Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Жили за кілометр від кордону з рф: на Сумщині евакуювали психоневрологічний інтернат та знайшли йому новий дім

СПЕЦПРОЄКТ

Опубліковано

Зараз ви читатимете статтю ШоТам з проєкту про відбудову громад.
Цей проєкт важливий для нашої редакції тому… Більше
Зараз ви читатимете статтю ШоТам з проєкту про відбудову громад.
Чому ми його робимо?

Це українці, які після початку повномасштабної війни потрапили під російську окупацію та були звільнені ЗСУ. Місцева влада, мешканці та волонтери діляться досвідом відновлення. Ці рішення жителі все ще окупованих міст та сіл можуть застосувати після звільнення, аби подолати наслідки окупації.

Раніше Атинський психоневрологічний інтернат був розташований на кордоні з Курською областю. На початку повномасштабного вторгнення росіяни брали в оточення Сумську область і вже окуповували сусідні села. Згодом почали обстрілювати й інтернат, де мешкали 80 чоловіків.

Коли росіяни повністю зруйнували житловий комплекс, мешканців закладу евакуювали до Білопільської громади. За півтора місяці працівники інтернату зробили все можливе, щоб на новому місці люди з ментальними порушеннями відчули себе вдома. Як їм це вдалося, читайте в ШоТам.

На роботу під дулами автоматів

«24 лютого о 8:30 ми були в інтернаті, коли в Рижівці вже стояли танки, які обстрілювали прилеглі території. Підопічні перебували в бомбосховищі, яке тоді всіх врятувало. Я колишній військовий, тому знав, що на нас може чекати з боку росії», — розповідає директор психоневрологічного інтернату Олег Терещенко.

Директор Атинського психоневрологічного інтернату в новому приміщенні Олег Терещенко. Фото: ШоТам

Олегу довелося двічі домовлятися з озброєними росіянами, щоб ті пропустили працівників на роботу. Комірниця Наталія Панікар жила в Рижівці на кордоні з росією та працювала в Атинську, поки не почалось повномасштабне вторгнення: 

«24 лютого я на роботу йшла під дулами автоматів — у наше село зайшли росіяни. Спочатку було тихо, а потім почали обстрілювати домівки».

Перший обстріл інтернату Олег запам’ятав на все життя — це сталося в ніч перед Великоднем 23 квітня 2022 року.

«Наші працівниці пекли паски та готували інші страви. Почався обстріл з міномета, потім з великокаліберного кулемета — тоді найбільше постраждали їдальня та медичний пункт. Усіх одразу евакуювали в бомбосховище», — пригадує Олег. 

Згодом кількість обстрілів лише збільшувалася — Олег нарахував щонайменше сім. Увесь цей час директор інтернату разом з керівництвом Сумської ОВА шукав приміщення для евакуації. Одні з вимог — розташування якнайдалі від кордону з росією та наявність бомбосховища.

Атинський психоневрологічний інтернат після чергового обстрілу. Фото надала Людмила Совенко

«У ніч з 3 на 4 липня 2022 року росіяни повністю зруйнували житловий корпус та їдальню — це був восьмий обстріл. Мешканці інтернату перебували в бомбосховищі, проте четверо чоловіків постраждали — ми негайно надали їм медичну допомогу. А вже вранці разом з ДСНС та ОВА вивозили людей у Білопілля»

Спершу евакуювалися в дитячий психоневрологічний інтернат. Під час виїзду в кожного мешканця закладу була своя тривожна сумка з усім необхідним. 

Врятували не лише людей, а й тварин 

На території інтернату вели господарство, завдяки якому мали м’ясо, молоко, овочі та мед. Працівникам вдалося вберегти та під обстрілами перевезти тварин.

Завідувач підсобного господарства Олексій Прокопченко розповідає:

«Ферми вже не існує — лише стіни стоять без даху. На жаль, були поранені свині та кінь. Ми евакуювали ферму вже після обстрілів інтернату — перевозили тварин своїми силами протягом тижня в порожні сараї в Білопіллі. Проте там теж були обстріли, тому вирішили перевезти їх у безпечніше місце в громаді».

У новому приміщенні зробили ремонт і перегородки, щоб тваринам було комфортно. Зараз господарство налічує 50-60 корів разом з телятами, 75 баранів, овечок і свиней. Доглядають за ними працівники інтернату та його мешканці. 

Мешканці Атинського психоневрологічного інтернату допомагають по господарству. Фото надала Людмила Совенко

Продукцію використовують для мешканців інтернату, а також продають місцевим жителям. Залишки молока здають у молочарню.

«На новому місці ще багато роботи, щоб привести все в порядок. Проблема в тому, що тут немає землі, щоб заготовляти корм, а в Атинську поля не обробляються», — каже Олексій.

Як за півтора місяці працівники переобладнали школу під інтернат

Олег Терещенко кожного дня шукав для своїх підопічних новий дім. 23 серпня працівники та мешканці переїхали до приміщення, де раніше була школа й дитячий садок. 

«Наближалася зима, тому насамперед займалися теплозабезпеченням і водовідведенням. Раніше в школі було менше ніж 50 учнів, тому частина приміщення була відключена від опалення. Нам допомогли підрядники з установки котельного обладнання, а все інше ми робили своїми силами. За півтора місяця побудували котельню, переробили повністю систему опалення, заново провели водопостачання та каналізацію», — перелічує Олег.

Школа, куди переїхав Атинський психоневрологічний інтернат. Фото: Людмила Совенко 

Зрештою приміщення відновили та пристосували для мешканців інтернату. Також своїми силами та за допомогою благодійних організацій побудували банно-пральний комплекс. З цим допомогли у фонді «Право на захист».

Міжнародна організація з міграції (МОМ) надала закладу стільці та кошти на придбання нових ліжок, столів і шаф для одягу. Білопільська громада виділила гроші на заміну всіх вікон. Тепер у закладі мешкає 130 чоловіків. 

«Це спасіння для села»

Людмила Совенко була директоркою школи, а коли туди переїхав психоневрологічний інтернат, стала заступницею його директора з надання соціальних послуг:

«Я одразу підтримала ініціативу, щоб інтернат переїхав до нас, адже це спасіння для села, — інакше школа б просто пустувала, заросло б усе чагарником. Також близько 40 людей працевлаштувалися. Село знову оживає», — розповідає Людмила. 

Нові спальні кімнати Атинського психоневрологічного інтернату. Фото надала Людмила Совенко 

Старша медична сестра Оксана Глазун почала працювати в інтернаті, коли той переїхав: 

«Мешканці інтернату всього боялися та були дратівливі через переїзд. Серед них були поранені: в одного зламана ключиця, а в іншого — нога. Тепер вони адаптувалися — це було нелегко. Усе одно хлопці кажуть, що хочуть додому. Психолог продовжує з ними працювати».

Комірниця Наталія Панікар та ще деякі працівники залишилися в Атинську, щоб заготовляти овочі, адже думали, що мешканці інтернату повернуться.

«У вересні почалися сильніші обстріли, і ми також переїхали до Білопільської громади. Моя домівка нещодавно згоріла. У нас була надія, що повернемося, але вже нікуди — села немає, його розбивають і спалюють», — ділиться Наталія. 

Мешканці Атинського психоневрологічного інтернату на заняттях до Дня миру. Фото надала Людмила Совенко 

Директор закладу каже, що планів мають багато, тому потроху будуть їх втілювати, але на це потрібні кошти. Проте вони не стоять на місці — весною посадили біля школи понад 200 фруктових дерев.

«Цей заклад уже передали нам у постійне користування — тепер це наш новий дім, тому плани будуємо з врахуванням цього. Наша безпека залежить від ситуації на полі бою. Я сподіваюся на перемогу України та розвиток нашого інтернату в новому приміщенні»

Коментарі

Суспільство

Тисячі пінгвінів повернулися на українську станцію Академіка Вернадського (ФОТО)

Опубліковано

На острові Галіндез, де знаходиться українська антарктична станція «Академік Вернадський», починається весна. Це означає, що морська крига скресає, і на острів повертаються тисячі субантарктичних пінгвінів для гніздування.

Як повідомили українські полярники на сторінці Національного антарктичного наукового центру (НАНЦ), лише наприкінці минулого тижня біолог 29-ї Української антарктичної експедиції Світозар Давиденко нарахував понад 3,5 тисячі пінгвінів, які вже прибули на острів. Ці птахи продовжують прибувати з кожним днем.

Період гніздування у пінгвінів починається в кінці жовтня — на початку листопада, залежно від погодних умов. За минулий рік на острові було нараховано рекордні 7 тисяч пінгвінів. Науковці обіцяють продовжувати інформувати про події та події про появу яєць та малюків.

Фото: НАНЦ.

Коментарі

Читати далі

Суспільство

Роман «Спитайте Мієчку» Євгенії Кузнєцової видали сербською мовою

Опубліковано

Дебютний роман української письменниці Євгенії Кузнєцової «Спитайте Мієчку» вийшов друком у перекладі сербською мовою у видавництві Treći Trg.

Про це повідомив Український інститут книги.

Про книгу

Цей роман, який вперше побачив світ у 2021 році у «Видавництві Старого Лева», став одним із найпомітніших українських літературних дебютів. Він увійшов до короткого списку премії «Книга року BBC» в Україні, що свідчить про його популярність та важливість для сучасної української літератури.

«Спитайте Мієчку» — це історія трьох сестер, які влітку втекли до бабусі в село, прагнучи знайти тишу та спокій від шаленого ритму великого міста. Центральними темами роману є пошук себе, родинні зв’язки та відчуття дому.

Анотація до книги каже: «Заплетені стіни старого будинку відгороджують від усього світу, а бабуся Тея завжди поруч і нічого не запитує».

Читати також: Українську стрічку «Порцелянова війна» номінували на премію американських критиків

Про переклад

Сербською мовою роман переклала Драгана Васильєвич Валент, а над дизайном обкладинки працювала Драгана Ніколіч.

Переклад роману відбувся в рамках державної програми Translate Ukraine 2024, метою якої є популяризація української літератури за кордоном. У рамках цієї ініціативи планується випуск 90 перекладів творів українських авторів 25 мовами світу.

Придбати сербське видання «Спитайте Мієчку» можна на сайті видавництва Treći Trg за 1125 динарів.

Нагадаємо, що Вікіпедія проводить «Тиждень української мови»: як долучитися та отримати подарунки.

Фото: колаж Читомо.

Коментарі

Читати далі

Суспільство

Україна та Маврикій домовились про безвіз між країнами

Опубліковано

Кабінет Міністрів України та уряд Республіки Маврикій затвердили угоду про безвізовий режим для громадян обох країн.

Про це повідомив представник Кабміну у Верховній Раді Тарас Мельничук.

Згідно з угодою, українці та громадяни Маврикію можуть подорожувати без віз на строк до 90 днів з будь-якими паспортними документами. Угода була підписана у серпні 2024 року в місті Порт-Луї.

Нагадаємо, що оператори дронів зможуть приєднатися до «Армії дронів» через «Дію» без ТЦК і ВЛК.

Нагадаємо, що у Києві облаштували нову екостежку: де її знайти.

Фото: Freepik.

Коментарі

Читати далі