ЗСУ отримають партію бронетранспортерів

В Україні компанія “СпецОборонМаш” розробляє некерованої авіаційної бомби, призначені для застосування з безпілотних літальних апаратів.

Про це пише defence-ua.

Характеристики

Зазначається, що вага бомби становить 4,2 кг, а довжина – близько 45 см. Бойова частина – уламково-фугасна з кумулятивним ефектом. Має різні режими підриву – над поверхнею, на поверхні або після заглиблення.

Читайте також: У мережі з’явилися перші фото українсько-польського ПТРК «Пірат»

Діаметр бомби по бойовій частині – 80 мм. Діаметр у зоні кільцевого стабілізатора – 110 мм. На одній зі сторін боєприпасу розміщений роз’єм датчика сходу бомби з виконавчим механізмом для відділення від носія.

Умови і алгоритм застосування

Умови застосування боєприпасу залежать від низки факторів:

• висоти та швидкості польоту безпілотника,
• метеорологічних умов під час застосування.

Алгоритми застосування бомби формуються балістичним обчислювачем, який адаптований під тактико-технічні характеристики та можливості носія.

Читайте також: З’явилося відео польоту турецьких дронів Bayraktar, які є на озброєнні ЗСУ

На підприємстві “СпецОборонМаш” стверджують, що малогабаритна авіаційна бомба може бути застосована з різних безпілотних літальних апаратів – як коптерного, так і літакоподібного типу.

Про підприємство

Підприємство “СпецОборонМаш” (раніше – ДП “Машинобудівна фірма “Артем”, ДК “Укроборонпром”) є визнаним лідером країни у спорядженні бойових частин артилерійських снарядів, керованих та некерованих ракет.

Читайте також: Поціловані вогнем: як луцький майстер створює середньовічні щити та обладунки

Нагадаємо, нацгвардійці випробували снайперську гвинтівку українського виробництва.

Окрім того, конструкторське бюро «ЛУЧ» розробляє ударний БПЛА.

Як ми повідомляли раніше, в Україні хочуть модернізувати зенітний ракетний комплекс С-300.

Усі фото: defence-ua.com.

Вертольотчикам Держприкордонслужби вдалося відновили втрачені навички та спроможності для польотів над територіальним морем та до найвіддаленішої застави – на острів Зміїний Одеської області.

Про це повідомили у пресслужбі Міністерства внутрішніх справ України.

Гелікоптер Мі-8 Харківської окремої авіаційної ескадрильї Держприкордонслужби України здійснив повітряний моніторинг за маршрутом «Одеса – Територіальне море України – о. Зміїний – Вилкове  – Одеса».

Під час цього польоту прикордонники оглянули 2400  км2 акваторії.

Читайте також: У Харкові прикордонники освоюють нові гелікоптери H125 (ВІДЕО)

Екіпажі виконали чотири посадки на вертолітному майданчику острова Зміїний та 3 посадки на майданчику «Вилкове».

Наголошується, що цей політ став знаковим, адже вертольоти прикордонників уже 12 років не здійснювали польотів на Зміїний. Відтепер два екіпажі вертольотів МІ-8 Держприкордонслужби України отримали допуски для польотів над морем.

Читайте також: Причина №26, чому варто підтримати #ШоТам: ми розповідаємо про любов, яка надихає на успіх

А проведена модернізація гвинтокрилих машин дозволила зробити такі польоти безпечними.  Тож, віднині, у разі потреби провести повітряний моніторинг, доставити на острів вантажі чи персонал, або провести медичну евакуацію, екіпажі та гвинтокрили готові.

Нагадаємо, морська охорона відпрацювала знешкодження терористів, які захопили корабель.

Як ми повідомляли раніше, Британія передала українським прикордонникам квадрокоптери на 1,2 млн грн.

Усі фото: mvs.gov.ua.

Український всюдихід Sherp взяв участь у позашляхових змаганнях в Сполучених Штатах Америки та приємно здивувала і навіть вразила американців.

Про це пише Mmr.

Змагання полягає в тому, щоб подолати ділянку болота. Багатьом потужним всюдиходам це було не по зубах і їх довелося витягувати з бруду.

Читайте також: Причина №26, чому варто підтримати #ШоТам: ми розповідаємо про любов, яка надихає на успіх

І тут за справу взявся Шерп. Він оснащений скромним 1,5-літровим дизелем на 44 «конячки», але це не завадило йому повільно, але впевнено подолати перешкоду.

Нагадаємо, Харківський тракторний завод презентував новинки техніки.

Як ми повідомляли раніше, українські енергетики отримали новий спецавтомобіль.

Головне фото: mmr.net.ua.

Міністерство охорони здоров’я в тестовому режимі запустило електронні лікарняні, передає The Village Україна

Як це працює?

Зазначається, що МОЗ планує розвивати послугу у двох напрямках: через ПЕНСІЙНИЙ ФОНД І за допомогою державної СИСТЕМИ EHEALTH.

Зараз запустили на базі Пенсійного фонду: там уже створили спеціальний вебінтерфейс на сайті. Лікар зможе за допомогою електронного підпису вносити інформацію про лікарняний пацієнта й це автоматично відбиватиметься для всіх установ.

Тестуватимуть зараз: лікарі та медзаклади, які хочуть пройти тестування, мають зареєструватися в системі Пенсійного фонду до 10 липня. До кінця літа лікарняні в цій системі запрацюють повноцінно.

Електронні лікарняні в системі eHealth планують запустити вже з 2021 року: базу пацієнтів поки завантажують. Перехід на електронні лікарняні уряд схвалив у 2018 році: їхній запуск дозволить державі зекономити до 4 мільярдів гривень на рік.

Економія, зручність і безпека

В уряді сподіваються, що система електронних лікарняних зекономить державі мільярди гривень, які виплачуються за фальшивими листками непрацездатності. Також там очікують, що підробити електронні лікарняні буде складніше, адже всі дії лікарів будуть автоматично фіксуватися у спеціальній електронній системі.

«Громадянам можна буде не відвідувати лікарню окремо, щоб закрити лікарняний. Лікар ставить строк лікарняного за замовченням і він може закриватись без додатково візиту (візит потрібен, якщо строк інший)», — пояснили у Кабміні.

Читайте також: В Україні запустили онлайн-курс «Смартфон для батьків»

Відзначається, що запровадження системи електронних лікарняних не коштувало державі нічого, адже її розробили на базі вже існуючого програмного забезпечення Пенсійного фонду, яким бізнес давно користується.

Раніше в уряді підрахували, що запуск електронних лікарняних дозволить державі зекономити до 4 мільярдів гривень на рік.

Фото: 24tv.ua

У Київському національному університеті імені Тараса Шевченка презентували мобільний додаток KNU online у межах проєкту «Цифровий університет. Університет у смартфоні».

Про це пише Укрінформ.

У застосунку вже доступні:

• електронний кабінет студента,
• електронний кабінет викладача,
• електронний деканат,
• цифрова бібліотека,
• онлайн-звітність,
• електронний документообіг.

Читайте також: Медицина в смартфоні: онлайн-хаб Doc.ua презентував нове позиціювання і мобільний застосунок

Зокрема, студент може:

• анонімно оцінювати викладачів,
• отримувати та здавати завдання,
• підтримувати онлайн-зв’язок з викладачем,
• деканатом і адміністрацією гуртожитків,
• замовляти необхідні довідки,
• розв’язувати фінансові питання,
• отримувати будь-яку довідкову інформацію.

А електронний кабінет викладача надає можливість розмістити в одному місці матеріали: текст і презентації лекцій, завдання і тести для практичних і лабораторних занять, кейси, літературу в електронному форматі, відео лекції.

Наголошується, що нині аналогів такому комплексному рішенню цифрового університету в смартфоні в Україні немає.

Читайте також: Українка в США створила шкільний додаток і залучила $ 5 млн

Нагадаємо, у додатку”Дія” запрацювали 6 електронних документів.

Як ми повідомляли раніше, в Україні створили гід з державних послуг.

Головне фото: radiosvoboda.org.

Суднобудівно-судноремонтний завод «Нібулон» спустив на воду другий портовий буксир-штовхач кантувальник, який є заключним у лінійці суден проєкту Т410.

Про це повідомили у пресслужбі заводу.

Зазначається, що буксир проєкту Т410 призначений для:

• штовхання  несамохідних суден дедвейтом до 3 тис. тонн,
• формування несамохідних суден у караван,
• проведення швартовних операцій,
• виконання вантажних рейсів на мілководді,
• обслуговування несамохідної техніки та інших плавзасобів. 

Читайте також: Де провести вихідні? Ви точно не чули про ці 7 місць поблизу Чернівців

Основні характеристики судна:

• найбільша довжина – 15,45 м,
• ширина корпусу – 6,70 м,
• висота борту – 1,85 м,
• осадка – 1,20 м,
• водотоннажність повна – 80 т,
• швидкість ходу – 5-7 вуз. 

Палубно-швартовне обладнання буксира включає:

• носові якірно-швартовні лебідки,
• ручний шпиль,
• буксирний гак з системою дистанційної віддачі буксирного канату,
• палубну кран-балку для підйому/спуску,
• гідравлічні зчальні лебідки та ін. 

Зазначимо, гідравлічні зчальні лебідки є однією із переваг буксира, адже тільки проєкт Т410 має їх. В автоматичному режимі вони підтримують стале навантаження на троси обох бортів суден, що значно подовжить строк експлуатації зчальних тросів. 

Читайте також: Як виглядає флот «Нібулону» на зовнішньому рейді (ФОТО)

Ефективній роботі буксира сприяє й рухома навігаційна рубка з оглядовістю на 360 градусів, яка  здатна усього за 180 секунд підійматися/опускатися на 2,4 м, збільшуючи дальність огляду та видимий горизонт.

Такі проєктні рішення – складові безпечного судноплавства.

Читайте також: Причина №25, чому варто підтримати #ШоТам: ми розповідаємо вам про нову, чесну еліту

Нагадаємо, «Нібулон» спустив на воду несамохідне судно.

Як ми повідомляли раніше, в Україні освоїли технологію зварювання корабельного алюмінію.

Усі фото: nibulon.com.