Ви читаєте:
«Хочеться хоч трішки допомогти»: 73-річна жителька Вінниччини шиє ноші для військових на машинці від бабусі
5хв на читання
Назад
«Хочеться хоч трішки допомогти»: 73-річна жителька Вінниччини шиє ноші для військових на машинці від бабусі
5хв на читання

«Хочеться хоч трішки допомогти»: 73-річна жителька Вінниччини шиє ноші для військових на машинці від бабусі

22 Вересня 2026, 17:08
Віра Шурмакевич
Поділилися
5

73-річна Зоя Притуляк із села Біла на Вінниччині шиє тканинні ноші для українських військових. На один виріб жінка витрачає близько двох з половиною годин, а за тиждень може виготовити від трьох до п’яти.

Про це повідомляє «Суспільне».

Матеріали для роботи Зої передають волонтери. Жінка вирізає шматки тканини, зшиває їх та обшиває міцною тасьмою, яка виконує роль ручок. Готові ноші мають 140 сантиметрів у довжину та 70 сантиметрів у ширину.

Шити жінка навчилася самостійно. Працює на машинці «Зінгер», яка дісталася їй у спадок від бабусі та батька.

За словами майстрині, переважно вона шиє ввечері, а іноді сідає за машинку і вночі, якщо не може заснути. Під час роботи слухає аудіокниги. За своє життя Зоя прочитала чимало книжок, адже 42 роки працювала бібліотекаркою у школі.

До волонтерства жінка долучилася навесні 2024 року. Разом з іншими учасницями осередку «Біляночки» вона плете маскувальні сітки. Шити для військових почала взимку 2026-го: спочатку виготовляла спідню білизну, а згодом взялася за ноші, коли в них виникла потреба.

Допомагають жінці й інші волонтери: Валентина Римарчук передає матеріали, а Володимир Лісник нарізає пластикові ручки для ношів. Коли зламалася швейна машинка, її безоплатно відремонтував місцевий майстер.

Син Зої чотири роки служив в АТО, а після початку повномасштабного вторгнення знову пішов на фронт захищати Україну. До сил оброни також долучився й онук жінки.

«Хочеться своєю працею хоч трішки допомогти чимось, бо я знаю, що таке чекати, що таке, коли рідні на фронті. Фізично я дуже добре не можу працювати, а так хоч трішки — те, що можу, те і допоможу»,

— каже волонтерка.

Окрім шиття ношів, тричі на тиждень Зоя приходить до сільського клубу, де разом з іншими волонтерками плете маскувальні сітки. За її словами, навіть якщо не може в’язати через біль у пальцях, вона допомагає нарізати тканину для інших волонтерів.

Раніше ми розповідали про 15-річну волонтерку з Чернігівщини, яка за 4 роки зібрала для ЗСУ понад 7 мільйонів гривень. Для цього дівчина продавала власноруч зроблені з бісеру прикраси та співала на місцевому ринку.

Фото: Суспільне.Вінниця

Волонтерка Допомога Зсу Пошиття
По темі
Читайте також
«Хату не продавати, навіть якщо ніхто не житиме»: правнучка відновила дім прадіда-теслі й зібрала там 30 родичів

«Хату не продавати, навіть якщо ніхто не житиме»: правнучка відновила дім прадіда-теслі й зібрала там 30 родичів

Після смерті дідуся хата в селищі Стремінь на Львівщині п'ять років стояла порожня: двір заріс травою, господарство...
5 Жовтня 2026
01:43
А ви знали, що зведення багатоповерхівок, мостів та інших споруд у всьому світі значною мірою спирається на праці українця із Сумщини?

А ви знали, що зведення багатоповерхівок, мостів та інших споруд у всьому світі значною мірою спирається на праці українця із Сумщини?

1 день тому
01:19
Історія пісні «Вчителько моя», яку ми знаємо з самого дитинства

Історія пісні «Вчителько моя», яку ми знаємо з самого дитинства

1 день тому
 Вареники «з піском» та зелений борщ із рибою: забуті страви українських сіл
03:23

Вареники «з піском» та зелений борщ із рибою: забуті страви українських сіл

Вареники «з піском», зелений борщ із рибою та каша розміром із горошину — звучить незвично, але саме такі страви колись готували в…
5 Жовтня 2026