

Суспільство
Журнал National Geographic опублікував статтю про українську дизайнерку
Українська дизайнерка та художниця Домініка Дика стала героїнею відомого журналу National Geographic. Стаття під заголовком «Вражаючі квіткові віночки рулять в Україні» була опублікована на сайті видання, повідомляє Укрінформ.

«Квіти, пір’я, конопляні нитки, мушлі, намисто, навіть шматочки фольги та воску – це лише деякі з предметів, які українська художниця Домініка Дика вплітає у свої традиційні українські вінки», – йдеться у публікації.

Що особливого у вінках?
Як пише видання, вінки століттями одягали дівчата як символ чистоти та родючості. Також вони були невід’ємною частиною святкувань та весіль. Вважається, що вінки мають язичницьке походження і їх плели ще до прийняття християнства в 10-му столітті.
«Сьогодні ж, однак, вони є частиною відродження традиційної культури, яку українці впускають в щоденне життя – яке в сучасності пишається історією та дивиться у світле майбутнє», – зауважують автори матеріалу.
Зокрема вінки є класичною прикрасою на народному святі Івана Купала, яке відзначають на початку липня. Окрім України цю традицію мають ще Росія, Білорусь та Польща, йдеться у статті.
Крім стрибків через вогонь, дівчата також плетуть вінки з польових квітів та рослин. Кожна з них кладе вінок на воду і дивиться куди його віднесе течія, або який з хлопців його зловить. Також Івана Купала є святом музики та співів, а останнім часом супроводжується численними постами у соцмережах, наголошується у матеріалі.
Сучасний аксесуар
Вінки, разом з традиційними вишиванками, стають дедалі популярнішими, каже Дага Грегорович, членкиня українсько-польського музичного гурту DAGADANA, яка з гордістю носить вінки Домініки Дикої.
Віночний бум впливає також на флористів-квітників. За словами киянки Анастасії Прушко, вінки замовляють і на хрещення дітей, і для гостей на дні народження, і на відкриття традиційного українського ресторану і як аксесуари на показ мод.
Але найбільшим попитом вони користуються серед наречених на весіллях.
«Такі (вінки – ред.) особливо в попиті для весіль як ознака поваги до українського коріння та традицій і вдягнення вінку також майже завжди супроводжується вишиванками та вишитим вбранням», – каже Прушко.
Але окрім кохання та весіль, тут є ще один елемент – патріотизм, пише National Geographic.
«Віночки стали популярними після Помаранчевої революції в 2004 році, коли стався підйом національної свідомості – і люди знову полюбили своє коріння, закохались у традиції», – зазначила Прушко.
А друга Українська революція – Майдан 2014 року – коли протестувальники хотіли посилити незалежність України проти російського втручання – також супроводжувалась ще більшим заглибленням в народні традиції.
Мейгіл Фавлер, що викладає і досліджує культурну історію Росії, України і Східної Європи в Університеті Стетсона (США), наголошує, що якщо вишиванку раніше вдягали лише на свята, то зараз її можна зустріти на вулицях міст. Також вінки можна зустріти і на сучасних фестивалях.
Фото: Dominika Dyka/Facebook, скріншоти зі сторінки статті nationalgeographic.com
Суспільство

У Львові розробили інтерактивну мапу, на якій можна знайти актуальні місця цвітіння квітів та дерев. «Квіткову карту Львова» створили в управлінні туризму спільно з управлінням екології міста.
Про це повідомили у Lviv Travel.
Мапа містить понад 50 локацій по всьому місту, які постійно оновлюють. Користувачі зможуть знайти місця цвітіння тюльпанів, сакур, магнолій, слив, груш Шантаклер тощо.
«Львів на весні особливо чудовий. Ми хочемо, щоб спостереження за цвітінням квітів та дерев стало додатковою можливістю для львів’ян та гостей міста, наповнитися позитивними енергією та емоціями. Карта допоможе скласти індивідуальний маршрут квітковим Львовом, відвідати маловідомі локації та ще краще познайомитися з містом», — розповіла начальниця управління туризму Львова Христина Лебедь.
Мапу можна переглянути за посиланням.
Читайте також: Два паралімпійці зі Львова задонатили на військо 400 тисяч грн призових

Нагадаємо, що у Чорнобильській зоні відчуження розквітнув червонокнижний білоцвіт (ФОТО).
Фото обкладинки: сайт Lviv Travel
Суспільство

«Укрзалізниця» завершила капітальну модернізацію електропоїзда ЕД9М, який у 2021 році відставили від експлуатації через пожежу. Потяг курсуватиме між Києвом та Черніговом.
Про це повідомили в «Укрзалізниці».
Як оновили електричку
Ремонт розпочали в січні 2025 року, і він тривав трохи більше ніж два місяці. Роботи проводили на власних виробничих потужностях компанії. Оновлений електропоїзд обладнали:
- пандусами;
- інклюзивними вбиральнями;
- місцями для людей з інвалідністю;
- кріпленнями для велосипедів;
- камерами відеоспостереженням;
- навігацією шрифтом Брайля;
- зарядними портами Type-C і USB.


Читайте також: «Укрзалізниця» додала в Києві нову зупинку для двох потягів
У кабіні машиніста встановили новий ергономічний пульт керування, кондиціонер і мікрохвильову піч. Окрему увагу приділили безпеці: відеокамери виводять зображення на екран у кабіні, зокрема й із зони струмоприймача, що дозволятиме оперативно реагувати на нестандартні ситуації.

Де курсуватиме потяг
Електропоїзд складається з восьми вагонів і вміщує 792 пасажири. Незабаром він курсуватиме за маршрутом Київ – Чернігів – Київ. Натомість руховий склад цього напрямку передадуть на приміський маршрут Київ – Ніжин, де також продовжують оновлення транспорту.
Завдяки цьому між Києвом та Ніжином їздитимуть п’ять модернізованих потягів. Загалом на маршруті курсує дев’ять електричок.

Нагадаємо, що два паралімпійці зі Львова задонатили на військо 400 тисяч гривень призових.
Фото: фейсбук-сторінка УЗ
Суспільство

З тимчасово окупованих територій та росії повернули 11 українських дітей віком від 2 до 17 років разом із їхніми рідними. Серед них є вагітна жінка, яка народила вже в Україні, та хлопчик, чий тато нещодавно вийшов з полону.
Про це повідомили в Офіс омбудсмана України.
Кого вдалося повернути
Цього разу вдалось повернути дев’ятеро дітей з тимчасово окупованих територій України та ще двох — із території РФ. Усім їм довелося жити під тиском окупаційної влади, яка переслідувала родини через їхню проукраїнську позицію, позбавляла базових прав і створювала небезпечні умови для життя.
Серед повернутих була вагітна жінка з маленькою дитиною. Через відсутність російських документів вона не могла отримати медичну допомогу, а після евакуації жінка змогла народити здорову доньку в безпечному середовищі.
Читайте також: 10-річний Роман, який пережив ракетну атаку, переміг на міжнародному музичному конкурсі
Також додому повернувся 11-річний хлопчик, який довгий час разом із мамою ховався від окупантів на ТОТ. Його тато був у полоні. Коли чоловіка звільнили, родина звернулась по допомогу до Офісу омбудсмана — і тепер усі троє знову разом.
«Щиро дякую нашим міжнародним партнерам та партнерським організаціям за допомогу і сприяння! Це неймовірно цінно — діти зможуть рости у вільній Україні», — зазначив Дмитро Лубінець.




Раніше ми писали, що з окупації повернули п’ять українських дітей (ФОТО).
Фото: фейсбук-сторінка Офісу омбудсмана України