Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Жінки, які вийшли з місць позбавлення волі або стали жертвами домашнього насильства, часто потерпають ще й від осуду суспільства. Вони залишаються віч-на-віч зі своїми проблемами насамперед в питанні працевлаштування. У Полтаві та Мелітополі, завдяки Проєкту ПРОМІС в рамках Фонду сприяння розвитку малих і середніх підприємств, створили соціальні підприємства, де допомагають жінкам, які опинились у складних життєвих обставинах. Тут їх навчають швейної справи та працевлаштовують на виробництві. Полтавський центр вже навіть продає одяг у Францію, а у Мелітополі надихнулись досвідом колег і також планують працювати з іноземними клієнтами.
Про роботу соціальних підприємств, допомогу жінкам та про те, як поєднати бізнес і благодійність — читайте далі.
Виконавчий директор
громадської організації «Світло Надії»
Є величезна проблема працевлаштування жінок, які перебували в місцях позбавлення волі, були залежними від алкоголю чи наркотичних речовин або живуть з ВІЛ. Роботодавці просто не хочуть брати їх на роботу, та й спеціальних програм адаптації немає. Тому їм дуже важко соціалізуватись, і вони не знають, як застосовувати свої навички. Часто можна спостерігати таку картину — жінка вийшла з місця позбавлення волі і через певний час знову туди повернулась, адже не отримала ні підтримки, ні допомоги у скрутний час.
Наше соціальне підприємство «Навчально-виробничий центр» заснувала у 2014 році ГО «Світло Надії». Ми допомагаємо жінкам не тільки отримати роботу, а й навчатися, змінювати чи підвищувати кваліфікацію.
Чому перекваліфікацію? Бо працюємо з жінками, які звільняються з місць позбавлення волі, де займались швейною справою. Але коли ми забирали їх у центр і намагались працевлаштовувати на підприємства, то роботодавців цікавили лише професійні навички. Працівниць одразу заводили в цех, мовляв, ось зроби те і те. Вони розгублювались, адже раніше в установах працювали лише на застарілому обладнанні. На що роботодавці відповідали: «У нас немає часу навчати, до побачення». Тому ми вирішили перенавчати їх для роботи на сучасному обладнанні. У 2014-2015 роках ми навчили близько 70 жінок, які успішно потім працевлаштувались. Та згодом ми вирішили самі створювати ці робочі місця.
На нашому підприємстві — ніяких вимог під час працевлаштування. Кандидатка повинна лише мати бажання та володіти хоча б базовими навичками шиття. Всього іншого ми навчаємо. Зараз на підприємстві працює 25 жінок. Вони мають 8-годинний робочий день, але ми завжди йдемо на поступки. З ними ще окремо працюють наші психологи, аби вони краще адаптувалися в суспільстві і в самому колективі.
На підприємстві ми шиємо на замовлення жіночі блузки та сукні, також дорослу й дитячу постіль. Минулого року виробляли екосумки з соціальними гаслами для одного з підприємств. А ще шиємо футболки, які замовляють на різні масові заходи, тренінги чи тематичні зібрання. У нас є партнери, які аналізують ринок, тому ми чітко знаємо, на що буде попит у різні сезони. Через це не обмежуємо виробництво конкретними товарами.
Основним нашим замовником є французький бренд IKKS. З ними співпрацюємо на умовах давальницької сировини. Що це означає? Замовник надсилає нам тканину, фурнітуру та інші деталі. Ми шиємо замовлення і відправляємо йому назад. Логістика, перевезення — за все відповідає замовник. Спроможність нашого виробництва — 5000 одиниць на місяць.
Підприємство облаштоване сучасними швейними машинками. Необхідне обладнання нам вдалось закупити завдяки Проєкту ПРОМІС. Крім того, вони допомогли організувати на базі навчально-виробничого центру професійні курси шиття для жінок.
Підприємство працювало не тільки з Францією, а й з Польщею та Німеччиною. Разом з Проєктом ПРОМІС вирішили, що пошиття речей для іноземних партнерів дає стабільність, але не розвиток. Адже ресурсів вистачало на покриття комунальних послуг та виплату заробітної плати. Тому вирішили змінити стратегію.
По-перше, ми отримали ліцензію від Міністерства освіти і науки на навчання за професіями «швачка» і «закрійник». Тепер можемо навчати працівників і маємо можливість видавати дипломи державного зразка.
По-друге, восени 2019-го зареєстрували торгову марку «My space», щоб запустити розробку та випуск власної продукції на внутрішній і зовнішній ринки.
По-третє, ми запустили конструкторський цех, де почали розробляти власні моделі, експериментувати. Це була дуже вчасно обрана стратегія, тому що у зв’язку з COVID-19 замовлення від європейських країн-партнерів майже звелися до нуля. Тому той підхід, який ми застосували разом із Проєктом ПРОМІС, дав можливість нам вчасно переорієнтуватися та адаптуватися до викликів.
На підприємстві немає місця для осуду — лише дружня атмосфера та доброзичливе ставлення. Колеги змінюються, розвиваються, і це не може не тішити.
У нас працюють жінки, які три-шість разів відбували покарання у місцях позбавлення волі. Тобто 15-20 років свого життя вони провели саме там, а на волі були кілька місяців і повертались назад. Тож якщо жінка, яка працює у нас, не скоює більше злочинів — це найкращий показник. Людина стає самостійною, винаймає житло, створює сім’ю, народжує дітей. Так само і з іншими категоріями. Були у нас і бездомні жінки, які вже заробили собі на власне житло й тепер допомагають іншим — вирощують картоплю і привозять у центри для бездомних.
Голова благодійного
фонду «Все можливо»
Мелітопольський навчально-виробничий комплекс — це повторення успішного досвіду полтавського соціального підприємства. Ми запустились у вересні за підтримки Проєкту ПРОМІС. Тут працюватимуть жінки, які потрапили у складні життєві ситуації — мають інвалідність, втратили роботу, переселились з Донбасу, вийшли з місць позбавлення волі, постраждали від насилля. На підприємстві вони можуть не тільки працевлаштуватись, а й пройти навчання та відкрити власну справу. У нас буде працювати 10 швачок, директор, бухгалтер, електрик та технолог. Для майбутнього персоналу провели навчальні курси та інструктажі з техніки безпеки.
Підприємство запускаємо за підтримки БФ «Все можливо». Організація працює з жінками, які мають ВІЛ, постраждали від насилля, вживали наркотики. У нас є притулок, де жінки можуть спілкуватись між собою, отримувати юридичну допомогу, консультацію психолога, соціального працівника.
Багато з тих, хто потерпав від насилля, кажуть, що не можуть піти від агресора, адже залежать від нього фінансово. І саме тому соціальне підприємство розв’язує цю проблему — дає незалежність та можливість себе забезпечити.
Наше нове швейне підприємство має назву «Зшито круто». Тут ми будемо виготовляти жіночий одяг — блузи, туніки, сукні.
Ще на початку року ми зареєстрували підприємство і могли працевлаштовувати людей. Але обладнання у нас не було, тому якщо надходило замовлення, то жінки працювали вдома на власних машинках.
І у період пандемії наша робота також знадобилась. Коли в місті з’явились перші випадки інфікування, ми вирішили взяти на себе відповідальність за пошив захисних костюмів для лікарів. Жінки, які вже працювали з нами і залишилися без роботи, доєднались до нас і почали шити костюми в себе вдома. Ми їх забирали та передавали лікарям. Нам вдалось пошити майже 1000 костюмів.
Так наше фріланс-підприємство працювало ще з весни. Зараз ми нарешті запускаємось та виходимо на новий рівень. Та головне для нас — допомогти тим жінкам, які цього потребують, і не залишати їх на самоті зі своїми проблемами.
Налагоджене партнерство з органами місцевого самоврядування.
От якщо орендувати комерційне приміщення під виробництво, то на це знадобиться мінімум 15 000 грн на місяць. Ми працюємо в партнерстві з місцевою владою і маємо можливість пільгової оренди — 1,20 грн на рік. Таким чином економимо щороку близько 200 тис. грн.
Робочі місця — для людей, які опинились у складних життєвих обставинах.
Якщо бізнесмен/вумен передбачає, що 50% або 40% надходжень коштів — це його чистий прибуток, то ми перед собою не ставимо такої мети. Для нас головне – забезпечити людей роботою та зарплатнею, але це не виключає і прибуток в майбутньому.
Прибуток — у розвиток.
Якщо у нас є додатковий дохід, то витрачаємо його на розвиток підприємства, покращуємо матеріально-технічне забезпечення.
Нетворкінг
Наступний крок — мережування з іншими соціальними підприємствами, створення кластера соціальних підприємств у швейній галузі, які могли б бути партнерами і виконувати великі замовлення. Бо у Європі зацікавлені в роботі соціального підприємства в Україні, яке може виготовляти 100-200 тисяч одиниць товару. Тому ми допомагаємо розвиватись соціальним підприємствам у Мелітополі, Миргороді та Львові.
