У центрі Києва, на перехресті вулиць Михайла Коцюбинського та Богдана Хмельницького, стоїть будинок з надзвичайною історією. Протягом різних епох він був домом для близько 130 письменників, поетів та інших видатних особистостей мистецтва.
Будинок письменників “Роліт” у стилі українського конструктивізму та класицизму збудували в 1934 році на вулиці Б. Хмельницького, 68. Редакція ШоТам зібрала 10 фактів про місце, де жила українська література в часи радянських репресій.
Ідея створення
Ідея створити власний будинок виникла у письменників після того, як їхні харківські колеги в 1928 році збудували будинок “Слово”, розташований за адресою: вулиця Культури, 9. Вони вирішили наслідувати цей приклад і створити простір, де б могли жити і творити в комфортних умовах.
Проєкт та зведення будинку
Архітектурним проєктом займався зодчий і художник Василь Кричевський, а допомагав йому учень Петро Костирко. Через нестачу коштів на будівництво доводилося кілька разів вносити правки в проєкт та зупиняти роботи. За деякий час родини українських письменників вирішили скластися грошима й допомогти закінчити будинок. Так з’явився Кооператив Робітник літератури, або просто Роліт.
Планування квартир
Перший корпус Роліту, розташований на вулиці М. Коцюбинського, має п’ять підʼїздів і налічує 60 квартир — дво- та трикімнатні, заселення яких почалося в 1934 році. Оскільки дім письменників будувався як елітне житло, у п’ятому підʼїзді розміщено кілька чотирикімнатних квартир.
У 1930-х роках мати житло на кілька кімнат з побутовими приладами та особистим телефоном було розкішшю для київських теренів.
Другий корпус
Проєкт другого корпусу в класичному стилі створив архітектор Микола Сдобнєв. Цей корпус розташований на вулиці Б. Хмельницького.
Будинок мав лише один підʼїзд, сім поверхів та 14 розкішних апартаментів. У ньому були робочі кабінети площею 22-25 кв. м, чотирикімнатні квартири площею 97,6 кв. м та п’ятикімнатні — 120,9 кв. м. Перших мешканців, провідних українських радянських письменників, заселили у 1939 році.
Відомі мешканці будинку
Борис Антоненко-Давидович (24, 53 кв.), Микола Бажан (31 кв.), Остап Вишня (21 кв.), Сава Голованівський (55 кв.), Олесь Гончар (65 кв.), Наум Тихий (31 кв.), Іван Кочерга (4 кв.), Андрій Малишко (68 кв.), Юрій Яновський (66 кв.) та інші видатні культурні діячі України.
Історична памʼять
“Роліт” нерідко згадувався у щоденниках та мемуарах У.Самчука, О.Гончара, О.Любченка. З 1970 року він став пам’яткою історії, що дозволило зберегти деякі меморіальні кімнати (Б.Лятошинського, Л.Вишеславського, І.Микитенко та ін.).
Перша пам’ятна дошка на фасаді будівлі була встановлена у 1958 році, а остання – у 2011 р.
Місце, в якому писалася історія
Довгий час Роліт був символом української літератури, адже в його стінах писалися видатні твори.
Тут Андрій Малишко написав “Пісню про рушник”, Олександр Гончар працював над романом “Собор”, й український переклад “Витязя в тигровій шкурі” Шота Руставелі також народився тут. Читачі надсилали улюбленим письменникам листи зі словами подяки та підтримки, перетворюючи Роліт на справжній осередок літературного життя України.
Репресії та спостереження
У будинку мешкали не лише письменники, але й ті, хто перебував під пильним контролем НКВС та КДБ. Звідси люди йшли у вʼязниці, в концтабори, на смерть від чекістської кулі, на фронт і в евакуацію.
Письменника Григорія Косинку застрелили, коли він планував, як обставлятиме квартиру меблями. Письменників Давида Гофштейна й Івана Кулика арештували та розстріляли. У таборах побували Остап Вишня, Борис Антоненко-Давидович, Матвій Талалаєвський.
Літературне життя в будинку в останні роки
Мистецька історія будинку Роліт тривала рівно сім десятиліть. Серед останніх відомих літераторів, які мешкали тут, були поет Л. Вишеславський, який помер у 2002 році, та письменник і правозахисник, Герой України М. Руденко, який пішов із життя у 2004 році.
Справжнім ветераном Роліту до останнього часу залишався літературознавець і багаторічний головний редактор журналу “Всесвіт” Олег Микитенко, який помер у 2020 році. Він єдиний, хто мешкав у будинку від першого дня, переїхавши сюди шестирічним хлопчиком. Сьогодні переважна більшість мешканців Роліту не мають прямого стосунку до літератури.
Книгарня “Тиша” на першому поверсі
На вул. Богдана Хмельницького, 68 в цьому році облаштували книгарню “Тиша”, де книги не продають, а видають за підпискою. Їх можна читати як у самій книгарні, так і взяти в оренду додому. Вартість підписки – 500 гривень на місяць.
Чудове місце для того, щоб просувати літературу в маси!
Національний інститут польської культурної спадщини за кордоном «Полоніка» повністю профінансує реставраційні роботи фасаду палацу Корнякта XVI століття на площі Ринок, 6.
Про це повідомляють у Львівському історичному музеї.
фото: Львівський історичний музей.
Проєкт включає реставрацію фасаду, скульптурного оздоблення, консервацію кованої балюстради та віконної столярки. Наразі вже встановлені риштування на рівні балкону.
У рамках підготовки до реставрації провели перемовини з Інститутом, обстежили фасад, підготували проєктно-кошторисну документацію та погодили її з відповідними органами.
Вартість робіт оцінюють у майже 30 мільйонів гривень (2,8 мільйона злотих). Це найдорожчий проєкт в історії «Полоніки», завершення планується до жовтня 2025 року.
У приміщенні палацу розташовані Львівський історичний музей та італійський внутрішній дворик, схожий на типові дворики Флоренції та Риму.
Це другий проєкт на площі Ринок, який музей реалізує з іноземними партнерами. Раніше за фінансової підтримки США було реставровано Чорну кам’яницю.
Нагадаємо, що у Львові скасували рішення про початок навчального року з 19 серпня.
Лави розміщують на захисних спорудах уздовж усього пляжу, які слугують перешкодами для видування піску з пляжів або насипання піску на пішохідні доріжки.
Фото: КМДА.
Також комунальники облаштовують дерев’яні трапи навколо захисних споруд. Надалі планують створити підходи до води для маломобільних груп населення.
У КМДА підкреслили, що облаштування острова відбувається коштом меценатів і без використання коштів з міського бюджету.
Фото: КМДА.
Оболонський острів і новий пішохідний міст уже здобули популярність серед киян і гостей міста. За даними камер відеоспостереження, з моменту відкриття наприкінці травня рекреаційну зону відвідали понад 400 тисяч осіб.
Нагадаємо, що в Україні археологи виявили стародавній посуд віком понад 3000 років: як він виглядає.
В межах вступної кампанії НАУ випустив кліп «КАІ чи НАУ». Завдяки стильному і сучасному підходу університет хоче привернути увагу абітурієнтів і бути ближчими до них.
Зараз в Україні триває вступна кампанія. Абітурієнти обирають заклади вищої освіти, де вони хочуть навчатися, а університети намагаються залучити до себе найбільш талановитих вступників.
фото: НАУ
Національний авіаційний університет відійшов від стандартного офіційного спілкування зі вступниками і їхніми батьками. Замість цього комунікаційна команда вирішила говорити з абітурієнтами їхньою мовою. Університет випустив кліп — кавер на пісню It boy канадського співака bbno$ для промоції вступної кампанії, де закликали вступати в НАУ.
фото: НАУ
«Зараз університети, особливо технічні, мають боротися за студентів. Звісно, абітурієнт обере той ЗВО, який забезпечить якісну освіту. Тому ми в НАУ приділяємо цьому дуже велику увагу: оновлюємо науково-викладацький склад, відкриваємо лабораторії, скоро запустимо кіберполігон і робимо багато крутих практик спільно з провідними інженерними компаніями — все, щоб наші студенти мали багато саме практичного досвіду. Але важливо не тільки те, що ми робимо, але і як комунікуємо. НАУ заговорив мовою молоді. Бо наша вступна кампанія та і вся комунікація має бути не як в класичного державного університету, а як в закладі, а якому протягом наступних 4-5 років студенту буде комфортно», — прокоментувала в.о. ректора НАУ Ксенія Семенова.
Крім цього, в межах вступної кампанії триває розіграш «Моя перша стипендія». Асоціація випускників розігрує 20 стипендій у розмірі 3 тис. грн кожна серед усіх абітурієнтів, які обрали НАУ першим або другим пріорітетом, зареєструвалися в чат-боті та подали оригінали документів. Детальна інформація про розіграш міститься на сайті.
Хто працював над кліпом
Знімальна група: команда відеопродакшену 2REC;
Ідея: Євген Лисак та Олег Прозоров;
Текст пісні: Олег Прозоров;
Виконавець: Олег Прозоров;
Оператор: Олександр Левченко;
Помічник оператора: Артем Дулько;
Режисер: Олег Прозоров;
Актор: Євген Лисак;
Монтаж: Євген Лисак та Олег Прозоров;
Звукорежисер: Максим Кушнір.
Нагадаємо, що вступникам необхідно відслідковувати статус заяв: як це зробити.
