Не всі герої носять однострій. Це Петро Стецюк, начальник Київського залізничного вокзалу.
Разом із командою він працює майже без сну та перепочинку, щоб навіть під обстрілами не зупинилася залізнична «дорога життя».
Звідси цілодобово вирушають переповнені потяги. Вони везуть найцінніший скарб країни – людей.
З початку війни евакуювали понад 1 млн 300 тисяч осіб. Назад потяги теж прибувають переповнені гуманітарною допомогою: це вода, їжа, медикаменти, товари для захисту військових.
Тут Київ прийняв уже понад 3,5 тонни гуманітарки. І все це треба вивантажити і розподілити, щоб «артерія життя» не уповільнилась ні на мить.
А ще ж треба допомогти тисячам розгублених людей. Допомогти сісти в поїзд, перевести у сховище, дати води…
Залізничники роблять титанічну роботу. Центральний вокзал столиці міцно тримає стрій!
Читайте також: ШОТАМ бере шефство над військовим підрозділом з Дніпра. Як допомогти нашим воїнам
За надані матеріали дякуємо колегам з Вечірній Київ.
