Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

51 день війни. Хроніка боротьби. Головні перемоги України та українців

Опубліковано

51-й день українські військові дають відсіч російським окупантам, знищуючи їхню техніку та руйнучи амбітні плани Кремля захопити нашу країну. Українці об’єдналися та разом чинять опір загарбникам, забувши про чвари та суперечки. Це війна, яка вже увійшла в світову історію. Війна за нашу свободу й незалежність. ШоТам фіксує головні перемоги цього дня.

21:00

Ударно-розвідувальний безпілотний комплекс PUNISHER української розробки успішно пройшов польові випробування і схвалений до бойового застосування Силами спеціальних операцій України.

20:30

Військові 93-ї механізованої бригади «Холодний Яр» так сильно розбомбили ворожий танк Т-72БЗ, що в нього повністю відірвало башту.

20:00

Воїни 503-го окремого батальйону морської піхоти ЗСУ відбили ворожу атаку на Донеччині, знищили дві БПМ-3 і один БТР-82А та взяли в полон шістьох окупантів.

19:00

Українська армія отримала реактивні системи залпового вогню RM-70 Vampire, повідомили у пресслужбі асоціації Укравтопром у телеграм-каналі.

Зазначається, що бойова машина була розроблена в Чехословаччині ще в 70-ті роки ХХ століття. Фактично це копія радянського БМ-21 «Град».

18:00

У Дніпрі наступної середи, 20 квітня, перейменують понад 20 вулиць, назви яких пов’язані з Росією.

«Ми відмовлятимемося від російських географічних назв. Проблема в тому, що коли ми підняли список вулиць, виявилося, їх така велика кількість, що у нас навіть назв нових стільки немає. Всілякі барнаульські, абхазькі… Ми все не встигнемо перейменувати на цій сесії», – сказав міський голова Борис Філатов.

17:40

Станом на 15 квітня працює майже 6000 відділень Укрпошти по всій країні. У лідерах за кількістю відчинених відділень – Київська область (465 відділень).

17:15

Під час пожежі та вибуху на флагманському крейсері РФ «Москва», який підбили українськими ракетами, загинув капітан судна Антон Купрін. Він погрожував нашим військовим на острові Зміїний ліквідацією.

16:20

Українські прикордонники затрофеїли бронетранспортер російських військових, покинутий на території Київської області.

«Виявлена на Київщині бронемашина рашистів уже не здатна пересуватись. Та прикордонники знайшли вихід. БТР доставили до підрозділу. Тут його відновлять, перефарбують та поставлять у стрій. Матиме змогу реабілітуватися, б’ючи ворогів України», – зазначили в ДПСУ.

16:00

Бійці одного із піздрозділів Збройних сил України захопили броньовану ремонтно-евакуаційну машину БРЕМ-Ч, призначену для евакуації бойових машин піхоти та іншої легкої бронетехніки ворога.

15:10

Бійці 59-ї окремої мотопіхотної бригади ім. Якова Гандзюка знищили артилерійську батарею російських окупантів.

14:50

З 16 квітня Укрзалізниця відновлює залізничне сполучення з деблокованим від російських окупантів Черніговом та низкою населених пунктів області.

14:10

Київрада на засіданні 15 квітня ухвалила рішення про перейменування колишнього скверу дружби між Києвом та Москвою на сквер Героїв Маріуполя. Про це повідомив міський голова столиці Віталій Кличко в Telegram.

«Депутати підтримали таку ініціативу. Сквер розташований в Голосіївському районі міста, на вулиці Якубовського – на Теремках. Кілька років тому ми його відремонтували. Пам’ятний знак так званій “дружбі”, що стояв у сквері, демонтували минулого року. Тепер зелена зона отримала нову назву. І це важливо!», – зазначив Кличко.

13:40

Українські захисники знищили розвідувальну групу російської армії, яка намагалася викрити позиції Збройних сил України в Харківській області. Про це повідомив представник Оперативного командування «Південь» полковник Владислав Назаров.

За його словами, ліквідація розвідників РФ відбулася в ніч з 14 на 15 квітня. Крім того, ворог намагався захопити спостережний пост наших військових на території Миколаївської області. Утім і ця атака окупантів була відбита воїнами ЗСУ.

«Протягом ночі, ворог намагався захопити спостережний пост в Миколаївській області та провести розвідку наших позицій в Херсонській. Обидві спроби були невдалі: атаку на пост відбито, а розвідувальну групу знищено.Загальні втрати ворога тільки за цю ніч склали 22 рашиста і 3 одиниці техніки», – розповів офіцер.

12:50

Воїни 93-ї окремої механізованої бригади «Холодний Яр» збили черговий бойовий гелікоптер окупантів Ка-52, більш відомий як «Алігатор».

12:00

На Миколаївщині морська піхота ЗСУ знищила російський танк.

11:05

Український шоумен Сергій Подвеза записав пісню, присвячену «Привиду Києва» — легендарному пілоту-асу, який збив декілька десятків літаків окупантів.

«Декілька днів тому мені написав мій друг, відомий  український хітмейкер Andrii Bezkrovnyi  та запропонував пісню! Sergaiev Maksym записав гітраний риф, та разом ми створили качовий олдскульний трек, який присвятили Привиду Києва та всім Повітряним силам України», — написав Подвеза.

10:45

Українські військові зранку 15 квітня знищили другий за добу російський безпілотник.

10:30

Німецька транспортна компанія FlixBus відновлює автобусні маршрути до Києва та ще кількох українських міст, рейси в які були припинені з початком війни.

Окрім Києва автобуси курсуватимуть до Житомира, Рівного, Вінниці, Умані, Хмельницького, Тернополя.

Також із 28 квітня розпочне роботу нова лінія FlixBus із Києва до Будапешта. Всього для мандрівників з України на 14 квітня доступні вісім прямих міжнародних маршрутів FlixBus.

10:00

На сході країни прикордонники та воїни ЗСУ в одному з боїв знищили кілька танків та БМП противника.

09:30

Генеральний штаб ЗСУ оприлюднив відео, на якому український БТР знищує російський танк.

09:00

У ніч на 15 квітня в Одеській області українські військові збили ворожий безпілотник «Орлан-10».

Про це повідомив речник Одеської Військової Адміністрації Сергій Братчук.

«Ніч в місті та області пройшла під звуки повітряної тривоги, але без обстрілів. 28-а ОМБр ім. Лицарів Зимового Походу знищила черговий ворожий безпілотник», — написав Братчук у телеграмі.

08:00

Українська аеророзвідка оприлюднила відео, де показала як наші захисники за допомогою дронів R18 нищать російські танки Т-72.

Суспільство

“Дитяча залізниця” розпочинає новий сезон: у яких містах буде відкриття

Опубліковано

Українська дитяча залізниця готується до відкриття нового сезону у містах країни. Це особливе місце, де діти та їх батьки можуть насолодитися поїздкою вузькоколійкою, дізнатися більше про світ залізниці та спостерігати за роботою юних залізничників.

Про це повідомляє УЗ.

Дитяча залізниця – це не лише розважальна атракція, а й важливий аспект соціальної діяльності Укрзалізниці. Тут молоді залізничники навчаються професійним навичкам машиністів, колійників, провідників та чергових.

Перед початком нового сезону учні пройшли теоретичну підготовку, а працівники залізниці провели ремонти, щоб забезпечити безпеку пасажирів. Понад 2,5 тисячі юних спеціалістів готові розпочати роботу.

Читайте також: Глиняні стіни та сучасна техніка. У Мринській громаді волонтери та місцеві відновили сторічну школу-мазанку

Сезон почнеться у Києві, Львові, Рівному та Дніпрі.

Графік руху потягів

  • Київ: урочисте відкриття сезону — 27 квітня. Рух поїздів у травні, вересні та жовтні в суботу та неділю з 10:00 до 19:00. У червні-серпні — по четвергах та п’ятницях з 11:00 до 17:00, у вихідні дні з 10:00 до 19:00.
  • Дніпро: відкриття сезону — 4 травня. У травні, вересні та жовтні поїзди відправляються у вихідні дні з 10:00 до 18:00. Літній графік: щоп’ятниці з 12:00 до 18:00, у вихідні з 10:00 до 18:00.
  • Львів та Рівне: відкриття сезону 11 травня. У Львові рух поїздів по п’ятницях, суботах та неділях. На вихідних з 11:00 до 13:45 та з 15:00 до 17:45, по п’ятницях з 12:00 до 16:45. У Рівному: по п’ятницях з 11:00 до 16:30, щовихідних з 10:00 до 17:30, у травні, вересні та жовтні — лише по суботах та неділях.

Нагадаємо, у Чернівцях студенти проведуть благодійний ярмарок.

Фото: УЗ

Читати далі

Суспільство

7 книжок від українських військових та журналістів, які побували на передовій: про війну, любов та сімʼю

Опубліковано

За останні роки було опубліковано безліч книг про російсько-українську, яка почалася в 2014 році. З плином часу ця література розширюється, оскільки війну описують у репортажах, нарисах, оповіданнях, поезії, ба навіть у дитячій літературі. Автори воєнної літератури різні, як і кожний край України, але всіх їх об’єднує глибока любов до рідної землі. Вони доводять це, захищаючи її як словом, так і ділом.

Редакція ШоТам підготувала добірку з семи книжок від військових, які варто прочитати кожному українцю.

“Історії та війни”, Юрій Гудименко, 2023 рік

фото: видавництво “Folio”

Про автора:
Юрій Гудименко народився у 1987 році. Він є українським політичним діячем і лідером Руху “Демократична Сокира”. Попередньо працював блогером, телеведучим і публіцистом. Після вторгнення Росії в Україну приєднався до Збройних Сил України, працював сапером і отримав поранення.

Опис:
“Це не зовсім звичайна книга. Тут немає сюжету, немає персонажів, які затримуються надовго. Це – збірка текстів, промов, історичних нарисів, які я писав і пишу донині. Тут є смішні тексти і тексти несмішні, є слова, які я писав у доброму гуморі й ті, які я писав у шпиталі, не бувши певен, що колись встану на ноги. Є навіть тексти, за які мені соромно, але вони все одно будуть тут, у книзі, тому що я їх говорив і я їх написав”, – каже про свою книгу автор.

 “Хто ти такий?”, Артем Чех, 2021 рік

фото: видавництво “Meridian Czernowitz”

Про автора:
Артем Чех народився 13 червня 1985 року в Черкасах. Він автор 12 прозових та нон-фікшн книжок, а також головний редактор проектів “94 дні. Євромайдан очима ТСН” та “Війна очима ТСН”. Чех також служив у лавах Збройних Сил України з 2015 по 2016 рік. 2022 року, з початком повномасштабного вторгнення російських військ на територію України, повернувся до лав ЗСУ.

Опис:
У романі, автобіографічному для майже дорослого Тимофія, постійно звучить питання: “Хто я такий?”. Контужений війною Фелікс, мучитель і наставник малолітнього Тимофія, час від часу запитує його це. Шлях від цього першого питання до останнього є невід’ємною частиною процесу виховання будь-якого героя.

Для Артема Чеха, цей шлях виявляється особливим – він виростає в тіні чужої війни, яка навчає його несподіваним урокам, готуючи до власної боротьби, яку ми, прочитавши роман, не знайдемо, але можливо, розкриємо всі ті ініціації, які формували нас у доросле життя.

“Полон”, Валерія “Нава” Суботіна, 2024 рік

фото: видавництво “Folio”

Про авторку:
Валерія Андріївна Суботіна, позивний “Нава” – українська журналістка,  викладачка, поетка,  військовослужбовиця, майор Національної гвардії України, учасниця російсько-української війни.  Кандидат наук із соціальних комунікацій (2014).

Опис:
Українські військові тримали оборону в Маріуполі протягом 86 днів. З метою збереження життів та порятунку поранених, вони припинили оборону за наказом вищого військового командування і мали здатися в “почесний полон” з умовою обміну через 3-4 місяці.

Одна з учасниць, Валерія Суботіна, провела у полоні понад 11 місяців, описавши в книзі всі випробування, які вона пережила. Це включало постійне спостереження, контроль, нелюдські умови утримання, критичний дефіцит їжі та води, допити та катування, а також дезінформацію та пропаганду ворога. Незважаючи на це, Валерія залишилася міцною та стала свідком злочинів Російської Федерації.

“Сліди на дорозі”, Валерій Маркус (Ананьєв), 2018 рік

фото: самвидав Валерія Ананьєва

Про автора:
Валерій Маркус – український письменник, військовий, ветеран українсько-російської війни, мандрівник. В АТО хлопець вів власний блог про військову службу, війну й неприкриті та часом жорстокі армійські реалії, які він переживав у ті часи. Валерій почав писати свою книгу “Сліди на дорозі” ще у 2015 році, але через службу призупинив цю діяльність.

Опис:
Ця книга – унікальний досвід. Перший твір про війну на Сході України, який дозволяє читачеві пережити події на власній шкірі. Ви відчуєте кожний момент напруження, кожен вибух, кожен лист до коханої на фронті. За допомогою близько 100 QR-кодів, вбудованих у текст, ви зможете переглядати відео та фотоматеріали реальних подій, які стали основою для цієї книги. Весь матеріал був знятий на фронті в 2014 році, без жодної постановки.

“Бахмут”, Мирослав Лаюк, 2023 рік

фото: видавництво “Ukraїner”

Про автора:
Лаюк Мирослав – український письменник і поет, також військовий репортер. Він опублікував кілька збірок поезії та романів, які відзначені престижними літературними преміями. Працював фронтовим репортером під час повномасштабного збройного конфлікту в Україні, включаючи битву за Бахмут у березні 2023 року. Він також є ведучим на радіо “Old Fashioned Radio” і проживає в Києві.

Опис:
Під час найінтенсивніших боїв за Бахмут узимку та в березні 2023 року письменник Мирослав Лаюк і фотограф Данило Павлов перебували разом з українськими військовими та місцевим населенням у місті та його околицях. Вони спостерігали за артилерійськими обстрілами та вуличними боями, ділилися днями й ночами з піхотинцями, артилеристами, медиками, капеланами, рятувальниками та дітьми. Результатом їхніх поїздок стала книжка, що складається з репортажів та есеїв, які розповідають про дійсність війни.

“Тільки не пиши мені про війну” (поезія), Павло Вишебаба, 2023 рік

Про автора:
Павло Вишебаба – український екоактивіст, музикант та письменник. Співзасновник та голова ГО “Єдина планета”, посланець з питань толерантності ПРООН в Україні. 24 лютого 2022 року він пішов у військо і зараз є командиром відділення у 68 окремій єгерській бригаді ім. Олекси Довбуша.

Опис:
Поезія – це тендітний танок душі, де слова переплітаються з музикою. Вона піднімає нас над звичайними справами, відкриваючи двері до світу почуттів, спогадів, смутку та мрій. Поезія надає нам змогу знову відчути красу світу, нагадуючи про потужну силу слова, яке здатне змінити життя.

Вона – це кришталева нитка, яка об’єднує нас з усім світом та дарує безсмертя, зберігаючи миті у вічності й заставляючи наше серце зупинятися перед красою.

Поети відчувають та описують стани та почуття людей і суспільства, а військовий і поет Павло Вишебаба став одним з таких трансляторів. Його вірші, декламовані прямо з війни, торкнулися сердець сотень тисяч українців у всьому світі, а тепер ці рядки увійшли до його дебютної збірки поезій.

“Котик, Півник, Шафка”, Олександр Михед,

Про автора:
Олександр Михед – письменник, автор восьми книжок, член Українського ПЕН. Вибрані есеї та фрагменти творів перекладено десятьма мовами. Учасник літературних резиденцій у Фінляндії, Латвії, Ісландії, США та Франції. Зараз військовий у Збройних силах України. 

Опис:
Котик, Півник і Шафка, врятовані з руїн Бородянки під Києвом під час російських обстрілів, виглядають як персонажі казки, але вони дійсно існують. Вони готові боротися та попереджати про небезпеку, захищаючи родину Лізи, Андрія і їхніх онуків. Ця родина, що пережила багато поколінь історії, стає сильнішою, ніж будь-коли. Шафка, яку нагріли дідусеві руки, подарований Півник на свято, і врятований Котик втілюють силу та незламність, даруючи надію на майбутнє, коли рани затягнуться, але пам’ять про минуле зло залишиться. Очікування на перемогу завжди присутнє.


Читати далі

Суспільство

У Києві запускають групи психологічної підтримки у школах

Опубліковано

У Києві відбудеться запуск нового проєкту зі створення груп швидкої ментальної підтримки в закладах освіти «Ментальна Варта», що реалізується в межах проєкту «Bloomberg Philanthropies».

Про це повідомляє Київська міська рада.

У межах проєкту групи психологів приїжджатимуть до шкіл, де учні, їхні батьки, вчителі чи інший персонал потребуватимуть ментальної допомоги через надзвичайні ситуації (ракетні обстріли, суїциди, булінг). Окрім того, розроблять онлайн-сервіс для психологічної підтримки.

«Діти під час війни стають особливо вразливими до психологічних травм. Групи реагування допоможуть їм впоратися з травмою, отримати необхідну психологічну підтримку та відновити емоційний стан», – повідомила директорка Департаменту освіти і науки КМДА Олена Фіданян.

Читайте також: Анонсували проєкт, який буде вчити ветеранів писати та ставити п’єси в театрі

Наразі вже провели понад 50 тренінгів серед педагогів і психологів, під час яких обрали та підготували команди швидкого реагування. Тренінги проводяться для того, щоб навчити персонал надавати оперативну психологічну підтримку в разі виникнення кризових ситуацій у навчальних закладах.

Проєкт діятиме в межах унікального Київського психологічного протоколу, що враховує специфіку українських реалій та потреби всіх учасників освітнього процесу.

Нагадаємо, в Києві демонтують МАФи, замість яких облаштують тротуари та велодоріжки.

Фото: КМР

Читати далі