в Житомирі, на батьківщині всесвітньо відомого інженера і конструктора ракет Сергія Корольова. Думаю, це одна з причин, чому я сьогодні займаюся темою космосу.

Із самого дитинства я захоплювався астрономією. Але треба розуміти, які часи тоді були: розвалився Радянський союз, у дев’яності роки ракетобудівні факультети приходили в запустіння — було не до космосу.

Тому прийняв рішення стати економістом. До слова, частково у мене все ж є інженерна освіта, отримана на факультеті інженерії в Кембриджі. Погляд на космічну індустрію з боку і бізнесмена, і інженера дав мені можливість займатися саме тим, що я роблю сьогодні.

Чому космос стосується кожного

Сьогодні в наших кишенях знаходяться технології, які вже перевищують потужності технологій 60-70х років минулого сторіччя. Наприклад, космічний корабель “Аполлон-11”, який здійснив посадку на Місяць у 1969 році, за потужністю рівний вашій пральній машинці. І так, вона також цілком може вдало примісячитися, якщо її правильно запрограмувати.

Але чому тоді за весь час існування космічної індустрії у космосі побувало лише 600 людей? Тому що це дуже дорого.

Уявіть: для того, щоб доставити на Місяць один кілограм чого-небудь, сьогодні потрібно витратити один мільйон доларів. І це тільки в одну сторону.

А космічна програма “Аполлон” коштувала американцям за сьогоднішнім курсом близько 100 мільярдів доларів.

Місяцеходи в складчину

Раніше я працював із космічним проєктом Pocket Spacecraft. Тоді ідея полягала в тому, щоб кожен охочий міг запустити в космос власний космічний корабель розміром із сірникову коробку за $500.

Тепер ми у Spacebit придумали, як зробити космос доступнішим.

Сьогодні ми готуємо інноваційний місяцехід Walking Rover, в якому відштовхуємося від протилежної ідеї. Навіщо кожному мати маленький супутник, якщо люди можуть разом інвестувати в один великий? 

Концептуально це схожа система: люди долучаться до чогось космічного, але це участь у запуску одного колективного супутника з більшими можливостями.

Швидше за все, спочатку наші місяцеходи займатимуться дослідженнями поверхні. А пізніше, якщо корисні копалини будуть знайдені, люди зможуть брати участь в їх видобутку. Поки не можемо обіцяти зі стовідсотковою ймовірністю, що таке станеться, але можливість для такого сценарію є. 

“Павуки” на Місяці

Нам треба досліджувати ресурси інших планет, щоб забезпечити стабільність на Землі. Прямо зараз ми готуємо робота-дослідника для першої у світі комерційної місії на Місяць.

Як це працюватиме? Walking Rover рухатиметься місячною поверхнею на чотирьох ногах, а не колесах, як стандартні. Зможе навіть стрибати.

Walking Rover переноситиме на собі чотири менші місяцеходи, доставляючи їх до пунктів призначення. Там вони і займатимуться дослідженнями поверхні.

Найперше, для чого відправляємо “павука” на Місяць — дослідити лавові печери і тунелі. Пізніше будемо доставляти вантажі і займатися дослідженнями корисних копалин.

Зібраними роботом ”павуком” даними зможуть скористатись всі бажаючі. Зараз ми все ще працюємо зараз над поліпшенням конструкції місяцеходу. Це нормально: доопрацювання завжди триває до самого запуску.

Співпраця з вченими з Дніпра

У нас є інтерес до українських розробок і співпраці. Є великий потенціал для колаборацій, але є і певні обмеження з боку українського законодавства.

Влітку я з колегами з Moon Village Association (глобальний неформальний форум для урядів та організацій, зацікавлених у розвитку поселень на Місяці — прим. авт.) відвідував конструкторське бюро “Південне” у Дніпрі. І зараз ми реалізуємо спільний проєкт посадкового апарата для дослідження Місяця.

Після приземлення на поверхню так звані лендери зможуть здійснити три стрибки на відстань до 20 кілометрів, досліджуючи кожну з трьох ділянок. А ще зможуть доправити на супутник до 150 кілограмів вантажу.

У планах ще багато спільних проєктів, але поки розсекречувати їх не буду.

Шанс для “молодих” космічних компаній

Буквально у листопаді Spacebit оголосила про створення акселератора в Люксембурзі. Це буде шеститижнева програма для заохочення співробітництва на ранніх етапах фінансування космічних компаній.

Ми забезпечимо учасників офісами, початковими інвестиціями, допоможемо із залученням спеціалістів та ресурсів. Надалі наша робота повинна трансформуватись у цілий центр співпраці для компаній з космічних технологій.

Скажу, що із задоволенням створив би такий акселератор і на території України. Але, звичайно, непогано було би зробити це за державної підтримки. Поки її немає. Але, може, ми неправильно запитуємо?

Поки що ж українці, звичайно, можуть подаватися на нещодавно створений акселератор у Люксембурзі.

Космічні банки поки не на часі

Я почав працювати з проєктами, які стосуються космосу, ще коли керував компанією Monexу. Адже багато регіонів Землі все ще недоступні. Там банально не було мобільного зв’язку або Інтернету, не кажучи вже про доступ до платіжних систем. Так у мене виникла ідея створити космічний банк.

За задумом через мінісупутники люди могли б здійснювати платежі у всіх куточках Землі. Але зараз окремі супутники для платежів втратили сенс, адже Інтернет-покриття є практично скрізь.

Так що космобанк поки залишився на рівні ідеї — зараз світ до цього ще не готовий.

Однак я впевнений, що в недалекому майбутньому космічні банки знадобляться — вже для грошових операцій поза Землею.

Адже коли на Місяці будуть видобувати різну руду, корисні копалини, сформується і космічна економіка. Тоді й з’явиться потреба в установах, які проводитимуть фінансові операції.

“Космічні” плани і Україна в них

Зараз у нас є чітке розмежування сфер людської діяльності, але в майбутньому ця межа “розмиється”.

Вже найближчим часом, думаю, у людей з’явиться можливість подорожувати в космос, досліджувати найближчі небесні тіла.

Spacebit будує нову космічну економіку. А в Україні я бачу бажання цим займатися. Космос — це не тільки ракетобудування, наша країна цілком могла б стати кузнею програмного забезпечення для космічних програм. І з точки зору місячної місії ми постараємося максимально залучати саме українські стартапи.