Технології
Заробляти на енергії: лучанин встановив вдома саморобний вітряк і сонячну станцію
На своїй земельній ділянці в Рованцях Волинської області Олександр Пиза облаштував сонячну та вітрову електростанції. Інформаційному агентству Волинські Новини він розповів про те, як підходив до вивчення відновлюваної енергетики, де купував обладнання, на які бюрократичні процедури зважав, а також вказав, коли сонячна електростанція генерує найбільше енергії та чи вигідно її продавати державі за «зеленим» тарифом. Про це повідомляє ecotown.com.ua.
Олександр каже, що запізно дізнався про «зелений» тариф. Самостійно шукав інформацію про сонячну енергетику приблизно два роки.
Для кого вигідна власна СЕС?
Лучанин вважає, що сонячна електростанція для власних потреб вигідна лише заможним людям, для яких несуттєва вартість електроенергії. Для інших СЕС вигідна у випадку, якщо електроенергія продається за «зеленим» тарифом.
«Інвестиція достатньо дорога. Я, наприклад, свою станцію облаштовую вже третій рік: спочатку оформив 20 кіловат-годин, поступово доставляючи сонячні панелі, а цьогоріч збільшив потужність до 30 кіловат-годин, максимально можливих для домогосподарств, і ще доставляю й доставлятиму панелі».
Як заробляти?
Три роки поспіль тариф був незмінний, фіксований у євроцентах за кіловат-годину. З наступного року і в подальшому він знижуватиметься. Олександр шкодує, що не оформив електростанцію раніше – тариф був би більшим.
«Зараз продаю електроенергію за 5,5 гривні за кіловат-годину. Натомість ми купуємо електроенергію в держави приблизно за 1,7 гривні. Різниця відчутна. І якщо людина зареєструє свою електростанцію цьогоріч, є шанс, що до 2030 року вона вийде в нуль і навіть, ймовірно, зможе заробити».
У господарстві Олександра дві станції: сонячна – для продажу електроенергії та вітряк – для власного споживання, наприклад, у випадку відключення світла чи перепадів напруги. Є також 24 акумуляторні батареї загальною потужністю 6 кВт.
«Домашня електростанція – це можливість отримувати пасивний дохід. Я зараз п’ю каву, розмовляю з вами, а станція працює. Спеціальних бюрократичних перепон для встановлення станції не було зовсім. Насамперед треба мати право власності на нерухомість, усе має бути задокументовано й правильно оформлено. Далі потрібно подати заявку на отримання дозволу до обленерго: перевіряють мережу, встановлюють відповідний лічильник, який веде облік в онлайн-режимі. Обліковується і спожита енергія, і вироблена, а за різницю ти отримуєш оплату на рахунок із відрахуванням податків (ПДФО і військового збору)».
Де брав обладнання?
Для своєї сонячної електростанції лучанин придбав вживане обладнання. Найпотужніша генерація енергії триває з травня до вересня. В січні Олександр не отримав жодного доходу, однак нічого не платив за енергію. Так само в нуль вийшов і в грудні. Якщо рахувати вартість електростанції за одну кіловат-годину генерації, то ціна може коливатися від 1000 доларів до 500, залежно від якості, конфігурації, складності обладнання.
«Оскільки я 20 років віддав банківській справі, розробив у Excel таблиці з формулами, куди вношу всі видатки, які мав від початку, а також показники генерації та оплати. Потім вираховую дохідність. На сьогодні маю невелику рентабельність цього бізнесу. Йдеться про 5,5% річних у доларах США. Загальна рентабельність зменшилася, адже цьогоріч у червні-липні доставляв нові панелі і вони ще не встигли дати віддачу. Торік рентабельність становила приблизно 12% річних у валюті. Це, я вважаю, непогано».
На встановлення вітряка у господаря пішло два роки. Він саморобний: майстри власноруч змонтували його, а Олександр придбав на металоломі щоглу, зварив її, залив фундамент і вже цьогоріч поставив вітряк. Він невеликої потужності – 3 кВт, але за наявності вітру працює і вдень, і вночі. До того ж, вітряк довговічний. Однак налаштувати його важче, ніж сонячні панелі. Він вимагає більшої уваги в обслуговуванні.
«Оскільки він облаштований для власних потреб, дозволи не потрібні. Загалом, за санітарними нормами, на приватній забудові можна встановлювати вітряк, здається, до 75 кіловат-годин. Щодо вітряка, то поширена хибна думка, що він шкідливий. Однак своєю вібрацією та шумом шкідливі лише великі потужні вітряки».
Платформа Brave1 організувала полігон для випробувань новітніх FPV-дронів та наземних роботизованих комплексів, що працюють на оптоволокні. Участь у тестуваннях узяли понад 15 виробників БпЛА та 7 команд, що створюють роботів.
Про це повідомив міністр цифрової трансформації Михайло Федоров.
БпЛА на оптоволокні — це дрон, яким управляють через оптоволоконний кабель. По оптичному кабелю передається також і відеосигнал. Завдяки цій технології, яка не використовує радіочастоти, дрони не реагують на дію засобів РЕБ.
На полігоні дрони долали маршрут із перешкодами довжиною у 20 кілометрів та імітували захід на ціль. Очільник Мінцифри вказав, що донедавна така дальність здавалася недосяжною — подібні моделі працювали максимум на 5–10 кілометрів.
Читайте також: В Україні запустили перший навчальний курс про оптоволоконні дрони (ВІДЕО)
Окрім безпілотників, протестували й наземні роботизовані комплекси. Вони теж працюють на оптоволокні та здатні виконувати завдання в умовах бойового зіткнення.
«Ворог має значні напрацювання в цьому напрямі, тому зараз ми повинні максимально включитися та розвивати технологію. Випробування в умовах, наближених до бойових, — це обов’язковий етап у розробці перед поставкою на фронт. Тестування на полігонах допомагають виробникам виявити недосконалості. Далі розробники фікситимуть недоліки та працюватимуть над рішеннями для протидії ворожому оптоволокну», — написав Федоров.
Нагадаємо, що український робот урятував поранених бійців, які місяць перебували в оточенні (ВІДЕО).
Фото: фейсбук-сторінка Михайла Федорова
Міністерство оборони України кодифікувало та допустило до використання в Збройних силах новий український безпілотник «Амага-10». Дрон-камікадзе здатен розвивати високу швидкість та вражати бронетехніку з додатковим захистом.
Про це повідомили в Міноборони України.
Дрони можуть працювати як у ручному, так і в напівавтоматичному режимі. Вони мають посилену стійкість до ворожих засобів радіоелектронної боротьби.
Також безпілотники можна оснащувати різними пристроями для виконання широкого спектра бойових завдань. У відомстві зазначили, що комплекс «Амага-10» назвали на честь історичного персонажа — сарматської цариці-воїна.
Нагадаємо, що український робот урятував поранених бійців, які місяць перебували в оточенні (ВІДЕО).
Раніше ми писали, що у війську формують перший жіночий підрозділ для операторок дронів (ВІДЕО).
Фото обкладинки: сайт Міністерства оборони
Український роботизований комплекс Ardal пройшов понад 17 кілометрів під щільним вогнем мінометів та артилерії для порятунку військових. Завдяки цій операції робот евакуював трьох поранених бійців, які понад місяць перебували у сірій зоні.
Про це повідомив міністр цифрової трансформації
Деталі проведення місії
Робота створила компанія BUREVII, яка є учасником IT-кластера Brave1. Розробники не лише забезпечили технічну підтримку, а й безпосередньо долучилися до планування операції спільно з 92-ю ОШБр та 154-ю ОМБр.
Місію виконували на одній із найгарячіших ділянок фронту, де росіяни постійно застосовують дрони для коригування артилерійського вогню. Для успішного виконання місії залучили понад 50 фахівців, які використовували засоби радіоелектронної боротьби, розвідку з повітря, а також дрони-бомбери для відволікання уваги противника.
Читайте також: В Україні вперше відбувся турнір з військово-технологічного спорту (ФОТО)
Завдяки злагодженій роботі підрозділів та можливостям НРК Ardal поранених вдалося евакуювати та доставити до шпиталю. При цьому сам робот залишився неушкодженим.
Наразі Україна активно інвестує у наземні роботизовані комплекси. У планах — поступово передати логістичні завдання на автоматизовані системи. Це дозволить не лише оптимізувати військові операції, а й зберегти життя українських захисників.
Опубліковано Михайло Федоров Середа, 2 квітня 2025 р.
Нагадаємо, що військові працюватимуть з новим українським гранатометом: його особливості.
Фото: фейсбук-сторінка Михайла Федорова
Не дає зануритися в темряву: це енергетик з Донеччини, що працює попри обстріли
Валентин з містечка Курахове працює енергетиком уже понад 20 років. Курахівська ТЕС була у місті...
«Ви ж його лікуєте?»: учителька Ксенія та її син Юрчик спростовують міфи про аутизм
2 квітня — Міжнародний день поширення інформації про аутизм. Це учителька, методологиня «СпівДії заради Дітей»...
Проміняла вишивку на Counter-Strike: як 59-річна киянка стала кіберспортсменкою
Пенсіонерка Тетяна Силенко шукала якесь заняття, яке б допомогло їй оговтатись у складний період життя,...
Ці роботи можуть розмінувати Україну за 10 років. Як українські розробники створили «ЗМІЙ»
Розробників з Rovertech об’єднала війна, а тікток допоміг зустрітися. Усі довкола казали, що їхній задум...