Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

9 українських журналістів, яких відзначила міжнародна спільнота

Опубліковано

Попри небезпеку, переслідування та воєнні дії, українські журналісти продовжують фіксувати правду та доносити її до світу. Їхня мужність, професіоналізм і відданість свободі слова не залишилися непоміченими — багатьох з них відзначили престижними міжнародними нагородами. У цій підбірці ШоТам розповідає про журналістів і журналісток з України, чия робота отримала світове визнання.

Мстислав Чернов

Журналіст, письменник, режисер і воєнний кореспондент, який став символом документального свідчення жахів війни. Як репортер Associated Press він одним з небагатьох залишився в заблокованому Маріуполі у перші тижні повномасштабного вторгнення Росії, звідки передавав світу кадри тотального руйнування міста, обстрілів житлових кварталів і страждань мирного населення. Його документальний фільм «20 днів у Маріуполі» став візуальним свідченням злочинів проти людяності.

Ця стрічка принесла Чернову низку престижних міжнародних нагород, зокрема премію «Оскар» 2024 року за найкращий документальний фільм, BAFTA, а також Пулітцерівську премію (у складі команди Associated Press) за висвітлення подій в Україні. Його роботу відзначили також преміями duPont-Columbia та Peabody Award і включили до міжнародних рейтингів найвпливовіших журналістських свідчень сучасності.

Мстислав Чернов отримав «Оскар» за фільм «20 днів у Маріуполі». Фото: Getty Images

Євген Малолєтка

Євген Малолєтка — фотожурналіст, який у лютому-березні 2022 року разом з колегою Мстиславом Черновим залишався в заблокованому Маріуполі, документуючи наслідки обстрілів, бомбардування пологового будинку, масові поховання та життя людей у підвалах.

За свою роботу Малолєтка отримав низку найпрестижніших міжнародних відзнак. У 2023 році його фотографія з пораненою вагітною жінкою біля розбомбленого пологового будинку в Маріуполі здобула головну нагороду World Press Photo of the Year. Також він став лауреатом Пулітцерівської премії у складі команди Associated Press, а його знімки відзначили преміями Visa d’Or News Award, Free Media Award та іншими.

Євген Малолєтка з колегами на церемонії нагородження «Оскар». Фото з інстаграму Євгена

Севгіль Мусаєва

Журналістка та головна редакторка видання «Українська правда», яка послідовно вибудовує якісну та незалежну журналістику в Україні. Після загибелі Георгія Ґонґадзе, а згодом і Павла Шеремета, «Українська правда» стала символом стійкості та відповідальності медіа перед суспільством.

Міжнародна спільнота неодноразово відзначала внесок редакторки у розвиток свободи слова. У 2022 році Севгіль Мусаєва стала лауреаткою престижної Free Media Award, яку присуджують журналістам, що працюють у небезпечних умовах на захист демократії та прав людини, а також International Press Freedom Award.

Севгіль Мусаєва отримала нагороду International Press Freedom Award. Фото з інстаграму Севгіль

Вікторія Рощина

Вікторія Рощина — українська журналістка, яка присвятила своє життя висвітленню подій на окупованих територіях та розслідуванню порушень прав людини під час війни. Вона співпрацювала з провідними українськими медіа, такими як «hromadske», «Українська правда», «Радіо Свобода», «Цензор.нет» та «UA: Перший». У 2022 році Рощина отримала міжнародну нагороду «За мужність у журналістиці» від Міжнародного жіночого медіафонду (IWMF) за свою роботу в умовах небезпеки та тиску.

У серпні 2023 року Вікторію викрали російські спецслужби під час виконання журналістського завдання на тимчасово окупованих територіях. Попри обіцянки щодо її обміну, у жовтні 2024 року стало відомо про її смерть у полоні. У тому ж році Рощина стала лауреаткою чеської премії з прав людини Homo Homini.

У пам’ять про Вікторію Рощину в Парламентській асамблеї Ради Європи започаткують день Victory for Victoria. Фото: фейсбук-сторінка Євгенії Кравчук

Нагадуємо, що у ПАРЄ започаткували День воєнних кореспондентів на честь Вікторії Рощиної.

Влада та Костянтин Ліберови

Влада та Костянтин Ліберови — українські документальні фотографи з Одеси, які з початку повномасштабного вторгнення Росії фіксують події війни на передовій та в прифронтових містах. Їхні світлини, що зображують як бойові дії, так і життя цивільного населення, публікують провідні міжнародні медіа, зокрема BBC, Vogue, Forbes. У 2022 році одна з фотографій Костянтина увійшла до списку 100 найкращих знімків року за версією журналу Time.

У жовтні 2024 року подружжя стало лауреатами престижної французької премії Bayeux Calvados-Normandy Award для військових кореспондентів. Їхня серія фотографій «Війна в Україні. Біль, відчай та надія» здобула перемогу в номінації «Приз глядацьких симпатій» та посіла друге місце за рішенням журі в категорії «Фотографія».

Костянтин Ліберов на церемонії нагородження Bayeux Calvados-Normandy Award. Фото: пресслужба фотографів

Владислав Єсипенко

Владислав Єсипенко — український журналіст-фрілансер проєкту «Крим.Реалії» (Radio Free Europe/Radio Liberty), який висвітлював соціальні, екологічні та політичні проблеми в окупованому Криму. У березні 2021 року його затримали співробітники ФСБ під час виконання редакційного завдання, звинувативши у шпигунстві та незаконному зберіганні вибухівки. Після затримання Єсипенка піддали тортурам, примусивши до зізнання, яке згодом транслювали на російському телебаченні. У лютому 2022 року підконтрольний росії суд у Сімферополі засудив його до шести років ув’язнення, пізніше термін було скорочено до п’яти років.

Попри ув’язнення, Єсипенко отримав низку міжнародних нагород за свою журналістську діяльність. У 2022 році він став лауреатом Free Media Award. Того ж року отримав PEN/Barbey Freedom to Write Award від PEN America, яка визнає мужність письменників і журналістів, що зазнають переслідувань.

Владислав Єсипенко в російському суді. Фото: Крим.Реалії

Анна Бабінець 

Журналістка-розслідувачка, співзасновниця та головна редакторка незалежного медіа «Слідство.Інфо», а також регіональна редакторка міжнародної мережі OCCRP. Її робота зосереджена на викритті корупції в оборонному секторі, енергетиці та правоохоронних органах. Бабінець була серед авторів українського сегменту проєкту Panama Papers («Панамські документи»), який у 2017 році отримав Пулітцерівську премію в категорії «Роз’яснювальна журналістика» . Вона також є співавторкою документального фільму «Вбивство Павла» про розправу над журналістом Павлом Шереметою — стрічку відзначили медаллю IRE (США) та премією DIG Award (Італія).

У 2019 році Анна Бабінець отримала престижну міжнародну нагороду «За відвагу в журналістиці» від Міжнародного жіночого медіафонду (IWMF), ставши однією з перших українок, удостоєних цієї відзнаки. У 2022 році її нагородили премією CEI SEEMO Award за видатні заслуги в журналістських розслідуваннях, зокрема за документування воєнних злочинів проти цивільного населення України.

Анна Бабінець отримала премію «За відвагу в журналістиці». Фото з фейсбуку Анни 

Читайте також: Новий випуск подкасту «А шо далі?» від ШоТам — про роботу «Слідство.Інфо» під час війни (ВІДЕО)

Станіслав Асєєв

Станіслав Асєєв — журналіст, письменник, правозахисник і колишній політв’язень, який здобув міжнародне визнання за свою мужність, відданість свободі слова та правам людини. У 2024 році він отримав міжнародну премію Freedom Award від данського фонду Poul Lauritzen Foundation за видатний внесок у захист прав людини в умовах небезпеки та ризиків. Церемонія нагородження відбулася в Музеї данського спротиву в Копенгагені, де Асєєв поділив нагороду з Ольгою Скрипник — очільницею Кримської правозахисної групи.

Крім того, у 2023 році Станіслав Асєєв отримав премію за мужність імені Діани Ортіс від організації Heartland Alliance за його захист прав людини в Україні та за її межами. Також у 2020 році він став лауреатом премії Free Media Awards.

Станіслав та Ольга Скрипник на нагородженні від Freedom Award. Фото з фейсбуку журналіста

Андрій Дубчак 

Воєнний кореспондент, фотограф і відеограф, засновник незалежного медіа Frontliner. Він здобув міжнародне визнання за документування подій Революції гідності та російсько-української війни, зокрема через стрімінг з Майдану та репортажі з передової. Його матеріали публікували такі медіа, як CNN, BBC, The New York Times та The Washington Post.

Серед міжнародних нагород Дубчака — золота медаль LifePressPhoto-2020 у номінації «Гарячі новини», золота медаль ART PRESS PHOTO-2021 за серію «Донбас. Лінія фронту», премія Free Media Award 2022.

Андрій Дубчак з колегами-журналістами на нагородженні Free Media Award. Фото: Linda Bournane Engelberth

Читайте також: «Пам’ять живе у дії»: у День журналіста «Нова пошта» підтримала дітей загиблих медійників

Фото обкладинки: кадр з фільму «20 днів у Маріуполі»

Суспільство

Ексголову Тернопільської облради засудили до 9 років ув’язнення за хабарництво

Опубліковано

Вищий антикорупційний суд виніс вирок у справі колишнього голови Тернопільської обласної ради Михайла Головка. Його визнали винним у хабарництві й незаконному зберіганні боєприпасів й засудили до дев’яти років позбавлення волі.

Про це повідомили на сторінці ВАКС.

Що відомо про справу

Суд встановив, що посадовець вимагав і отримав неправомірну вигоду у сумі 612 тисяч гривень від представника компанії-підрядника. За ці кошти він пообіцяв додати будівельний об’єкт до переліку таких, що потребують фінансування з державного бюджету, підписати документи первинного обліку та сприяти погашенню заборгованості перед підрядником.

Михайла Головка визнали винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 368 та ч. 1 ст. 263 Кримінального кодексу України.

Читайте також: У Дніпрі містяни допомогли викрити російського агента, який готував теракт

Окрім позбавлення волі, йому заборонено обіймати посади в органах державної влади та місцевого самоврядування (за винятком виборних) протягом трьох років. Також суд ухвалив рішення про конфіскацію всього належного йому майна.

Вирок ще можуть оскаржити впродовж 30 днів з моменту його проголошення, якщо захист подасть апеляційну скаргу через ВАКС до його апеляційної палати.

Нагадаємо, що СБУ затримала агента елітного підрозділу ГРУ, який коригував удари по Київщині.

Фото обкладинки: фейсбук-сторінка ВАКС

Читати далі

Суспільство

Українське шоу «Холостяк» із Тереном отримало нагороду «Каннських левів»

Опубліковано

Тринадцятий сезон шоу «Холостяк», головним героєм якого став ветеран Олександр Будько, отримав бронзову нагороду на міжнародному фестивалі реклами «Каннські леви». Проєкт відзначили в категорії «Різноманіття та інклюзивність в індустрії розваг».

Про це повідомили на сайті фестивалю, передає Forbes.

Це перша нагорода для Starlight Media на престижному фестивалі. Журі відзначило «Холостяка» серед проєктів, які популяризують цінності інклюзії, рівності та справедливої репрезентації вразливих груп. Згідно з дослідженням Gradus Research, після виходу сезону 71% глядачів визнали ветеранів з інвалідністю привабливими — цей показник зріс на 19 відсоткових пунктів.

Читайте також: «Наша війна»: фільм французьких режисерів про боротьбу українців вийшов у прокат у США (ВІДЕО)

Сезон з Олександром Будьком транслювали на телеканалі СТБ з листопада до кінця грудня 2024 року. Будько, який втратив ноги під час боїв у Харківській області, став першим учасником проєкту з бойовим досвідом і пораненням.

Окрім «Холостяка», у фінал цьогорічного фестивалю також увійшов проєкт «Мед мінних полів», створений агенцією Saatchi & Saatchi Ukraine у співпраці з агрокомпанією Kernel, МЗС України, Спілкою пасічників і Dronarium Ukraine.

Нагадаємо, що митці з України здобули низку нагород на міжнародному фестивалі анімації у Франції

Фото обкладинки: інстаграм-сторінка Олександра Терена

Читати далі

Суспільство

До прибуття рятувальників азовець надавав допомогу постраждалим від удару по Києву (ВІДЕО)

Опубліковано

Медик 12-ї бригади «Азов» із позивним «Спок» одним із перших прибув на місце влучання російської ракети в Києві в ніч на 17 червня. Разом із побратимами він розбирав завали, евакуйовував людей та надавав першу домедичну допомогу постраждалим ще до приїзду рятувальників і швидкої.

Про це повідомили у бригаді.

У бригаді зазначили, що дії «Спока» стали прикладом того, як бойова підготовка та навички тактичної медицини можуть врятувати життя.

«Дії “Спока” — це результат того, як підготовка та бойовий досвід допомагають під час критичних ситуацій у цивільному житті. Завдяки проходженню курсів з тактичної медицини, кожен громадянин може навчитися надавати першу домедичну допомогу пораненим. Знання і досвід рятують життя», — написали в бригаді.

Читайте також: У Києві відкрили перший меморіал українським воєнним розвідникам (ФОТО)

У Солом’янському районі столиці, де стався один із прильотів, всю ніч тривали рятувальні роботи. За повідомленням ДСНС, станом на 07:00 з-під завалів зруйнованого дев’ятиповерхового будинку дістали тіла 16 загиблих. Загалом унаслідок атаки на Київ загинула 21 людина, ще 134 постраждали.

Раніше ми писали, як у Солом’янському районі кияни до приїзду ДСНС самотужки рятували людей із під’їзду (ВІДЕО).

Фото обкладинки: інстаграм-сторінка 12-ї бригади «Азов»

Читати далі