У липні ШОТАМ провів захід для спільноти «Об’єднані мовою» з філологинею Аліною Острозькою, де можна було поспілкуватися, задонатити на ЗСУ і, звісно, дізнатися багато нового про українську мову. Навіть якщо вас на події не було — не сумуйте, зібрали кілька фактів про українську від Аліни. Нумо читати!
Літера «ґ» зовсім не нова
Аліні часто кажуть, що літеру Ґ просто придумали й зовсім нещодавно. Але філологиня розвінчує міф:
«527 слів з літерою “ґ” у словнику Бориса Грінченка — хіба не доказ? “Ґ” завжди була в граматиках 17 століття», —
каже Аліна Острозька.
Літеру і справді повернули до вжитку у 1990 році, а все через заборону у 1930-их роках. Її ж історія сягає значно глибше.
Що спільного у сала, саду і сідла?
Наша мова часом приховує дуже цікаві несподіванки — якщо ви думали, що ці слова просто мають букву «с» на початку, то ні! У них ще й спільне походження:
«Сало — те, що “осіло” на м’ясі. Сад — посадили, щоб “сиділо”. А на сідло ми сідаємо», —
коментує Аліна.
Навіть у популярних запозичень є відповідники
Часом засилля запозичених слів може лякати, але саме ми можемо повертати у вжиток наші слова:
«Замість хейтера — злоріка чи ненавидця. Замість булінгу — цькування. Думаю, за 10 років наша мова буде живіша й вільніша — отже, питоміша. І хто, як не філологи, має це поширювати?», —
каже Аліна.
До речі, у нашій лексиці запозичених слів 15%.
Українська мова стала державною ще до розпаду СРСР
Це справді так, ще у 1989 році у Конституції УРСР закріпили українську як державну мову. А вже у 1991 відновили незалежність нашої держави.
Читайте також: Нарешті вільні! Цікаві факти про проголошення незалежності. Чи знаєте всі? (ТЕСТ)
Без Франка у нас не було б «свідоцтв»
Саме Іван Франко придумав слово «свідоцтво», а ще — «невпинний», «привид», «проблиск». Це називається «ковані слова» — неологізми від українських письменників та діячів наприкінці 19 та на початку 20 століття. Кували нові слівця та Олена Пчілка, і Леся Українка, і Михайло Старицький.
Фото обкладинки: ШОТАМ
