Суспільство
Журнал National Geographic опублікував статтю про українську дизайнерку
Українська дизайнерка та художниця Домініка Дика стала героїнею відомого журналу National Geographic. Стаття під заголовком «Вражаючі квіткові віночки рулять в Україні» була опублікована на сайті видання, повідомляє Укрінформ.
«Квіти, пір’я, конопляні нитки, мушлі, намисто, навіть шматочки фольги та воску – це лише деякі з предметів, які українська художниця Домініка Дика вплітає у свої традиційні українські вінки», – йдеться у публікації.
Що особливого у вінках?
Як пише видання, вінки століттями одягали дівчата як символ чистоти та родючості. Також вони були невід’ємною частиною святкувань та весіль. Вважається, що вінки мають язичницьке походження і їх плели ще до прийняття християнства в 10-му столітті.
«Сьогодні ж, однак, вони є частиною відродження традиційної культури, яку українці впускають в щоденне життя – яке в сучасності пишається історією та дивиться у світле майбутнє», – зауважують автори матеріалу.
Зокрема вінки є класичною прикрасою на народному святі Івана Купала, яке відзначають на початку липня. Окрім України цю традицію мають ще Росія, Білорусь та Польща, йдеться у статті.
Крім стрибків через вогонь, дівчата також плетуть вінки з польових квітів та рослин. Кожна з них кладе вінок на воду і дивиться куди його віднесе течія, або який з хлопців його зловить. Також Івана Купала є святом музики та співів, а останнім часом супроводжується численними постами у соцмережах, наголошується у матеріалі.
Сучасний аксесуар
Вінки, разом з традиційними вишиванками, стають дедалі популярнішими, каже Дага Грегорович, членкиня українсько-польського музичного гурту DAGADANA, яка з гордістю носить вінки Домініки Дикої.
Віночний бум впливає також на флористів-квітників. За словами киянки Анастасії Прушко, вінки замовляють і на хрещення дітей, і для гостей на дні народження, і на відкриття традиційного українського ресторану і як аксесуари на показ мод.
Але найбільшим попитом вони користуються серед наречених на весіллях.
«Такі (вінки – ред.) особливо в попиті для весіль як ознака поваги до українського коріння та традицій і вдягнення вінку також майже завжди супроводжується вишиванками та вишитим вбранням», – каже Прушко.
Але окрім кохання та весіль, тут є ще один елемент – патріотизм, пише National Geographic.
«Віночки стали популярними після Помаранчевої революції в 2004 році, коли стався підйом національної свідомості – і люди знову полюбили своє коріння, закохались у традиції», – зазначила Прушко.
А друга Українська революція – Майдан 2014 року – коли протестувальники хотіли посилити незалежність України проти російського втручання – також супроводжувалась ще більшим заглибленням в народні традиції.
Мейгіл Фавлер, що викладає і досліджує культурну історію Росії, України і Східної Європи в Університеті Стетсона (США), наголошує, що якщо вишиванку раніше вдягали лише на свята, то зараз її можна зустріти на вулицях міст. Також вінки можна зустріти і на сучасних фестивалях.
Фото: Dominika Dyka/Facebook, скріншоти зі сторінки статті nationalgeographic.com
Суспільство
У Запоріжжі під час патрулювання поліцейські зупинили автомобіль ВАЗ. Водій розповів, що його дружині, яка сиділа поруч, раптово стало зле — жінка знепритомніла, ймовірно, через тепловий удар. Після цього патрульні супроводили машину до медзакладу.
Про це повідомили в Патрульній поліції України.
Патрульні Олексій Онишкевич і Ганна Висоцька негайно організували супровід і допомогли дістатися медзакладу без жодних зупинок. Завдяки оперативним діям поліцейських жінку швидко передали лікарям, які надали їй необхідну допомогу.
У Патрульній поліції нагадали, що в період спеки важливо дотримуватись простих рекомендацій: пити достатньо води, уникати перегріву в автівках, не виходити на сонце вдень і обирати легкий одяг та перебувати в тіні.
Читайте також: Працівник ДСНС отримав подяку від дівчини, яку він врятував після обстрілу (ФОТО)
Запорізькі патрульні екстрено супроводили авто з жінкою, яка знепритомніла від спеки Днями під час несення служби патрульні зупинили транспортний засіб ВАЗ. Під час спілкування водій повідомив, що його дружині, яка була на пасажирському сидінні, стало зле. Стан жінки був критичним, вона знепритомніла — ймовірно, від теплового удару. Патрульні Олексій Онишкевич та Ганна Висоцька, не вагаючись, миттєво розпочали супровід й допомогли подолати шлях без зупинок. Завдяки швидким діям, жінку вчасно доправили до медзакладу, де їй уже надавали медичну допомогу. 🟡 У спеку дотримуйтеся простих, але дієвих рекомендацій: • пийте достатньо води; • уникайте перегріву в авто; • не виходьте на сонце в обідню пору; • обирайте легкий одяг і тінь. Ми не лише контролюємо дотримання правил, а й завжди поруч, коли вам важко. Ми поряд, щоб підтримати, допомогти, врятувати. Патрульна поліція Запорізької області
Опубліковано Патрульна поліція України Неділя, 13 липня 2025 р.
Нагадаємо, що в обігу з’явиться нова 10-гривнева монета на честь Нацполіції України.
Фото обкладинки: фейсбук-сторінка Патрульної поліції
У Києві розпочав роботу новий підрозділ піротехніків, водолазів та фахівців із гуманітарного розмінування ДСНС. Група займається пошуком і знешкодженням вибухонебезпечних предметів на території міста та у водоймах.
Про це повідомили в ДСНС Києва.
Як працюватиме підрозділ
У Києві почала діяти новоутворена Група піротехнічних робіт, підводного та гуманітарного розмінування Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління ДСНС України. Підрозділ відповідає за захист столиці від наслідків бойових дій і знешкодження вибухонебезпечних предметів, які залишаються після обстрілів або можуть бути у водоймах міста.
Особовий склад пройшов спеціальне навчання і має повне оснащення, у тому числі для роботи водолазної групи. Діяльність підрозділу спрямована на комплексне обстеження територій, виявлення та знешкодження ВНП.
Читайте також: ДСНС показала цуценя Урагана, який навчається рятувати людей (ВІДЕО)
Щоденно сапери тренуються за різними сценаріями реагування. Зокрема, відпрацьовують пошук і вилучення навчальної ручної гранати в акваторії Дніпра та заходи з гуманітарного розмінування на тренувальних майданчиках, використовуючи спеціальне спорядження для вилучення протипіхотних мін.
Опубліковано Головне управліннею ДСНС України у м.Києві Неділя, 13 липня 2025 р.
Нагадаємо, що рятувальники ДСНС здобули перші місця на Birmingham World Police & Fire Games (ФОТО).
Фото обкладинки: фейсбук-сторінка ДСНС Києва
Український стример Михайло Лебіга разом із коміком та військовим Сил безпілотних систем ЗСУ Андрієм Лузаном провели у лісі 24 години й транслювали це на платформі Twitch. За цей час вони змогли зібрати понад 1,5 мільйона гривень для військових.
Про це повідомив Михайло Лебіга.
Завдяки трансляції Андрій та Михайло зібрали мільйон гривень на протезування ветерана Назара Бокія, який має ампутації рук. Також глядачі задонатили 500 тисяч гривень на підтримку патронатної служби «Янголи», що з 2014 року опікується пораненими, загиблими та звільненими з полону бійцями «Азову» та їх родинами.
Читайте також: «Азов» та RIOTDIVISION випустили фільм, натхненний творчістю Інґмара Берґмана (ВІДЕО)
Довідка про ветерана
Назар Бокій — пілот FPV-дронів і журналіст. У травні 2025 року він дістав тяжкі поранення внаслідок атаки ворожого дрона. У результаті обстрілу він втратив обидві руки та одне око. Після тривалого перебування у реанімації Назар розпочав реабілітацію.
До початку повномасштабної війни чоловік займався виготовленням ножів — мав власну майстерню, яка постачала продукцію в різні країни світу.
Читайте також: Лебіга та Стерненко за годинний стрим зібрали понад 2 млн гривень на FPV-дрони
Усе змінилося після 2022 року, коли він добровільно вступив до лав Збройних сил України. Назар розпочав службу у складі 135-го батальйону як піхотинець, згодом став командиром групи ударних БпЛА.
Сьогодні Назар прагне демонструвати, що навіть після серйозної травми життя триває. Його ціль — підтримувати інших, хто пережив подібні обставини, і доводити можливість повноцінного життя після поранення.
Нагадаємо, що раніше Назар Бокій відкрив футбольний матч у Харкові між командами «Металіст 1925» та «Лівий берег». Це був його перший публічний вихід після важкого поранення.
Фото обкладинки: Twitch Михайла Лебіги
Чому FPV-дрони на оптоволокні важливі для фронту? Пояснює фахівець БФ «Спільнота Стерненка»
Ці пташки можуть знищити ціль у тисячі разів дорожчу за себе. FPV-дрони стали очима, руками...
«Гори вчать головному: не здаватись». Це перша українка, яка підкорила Еверест
Ірина Галай — перша українка, яка підкорила найвищу точку планети. Але її сходження почалося задовго...
«Як не переплутати рушник і рушницю?»: історія фіна, що вчить українську мову
24-річний Йоганнес до 2022 року мало знав про Україну. Але три роки тому він почав...
«Україна — мій вибір». Це біженці, які знайшли прихисток в нашій країні
До Всесвітнього дня біженців ШоТам і Благодійний фонд «Рокада» за підтримки Агенства ООН у справах...