«Український цвіт» — редакційна рубрика #ШОТАМ, присвячена видатним українцям, чиї досягнення здобули міжнародне визнання. Ми розповідаємо про тих, чиї імена маловідомі в Україні, але про внесок яких у світову та українську історію варто знати.
Українки б’ють рекорди на стадіонах і в океані, отримують найпрестижніші наукові премії й обіймають керівні посади у міжнародних організаціях. #ШОТАМ розповідає про вісім видатних жінок, чиї імена вже вписані у світову історію.
Ярослава Магучіх: багаторазова рекордсменка у стрибках у висоту
Українська легкоатлетка, уродженка Дніпра Ярослава Магучіх підкорила висоту 2,10 м у стрибках у висоту та встановила новий світовий рекорд — перший за 37 років. Це сталося 7 липня 2024 року на етапі Діамантової ліги — престижної міжнародної серії змагань з легкої атлетики — у Парижі.
Гучно заявила про себе Ярослава ще у 18 років: на дорослому чемпіонаті світу в Досі вона здобула срібло зі стрибком 2,04 м і встановила світовий рекорд серед юніорок. Відтоді її кар’єра — це серія перемог і титулів: чемпіонка світу, чемпіонка Європи та олімпійська чемпіонка Парижа-2024.
Марина В’язовська: зірка серед математиків
У 2022 році Марина В’язовська — київська математикиня, яка отримала медаль Філдса — найпрестижнішу нагороду у світі з математики (як от Нобелівську премію в інших галузях). За 86 років існування премії її здобули лише дві жінки. В’язовська — друга, і перша українка в історії.
Нагороду Марині присудили за розв’язання задачі, сформульованої ще у 1611 році. Йоганн Кеплер — астроном, який відкрив закони руху планет — запитав: як найщільніше укласти кулі в просторі? Інтуїтивна відповідь відома давно: складати рядами зі зміщенням, як апельсини в ящику. Але математично довести це не вдавалося нікому — аж до 1998 року, коли американський математик розв’язав задачу для тривимірного простору.
В’язовська ж розв’язала ту саму задачу для 8-вимірного простору, і її праця вмістилася всього лише на 23 сторінках. Колеги назвали підхід українки «сліпуче простим», а в математиці це — найвищий комплімент. Невдовзі у співавторстві з ученим Данилом Радченком і математиками Генрі Коном, Абінавом Кумаром й Стівеном Міллером вона розв’язала задачу і для 24-вимірного простору.
Наталія Добринська: подолала рекордну позначку 5000 очок у п’ятиборстві
Уродженка Херсона набрала у п’ятиборстві 5013 очок на чемпіонаті світу в Стамбулі у 2012 році. Наталія Добринська стала першою жінкою в історії, яка перетнула позначку у 5000.
У багатоборствах круглі числа стають психологічними бар’єрами — як марафон за дві години в бігу. Фінальна сума очок відображає не одну дисципліну, а загальний рівень атлетки в пʼяти дисциплінах, продемонстрованих протягом одного дня.
Рекорд Добринської протримався 11 років. Вона є однією з найтитулованіших багатоборців в історії українського спорту. На честь легкоатлетки встановлено зірку на «Площі зірок» у Києві.
Ірина Бельська: перша українка-керівниця комісії з вивчення астероїдів
Ірина Бельська — провідна українська астрономка, яка досліджує фізику астероїдів і комет ще з 1970-х років. У 2021 році очолила комісію з вивчення астероїдів у Міжнародному астрономічному союзі — організації, заснованій 100 років тому, що об’єднує 12 000 науковців з усього світу. Бельська стала першою українкою, яка отримала керівну посаду в МАС.
На честь видатної науковиці назвали астероїд, діаметром близько 10 км, який знаходиться в головному поясі між Марсом і Юпітером.
Катерина Садурська: вісім світових рекордів з фридайвінгу
Катерина Садурська — українська фридайверка у спеціалізації CNF, пірнання з постійною вагою без ластів. Це найскладніша дисципліна у фридайвінгу: ніякого спорядження, тільки рухи рук і ніг у стилі брас, і весь шлях вниз і назад — на одному диханні.
На турнірі Blue Element Competition 2025 Садурська заглибилася на 86 метрів, що стало найглибшим зануренням у світі в цій категорії. Цей рекорд став восьмим у кар’єрі українки.
Раніше фридайверка з Миколаєва займалася артистичним плаванням, а також виступала на Олімпійських іграх і двічі була чемпіонкою Європи.
Анна Музичук: одна з найсильніших гросмейстерок світу
Анна Музичук — гросмейстерка і одна з найсильніших шахісток у світі. У 2025 році українка виграла турнір Norway Chess Women — один із найпрестижніших міжнародних турнірів. У дев’ятому раунді вона перемогла чинну чемпіонку світу, яка утримувала титул із 2018 року.
Музичук стала четвертою в історії жінкою, якій вдалося досягти рейтингу 2600 за системою Ело. Ця система вимірює силу гравця на основі результатів проти суперників різного рівня, і 2600 — рівень найсильніших гросмейстерів у світі.
Окрім цього, у 2016 році Анна Музичук стала першою жінкою в історії, яка виграла чемпіонати світу зі швидких та надшвидких шахів водночас. Цей «золотий дубль» у межах одного турніру — рідкісне досягнення в шахах.
Світлана Краковська: одна з 10 найвпливовіших науковців світу
Світлана Краковська — одна з провідних українських кліматологинь, представниця України в Міжурядовій групі експертів зі зміни клімату (IPCC) при ООН. У 2022 році журнал Nature включив її до десятки найвпливовіших науковців світу.
У перші дні повномасштабного вторгнення Краковська виступила на сесії IPCC і провела пряму паралель між кліматичною кризою та фінансуванням війни через викопне паливо.
Читайте також: Відстоює імідж української науки у світі: це кліматологиня Світлана Краковська
Ганна Морозовська: одна з найцитованіших вчених України
Ганна Морозовська — докторка фізико-математичних наук, професорка Інституту фізики НАН України. Вона досліджує сегнетоелектрики — матеріали, які використовуються у смартфонах, медичній діагностиці та пристроях пам’яті.
Роботи Морозовської процитовані майже 12 000 разів — це один із найвищих показників серед учених, що працюють в Україні. Цитування в науці працює як репутація: коли на твою роботу посилаються тисячі дослідників з усього світу, це означає, що вона лягає в основу нових світових відкриттів. Статті Морозовської виходять у провідних міжнародних наукових журналах, зокрема Nature Nanotechnology.
