«Комубук» — це культуртреґерський проєкт, головною метою якого є заповнення культурних лакун у видавничій справі. Видавництво зосереджуємося на виданні культових творів, що вже давно стали частиною світового літературного канону ХІХ-ХХІ століть, але досі залишалися недоступними українською мовою.
Саме для цього створювався «Комубук» — перша українська платформа краудпаблішингу. Працює проєкт доволі просто:
видавництво пропонує певну книжку й оцінює вартість її видання;
потім оголошуємо збір коштів, який може тривати від 30 до 90 днів;
коли потрібну суму зібрано, видавництво видає книжку і розсилає примірники всім учасникам та учасницям, які зробили внесок.
Редакція ШоТам створила добірку книжок, на які варто звернути увагу!
«Катананхе» Софія Андрухович
Опис: Вони живуть у звичайній київській багатоквартирній панельці, оточеній заквітчаними клумбами перед під’їздами та тісними балконами, з яких літніми вечорами так приємно слухати місто й споглядати, як на нього опускається ніч. Вони — це Леся та Олекса, їхня донька-підлітка Тая і собака Діна. Їхнє життя здається звичайним, навіть банальним, аж поки у нього не вривається вихором надмірна пристрасть, яка загрожує зруйнувати все — усталені звички, почуття одне до одного, ба навіть уявлення про самих себе.
Занурюючи читача в оповідь, що на початках здається буденною, історія, яку розповідає Софія Андрухович, з кожним новим абзацом закручується немов пружина. Вона обростає напругою й за кількадесят сторінок вже несеться на читача нестримною лавиною, що заледве дозволяє перевести подих. Ця літературна лавина настільки майстерна, витончена та прекрасна, що ми можемо лише зачудовано нею насолоджуватися.
Опис: Без перебільшення головний роман «розбитого покоління», який миттєво став легендою, здійняв шквал суперечливих відгуків і визначив подальший розвиток американської літератури. Саме в цьому творі відбувається становлення славнозвісного «спонтанного» стилю Джека Керуака, натхненного ритмами і звучанням бібопу. «В дорозі» віддзеркалив світогляд цілого покоління, став культовим текстом контркультури, а невдовзі — всесвітньо визнаною класикою.
Нескінченна дорога, автостоп і автобуси, перетинання континенту від краю до краю, нічні розмови до світанку, поезія, секс, речовини і, звісно ж, нестримний джаз. Дослідження меж особистої свободи і Американської мрії. Сповнена пригод подорож двох друзів: письменника-початківця Сала Парадайза та юного шахрая й бабія Діна Моріарті. Саме завдяки цьому тексту народився образ вічно молодого і шаленого «короля бітників», спокусливий і оманливий образ, у якому Джек Керуак назавжди закарбувався в уяві читачів, який приніс йому важкий тягар слави і якого він не позбувся й досі.
Опис: Американського прозаїка Генрі Міллера (1891–1980) можна поставити в один ряд із такими визначними письменниками-модерністами ХХ століття, як Джеймс Джойс, Вірджинія Вулф та Семюел Беккет, адже їхні твори назавжди змінили самі межі літератури як мистецтва. Найвідоміший роман Міллера «Тропік Рака» (1934), що є своєрідною скандально-вибуховою сумішшю автобіографії й художньої вигадки, розповідає про бурхливе богемне життя вбогого й вічно голодного американського письменника в Парижі 1930-х років, у якому нескладно впізнати alter ego самого автора.
Вперше опублікований у Франції у видавництві Obelisk Press, яке спеціалізувалося на англомовній літературі, твір Міллера ще близько 30 років залишався забороненим у Сполучених Штатах та Великобританії, що, однак, не завадило йому швидко здобути культовий статус, який він утримує й до сьогодні. Безкомпромісно відвертий та провокативно-зухвалий, написаний письменником із тонким чуттям мови й спостережливим оком художника, «Тропік Рака» Генрі Міллера — це один із наріжних каменів модерністської літератури ХХ століття, який навіть сьогодні змушує нас ставити під сумнів усе, що ми знаємо про мистецтво, свободу та мораль.
Опис: Роман «Місіс Делловей» (1925) британської письменниці Вірджинії Вулф (1888—1942) часто порівнюють з «Уліссом» Джеймса Джойса завдяки його детальній і проникливій розповіді про один день із життя головної героїні, Клариси Делловей. Вулф занурює читача в чудовий червневий день, коли лондонська леді з вищих ешелонів британського суспільства готується до вечірки. Протягом дня Клариса пригадує свої щасливі молоді роки, розмірковуючи про вибір вийти заміж за надійного і статечного Річарда Делловея, відмовивши екстравагантному Пітеру Волшу, якого вона палко кохала.
Незважаючи на те, що Річард був її опорою і вона прожила з ним щасливе життя, Клариса продовжує відчувати вагання. Її думки постійно повертаються до тих далеких літніх днів і до питання, чи дійсно вона зробила правильний вибір. Якщо її рішення було правильним, то чому ж тоді серце щемить від однієї згадки про ті далекі часи? Вулф майстерно зображує внутрішні переживання і сумніви героїні, створюючи глибокий психологічний портрет, який віддзеркалює складність людських почуттів і виборів.
«Чи мріють андроїди про електричних овець?» Філіп К. Дік
Опис: Коли Рік Декард, мисливець за головами, отримує завдання ліквідувати групу андроїдів «Нексус-6», що нелегально проникли на планету Земля, він сприймає це як подарунок долі, як свій шанс врешті-решт втілити заповітну мрію свого життя — стати власником справжньої живої тварини. Однак у цьому похмурому постапокаліптичному світі ніщо не є настільки простим, як видається, і місія Декарда швидко перетворюється на кошмарний заплутаний калейдоскоп подвійної гри та обману, де мисливець, сам того не помічаючи, поступово перетворюється на здобич… Розмиваючи межі між людським та машинним, класика літературного кіберпанку, роман «Чи мріють андроїди про електричних овець?» (1968) культового американського фантаста Філіпа К. Діка (1928—1982) змушує нас по-новому поглянути на сутність того, що ми називаємо людським буттям. Роман є особливо актуальним сьогодні, коли симбіоз між біологічними формами та кібертехнологіями видається як ніколи реальним.
В 1982-му році роман було екранізовано знаменитим британським режисером Рідлі Скоттом під назвою “Той, що біжить по лезу/Blade Runner”.
Книжка «В кафе екзестенціалістів: свобода, буття і абрикосові коктейлі» Сари Бейквелл
Опис: Одного погожого дня на початку 1930-х років у паризькому барі Bec-de-Gaz зустрілися троє друзів, які згодом стали легендарними постатями в історії філософії. Вони замовили абрикосові коктейлі, зручно вмостилися за столиком і взялися обговорювати дещо екзистенційне. Цими трьома молодими людьми були Жан-Поль Сартр, Симона де Бовуар і Раймон Арон. Саме ця зустріч, за думкою істориків, започаткувала одну з найвизначніших філософських та інтелектуальних течій ХХ століття — екзистенціалізм.
Книга «В кафе екзистенціалістів: свобода, буття та абрикосові коктейлі» британської письменниці, професорки та історикині ідей Сари Бейквелл запрошує читачів у насичену й захопливу мандрівку цим потужним філософським рухом. Вона представляє колективний портрет Жана-Поля Сартра, Симони де Бовуар, Моріса Мерло-Понті, Альбера Камю, Карла Ясперса, Мартіна Гайдеґґера, а також пів дюжини інших європейських письменників і філософів того часу.
Сексуальні, вишукані, епатажні, чуттєві й ерудовані: як реагували екзистенціалісти на моральну й політичну кризу 1930-х років? Як вони пережили загальноєвропейську катастрофу воєнного часу? Про що думали та про що говорили у своїх творах і дискусіях у кафе в роки післявоєнної відбудови? Їхні ідеї були не менш глибокими та яскравими, ніж їхні різноманітні й суперечливі особисті долі.
Сплітаючи воєдино історію філософського руху з історіями людей, які його творили, Сара Бейквелл розгортає перед читачем неймовірну панораму інтелектуального життя Європи минулого століття, описану з перспективи його домінантних духовних пошуків та цінностей, головною з яких завжди була свобода.
«В обіймах імперії. Література й імперський дискурс від наполеонівської до постколоніальної доби» Мирослав Шкандрій
Опис: Імперське панування має безліч форм, і воно не завжди проявляється через грубу військову силу. Важливим аспектом є імперський культурний дискурс, зокрема й літературний, що використовує символи та наративи для підкорення й зваблення колонізованих народів.
Імперія прагне зламати волю до опору колонізованої культури, нав’язуючи їй самообраз слабкої та відсталої. Водночас вона зваблює колонізованого своєю гаданою величчю, спонукаючи його асимілюватися й насолоджуватися власним поневоленням. Тому не дивно, що сьогодні українці протистоять неоімперським зазіханням Росії не лише на полі бою, а й у культурній площині. Російський імперський дискурс про Україну має кількасотрічну історію і створив мисленнєві моделі, шаблони та стереотипи, які впливають на сучасні події та конфлікти.
Ця боротьба з імперським дискурсом є важливою складовою опору, яка вимагає усвідомлення та переосмислення національної ідентичності, культури та історії. Українці, захищаючи свої культурні надбання та стверджуючи власну самобутність, протистоять нав’язаним стереотипам і прагнуть до свободи від будь-яких форм поневолення.
Опис: Це унікальне видання, яке звертає увагу на жанр візуального мистецтва, що раніше був мало висвітлений у вітчизняній арткритиці. Ця книга присвячена автопортрету як засобу самодослідження та самоконструювання мисткинь.
У своїх есеях Діана Клочко обирає героїнь суб’єктивно, але в результаті створює цілісний сюжет, що охоплює понад століття візуальних експериментів. Розглянуті роботи, які здебільшого є графічними та живописними, а також світлинами, довгий час залишалися поза увагою та не обговорювалися. Сьогодні ж, у контексті масової культури селфі у соцмережах, інтерпретації цих зображень набувають особливого значення.
Видання містить численні кольорові репродукції автопортретів українських художниць, які до цього були малодоступними або ніколи не публікувалися. Введення авторкою особистих колізій з власного життя додає есеям інтимного звучання та перетворює всю книгу на своєрідний автопортрет.
Опис: Розповідь про дублінське дитинство і юність Стівена Дедалуса, його пошуки власної ідентичності через мистецтво та поступове звільнення від пут родини, релігії та патріотичного обов’язку, є водночас замаскованим автопортретом молодого Джойса і універсальною історією про пошук власного голосу, який кожен митець повинен віднайти, щоб стати самим собою.
Опублікований у 1916 році, через два роки після збірки оповідань «Дублінці», роман «Портрет митця замолоду» затвердив ім’я Джойса серед найвизначніших представників літературного модернізму. Цей твір не лише відображає особистий досвід Джойса, але й стає важливою віхою у розвитку модерністської літератури, демонструючи нові підходи до оповіді та внутрішнього монологу.
Опис: Ця книга — спроба створити груповий портрет українців та українок, які протидіють російській агресії. До неї увійшли розповіді від першої особи людей різного віку, професій та бекграундів, які вирішили долучитися до спротиву. Усі вони могли б обрати пасивну позицію безпорадних спостерігачів, але натомість вчинили інакше. У певний момент своїх життів герої цієї книги пройшли умовну точку У, точку України: усвідомили її важливість і вирішили за неї боротися — кожен і кожна у свій спосіб.
Хтось вирушив на фронт, хтось зайнявся волонтерством, а ще хтось — документуванням і осмисленням подій. У книзі лунають голоси не лише українців, адже ця війна має значно ширший контекст і значення, впливаючи на міжнародну спільноту та глобальну безпеку.
Сучасну техніку для розмінування передали у рамках співпраці з платформою UNITED24. Це допоможе фахівцям ДСНС ефективніше виконувати завдання з розмінування територій.Три автомобілі підвищеної прохідності «Козак ПМ-Л» передали Державній службі України з надзвичайних ситуацій за фінансової підтримки уряду Словенії.
Автомобілі розроблені для перевезення обладнання, транспортування вибухонебезпечних предметів і розмінування. Новітня техніка підвищує мобільність і безпеку піротехніків у складних умовах.
Голова ДСНС Андрій Даник висловив вдячність уряду Словенії та платформі UNITED24 за надану допомогу: «Сучасні автомобілі «Козак ПМ-Л» забезпечать фахівцям мобільність і підвищать рівень безпеки під час виконання завдань із розмінування».
Нагадаємо, що КПІ запускає курс «Гуманітарне розмінування» для ветеранів і ветеранок.
Договір, який передбачав будівництво житлових будинків та офісів на території Національного ботанічного саду імені М. М. Гришка, буде розірвано. Таке рішення ухвалили після хвилі обурення серед киян.
Про це повідомив начальник Київської міської військової адміністрації Тимур Ткаченко.
«У відповідь на мій лист-рекомендацію, Національний ботанічний сад імені Гришка підтвердив: інвестиційний договір, який викликав стільки обурення серед містян, буде розірвано», — зазначив Ткаченко.
Він додав, що питання забудови ботанічного саду стало резонансним для громади, адже йдеться про унікальну природну зону, яка є не лише окрасою Києва, а й об’єктом національного значення.
Нагадаємо, як може виглядати Палац Щеньовських після реновації: активісти показали візуалізації (ФОТО).
Український письменник, журналіст і правозахисник Станіслав Асєєв та очільниця Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник стали лауреатами престижної премії Freedom Award 2024 від данського фонду Poul Lauritzen Foundation.
Про це Асєєв повідомив на своїй сторінці у фейсбуці.
«Мав честь отримати Freedom Award 2024 данського фонду Poul Lauritzen Foundation у Копенгагені. Цього року вирішено було нагородити двох українців: мене та Ольгу Скрипник», — написав письменник.
Церемонія в Музеї данського спротиву
Нагородження відбулося 16 січня 2025 року в Копенгагені, у Музеї данського спротиву. У своєму виступі Ольга Скрипник присвятила премію українцям, які стали жертвами російської агресії, — військовополоненим, цивільним заручникам і мешканцям окупованих територій.
Скрипник розпочала свій виступ віршем Максима «Далі» Кривцова, поета й фотографа, який загинув на фронті:
Коли мене запитають, що таке війна я без роздуму відповім: імена.
«Війна в Україні — це імена. Героїчних військових, полонених, вбитих дітей, тих, хто чинить опір у найскладніших умовах. Ця нагорода — знак поваги до незламності українського народу», — підкреслила Скрипник.
Що відомо про премію Freedom Award
Премію Freedom Award вручають щорічно за видатний внесок у захист прав людини в умовах ризику. Її заснував фонд Poul Lauritzen Foundation, заснований данським бізнесменом і учасником опору нацистській окупації Поулом Лаурітценом.
Нагадаємо, що Вікторію Амеліну посмертно відзначили за внесок у боротьбу за свободу слова.