Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Жили за кілометр від кордону з рф: на Сумщині евакуювали психоневрологічний інтернат та знайшли йому новий дім

СПЕЦПРОЄКТ

Опубліковано

Зараз ви читатимете статтю ШоТам з проєкту про відбудову громад.
Цей проєкт важливий для нашої редакції тому… Більше
Зараз ви читатимете статтю ШоТам з проєкту про відбудову громад.
Чому ми його робимо?

Це українці, які після початку повномасштабної війни потрапили під російську окупацію та були звільнені ЗСУ. Місцева влада, мешканці та волонтери діляться досвідом відновлення. Ці рішення жителі все ще окупованих міст та сіл можуть застосувати після звільнення, аби подолати наслідки окупації.

Раніше Атинський психоневрологічний інтернат був розташований на кордоні з Курською областю. На початку повномасштабного вторгнення росіяни брали в оточення Сумську область і вже окуповували сусідні села. Згодом почали обстрілювати й інтернат, де мешкали 80 чоловіків.

Коли росіяни повністю зруйнували житловий комплекс, мешканців закладу евакуювали до Білопільської громади. За півтора місяці працівники інтернату зробили все можливе, щоб на новому місці люди з ментальними порушеннями відчули себе вдома. Як їм це вдалося, читайте в ШоТам.

На роботу під дулами автоматів

«24 лютого о 8:30 ми були в інтернаті, коли в Рижівці вже стояли танки, які обстрілювали прилеглі території. Підопічні перебували в бомбосховищі, яке тоді всіх врятувало. Я колишній військовий, тому знав, що на нас може чекати з боку росії», — розповідає директор психоневрологічного інтернату Олег Терещенко.

Директор Атинського психоневрологічного інтернату в новому приміщенні Олег Терещенко. Фото: ШоТам

Олегу довелося двічі домовлятися з озброєними росіянами, щоб ті пропустили працівників на роботу. Комірниця Наталія Панікар жила в Рижівці на кордоні з росією та працювала в Атинську, поки не почалось повномасштабне вторгнення: 

«24 лютого я на роботу йшла під дулами автоматів — у наше село зайшли росіяни. Спочатку було тихо, а потім почали обстрілювати домівки».

Перший обстріл інтернату Олег запам’ятав на все життя — це сталося в ніч перед Великоднем 23 квітня 2022 року.

«Наші працівниці пекли паски та готували інші страви. Почався обстріл з міномета, потім з великокаліберного кулемета — тоді найбільше постраждали їдальня та медичний пункт. Усіх одразу евакуювали в бомбосховище», — пригадує Олег. 

Згодом кількість обстрілів лише збільшувалася — Олег нарахував щонайменше сім. Увесь цей час директор інтернату разом з керівництвом Сумської ОВА шукав приміщення для евакуації. Одні з вимог — розташування якнайдалі від кордону з росією та наявність бомбосховища.

Атинський психоневрологічний інтернат після чергового обстрілу. Фото надала Людмила Совенко

«У ніч з 3 на 4 липня 2022 року росіяни повністю зруйнували житловий корпус та їдальню — це був восьмий обстріл. Мешканці інтернату перебували в бомбосховищі, проте четверо чоловіків постраждали — ми негайно надали їм медичну допомогу. А вже вранці разом з ДСНС та ОВА вивозили людей у Білопілля»

Спершу евакуювалися в дитячий психоневрологічний інтернат. Під час виїзду в кожного мешканця закладу була своя тривожна сумка з усім необхідним. 

Врятували не лише людей, а й тварин 

На території інтернату вели господарство, завдяки якому мали м’ясо, молоко, овочі та мед. Працівникам вдалося вберегти та під обстрілами перевезти тварин.

Завідувач підсобного господарства Олексій Прокопченко розповідає:

«Ферми вже не існує — лише стіни стоять без даху. На жаль, були поранені свині та кінь. Ми евакуювали ферму вже після обстрілів інтернату — перевозили тварин своїми силами протягом тижня в порожні сараї в Білопіллі. Проте там теж були обстріли, тому вирішили перевезти їх у безпечніше місце в громаді».

У новому приміщенні зробили ремонт і перегородки, щоб тваринам було комфортно. Зараз господарство налічує 50-60 корів разом з телятами, 75 баранів, овечок і свиней. Доглядають за ними працівники інтернату та його мешканці. 

Мешканці Атинського психоневрологічного інтернату допомагають по господарству. Фото надала Людмила Совенко

Продукцію використовують для мешканців інтернату, а також продають місцевим жителям. Залишки молока здають у молочарню.

«На новому місці ще багато роботи, щоб привести все в порядок. Проблема в тому, що тут немає землі, щоб заготовляти корм, а в Атинську поля не обробляються», — каже Олексій.

Як за півтора місяці працівники переобладнали школу під інтернат

Олег Терещенко кожного дня шукав для своїх підопічних новий дім. 23 серпня працівники та мешканці переїхали до приміщення, де раніше була школа й дитячий садок. 

«Наближалася зима, тому насамперед займалися теплозабезпеченням і водовідведенням. Раніше в школі було менше ніж 50 учнів, тому частина приміщення була відключена від опалення. Нам допомогли підрядники з установки котельного обладнання, а все інше ми робили своїми силами. За півтора місяця побудували котельню, переробили повністю систему опалення, заново провели водопостачання та каналізацію», — перелічує Олег.

Школа, куди переїхав Атинський психоневрологічний інтернат. Фото: Людмила Совенко 

Зрештою приміщення відновили та пристосували для мешканців інтернату. Також своїми силами та за допомогою благодійних організацій побудували банно-пральний комплекс. З цим допомогли у фонді «Право на захист».

Міжнародна організація з міграції (МОМ) надала закладу стільці та кошти на придбання нових ліжок, столів і шаф для одягу. Білопільська громада виділила гроші на заміну всіх вікон. Тепер у закладі мешкає 130 чоловіків. 

«Це спасіння для села»

Людмила Совенко була директоркою школи, а коли туди переїхав психоневрологічний інтернат, стала заступницею його директора з надання соціальних послуг:

«Я одразу підтримала ініціативу, щоб інтернат переїхав до нас, адже це спасіння для села, — інакше школа б просто пустувала, заросло б усе чагарником. Також близько 40 людей працевлаштувалися. Село знову оживає», — розповідає Людмила. 

Нові спальні кімнати Атинського психоневрологічного інтернату. Фото надала Людмила Совенко 

Старша медична сестра Оксана Глазун почала працювати в інтернаті, коли той переїхав: 

«Мешканці інтернату всього боялися та були дратівливі через переїзд. Серед них були поранені: в одного зламана ключиця, а в іншого — нога. Тепер вони адаптувалися — це було нелегко. Усе одно хлопці кажуть, що хочуть додому. Психолог продовжує з ними працювати».

Комірниця Наталія Панікар та ще деякі працівники залишилися в Атинську, щоб заготовляти овочі, адже думали, що мешканці інтернату повернуться.

«У вересні почалися сильніші обстріли, і ми також переїхали до Білопільської громади. Моя домівка нещодавно згоріла. У нас була надія, що повернемося, але вже нікуди — села немає, його розбивають і спалюють», — ділиться Наталія. 

Мешканці Атинського психоневрологічного інтернату на заняттях до Дня миру. Фото надала Людмила Совенко 

Директор закладу каже, що планів мають багато, тому потроху будуть їх втілювати, але на це потрібні кошти. Проте вони не стоять на місці — весною посадили біля школи понад 200 фруктових дерев.

«Цей заклад уже передали нам у постійне користування — тепер це наш новий дім, тому плани будуємо з врахуванням цього. Наша безпека залежить від ситуації на полі бою. Я сподіваюся на перемогу України та розвиток нашого інтернату в новому приміщенні»

Коментарі

Суспільство

Пошкоджений корпус «Охматдиту» підготували до зими: лікарня прийматиме на 15% більше пацієнтів (ФОТО)

Опубліковано

У Національній дитячій спеціалізованій лікарні «Охматдит» завершили першочергові протиаварійні роботи, які захистять сучасний лікувально-діагностичний корпус від зовнішніх впливів. Завдяки цьому медики зможуть безперебійно працювати навіть у холодну пору року.

Про це повідомили на фейсбук-сторінці закладу.

Хто і що зробив

Роботи виконала будівельна компанія ТОВ «ЮНІТ ДЕВЕЛОПМЕНТ» за фінансової підтримки благодійного фонду «Таблеточки».

У рамках протиаварійних заходів:

  • Встановлено сендвіч-панелі у пошкоджені віконні та дверні прорізи, які дозволяють обробляти поверхні антисептиками, забезпечуючи належні умови для лікування.
  • Ізольовано частину приміщень тимчасовими конструкціями для захисту від зовнішніх впливів.
  • Демонтовано небезпечну пошкоджену плитку з фасаду.
  • Утеплено стіни мінеральною ватою, інженерні мережі, а також частково замінено пошкоджені елементи, які контактували із зовнішнім середовищем.
Фото: «Охматдит»

Читати також: У Вінницькій області активісти планують відновити старовинний палац Кошарських (ФОТО)

Що це дає пацієнтам

За словами представників лікарні, завдяки цим роботам заклад зможе:

  • Приймати на 15% більше пацієнтів, ніж до аварії.
  • Забезпечити якісні умови лікування для дітей.
  • Стабільно працювати під час опалювального сезону.

Фото обкладинки: «Охматдит».

Коментарі

Читати далі

Суспільство

У Львові побудують шість перехоплювальних паркінгів: для чого вони потрібні

Опубліковано

18 листопада затвердили проєкт будівництва шести перехоплювальних паркінгів на в’їздах до Львова. Це рішення стане важливим кроком у розвантаженні центральних районів міста та розвитку інфраструктури громадського транспорту.

Про це повідомив Керівник департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури ЛМР Олег Забарило.

Де облаштують паркінги

Для реалізації проєкту обрали шість ділянок:

  • Вул. Б. Хмельницького:
    9 500 м², 380 паркомісць. Тут планують розширити маршрути громадського транспорту та створити виділені смуги для його руху.
  • Перехрестя вул. Городоцька — вул. Збиральна:
    8 500 м², 340 місць. Забезпечать зручний доступ до громадського транспорту.
  • Вул. Стрийська (біля іподрому):
    Найбільший паркінг площею 31 600 м², що вміщатиме 1264 автомобілі. Виділені смуги для громадського транспорту дозволять скоротити затримки до центру на 49%.
  • Вул. Зелена:
    5 400 м², 216 місць. Облаштують зручний доступ до тролейбусів.
  • Вул. Личаківська:
    5 000 м², 200 місць. Це допоможе зменшити транспортний потік з Винників та прилеглих громад.
  • Перехрестя вул. Т. Шевченка — вул. І. Величковського:
    21 000 м², 840 місць. Зручно розташований для потоків із західного напрямку.
Фото: візуалізація від tvoemisto

Переваги для міста

Проєкт спрямований на зниження кількості автомобілів у центрі Львова, скорочення затримок у русі громадського транспорту та поліпшення доступності міських маршрутів.

Нові паркінги стануть основою системи «перехоплюй і їдь», що відповідає сучасним тенденціям розвитку сталої мобільності. Вони забезпечать зручність для мешканців та гостей Львова, зберігаючи при цьому історичний і екологічний баланс міста.

Читати також: У Львові відкрили пам’ятну дошку на честь 135-ліття першого очільника УНР (ФОТО)

Що таке перехоплювальні паркінги

Перехоплювальний паркінг — це спеціально облаштована авто- або велостоянка, зазвичай розташована на в’їздах до міста. Головна ідея такого паркінгу — дати можливість жителям приміських зон залишити свій транспорт і пересісти на громадський транспорт для поїздки до центру міста.

Як це працює?

Власник автомобіля залишає свій транспортний засіб на стоянці на весь день, а до центру чи інших частин міста їде громадським транспортом, маршрут якого інтегрований з паркінгом. На зворотному шляху авто забирається з паркінгу.

Нагадаємо, що на Львівщині запустили першу пересувну аптеку (ФОТО).

Фото обкладинки: Freepik.

Коментарі

Читати далі

Суспільство

На Харківщині будують підземне укриття для лікарні на 430 людей (ФОТО)

Опубліковано

На базі центральної районної лікарні в Близнюківській громаді Лозівського району триває будівництво великого підземного укриття для пацієнтів і медперсоналу.

Про це повідомив начальник Харківської обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.

Укриття для понад 430 людей

Підземне укриття зможе вмістити більше ніж 430 осіб. У його межах облаштують кабінети, операційний блок і палати інтенсивної терапії. За словами Олега Синєгубова, лікарня є ключовим медичним об’єктом громади, тому забезпечення її функціонування навіть під час обстрілів — пріоритетне завдання.

Фото: опубліковане на фейсбук-сторінці Олега Синєгубова

Сучасне обладнання та автономія

Близнюківська ЦРЛ уже отримала новітнє обладнання завдяки підтримці Міністерства охорони здоров’я. У лікарні працює сучасна лабораторія для проведення різних медичних досліджень, встановлено комп’ютерний томограф і дві кисневі станції. Також заклад оснащений автономними системами живлення, водопостачання та новою котельнею.

Фото: опубліковане на фейсбук-сторінці Олега Синєгубова

Читати також: Дитяча лікарня на Київщині співпрацюватиме з флорентійським медичним закладом «Мейєр»

Безпека під час війни

Будівництво укриття демонструє важливість безпеки пацієнтів і медиків у прифронтових громадах. Воно стане не лише захистом під час обстрілів, а й простором, де зможуть надавати медичну допомогу навіть у критичних умовах.

Близнюківська лікарня — це приклад поєднання безпеки, інновацій та турботи про здоров’я кожного мешканця громади.

Нагадаємо, що благодійний фонд «Старенькі» збирає кошти на теплі набори для літніх людей Чернігівщини.

Фото: опубліковане на фейсбук-сторінці Олега Синєгубова.

Коментарі

Читати далі