Суспільство
Завірусили добро: як один пост зробив троянди дідуся з Тернополя популярними по всій Україні
Дорогою на роботу в Тернополі СММниця Оля кілька разів зустрічала дідуся, який продає саморобні дерев’яні троянди — по 35 гривень за одну.
Попри низьку ціну, торгівля просувалася повільно. Тоді дівчина вирішила розповісти в Threads про квіти, які придбала собі та подружкам. Завдяки її допису троянди з деревини почали замовляти жителі різних міст України.
«Вічні» квіти з Тернопільщини
63-річний Олександр живе в селі Горинка на Тернопільщині, де має худобу та город. Вільний від господарства час чоловік береже для хобі — створює квіти з деревини. Олександр пригадує, що цю техніку освоїв багато років тому для панно, а з часом удосконалив методи обробки матеріалу й почав робити об’ємні троянди в натуральну величину.
Навесні майстер їздить за 50 кілометрів в обласний центр продавати свої вироби. Квиток до Тернополя коштує близько ста гривень, тому таких виїздів небагато. Раніше Олександр продавав квіти по 35 — говорить, що ціну ставив символічну й не рахував собівартість.
Фото користувачки Олени в Threads
Допис про майстра з Торговиці
Оля працює в тернопільській СММ-агенції, де пише сценарії до відео й тексти, що піднімають продажі товарів. Дорогою на роботу дівчина не раз бачила на Торговиці дідуся з виробами, які той згортав і віз додому.
Напередодні 8 березня Оля купила в майстра сім троянд і роздала їх дівчатам на роботі, у той же день написала про це в Threads. Інші користувачі почали поширювати публікацію та просили надіслати квіти «Новою поштою». Наразі під дописом майже 500 коментарів від замовників зі Львова, Києва, Житомира та інших міст України.
«Ці троянди чимось нагадали мені дитинство. У нас вдома теж стояли дерев’яні квіти на підвіконні. Років десять їх ніхто й ніколи не зрушував з місця, тільки мама десь раз на рік бризкала букет лаком для волосся, аби блищав. Я думаю, людям теж відгукнулися ці вироби з дитинства, ну і, звичайно ж, вони захотіли підтримати пана Олександра», — ділиться Оля.
Після такої реакції дівчина попросила контакти майстра, аби замовники дзвонили безпосередньо йому. Чоловік має кнопковий телефон і зізнається, що точно б не займався просуванням своїх виробів в інтернеті. Олександр не виробляє квіти у великих масштабах, бо процес може тривати тижнями.
Хобі не для бізнесу
Створення троянди з деревини — це вимочування фанери, вирізання пелюсток, підготовка стебла, скручування та розфарбовування.
Усе це Олександр робить переважно взимку, коли має менше роботи по господарству. Чоловік не очікував такої кількості коментарів і замовлень з інших міст — для зв’язку він залишив контакт своєї доньки Оксани. Вона розповіла, що з початку березня вже продали близько 60 троянд — а це майже всі запаси, які її батько вирізав протягом пів року.
Пізніше про Олександра також розповіла користувачка тіктоку Олена. Вона допомогла йому відправити партію квітів «Новою поштою». Її відео на момент публікації набрало понад 3,7 млн переглядів.
@olhor.ua Одна моя покупка квітів ручної роботи привела до несподіваної та крутої реклами майстра з виготовлення дерев'яних троянд 🌹
♬ оригінальний звук – OLHOR
«Я ніколи не робив на замовлення, бо знав, що не можу продати більше, ніж виробляю. Донька розповіла мені, що переглядів багато. Це потрібно дякувати Олені та Олі за те, що вони так поставилися», — говорить Олександр.
Люди в коментарях дивувалися, що дерев’яні троянди коштують дешевше за живі квіти, які швидко зів’януть. Попри те, що Олена та потенційні замовники пропонували більші гроші, майстер відмовився піднімати ціну вище ніж 80 гривень за квітку — свій вибір пояснює тим, що не планує перетворювати хобі на бізнес і поки нових замовлень не приймає.
Під час будівництва метро на Виноградар у Києві фахівці зводять перший в Україні дворівневий тунель.
Про це повідомив директор з промислового та підземного будівництва Акім Хохлов в етері телеканалу «Київ 24».
Перебіг будівництва
Будівельники зводять одразу два рівні з відставанням 50 метрів. Наразі фахівці зробили понад 200 метрів тунелю.
Нижній тунель використовуватимуть для потягів від Києва до Виноградаря, верхній — у зворотному напрямку.
Також на ділянці облаштують спеціальні матеріали для звукоізоляції, позаяк тунель проходить у густонаселеному районі. Це рішення дозволить поглинати майже весь шум від потягів, а місцеві жителі не відчуватимуть сильних підземних коливань.
Читайте також: Куди піти в Києві цього тижня: лекції, фестивалі та зустрічі, які шкода пропускати
Метро на Виноградар зсередини.🚝😱Метро на Виноградар зсередини: як працюватиме дворівневий тунель? Роблять одразу два рівні з відставанням у 50 метрів. Нижній тунель буде для потяга від міста до Виноградаря, другий (верхній) — навпаки, пояснює Акім Хохлов, директор з промислового та підземного будівництва. 🔕Хохлов зазначає, що в тунелі встановлюють матеріали для звукоізоляції, які поглинатимуть майже весь шум від потягів. Мешканці навіть не відчуватимуть сильних підземних коливань. Наразі зроблено вже більш як 200 метрів тунелю, додає він.
Опубліковано Телеканал Київ24 Середа, 12 березня 2025 р.
Раніше ми писали, що на будівництві метро у Києві закладають котлован станції «Мостицька» (ФОТО).
Фото обкладинки: фейсбук-сторінка Autostrada
Суспільство
Проєкт Успенської площі в Дніпрі, який розробила команда архітекторів Дмитра Воліка та Ксенії Донецької, отримав престижну нагороду Urban Design & Architecture Design Awards 2025. Премію організовує один із провідних представників архітектурної преси Architecture Press Release.
Про це повідомив засновник світлотехнічної компанії Expolight Микола Каблука, який працював над втіленням проєкту.
Проєкт площі уперше отримав цю нагороду для України. Для реалізації задуму долучилися компанії АКАМ, Expolight та KOMPAN.
«Успенська площа — один з наших улюбленіших об’єктів у рідному Дніпрі, яким ми дуже пишаємось. Завжди повторюю, що такого рівня благоустрою дійсно немає ні в Нью-Йорку, ні в Лондоні. І тут втілене дійсно супер-топове світло та унікальні рішення, які не робить ніхто у світі, наприклад, світильник з каустичним ефектом на опорі», — написав Микола Каблука.
Читайте також: Пішохідний бульвар у Дніпрі ввійшов до світової збірки найкращих проєктів (ФОТО)
Він зазначив, що структура площі нагадує переплетення ниток, і для розкриття цієї ідеї використали рішення зі світлом. Коли людина заходить на площу, датчики руху активують світло, яке супроводжує її та реагує на кожен крок. Микола Каблука пояснив, що це символізує взаємодію людини з містом та її вплив на простір.
Також проєкт вийшов у фінал ArchDaily 2025 Building of the Year Awards та став одним із п’яти фіналістів.
Нагадаємо, що українська студія здобула премію від ArchDaily за найкращий дизайн крамниці в Одесі (ФОТО).
Фото: Андрій Авдієнко, Євген Савченко та Олег Мельников
3 березня «Культурні сили» провели захід у столиці, під час якого історики, науковці, волонтери та лідери думок обговорювали способи роботи з колективною пам’яттю.
Про це повідомили «Культурні сили».
Відкриття зустрічі
Модератором події став відомий письменник, блогер та культурний діяч Остап Українець. Він також є військовослужбовцем та учасником «Культурних сил». Захід розпочали зі вшанування пам’яті загиблих військових хвилиною мовчання.
«Хвилина мовчання мені видається важливим моментом для розмови про нашу пам’ять, тому що
переважно ми маємо справу з просторами пам’яті. Ми беремо якусь частинку звичайного простору і реорганізуємо його так, щоб він нам про щось нагадував. У такий спосіб ми просто щоденно перетворюємо всю країну, де до цього прилучаються, на єдиний спільний простір об’єднаний цією пам’яттю, а вже от її персональні наповнення — це особиста справа кожного»‚ — розповіла співзасновниця ініціативи «Вшануй» Катерина Даценко.
Вона додала, що хвилина мовчання дає можливість закарбувати в пам’яті загиблих людей, події, що відбуваються, та ціну за незалежність.
Показ кліпу «Пам’ять»
Під час події відбувся допрем’єрний показ кліпу «Пам’ять». Його створили «Культурні сили» на пісню поета та військового Костянтина Вільного, який служить у 47-й окремій механізованій бригаді.
Представники платформи розповіли, що у приспіві композиції звучить один із важливих мотивів для формування колективної пам’яті, а саме: «Пам’ять — твій меч».
Читайте також: «Укрпошта» випустить пам’ятні марки про Маріуполь із напиленням з «Азовсталі» (ФОТО)
«Пам’ять — це дійсно меч, але ще я думаю про те, що пам’ять для нас — це такий запобіжник. Запобіжник від політиків, які хочуть нами маніпулювати з різних країн, не тільки українських. Запобіжник від якихось жахливих умов для переговорів, тому що, власне, кожна історія, яку ми збираємо — це доказ ціни нашої свободи. І цю ціну свободи ми маємо пам’ятати і зберігати»‚ — сказала співзасновниця платформи пам’яті «Меморіал» Гаяне Авакян.
Виступи спікерів
Генерал-майор запасу та начальник Головного управління морально-психологічного забезпечення ЗСУ Владислав Клочков під час заходу зазначив:
«Ми повинні розуміти пам’ять як психічний процес. Це здатність сприйняти інформацію, берегти цю інформацію і потім відтворити. Але, на мою думку, більше підходить такий термін як культура пам’яті. Це, в першу чергу, формування ставлення до національної історії, шанування героїв і подій і, найголовніше, розуміння історичних процесів. Я думаю, що цим терміном якраз і ярко виражений порядок дій, як і в державі, як і в Збройних силах. Тому що від цього залежить, в першу чергу, виховання тих людей, які приходять і сьогодні стоять в строю, захищаючи нашу державу».
Український актор театру, режисер, і телеведучий Влад Троїцький розповів про меморіал пам’яті загиблих, який створили у Запоріжжі. Об’єкт зробили у вигляді металевого дерева, на яке можна повісити дзвоники з іменами загиблих.
Він зазначив, що в цьому проявляється повага до родин загиблих, адже вони можуть вшановувати своїх рідних не на цвинтарі, а в суспільному просторі.
Зустріч також відвідала й мати військовополоненого бійця «Азову» Тетяна Вишняк, вона розповіла:
«Я живу в цьому вже три роки. І для мене все, про що сьогодні говорили — важливо і давно на часі. Особливо хвилина мовчання. Я бачила як у Вінниці, коли везуть героя “на щиті”, транспорт зупиняється, люди виходять. Хтось вклоняє голову, хтось стає на коліно. Вони вшановують.
У нас, на жаль, такого немає. І це дуже сумно. Де б ми не йшли з дівчатами, ми завжди зупиняємося, схиляємо голову і хвилину стоїмо. Дуже прикро, коли проходять люди і майже ніхто не зупиняється. Це неправильно. Це питання треба піднімати на рівні країни, і мені дуже сподобалось, що хочуть це зробити».
Читайте також: Військовий повернувся з полону та власноруч зняв свій банер з Алеї зниклих безвісти (ВІДЕО)
До заходу також долучилися:
- Наталія Кривда — голова наглядової ради УКФ, докторка філософських наук, професорка кафедри української філософії та культури КНУ;
- Рена Марутян — докторка наук з державного управління, професор кафедри глобальної та національної безпеки КНУТШ;
- Лілія Авер’янова — мати загиблого Героя України Андрія «Джуса» Пільщикова.
Довідка
«Культурні сили України» — це платформа, що об’єднує військових творчих професій, культурних діячів, аналітиків та волонтерів. До цієї платформи входять такі проєкти:
- «Культурний десант»;
- «Книга на фронт»;
- «Фронтова студія»;
- «Оркестр 59» тощо.
«Культурні сили» формують та розвивають воїнську культуру, забезпечують морально-психологічну підтримку військових, підтримують родини загиблих, розвивають культурну дипломатію та впроваджують стратегії впливу через культуру та мистецтво.
Нагадаємо, що Саша Чемеров та «Культурний десант» присвятили пісню дружинам загиблих військових.
Фото: «Культурні сили»
