Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Від 90-х і до сьогодні. 10 знакових фільмів незалежної України

Опубліковано

Кінематограф незалежної України подарував нам десятки робіт, якими варто пишатися. Фільмів, які зривали овації на закордонних показах та ставали улюбленими для тисяч українців. Цьогорічний День незалежності не схожий на жоден із попередніх. І саме сьогодні ми як ніколи пишаємося усім українським.

Разом з онлайн-платформою Takflix зібрали 10 фільмів, що проведуть нас українським кінематографом від 90-х років минулого століття до сьогодення. Тут і сучасна комедія, і фантасмагорія, і coming-of-age. Різне, але єдине, бо українське.

Вперед, за скарбами гетьмана!

класика, комедія, містика, режисер Вадим Кастеллі, 1993

У давнину український гетьман відіслав зі своїм сином скарби у британський банк, сподіваючись, що згодом Україна позбудеться московського ярма й тоді золото допоможе народу. Повідомив він синові й код. Уже в наш час за нащадком гетьмана Іваном Полуботком, хлопцем флегматичним і недалеким, полюють агенти КДБ та чужоземні шпигуни, щоб з його допомогою здобути скарби.

Фучжоу

класика, драма, фантасмагорія, режисер Михайло Іллєнко, 1993

Придніпровські містечка й села в Україні, узбережжя Флориди, Бермудський трикутник – місця дії фільму. Нащадка українців, які колись емігрували за океан, Ореста, шаленим вітром стихій закидає в українське село. Власне, це стихія самої історії, котра розвіяла українців по світах. В стилістиці поетичного кіно, через небезпечні, кумедні і безглузді пригоди, автори поєднують свого героя з коханою дівчиною, Катериною.

Мамай

драма, режисер Олесь Санін, 2003

Козак-утікач закохується в приголомшливо вродливу кримськотатарську жінку, яка рятує його від неминучої смерті. Це українська версія Ромео і Джульєтти, створена на основі двох народних переказів 15-16 століття – українського та кримсько-татарського. 

Фільм є авторською версією виникнення одного з провідних образів українського епосу – козака Мамая, християнина з тюркським ім’ям. Його зображення – воїн, що сидить з люлькою та кобзою в руках поряд із вірним конем – протягом декількох століть було невід’ємним елементом народного мистецтва, своєрідним уособленням «українського Будди». Фільм зберігається в Фільмофонді Довженко-Центру.

Молитва за гетьмана Мазепу

драма, історичний, фантасмагорія, режисер Юрій Іллєнко, 2010

Фантасмагорія про кривавий бенкет трьох історичних персонажів європейської культури – Петра І, Карла ХІІ та Гетьмана України Мазепи на полі Полтавської битви 1709 року. В основі сюжету – діалог «на ножах» історичних антагоністів: Петра I, що плюндрує Іванів саркофаг, та гетьмана Івана, який встає з могили, щоб оповісти своє життя, передусім таке, що пов’язане з боротьбою двох державців.

Брати. Остання сповідь

драма, Карпати, режисерка Вікторія Трофіменко, 2013

Історія любові та ненависті двох братів, які доживають віку в карпатському селі. Екранізація роману «Джмелиний мед» шведського письменника Торґні Ліндґрена.

Жива ватра

етнографія, екологія, Карпати, режисер Остап Костюк, 2016

Десь далеко-далеко, в серці українських Карпат, існує та бореться за виживання світ традицій та ремесла. Світ, в якому гори – живі, а вівчарство – це покликання, а не робота. «Жива ватра» розповідає про трьох чоловіків-вівчарів різних поколінь. 82-річний Іван нещодавно поховав дружину і сам вже готується до смерті. 39-річний Василь намагається з усіх сил зберегти своє тваринне господарство, а 10-річний Василь переходить до нової школи-інтернату.

Жива ватра – це вогонь, який оберігає. Саме так головні герої оберігають древні традиції у сучасному світі. Людям великих міст є чому у них повчитися – жити суголосно поклику серця та у єдності з природою.

Співає ІФТКЕ

трагікомедія, музичний, режисерка Надія Парфан, 2019

Іван Васильович багато років очолює профспілку комунального підприємства Івано-Франківськтеплокомуненерго. Його opus magnum – профспілковий хор, у якому співають диспетчери, ремонтники, слюсарі, бухгалтери. Опалювальний сезон вносить корективи у графік репетицій. Чи зігріє холодну батарею українська народна пісня?

Мої думки тихі

трагікомедія, режисер Антоніо Лукіч, 2019

Молодий звукорежисер Вадим отримує замовлення – записати голоси закарпатських тварин. Це може стати його шансом назавжди залишити «незручну Україну» і переїхати до Канади, подалі від проблем. Помічником у цій роботі стає його мама.

Додому (Evge)

драма, режисер Наріман Алієв, 2019

У кримського татарина Мустафи помирає первісток. Батько приїжджає до Києва, куди його два сини поїхали після анексії Криму, аби повернути молодшого сина додому, а старшого поховати на батьківщині в Криму згідно з мусульманськими традиціями.

Стоп-Земля

драма, coming-of-age, режисерка Катерина Горностай, 2021

16-річна Маша вчиться в звичайній київській школі в 11-А класі. Не почуватися дивно та відсторонено в колективі їй допомагають близькі друзі Яна та Сєня, по-своєму переживаючи напружену шкільну буденність. Окрім майбутніх екзаменів вийти з зони комфорту Машу змушує закоханість в однокласника Сашу. Вона розуміє, якщо не наважишся спитати – ніколи не знатимеш, чи це взаємно. 

Суспільство

Рух «Єдині» запускає новий курс з переходу на українську мову

Опубліковано

Для усіх охочих відкрита реєстрація на 25-й курс із вивчення української мови від руху «Єдині».

Про це повідомляє  Київська міська державна адміністрація.

«Сьогодні, 6 травня, стартують базовий курс підтримки для новачків у переході на українську та складніший, поглиблений граматичний курс від всеукраїнського руху «Єдині». Амбасадором 25-го курсу став Євген Кот, зірковий хореограф і режисер-постановник», – йдеться в повідомленні.

Тривалість кожного курсу – 28 днів. Долучитися можна з будь-якої точки світу.

Навчання повністю безоплатне. Реєстрація – на сайті.

Як зазначають у КМДА, 20 квітня «Єдині» відсвяткували другу річницю з дня заснування. За цей час відбулось понад 7 800 зустрічей розмовних клубів української мови, до проєкту долучились 500 волонтерів.

Читайте також: Укрзалізниця приготувала Великодні обіди для Харківщини – фото

Наразі в межах проєкту щотижня відбувається 55 розмовних клубів на тиждень.

Наступна мета «Єдиних» – допомогти 1 000 000 земляків опанувати мову.

Нагадаємо, у Києві відбудеться виставка, присвячена культурній спадщині європейських країн на сході України.

Фото: Укрінформ

Читати далі

Суспільство

Стало відомо, скільки сімей отримали кредити на житло за програмою “єОселя”

Опубліковано

9 757 родин отримали кредити на суму понад 15,2 млрд грн у рамках урядової програми єОселя з моменту її старту. За минулий тиждень видано 264 кредити на загальну суму 467 млн грн.

Про це повідомляє Урядовий портал.

Серед отримувачів:

● 124 військовослужбовці та силовики;
● 23 педагоги;
● 17 медиків;
● 1 науковець;
● 81 родина без власного житла;
● 9 ВПО;
● 9 ветеранів.

Читайте також: Google запускає додаткову програму грантів для українських стартапів на 10 мільйонів гривень

Про проєкт

єОселя – нова програма доступного кредитування житла, ініційована Президентом України.

Кредитування

  • Пільгова  ставка на весь термін  кредиту —  3%
  • максимальний строк кредиту — 20 років
  • мінімальний початковий внесок — 20%
  • кредитують банки-учасники програми: Ощадбанк, ПриватБанк, Глобус Банк, Укргазбанк, Sky Bank

Нагадаємо, британець українського походження проїде на велосипеді 7 тис. км для допомоги дітям в Україні.

Фото: єОселя

Читати далі

Суспільство

Вільне для вільних: зооволонтерка з Бахмута евакуювала понад 150 собак (ВІДЕО)

Опубліковано

Зооволонтерка Марина Шажко отримала Всеукраїнську зоозахисну премію від UAnimals. Це відзнака для людей, які самовіддано рятують тварин і дбають про них. Інакше про Марину й не скажеш, адже понад 10 років вона разом з подругами рятувала собак Бахмута, потім евакуювала їх на Дніпровщину, а тепер будує притулок з нуля. Як одна собачка змінила життя Марини, евакуацію та мрії на майбутнє, дивіться в новому випуску ШоТам.

“Шістьох, на жаль, ми так і не знайшли. Я про них постійно думаю та згадую. Це біль на все моє життя. Я Шажко Марина, народилася у місті Совєцьк Калінінградської області. Коли мені було пів рочку, ми повернулися на Донеччину. І мама обрала місто Бахмут – тоді він був Артемівськ. Там я вже росла. До 16 років у мене не було тварин. Коли мені було 16 до мене у вікно залетів папуга. Моя бабуся навчила його розмовляти, і він дуже любив говорити “Марішка, вчи уроки!” Після папуги був котик, а потім вже була собака. І з цієї собаки – Бобочка її звали, саме із неї почався мій шлях до зооволонтерства.

Це був 2009 рік, і в нашому місті міська влада боролася з безхатніми тваринами, шляхом кривавих відстрілів. Ми знали, що кожного понеділка та четверга, їздить машина, і люди, які у ній, вбивають місцевих тварин. Кожен понеділок і четвер, коли їздила така машина, я прокидалася о 4 ранку та дивилася, якщо ця машина буде їхати, то я буду бігти на вулицю і рятувати нашу Бобочку”, – згадує Марина.

Одного понеділка Марина таки врятувала собаку та забрала її додому. А у 2011 році жінка створила притулок для тварин “Лада”. Коли у 2014 році почалися обстріли, були проблеми зі світлом.

Читайте також: Квітуча історія захисника України з Одеси (ВІДЕО)

“Ми знаходилися на території комунального підприємства. Був перевищений ліміт використання електроенергії і світло відключили. Так 3.5 роки ми були без нього. Ми з ліхтарями робили усю роботу: обробляли тварин, лікували їх, годували”, – каже волонтерка.

Щойно Марині з волонтерами вдалося налагодити життя притулку, почалося повномасштабне вторгнення.

“Ще коли був перши приліт, це було 1 серпня, ми почали шукати територію. Наша волонтерка Ольга евакуювала свою родину у Вільне. Я їй зателефонувала і попросила її, щоби вона звернулася до сільського голови з проханням щось знайти тут. Ольга пішла до сільського голови, і він запропонував оцю територію, але оренда території – 15 тисяч гривень. Ми розуміли, що це дуже дорого. Наприкінці серпня був ще один приліт біля нашого майданчика і тоді уламки пролетіли через увесь майданчик і впав у будучку нашої твариночки – собачки Дади. Я для себе зрозуміла, що це знак. Наступного дня я зателефонувала власнику цієї території. Сказала, що ми згодні на 15 тисяч гривень, і ми будемо вивозити тварин, – згадує зооволонтерка.

Дівчата знайшли волонтерів і за один день евакуювали усіх тварин.

“Я виїхала із першою партією тварин, і вже тут на місці, ми їх розташували. Це був дуже важкий день”, – розповідає зооволонтерка Людмила.

“Ми вигрузили усіх собак, то ми видихнули з полегшенням. Бо забрали всіх. У нас зараз більше 200 тварин, це 145 тварин, які ми вивезли з Бахмута, і 60 тварин ми прийняли із зони бойових дій – це Донеччина, Харківщина, Херсонщина. Зараз у нас будується медичний кабінет, для того, щоби ми мали можливість лікувати тваринок. Також у нас в планах є побудувати вигульний майданчик. Після війни я хочу об’їхати кожне місто та кожне селище нашої України”, – підсумовує Марина.

Нагадаємо, у Бразилії подружжя українців створило понад 120 тисяч писанок за 40 років.

Фото: ШоТам!

Читати далі