Мелодія гімну СРСР (а тепер і рф) насправді вкрадена в українського композитора Миколи Лисенка. Чимало інших пісень, якими так пишаються росіяни, так чи інакше мають українське авторство.
Про мелодії, які Росія намагалася привласнити, розповідає ШОТАМ.
Гімн СРСР
Упізнаєте мелодію? Гімн СРСР, який нібито написав у 1943 році композитор Александров. Але насправді він просто вкрав мелодію нашого Миколи Лисенка, створену ще в 19-му столітті.
«Вот кто-то с горочки спустился»
Так само росіянин Терентьєв у 1960 нібито написав «Вот кто-то с горочки спустился». Але насправді це український романс «В саду осіннім айстри білі», відомий ще з 19-го століття.
Однак це не завадило плагіатору Терентьєву отримати звання заслуженого діяча рф.
«Смело мы в бой пойдем…»
«Смело мы в бой пойдем за власть совєтов» насправді є піснею «Чуєш, мій друже». Це композиція українських повстанців, слова до якої написала в 20-ті роки Олена Теліга.
Приспів починається з «Ми сміло в бій підем за Україну», а не «за власть совєтов».
«Там вдали за рекой»
Ще одна популярна за радянських часів пісня «Там вдали за рекой» – теж плагіат. Мотив украдений з пісні січових стрільців «Прощався стрілець», написаної за 10 років до того.
«Поручик Голицин»
А за авторство цієї пісні в 70-х роках билися кілька російських композиторів. Але насправді мелодія романсу «Поручик Голицин» не належить жодному з них.
Автором мелодії був український шляхтич Георгій Гончаренко. А слова з посвятою українським повстанцям у 70-ті написав Микола Матола.
«Вставай, страна огромная»
Та що там романс, навіть пісню «Вставай, страна огромная» (1940) написали не росіяни! Авторство приписують поету Василю Лебедєву. Але йому належать тільки слова.
Мелодію ж украли з пісні криворізьких повстанців 1919 року «Повстань, народе мій».
Читайте також: Що слухати під час війни? 20 пісень про нашу боротьбу та перемогу
Тож горе-сусіди крадуть у нас не лише все, що бачать, а й що чують. Але більше ми свого не віддамо!
Нагадаємо, військовий ЗСУ створює музику із гільз, Джавеліна та автомата Калашникова.
Також ми розповідали, як українську рідзвяну пісню «Щедрик» показали на найбільшій у світі цифровій платформі для арт проекцій у Чикаго.
