Технології
Черкаські «пташки» проти іранських «мопедів». В Україні створили БПЛА, здатні перехоплювати дрони-камікадзе. Ось як це працює
Гадаєте, «шахіди» створюють лише в Ірані? А якщо ми скажемо, що українські розробники створили власний аналог дронів-камікадзе? Ба більше, наші БПЛА здатні не лише вражати ціль, а й вести розвідку та навіть перехоплювати «іранських гостей».
Усе це – розробка черкаських волонтерів, які буквально «на колінах» створили вже сотню дронів для війська. У планах команди – вийти на серійне виробництво, утім для цього волонтерам необхідно мати власний цех. Про перші винаходи, тестові моделі, аналоги «мавіків» та школу пілотів ШоТам розповів засновник проєкту Андрій Лихачов.
Створення «крил» почалося 10 місяців тому
У вересні 2022 року росія почала атакувати Україну безпілотниками Shahed 136 – так званими «шахідами». Коли дрони-камікадзе почали завдавати ударів по українській інфраструктурі, у мене виникла ідея створити такий собі «перехоплювач». Тоді у хлопців на передовій не було техніки, здатної ліквідувати «шахіди», з доступного – лише автомати.
Я розпочав проєкт із пошуку команди та звернувся до одного з черкаських вишів – ЧДТУ. Зібралась «професура» та ще кілька людей, які знаються на дронах та пускових установках, згодом долучилися підприємці, а також розробники з Дніпра.
Над пілотним екземпляром ми працювали майже сім місяців. Багато часу витратили на пошук потрібного двигуна та іншого комплектовання. Також довелося попрацювати над розробкою крил майбутнього БПЛА. Розмах нашого дрона – 2,05 м, подібних аналогів я ще ніколи не зустрічав.
За цей час на розробку вітчизняних «шахідів» нам задонатили всього півтори тисячі гривень. А тому довелося вкладати в проєкт власні кошти. Усе змінилося, коли військові з Черкащини замовили одну «пташку» для свого підрозділу. Тоді підписники почали реагувати на запит, інформація про нашу роботу розлетілася соцмережами. Звісно, мені не хотілося афішувати виробництво, але без цього ми навряд чи отримали б необхідну підтримку.
Можуть підривати, стежити та знищувати
Наразі ми працюємо одразу над трьома безпілотниками, це «камікадзе», «розвідник» та «перехоплювач», з якого все й почалося. «Камікадзе» несе вантаж за допомогою GPS з однієї точки в іншу. Його корисне навантаження – від 2,5 до 3 кг. «Розвідник» має камери ручного керування. Тобто ви злітаєте й бачите, що відбувається довкола. Також є можливість зафіксувати усе на фото.
Читайте також: Розбитися на третій хвилині – нормально. Але не завжди. Хто навчає бійців ЗСУ керувати безпілотниками
А «перехоплювач» зустрічає так званих «гостей». Цей безпілотник має автоматично реагувати на ціль, тобто не потребує залучення оператора. «Перехоплювач» чимось подібний до ракет: він підриває себе разом із ціллю. Нині наші безпілотники можуть долати 50-60 км, але цю відстань ми плануємо збільшити.
Наші дрони втричі дешевше за популярні аналоги
Якщо на столі лежатимуть усі необхідні деталі, то команда з трьох людей зможе змайструвати 15 безпілотників всього за три дні. Однак коли «начиння» немає, процес відчутно розтягується.
Деталі для дронів ми замовляємо у різних постачальників: і з України, і з Китаю. Утім часом трапляються ситуації, коли інші розробники забирають майже з-під носа останні наявні елементи. А тому плануємо налагодити стабільні постачання напряму з Китаю. До того ж це значно дешевше, аніж купувати в Україні.
Кожну деталь я обираю власноруч. Сиджу за ноутбуком, моніторю ціни, шукаю дешевші варіанти, замовляю. Чого ми потребуємо сьогодні найбільше? Пристроїв GPS, контролерів живлення, плат, акумуляторів, трубок, пультів для «розвідників», окулярів та планшетів.
Ще один важливий запит – пінопласт. Із ним дійсно складно, адже нам потрібна конкретна висота та ширина, а також щільність, оскільки ці показники безпосередньо впливають на вагу безпілотника. А ось із фанерою нам допомагає керівництво місцевого деревообробного комбінату.
Базова модель дрона-камікадзе коштує 1200 доларів, «розвідника» – 1700 доларів. Наскільки це вигідно? Просто порівняйте наші ціни з вартістю відомого «Mavic 3». За нього вам доведеться віддати щонайменше три тисячі доларів. Це дуже дорого для військових. До того ж наші безпілотники витримують більше навантаження – від 2,5 кг. Тобто таким «вантажем» можна й танк «підсмажити», тоді як «мавік» може підняти всього одну «лимонку» (так називають ручну осколкову гранату Ф-1, – ред.)
Готові «клепати» їх цілодобово, але потрібен цех
На початку 2023 року ми презентували перший черкаський безпілотник-камікадзе. Ця модель була пілотною, але виробництво на цьому не зупинилося. А тому можемо похизуватися «пташками», які вже працюють на фронті.
Утім серійне виробництво, на жаль, поки не стартувало. Мені вдалося домовитися з підприємцями, які допоможуть із обладнанням та матеріалами. Але нам потрібен цех, у якому ці всі дрони збиратимуться. Тож поки що шукаємо людину, яка зацікавиться нашим проєктом.
Наразі ж нам доводиться робити все у власних домівках. Уявіть, над створенням дронів працюють від 10 до 15 людей. І всі вони живуть у різних районах міста. Хтось займається фанерою, хтось вирізає з неї деталі. Десь мені треба приїхати й забрати пінопласт, повернутися із ним додому та склеїти каркас. Ще одна людина вирізає крила й «тіло» БПЛА. А потім це все везеться до іншого члена команди, який збирає дрон до купи. І я ще не згадав про майстра, який «заряджає» наші безпілотники. Ми втрачаємо безліч часу, щоразу долаючи цей маршрут.
Якби ми могли зібрати все обладнання в одному місці, на один безпілотник у «розібраному» стані вистачало б всього 10 хвилин. Ба більше, ми б надрукували цілу армію дронів для контрнаступу ЗСУ. І ми готові це робити, готові «клепати» ці безпілотники хоч цілодобово. Але для цього нам потрібен цех. На жаль, поки що я не можу сказати, коли це станеться.
Читайте також: «Ми не селяни, не землероби. Ми – нація воїнів», – парамедикиня «Госпітальєрів» Катерина Галушка
Паралельно ми працюємо над розробкою пускової установки, що міститиме від трьох до п’яти дронів. Усі вони діятимуть комплексно. Першим вирушатиме «розвідник», а за певний час після нього – наступні безпілотники, які вже «знатимуть» потрібні координати.
Плануємо відкрити власну школу пілотів БПЛА
Ми вже задумалися над тим, аби після перемоги продовжити роботу в цьому напрямку. Наразі про нас лише починають дізнаватися. З’являються перші запити від військових. Крім того, люди з трьох інших міст готові приїхати до нас на навчання.
А оскільки є такий запит, ми плануємо запустити власні курси з управління «камікадзе» і «розвідниками». У нас є три пілоти, які мають реальний досвід. Тож зараз працюємо над програмою. Плануємо навчати і військових, і цивільних. Також видаватимемо сертифікати. Звісно, для військових навчання безкоштовне.
Також попереду благодійний аукціон. Маємо дві цілі – зібрати кошти на дві «батьківські хати» для дитячих будинків сімейного типу, що знайшли порятунок від війни в Черкасах, а також – на нові дрони.
На аукціоні можна буде придбати три безпілотники з розписом від наших митців. Два – на тему Черкас та Черкащини, третій – на честь Києва. Звісно, це не бойові моделі БПЛА, а протестувати в повітрі їх можна буде лише після перемоги.
Користь електронного журналу
У Києві відбулася презентація платформи “ПОВІР”, яка призначена для допомоги школярам у подоланні освітніх прогалин та втрат. Цей пілотний проєкт буде тривати до кінця 2024 року і об’єднає близько 2 тисяч учнів.
Про це повідомив Міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров.
Про ініціативу
Через пандемію COVID-19 та повномасштабну війну Україна зазнає значних втрат у сфері освіти. Велика частина дітей перейшла на дистанційне або змішане навчання, що вплинуло на їхні досягнення та академічні успіхи. Динаміка та результати навчання наших учнів і учениць у різних областях значно постраждали.
Згідно з останніми даними дослідження PISA, українські школярі відстають від своїх однолітків з інших країн на період від 1,5 до 2,5 років навчання.
Читати також: Нацгварція показала знищення ворожого паливозаправника на східному напрямку (ВІДЕО)
Міністр підкреслив, що подолання освітніх втрат та розвиток софт- і хард-скілів є нагальним завданням, яке потрібно вирішувати вже зараз, незалежно від закінчення війни. Саме тому команда EdCamp Ukraine разом з профільними державними інституціями представила національну платформу “ПОВІР”. Це готовий та зручний інструмент для покращення знань з української, англійської мов, математики, а також розвитку софт-скілів.
Вже незабаром на цій платформі почнуть навчатися 2 тисячі учнів, а подальшим кроком буде масштабування проєкту.
Цього року планують запустити освітній застосунок Мрія, який повністю змінить підхід до навчання, допоможе будувати індивідуальні освітні траєкторії й досягати успіху.
“Разом з МОН продовжуємо впроваджувати зміни в освіті, ініційовані Президентом Володимиром Зеленським – від садочків до університетів. Дякую освітянам, громадськості, які разом з нами трансформують освіту, створюють класні ініціативи та роблять все для того, щоб виховувати майбутнє покоління”, — сказав Михайло Федоров.
Нагадаємо, що “Це крафт” продовжив реєстрацію на грантовий конкурс “Револьверний Фонд”.
Також ми повідомляли, що комедія “Мій карпатський дідусь” вже доступна на Netflix.
Фото: Михайло Федоров
