89 день війни. Хроніка боротьби. Головні перемоги України та українців

Зараз ви читатимете статтю ШоТам з проєкту про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.

Цей проєкт важливий для нашої редакції тому… Більше

Зараз ви читатимете статтю ШоТам з проєкту про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.

Чому ми його робимо?

Ми розповідаємо про те, як співпрацюють представники місцевої влади, організації громадянського суспільства, жінки, молодь, волонтерські ініціативи та активісти. Ці приклади мотивують покращити комунікацію громадян та місцевої влади задля рушійних змін.

Інші матеріали спецпроєкту

У Японському саду все до ладу: висаджені сакури, є невеликий ставок, місце для медитацій та будиночок для чайних церемоній. Цей парк не десь за кордоном, а в Україні — у містечку Доброслав на Одещині. До цієї краси на місці саду був смітник. Та голова громади Людмила Прокопечко зуміла перетворити сміття на оазу і надихнула мешканців до змін й надалі.

ШоТам поговорили з Людмилою про те, як їй вдається вибудовувати довірливі стосунки з місцевими жителями і як завдяки активній позиції мешканці громади змогли одразу включитися у допомогу військовим після 24 лютого. 

Смітники перетворили на парки

Коли у 2015 році Людмила Прокопечко прийшла на посаду у Комінтернівську селищну раду, стан територій був складний.

«Тут була просто неймовірна кількість смітників. Так, не було нормальних доріг, тротуарів, освітлення і нормальної води, але це, напевно, мене не так вразило, як сміття», — пригадує Людмила Прокопечко. 

Стихійних сміттєзвалищ були десятки й деяким було понад 10 років. Людмила каже, вирішили прибрати всі смітники, але щоб вони знову не утворювалися, на їхніх місцях зробили зони відпочинку — парки та сквери.

Грошей на розвиток у бюджеті не було, тож команда селищної ради робила все сама. Людмила пригадує, 13 людей виходили з лопатами і граблями й прибирали. Звісно, закликали до роботи й місцевих жителів, та не всі вірили у те, що з цієї ідеї щось вийде. Після першого вдалого результату — парку, який назвали «Лісова пісня», люди почали активніше включатися у допомогу. 

У 2016 році селище Комінтерново перейменували на Доброслав — і тепер воно привертає увагу туристів з усієї України. Людмилу Прокопечко після реформи децентралізації у 2020 році обрали головою і зміни у громаді продовжилися.

За 8 років у Доброславі з’явилося ще десяток тематичних парків — присвячений закоханим, художнику Сальвадору Далі, болгарській культурі, уже згаданий Японський сад тощо. Мешканці — доєднуються.

«Коли треба зробити щось важливе і ми знаємо, що можемо зробити це самі, то я просто звертаюсь до громади, щоб нас підтримали. І люди відгукуються», — каже голова громади.

Щотижня з Доброслава виїжджає волонтерська допомога, зібрана людьми

Саме така активна позиція жителів допомогла швидко зібратися на початку повномасштабного вторгнення, а також те, що громада почала підтримувати військо ще з 2014 року.

«Вся команда працює, ніхто не виїхав. Мені було приємно, що я не залишилася одна. Ми працювали день і ніч без вихідних на початку вторгнення. Хто не мав свого житла у Доброславі, то ночував у актовій залі селищної ради», — розповідає Людмила.

Щодня годували тисячу військових, облаштовували блокпости — все працювало як годинник. Підтримка війська продовжується, щотижня з Доброслава виїжджає волонтерська допомога, зібрана людьми:

«У нас в музеї висять прапори всіх бригад, яким ми допомагаємо — їх дуже багато. І потрібно, щоб це робили всі, щоб відчували: не можуть одні воювати, а інші взагалі бути далекими».

У квітні 2024 року в Доброславі висадили каштанову алею, щоб вшанувати пам’ять про мешканців громади, які загинули в російсько-українській війні. Людмила каже, допомогти прийшло майже 100 людей, і саме жителі купили саджанці каштанів.  

«Для громади дуже важливі корисні справи. Бо це для них, вони тут господарі. Тож долучаються до активностей, та не лише до якоїсь роботи, а й постійно збирають допомогу для військових», — каже Людмила Прокопечко.

Залучають і школярів: проводять ярмарки й зароблені кошти передають військовим. Також у громаді разом із військовим оркестром проводять мистецький проєкт «Від колиски до звитяги», що покликаний розповісти дітям про героїв українського війська. 

Дбають у Доброславі і про ветеранів, у містечку відкрили Veteran Hub. Тож тепер з військовими працюють психологи, юристи. Віталій воював ще з 2014 року, зараз проходить реабілітацію, каже, люди, які приходять з війни, відчувають себе відчуженими. Та чоловік здивований, що у Доброславі так підтримують ветеранів: «Це дуже приємно, я відчув, що ми робимо одну справу». 

Віталій згадує, що Людмила була першою, хто зустрів його в громаді:

«Вона не просто заховалася десь в кабінеті, а якраз найперша підійшла до мене і запитала: як справи? Як ви себе почуваєте? Може, вам чимось допомогти?», — розповідає військовий.

Щоб розвивати Доброслав, шукають партнерів

Крім того, що треба справлятися із викликами війни, допомагати фронту і забезпечувати стабільну роботу, каже Людмила, треба й розвивати громаду, думати про майбутнє. Саме тому багато працюють з міжнародними партнерами, пишуть грантові заявки.

«Я часто буваю на форумах чи у відрядженнях за кордоном. Тому що там народжуються нові контакти й нові друзі, які потім уже допомагають нашій громаді», — каже Людмила Прокопечко. 

Одним з партнерів громади є Проєкт USAID «ГОВЕРЛА», що допомагає місцевим органам самоврядування працювати ефективніше. За цим напрямком мають багато ідей, які вже втілюються в життя. Наприклад, просторовий план громади, проєкт по енергозбереженню, у результаті якого Доброславська громада отримала потужні генератори. Також завдяки Проєкту USAID «ГОВЕРЛА» у Доброславі тепер є екскаватор, контейнери для роздільного збору сміття, компостери. 

Молодь громади проходить стажування і створює молодіжні простори, у ЦНАПі тепер є необхідна техніка, а пожежна команда оснащена одягом та інвентарем. Очільниця каже, наразі ще працюють над проєктом по безбар’єрності на соціальних об’єктах.

Людмила вважає, що для лідерки громади важливо бути патріоткою своєї держави:

«Треба вірити в те, що робиш, мати величезне бажання й енергію, і вміти вести за собою. Коли ти сам гориш своєю ідеєю, то можеш запалити й інших. Тому люди довірятимуть», — каже Людмила.

У місті Конотопі Сумської області вулицю Колективну перейменували на честь відомого українського письменника, видавця та блогера Дмитра Капранова, котрий загинув 16 квітня 2024 року.

Про це повідомив міський голова Конотопа Артем Семеніхін на своїй фейсбук-сторінці.

Памʼять та вдячність

“Пам’ятаю, що ви колись приїздили до нас в Конотоп разом – це було супер! В пам’ять про Дмитра я сьогодні своїм розпорядженням перейменував одну з вулиць про його Честь. Тобто саме від сьогодні одна з вулиць міста Конотоп носить назву Дмитра Капранова, колишня назва “Колективна”, – звернувся міський голова Артем Семеніхів до Віталія Капранова.

Читати також: Канадсько-українська програма CUSAP розпочала п’яту місію з хірургічної допомоги українцям

У відповідь Віталій Капранов висловив подяку міському голові Конотопа.

“Завжди згадували візит до вашого міста і знайомство з вами як одну з найяскравіших подій наших регіональних турів”, – відповів він.

Нагадаємо, що Нацбанк випустив монету до роковин Чорнобильської трагедії.

Також ми повідомляли, що в Житомирі ботанічний сад перейменували на честь Героїв-десантників.

Фото: Скриншот з інтервʼю Дмитра Капранова

На 26 квітня, у 38-му річницю Чорнобильської катастрофи, Національний банк України представив пам’ятну монету “Чорнобиль. Відродження. Лелека чорний”. Ця монета є четвертою у серії, яка присвячена відродженню дикої природи в Чорнобильському заповіднику.

Про це повідомили на офіційній сторінці Нацбанку України в фейсбуці.

Про памʼятну монету

На зворотному боці монети зображено чорну лелеку на фоні природного пейзажу, зверху якої розташовано пташенят у гнізді. На передньому боці у центрі виділяється символічне колесо життя, що символізує відродження природи, обведене листям міжнародного знаку “Радіаційна загроза”.

Читати також: У Польщі в прокат вийде український фільм “Я, Побєда і Берлін”

Навколо нього розташовані тварини, які розмножуються в зоні відчуження на 30 кілометрів від Чорнобильської АЕС: чорна лелека, кінь Пржевальського, рись, зубр, лось та бурий ведмідь.

Номінал пам’ятної монети становить 5 гривень. Вона виготовлена з нейзильберу. Тираж складає 40 тисяч екземплярів.

Придбати монету “Чорнобиль. Відродження. Лелека чорний” можна в інтернет-магазині нумізматичної продукції НБУ. 

Також ми повідомляли, що в Житомирі ботанічний сад перейменували на честь Героїв-десантників.

Фото: НБУ