Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

«Головне – бути уважним. Їдеш і дивишся, аби нічого не було в землі». Як на Херсонщині фермери знову обробляють поля

СПЕЦПРОЄКТ

Опубліковано

Майже рік тому Херсон та правобережну частину області ЗСУ звільнили від російської окупації. Перше, з чим зіткнулись фермери, комбайнери і трактористи – це заміновані території. За даними Херсонської ОДА, після деокупації перевірено менш ніж 20% потенційно замінованих земель. Крім цього, понад 1000 одиниць сільськогосподарської техніки вкрали та знищили росіяни. 

Про допомогу благодійників та як це – щодня виходити в поле, де можна підірватись на міні, читайте у ШоТам.

Антон Теник

керівник фермерського господарства «Богуслав-земля» у селі Солдатське, Херсонської області.

Сіємо зернові одразу за саперами

Фермерство – це наша сімейна справа, я у цій сфері вже близько 5 років, а мій батько – понад 20. 

Коли ми стали до роботи після деокупації, то зіткнулись з першою проблемою – розмінування полів. У землі було дуже багато було залишків снарядів, протитанкових та протипіхотних мін. Десь розміновували сапери – ДСНС та ЗСУ, а десь ми проходили з ручними міношукачами. Збирали гільзи та мінометні снаряди. Коли бачили щось невідоме чи велике, тоді кликали професіоналів. 

Фермери знаходять дуже багато залишків снарядів. Фото: ШоТам.

Як тільки завершували розмінування, приступали до обробки землі. І тут наступний виклик: у нас не було добрив, насіння, дизельного пального. Найпершими допомагали друзі – колеги по фермерству, які дали нам посівний матеріал. 

Долучились благодійні фонди і допомогли нам з технікою. Адже на момент окупації у нашій майстерні знаходилась зернова сівалка Horsch Pronto, трактори John Deere та інші. Та від обстрілів згоріло все, що тут було. Ми подали заявку до БФ «Жнива перемоги», що маємо потребу у зборі ранніх зернових. Так нам надали трактор для обробітку землі та зернозбиральний комбайн. 

Ще одна проблема, про яку менше говорять, – це забурʼяненість. Під час окупації поля не оброблялись, а на додачу останні три місяці була посуха. Тому цьогорічний врожай на приблизно 30% менший за довоєнний. 

Попри всі складнощі ми посіяли 800 га соняшнику, 400 га ячменю і 150 га гороху. 

Урожай цього не дуже радує, як і ціни. Але будемо сподіватись, що по завершенню війни все налагодиться. 

Зараз обробляємо землі, дискуємо і сіємо в суху пшеницю та ячмінь – дощів немає, але сіяти треба. У каналах немає води, тому і зрошення немає. А у нашому регіоні без води врожаю гарного не буде. І цю проблему ми вирішити самостійно ніяк не можемо, тож чекаємо на допомогу держави: коли зроблять канал, прокладуть трубу під трасою і відновлять зрошення. 

Робочих рук вистачає, хоч і багато людей виїхало. Водночас не всі господарства працюють, а люди все ж таки повернулись додому. Роботи мало – і всі прийшли до нас. Намагаємось всім дати роботу та підлаштовуємось під реалії часу. Вночі на поля не виходимо, а землі, що ближче до лінії фронту, все ще не обробляємо. Та рук не опускаємо. Комусь то треба сіяти хліб?

Олександр Дзерді

комбайнер у селі Солдатське, Херсонської області.

Нам на полі не до емоцій – сімʼю годувати треба

Уже років 10 працюю на комбайні і буду працювати далі. Життя не зупинилось. Треба працювати, заробляти гроші і забезпечувати сімʼю. Часом бувало страшно наїхати на якусь міну чи снаряд, та головне – не брати дурні думки до голови, і все буде добре. Комусь же треба обробляти землю і збирати врожай, тому і працюємо. 

Олександр працює на комбайні вже 10 років. Фото: ШоТам

Сімʼю вже привіз додому. Бо на початку вторгнення, десь за місяць, я забрав дружину і дітей і вивіз у своє рідне село на Миколаївщину. Їхав через руські блокпости та все пройшло тихо. Там побули якийсь час, а як тільки звільнили Солдатське, то наступного ж дня я став шукати шлях і повернувся. Спочатку сам приїхав, вже пішов на роботу і став робить. А потім, коли дороги всі розмінували, то забрав сімʼю.

Всі поля вважали небезпечними. Та ми йшли одразу після саперів і часом ще щось знаходили. Щось виносили на край поля, а потім викликали ДСНС і вони дивились. Щось взривали, щось забирали з собою.

Головне бути уважним. Їдеш і дивишся, аби нічого не було в землі. Та були випадки, коли машини та навіть трактори наїжджали на протитанкові міни і підірвались. У нас так один тракторист підірвався – Іван Куліков. Весною виїжджав у поле, підготовлював ґрунт до посівної. 

Два дні виїжджав нормально, а не третій – підірвався. Хоча каже, що йшов слід у слід по тракторній колії. Іван живий-здоровий. Напевно, тому що наїхав на міну лівим колесом, а якби правим, то, мабуть, був би калікою. А так з другого дня вже знов їздив на роботу. Каже, що ребра ще місяць ребра поболіли і перестали. 

Так і працюємо. Від такого ніхто не застрахований. Поки є робота, треба робить. Тим паче, що нам дали нову техніку.  Я от зараз працюю на комбайні John Deere. На такій машині робиш і не втомлюєшся! Тут все осучаснене, багато електроніки – і праця тоді в радість.

Цей матеріал створено ГО «Криголам» за підтримки ІСАР Єднання у межах проєкту «Ініціатива секторальної підтримки громадянського суспільства», що реалізується ICAP Єднання у консорціумі з Українським незалежним центром політичних досліджень (УНЦПД) та Центром демократії та верховенства права (ЦЕДЕМ) завдяки щирій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку. 

Зміст статті не обовʼязково відображає погляди ICAP Єднання, погляди Агентства США з міжнародного розвитку або Уряду США.

Суспільство

В Укрзалізниці розповіли, як готуються до міжнародних перевезень влітку

Опубліковано

З початку року “Укрзалізниця” вже перевезла майже 800 тисяч пасажирів у міжнародному сполученні та очікує влітку пожвавлення попиту на міжнародні рейси. Найбільше пасажирів цьогоріч було перевезено у сполученні з Перемишлем – 451 тис, у сполученні з Хелмом – 226 тис, та у сполученні з Варшавою – понад 82 тис.

Про це повідомляє пресслужба УЗ в Telegram.

“Наразі компанія активно готується до літнього сезону перевезень та нагадує, що в міжнародному сполученні курсує загалом 28 поїздів: 14 – з найбільших міст України, ще 14 – з прикордонних містечок. Зокрема, поїзди курсують з українських населених пунктів до Польщі, Австрії, Чехії, Молдови, Угорщини, Словаччини”, – йдеться у повідомленні.

При цьому найбільш популярним залишається поїзд №67/68 Київ – Варшава, кількість місць обмежена через специфіку вагонів.

Читайте також: Сім’ї з прифронтових територій можуть отримати додаткові виплати: що відомо

“Тут використовуються вагони RIC, які можуть курсувати і українською, і європейською колією. Їх кількість у парку компанії обмежена.

Тому, якщо ви не встигли купити квиток на цей поїзд, рекомендуємо розглянути поїзд Львів – Рава-Руська – Варшава, а також рейси до Хелма та Перемишля”, – додали в компанії.

Нагадаємо, жителі Києва можуть запропонувати ескізи для нових муралів в місті.

Фото: УЗ

Читати далі

Суспільство

У Міноборони створили Раду донорів інституційних реформ

Опубліковано

З метою формування «єдиного вікна» для ефективної та прозорої комунікації з країнами-партнерами, які підтримують трансформаційні процеси, в Міністерстві оборони України створено Раду донорів інституційних реформ.

Про це інформує Міністерство оборони України.

«Рада донорів допоможе нам спростити комунікацію з партнерами через регулярне інформування щодо прогресу реформ та стане прозорим механізмом запиту донорської підтримки для проєктів реформ міністерства», — зазначив заступник Міністра оборони України Станіслав Гайдер.

У межах роботи Ради донорів використовуватимуться наступні типи підтримки: експертна допомога, матеріально-технічна підтримка, підготовка експертних пропозицій, висновків, аналітичних матеріалів з питань державної політики у сфері оборони, а також консультації щодо взаємосумісності з НАТО.

Читайте також: Які безкоштовні послуги можна отримати у сімейного лікаря

Діяльність Ради не стосуватиметься механізму залучення міжнародної військової допомоги, який функціонує в рамках роботи Контактної групи з питань оборони України у форматі Рамштайн або інших платформ.

Під час першого засідання Ради міністерство представило прогрес щодо трансформаційних процесів у Міноборони, а також поінформувало про заплановані наступні кроки за напрямами, реалізація яких потребуватиме підтримки партнерів.

До Ради донорів інституційних реформ увійшли представники більше 20 країн та організацій, зокрема аташе з питань оборони, дипломатичні представники країн-партнерів, а також міжнародних організацій у сфері оборони, які працюють в Україні.

Нагадаємо, в Україні пройде наймасовіший молодіжний конгрес.

Фото: Міноборони

Читати далі

Суспільство

Які безкоштовні послуги можна отримати у сімейного лікаря

Опубліковано

Кожен пацієнт, який підписав декларацію з сімейним лікарем, має право безоплатно отримати певні лабораторні та діагностичні дослідження. Безпосередньо на прийомі лікар може оглянути пацієнта, провести скринінг та зробити швидкі тести на інфекційні захворювання.

Про це повідомляє Урядовий портал.

Безоплатно можна пройти:

  • інструментальну діагностику: електрокардіографію, пікфлуометрію (пікову швидкість видиху для оцінки дихальної системи), вимірювання гостроти зору, слуху; отримати направлення для консультації з лікарем-спеціалістом;
  • скринінг на наявність розладів психіки та поведінки;
  • скринінгове обстеження на виявлення ВІЛ, туберкульозу, гепатитів, інфекцій, які передаються статевим шляхом.

Читайте також: У комунальному транспорті Миколаєва можна скористуватися послугою “гнучних грошей” від Monobank

Які аналізи безоплатні:

  • загальний аналіз крові, сечі;
  • аналіз рівня холестерину;
  • аналіз рівня глюкози в крові.

Для проведення лабораторних досліджень лікар виписує направлення на обстеження.

“Не потрібно додатково платити за витратні матеріали! Пробірка для аналізу крові, рукавички, шприці, спиртові серветки — все це входить до вартості послуг Програми медичних гарантій і оплачується Національною службою здоров’я України”, – пояснили в уряді.

Нагадаємо, “Нова пошта” відкрила нове відділення в Іспанії.

Фото: МОЗ

Читати далі