Згортання Медреформи не можна допустити! Звернення редакції #ШоТам до українського суспільства

Ми, в #ШоТам завжди стояли і стоїмо на принципі інформування українського суспільства про позитивні зміни у державі. Але настав час, коли ми не можемо залишатися осторонь тривожних подій та заяв, які наводнили Україну останніми днями.

Однією з найбільш надихаючих тем для нас завжди була медична реформа, яка так наочно продмонструвала можливість кардинальних позитивних інституційних змін у державі. У цієї реформи багато ворогів, адже вона переходить дорогу всім тим, хто звик годуватися за рахунок українських платників податків. У ворогів реформи потужний медійний вплив і, як показали останні події, не тільки медійний. У вищих ешелонах влади сформувалося впливове лоббі, яке всіма силами намагається нівелювати перший етап реформи та недопустити другого.

Редакція #ШоТам глибоко схвильована останніми заявами Президента й Міністра охорони здоров’я про фактичне згортання медичної реформи. Ми приєднуємося до ініціативи колег з видання VoxUkraine і відкрито виступаємо проти політичних рішень, які можуть зашкодити розвитку нашої держави та суспільства.

Ми розміщуємо тут текст відкритого листа від редакції  VoxUkraine на знак абсолютної підтримки ініціативи своїх колег і свідомого громадського сектору України.

***

З 1 квітня розпочався другий етап реформування системи охорони здоров’я. Проте останні заяви Президента й Міністра охорони здоров’я свідчать про плани згортання реформи. Ми закликаємо цього не робити, оскільки це погіршить становище як пацієнтів, так і тих медичних працівників, які щиро вболівають за свою справу.

Однією зі складових модернізації є реформа системи охорони здоров’я. Фінансування медицини за ліжко-місцями чи квадратними метрами – це марнування коштів, яких і так небагато. Фактично фінансується інфраструктура, а не відновлення здоров’я людини. Відповідно, людина може отримати якісну медичну допомогу від держави у двох випадках – «за знайомством» та «якщо пощастить». В обох випадках, як правило, передбачається неформальна винагорода медпрацівникам.

Україна витрачає на охорону здоров’я 7% ВВП, із яких більше половини надходить з кишень пацієнтів. Але має одні з найгірших у Європі показники тривалості життя та здоров’я. Й водночас жалюгідні офіційні зарплати медичних працівників та високі тіньові доходи деяких із них.

Реформа фінансування охорони здоров’я, розпочата у 2017 році, покликана це змінити. Її головні принципи:

• акцент на профілактику – це дешевше, ніж лікування
• «гроші йдуть за пацієнтом», тобто тим закладам та медичним працівникам, які надають якісну допомогу

Втілення цих принципів підвищить середню тривалість життя та кількість років повноцінного життя. А медичні працівники, які надають якісну допомогу, отримають вищі зарплати та краще устаткування.

Сьогодні реформа втілена на первинній ланці – укладено майже 30 млн декларацій, 1550 закладів підписали угоди з НСЗУ. В результаті зарплати деяких лікарів «первинки» виросли втричі. Кількість пацієнтів, які не зверталися до лікаря через нестачу коштів, знизилася з 42% у 2016 році до 24-27% у 2018-2019.

Практично все готове й до реформи вторинної ланки – 1675 спеціалізованих закладів (99%) уже уклали договори з НСЗУ.

Внаслідок реформи і медичні заклади, й лікарі, й пацієнти отримали більше свободи та відповідальності. Медичні заклади сьогодні мають більший вибір джерел фінансування та автономію в ухваленні рішень – вони можуть отримувати не лише бюджетні кошти, але й офіційно (!) займатися фандрейзингом. А також самостійно розпоряджатися коштами – наприклад, купувати нове обладнання чи збільшувати зарплату. Але водночас несуть відповідальність за організацію роботи та ефективне витрачання коштів.

Лікарі можуть мати кращі умови роботи – але відповідають за підписання колективного договору та підвищення якості лікування. Пацієнти вільні обирати лікаря, проте мають відповідально ставитися до свого здоров’я – перш за все, підписати декларацію з сімейним лікарем. Саме вибір пацієнтів визначатиме, які заклади та лікарі отримують більше коштів, а які – менше.

Очевидно, що деякі медичні заклади виграють, а деякі втрачають від впроваджених змін. Неефективні заклади втратять кошти, й тому місцевій владі доведеться приймати рішення про їх реорганізацію, подальше утримання чи закриття. Проте заклади, де є ефективні управлінці, отримають більше фінансування й зможуть підвищити і якість послуг, і зарплати.

Продовження фінансування медичних закладів за старими принципами означає відсутність стимулів у лікарень та лікарів розвиватися та пропонувати найкращі методи лікування. Це також вбиває мотивацію лікарів надалі працювати в медицині, оскільки тоді годі очікувати суттєвого й справедливого підвищення оплати праці.

Звісно, частина лікарів не зацікавлені у впровадженні медреформи, оскільки «біла» зарплата за надані послуги навряд чи зможе зрівнятися з неформальними «подяками» від пацієнтів. За опитуванням, у 2019р. 25% пацієнтів стаціонару платили лікарю «в конверті», а 67% – сплачували на рахунок благодійного фонду чи через касу. Але метою реформи є здоров’я українців, а не добробут окремих лікарів. Тому її потрібно продовжувати. Для того, щоб хороші лікарі офіційно(!) отримували високі зарплати. Щоб менше родин ставали банкрутами через хворобу когось із близьких (у 2015 році таких було майже 15%). Щоб зрештою всі ми довше жили повновінним життям.

Справа не в персоналіях, а в принципах. Якщо зараз ми не продовжимо впровадження справедливого фінансування – вища оплата за кращі послуги – за кілька років доведеться розпочинати все спочатку. Але до того часу система втратить якісних лікарів та управлінців, які по-справжньому піклуються про здоров’я своїх пацієнтів.

Підписати листа можна, заповнивши форму.