Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

10 найцікавіших фільмів цьогорічного Docudays

Опубліковано

З 31 травня по 9 червня в Києві відбудеться ХХІ Міжнародний фестиваль документального кіно Docudays UA, який презентує понад 60 фільмів з 30 країн світу. У програмі заплановано показ 19 українських картин. Тема цьогорічного фестивалю прозвучить як “10 років триденної війни, яка триває три сторіччя” і буде приурочена до питань історичної пам’яті та її крихкості.

Редакція ШоТам зібрала 10 фільмів, на які точно варто звернути увагу!

“Трішки чужа” Світлана Ліщинська

Опис:
Ця стрічка є важливою та надзвичайно актуальною історією, яка розповідає про чотири покоління українок з однієї сім’ї. Кожна з них досліджує руйнування своєї національної ідентичності через повномасштабне вторгнення Росії.

“Трішки чужа” занурює глядача у складні питання самовизначення, втрат та боротьби за збереження культурної спадщини. Це фільм про силу, стійкість та єдність українського народу в умовах сучасних викликів.

“Мирні люди” Оксана Карпович

Опис:
“Мирні люди” – картина, створена на основі перехоплених розмов російських окупантів зі своїми близькими. Це нетрадиційне роуд-муві, що проходить деокупованими українськими територіями, демонструючи руйнування, спричинені повномасштабним російським вторгненням. На цьогорічному Берлінському кінофестивалі фільм режисерки Оксани Карпович здобув спеціальну відзнаку від екуменічного журі в секції Forum і спеціальну згадку від журі Amnesty International.

В український прокат картина вийде 29 серпня.

“Дівчинка далеко від дому” Аліса Коваленко та Сімона Леренґ Вільмонт

Опис:
Стрічка розповідає історію 13-річної гімнастки з Києва, Насті. Після здобуття перемоги на українському чемпіонаті разом із гуртом близьких подруг, Настя та її бабуся змушені тікати в Німеччину через війну в Україні. У незнайомому місті Ґелзенкірхен Насті доведеться почати все спочатку й жити з невідомістю: чи побачить вона колись своїх батьків і друзів знову? Це зворушлива історія про втрати, нові початки та силу духу молодої дівчини, яка бореться за своє майбутнє в нових обставинах.

“Київські файли” Вальтер Стокман

Опис:
Стрічка розповідає про часи, коли Україні відкрили доступ до архіву КДБ СРСР, який містить безліч звітів про спостереження за громадянами.

Герої — українська дисидентка, нідерландський шпигун-аматор та французька туристка, яку 50 років тому зрадив “коханий”, — натрапляють в архіві на справи, відкриті на них самих. Це захоплива історія про розкриття секретів минулого, які змушують героїв переглянути своє життя і знайти відповіді на давні питання, що тягнулися десятиліттями.

“Тіло” Петра Селішкар

Опис:
Стрічка режисерки і письменниці Петри Селішкар розповідає про два десятиліття надзвичайного життя її близької подруги Уршки, яка бореться із рідкісною автоімунною хворобою.

Це щемкий фільм про прийняття себе та можливості людського тіла, знятий у копродукції Словенії, Хорватії та Північної Македонії. Селішкар привертає увагу до того, як боротьба зі страхом та невизначеністю може стати джерелом сили та натхнення.

“Фото на пам’ять” Ольга Черних

Опис:
“Фото на пам’ять” — це есей-оповідь, що розповідає про війну з точки зору трьох поколінь жінок: Ольги, її матері (патологині, яка працює в морзі, де, на диво, безпечно під час обстрілів), та її бабусі. У фільмі записи їхніх розмов переплітаються з фотографіями та відео з сімейного архіву, новинами та колективними образами, що відображують історію України протягом останнього століття.

Прем’єра цього фільму донеччанки Ольги Черних відбулася на Міжнародному фестивалі документального кіно в Амстердамі (IDFA).

“Коли вони були підлітками” Ю-Ень Лінь

Опис:
Картина тайванського режисера Ю-Ень Ліня — це красива поетична оповідь про 19-річного Тудоу, який живе з дядьком та братом. Він віддалений від рідних і змалку забезпечує себе, виконуючи небезпечну роботу, наприклад, перевозячи ритуальний папір чи весняні пестициди. Щоб заробити на життя, він користується “сірими зонами” та лазівками в законодавстві. Режисер змальовує життя молоді в сільській місцевості Юнлінь у Тайвані, яка мріє, прагне побудувати краще життя, ніж у своїх батьків, і готова ризикувати. я.

“Мадлен” Ракель Санцінетті 

Опис:
Щотижня іммігрантка з Бразилії, Ракель (41 рік), відвідує свою подругу Мадлен (107 років) у будинку для пенсіонерів у Монреалі і намагається вмовити її вийти на вулицю. Старша жінка відмовляється, стверджуючи, що їй більше нічого робити на вулиці.

Однак Ракель не здається і знаходить спосіб взяти Мадлен із собою в подорож до моря на автомобілі. Ця надзвичайно рухлива історія демонструє силу дружби та співчуття, а також важливість залишатися активним і насолоджуватися життям незалежно від віку чи обставин.

“Моногамія” Охад Мільштайн

Опис:
У “Моногамії” ізраїльський режисер Охад Мільштайн досліджує тему інтимності в довготривалих стосунках. Працюючи над стрічкою, режисер ставить собі задачу: повернути кохання, яке колись було між його батьками, та дослідити, чи справді кохання може витримати випробування часом.

Цей фільм відкриває перед глядачем глибокі та вразливі аспекти міжособистісних відносин, проливаючи світло на те, як змінюються почуття та сприйняття кохання протягом років. “Моногамія” ставить під сумнів загальноприйняте уявлення про стабільність відносин та нагадує нам, що кохання — це процес, що вимагає постійної роботи та розуміння.

“Чоботи в ґрунті, руки в землі” Кароліна Ускакович

Опис:
Взимку 2021 року Зоя подарувала Кароліні пакетик насіння власних помідорів. Однак наступний сезон вирощування припав на спустошливе вторгнення рф в Україну. Не зупиняючись перед складними обставинами, Зоя та Кароліна почали незвичайний проєкт — разом доглядали за своїми городами онлайн. Вони плекали свої рослини й вели важливі розмови, проливаючи світло на значимість цієї вікової практики під час війни. Цей фільм відзначає важливість співпраці та підтримки у важкі часи та нагадує нам, що навіть у найтемніші моменти можна знайти світло і надію, якщо ми разом.

Суспільство

У центрі Києва під час ремонту дороги виявили трамвайну колію початку 20 століття (ФОТО)

Опубліковано

Під час дорожніх робіт поблизу Львівської площі в Києві комунальники натрапили на фрагмент трамвайної рейки, яка пролягала тут понад сто років тому.

Про це повідомив активіст Дмитро Перов.

За словами Дмитра, перші згадки про трамвайний рух на сучасній вулиці Січових Стрільців, яка наприкінці 19 століття мала назву Львівська, датуються 1894 роком.

На початку 20 століття цією ділянкою проходили трамвайні маршрути №4 і №20 (до Лук’янівки) та №9, що з’єднував центр із залізничним вокзалом через вулицю Бульварно-Кудрявську.

Читайте також: Студенти з Києва передали «Довженко-Центру» дві німі стрічки, що вважали втраченими (ФОТО)

У цьому ж районі зберігся ще один елемент трамвайної інфраструктури — диспетчерський пункт, зведений у 1982 році за проєктом архітектора Яноша Віга. У 2021 році споруду планували демонтувати, однак завдяки ініціативі підприємця Алєкса Купера її вдалося зберегти.

Нагадаємо, що у Києві вперше за сто років виготовили автентичну цеглу для відбудови історичних будівель.

Фото: фейсбук-сторінка Дмитра Перова

Читати далі

Суспільство

На вокзалі у Києві встановили артоб’єкт «ВОЛЯ», який представляли у Давосі

Опубліковано

На Центральному залізничному вокзалі Києва відкрили скульптуру «Воля» українського художника Олексія Сая. Артоб’єкт виготовили із залишків вітального знака села Любимівка Херсонської області, яке перебувало під тимчасовою окупацією у 2022 році.

Про це повідомили в «Укрзалізниці».

Символізм артоб’єкта

Скульптуру створили у межах співпраці УЗ та PinchukArtCentre. Раніше її демонстрували виключно на міжнародних заходах, зокрема під час Всесвітнього економічного форуму в Давосі. Тепер робота доступна для широкої публіки у столиці — на другому поверсі вокзалу біля ескалатора.

«Ця скульптура утворює слово “Воля”, яке несе в собі значення як “свобода”, так і “волевиявлення”. Це подвійне значення захоплює українську душу. Воно відображає те, що свобода не є пасивним станом. Це стан, який може бути досягнутий і підтриманий лише завдяки вольовим зусиллям. Ці два поняття онтологічно переплетені. Свобода вимагає волі до боротьби, терпіння і захисту. Саме через наполегливе волевиявлення свобода стає живою реальністю», — написали в УЗ.

Читайте також: «Внесок у мирне майбутнє»: німецький дизайнер закликав донатити українським медикам

Артдиректор PinchukArtCentre Бйорн Гельдхоф додав, що скульптура «є монументом для всіх українців, який наголошує на нерозривному зв’язку між свободою і волею».

Також скульптура відсилає до роботи «LOVE» американського художника Роберта Індіани, створеної у 1960-х роках.

Нагадаємо, що пасажири УЗ зібрали понад 6,5 млн гривень на кейсеваки, коли купували чай у потягах.

Фото: фейсбук-сторінка УЗ

Читати далі

Суспільство

21-річному військовому встановили титановий імплант замість зруйнованого лоба

Опубліковано

21-річному військовому Роману, який отримав важке осколкове поранення голови, хірурги з України, Канади та США провели унікальну реконструктивну операцію — йому встановили титановий імплант замість зруйнованих кісток чола. Операцію виконала міжнародна місія «Face the Future Ukraine», яка вже вп’яте приїжджає в Україну допомагати пораненим.

Про це повідомили в БФ «Пацієнти України».

Роман пішов на війну у 18 років і своє 19-річчя зустрів у Бахмуті. Під час боїв на Курщині поруч із його позицією розірвались чотири авіабомби. Хлопець опинився під завалами, отримав понад 20 поранень, зокрема й уламкове в голову, що зруйнувало кістки чола. Три місяці Роман не міг рухатися, проходив кілька складних операцій, а частина його мозку лишалась незахищеною.

«Ми провели операцію та встановили на місце знищених лобних кісток індивідуальний імплант з титану, який захистив мозок хлопця від ушкоджень та вирівняв чоло. Окрім імпланту ми пересадили сполучну тканину, аби титан не пошкоджував шкіру. Втручання тривало чотири години та дозволила захистити мозок від інфекцій, які знаходяться в носі і пазусі», — розповідає хірургиня з США українського походження Наталія Біскуп, яка вже втретє оперує поранених в Україні.

Читайте також: 13-річного хлопця із Сум відзначили за порятунок людей після ракетної атаки (ФОТО)

Роман став наймолодшим пацієнтом у цій місії. Загалом цього разу прооперували 25 поранених: проводили реконструкції носа, щелеп, орбіт очей, встановлювали індивідуальні імпланти. Усього — 83 операції.

За словами координаторки Наталії Комашко, за п’ять місій лікарі допомогли 160 пацієнтам. Деякі з них проходять багатоетапне лікування. Наступну місію запланували на осінь. Записатися можна за посиланням.

Нагадаємо, що канадці передали бійцям ГУР перший в Україні гелікоптер Sikorsky S-76A (ВІДЕО).

Фото обкладинки: БФ «Пацієнти України»

Читати далі

Шопочитати

Суспільство2 дні тому

Взяли управління у свої руки. Ці українські громади перетворюють біовідходи на добриво

Біовідходи, як-от скошена трава, опале листя й залишки фруктів та овочів часто викидають на звалища...

Економіка і бізнес3 дні тому

Навколо — вибухи, а вдома — весна: подружжя з Сумщини вирощує тюльпани на другому поверсі будинку

Коли втрачаєш роботу під час війни, а навколо — вибухи, сирени й постійна тривога, то...

Культура3 дні тому

Які з цих традицій збереглися дотепер? Фольклористка про давні святкування українського Великодня

Уже в неділю українці святкуватимуть Великдень, до якого ми готуємося кілька днів. Зазвичай до четверга...

Економіка і бізнес4 дні тому

Єдині в Україні сирні кульки за технологією NASA: історія бізнесу братів з Харкова

Вони ще й хрусткі!Ага, пахнуть сиром!Це ж сирні снеки! У нас в Україні таких немає....