Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Колонки

Захистити ідею чи дати заробити іншому? Чому бізнес напряму залежить від захисту інтелектуальної власності

Опубліковано

Інтелектуальна власність та фінансовий стан бізнесу – це не паралельні прямі, навпаки, вони перетинаються, щойно в полі зору з’являється результат інтелектуальної, творчої діяльності. Франшизи, ліцензії, авторські договори чи договори про трансфер технологій і випуск нової продукції – усе зав’язано довкола ІР, залежить від ІР й успішно монетизується насамперед завдяки ІР. 

Нехтуючи IP, ви ставите під загрозу свій бізнес 

Найбільша помилка українських підприємців – думати про ІР «на перспективу». Стереотип про інтелектуальну власність як «забавку» великих компаній не просто заважає бізнесу розвиватися, а фактично краде його кошти. Тому будь-який воркшоп чи тренінг для молодих підприємців мав би починатися не з мотиваційних історій, а з банального: «Насамперед подбайте про захист вашої продукції, якщо не хочете прогоріти».

Нехтування ІР призводить до неочевидних збитків: ви не відчуєте це на власному гаманці одразу, але зможете усвідомити масштаби втрат, взявши до рук калькулятор та проаналізувавши досвід конкурентів. 

Як це працює на практиці? Просто подивіться на український агросектор. Галузь, яка активно розвивалася на початку минулого століття, сьогодні змушена здебільшого імпортувати насінницький ресурс та добрива з-за кордону, граючи за правилами постачальника, а не диктуючи власні умови й розвиваючи селекційну діяльність. Причина доволі проста: відсутність сталої програми підтримки національного виробника, що працює з вітчизняним матеріалом. Якщо розглядати цей кейс з точки зору ІР, ми втратили мільйони, поки працювали за іноземними ліцензіями замість реєстрації та розвитку власних розробок. 

І це ми навіть не торкнулися питання реєстрації торговельної марки, яка розрізняє товар. Адже фінансова складова – верхівка айсбергу, за якою підприємці часто не можуть роздивитися вагомість ділової репутації. 

І це ми зараз не торкаємося дизайну, який можна охороняти як промисловий зразок. Не говорячи вже про безпосередню інноваційну складову через призму охорони патентами на винаходи. Враховуючи, що в Україні все ще не запустився ІР Суд, все ще не завершені процедури по відбору суддів, процес захисту прав інтелектуальної власності залишається надзвичайно довгим, вартісним та складним. Тому й слід подумати про можливості захисту своїх бізнес інтересів ще на стадії створення продукту, а не тоді, коли його стануть розпізнавати та може спрацювати недобросовісна конкуренція. 

Низький рівень правової культури = втрата грошей 

Багатьох українських підприємців лякає «великий обсяг процедур». Експертиза, оцінка, фінансові витрати. Так, дійсно, поки що ми не встигли діджиталізувати всі процеси та помістити ІР-офіс у смартфон. Але, якщо поглянути серйозно, – навіть нинішні умови не такі страшні й дорогі, аби ризикувати втратою унікальної технології.

Гадаю, тут питання навіть не у грошах та бюрократії, а в культурі та мисленні керівників підприємств. В ідеалі кожен бізнес має працювати за формулою «не тільки зробити, але й юридично захистити». А вже тоді – спокійно виробляти, продавати та заробляти. Утім така культура поки що системно не сформована, а інколи – дуже шкутильгає.

Свого часу мала досвід звернення за проханням про захист одного регіонального виробництва, яке випустило алкогольну продукцію під іменем відомого світового бренду. У нас виникло тоді лише одне питання: «А чим ви взагалі думали?». Виявляється, до них прийшли якісь нові маркетологи й запевнили, що це користуватиметься попитом. Зрозуміло, що світовий бренд мав цілком справедливі претензії, які й були задоволені на його користь із солідною фінансовою компенсацією. 

Іншими словами – величезні втрати. Ось вам і наслідки низької правової культури в сфері ІР.

І це далеко не поодинокий приклад, виходячи з моєї багаторічної практики у сфері ІР. Саме тому думати про охорону й захист своїх ідей слід із самого початку, як тільки вони починають реалізовуватися. Бо не дивлячись на те, що сама ідея не є об’єктом правової охорони, таким об’єктом буде результат інтелектуальної, творчої діяльності. 

Чого ви хочете для своєї ідеї: захисту чи повторення?

Звісно, ми можемо ще довго обговорювати стратегію розвитку правової культури в Україні. Це болісна тема, над якою ІР офіс активно працює, докладаючи максимум зусиль. Проте бізнес не має чекати на суспільні зміни, аби змінюватися самому.

А отже, слід вдаватися до більш «швидких» методів. Банально розжовувати підприємцям, що таке ІР і чому це важливо. Навіть на рівні якихось елементарних, практичних речей, як от виклад інформації на сайті. Консультацій, воркшопів, тренінгів. Так ми крок за кроком зможемо наблизитися до комерціалізації інтелектуальної власності, трансферу технологій тощо.

Якщо ж ви підприємець і щойно вперше прочитали про ІР, раджу відповісти на одне просте питання. Чого ви хочете для своєї ідеї: захистити і заробити, чи аби хтось її повторив, заробивши замість вас? Якщо перше – ідею, якщо з неї вийшов результат інтелектуальної діяльності – варто юридично захистити. І український ІР офіс готовий зробити цей процес максимально комфортним та швидким.

Колонки

Видавництво «Основи» перевидає фотокнигу про українські балкони (ФОТО)

Опубліковано

Видавництво «Основи» готує до випуску оновлене видання фотокниги Олександра Бурлаки Balcony Chic, присвячене українським балконам. Книга, яка стала культовою для поціновувачів архітектури, отримає новий вигляд із доповненнями про реалії воєнного часу.

Про це повідомляє видавництво.

Що нового у Balcony Chic

Перевидання включатиме фотографії 2022–2024 років, які відображають трансформацію балконів під час війни. Серед знімків — зруйновані конструкції, встановлені сонячні панелі та системи Starlink, що стали символами адаптації та відновлення.

Коли чекати на книгу

Оновлене видання Balcony Chic зʼявиться у травні 2025 року. Вартість книги на етапі передзамовлення — 1190 гривень зі знижкою. Оформити замовлення можна вже зараз на сайті видавництва.

Читати також: Кияни можуть здати книги російською та отримати знижку на українські видання: як долучитися

Балкон як дзеркало часу

Олександр Бурлака за допомогою фотографій та текстів досліджує феномен балконів — від їхньої архітектурної функції до культурного та соціального значення. Видання, доповнене реаліями воєнного часу, відкриває нові грані сприйняття української архітектури.

Нагадаємо, що оскароносний режисер Мішель Азанавічус пише книжку про війну в Україні.

Фото: видавництво «Основи».

Читати далі

Колонки

Стали відомі девʼять фіналістів Нацвідбору на «Євробачення-2025»

Опубліковано

«Суспільне» назвало дев’ять фіналістів Національного відбору на «Євробачення-2025». Десятого учасника обиратимуть українці через голосування у застосунку «Дія».

Про це повідомляє «Суспільне».

Фіналісти, які вже змагатимуться за участь у «Євробаченні»:

  • Future Culture — Waste My Time;
  • Khayat — Honor;
  • Krylata — Stay true;
  • Molodi — My sea;
  • Ziferblat — Bird of pray;
  • Абіє — Дім;
  • ДК Енергетик — Сіль;
  • Маша Кондратенко — No time to cry;
  • Влад Шериф — Wind of change.

Читати також: Оголосили список учасників нацвідбору на «Євробачення-2025»

Музиканти, які потрапили до лонгліста, але не пройшли до фіналу після прослуховувань, змагатимуться за десяте місце через голосування в «Дії». Паралельно до 23 грудня триває голосування за членів журі фіналу.

Фінал відбору — 8 лютого.

Телевізійний концерт визначить, хто представить Україну на «Євробаченні-2025». Повний список фіналістів оголосять до 17 січня 2025 року.

Нагадаємо, що у Києві покажуть документальний фільм про досвід життя жінок у прифронтовій зоні.

Фото: «Суспільне».

Читати далі

Колонки

У межах проєкту єРобота українські підприємці отримали 10 мільярдів гривень

Опубліковано

За понад два роки дії програми 21 000 підприємців отримали гранти на старт або розвиток бізнесу. За цей час держава інвестувала 10 мільярдів гривень, з яких понад 4 мільярди повернулися в бюджет.

Про це повідомили у пресслужбі Міністерства економіки України.

«Завдяки грантовій підтримці підприємці відкрили тисячі нових компаній, змогли збільшити виробництво, розширити асортимент продукції та послуг, освоїти нові напрямки діяльності та заявити про себе на нових ринках. А також створити близько 60 тисяч робочих місць в усіх регіонах країни. Бізнес працює, розвивається, сплачує податки, зміцнює нашу економіку», — зазначила Юлія Свириденко.

Вона повідомила, що понад чотири мільярди гривень повернулися в бюджет завдяки сплаченим податкам та зборам.

Статистика проєкту

Від запуску проєкту єРобота у липні 2022 року:

  • за програмою «Власна справа» — видали 19 000 мікрогрантів на 4,5 мільярда гривень;
  • на розвиток переробних підприємств — видали 779 грантів на 3,9 мільярда гривень;
  • на садівництво та розвиток тепличного господарства — видали 240 грантів на 1,1 мільярда гривень;
  • ветеранам та членам їхніх родин — видали 1036 грантів на 481 мільйонів гривень.
Фото: телеграм-канал Мінекономіки

Читайте також: Творче об’єднання МУР оголосило про створення премії для викладачів: як взяти участь

Як отримати грант

Подати заявку на отримання гранту можуть як підприємці, що вже працюють, так і люди, що не мають досвіду ведення бізнесу.

Заяви та бізнес-план можна подати через Дію. Обов’язковою умовою отримання гранту є створення нових робочих місць: від одного-двох при наданні мікрогранту до кількох десятків при наданні грантів за іншими програмами.

Грантові кошти повертаються державі у вигляді сплачених податків і зборів в процесі діяльності підприємства впродовж трьох років.

Нагадаємо, що в Україні обрали вчительку року: вона отримала 1 млн грн на свій проєкт.

Фото обкладинки: Pixabay

Читати далі

Шопочитати

Суспільство1 день тому

Не дає зануритися в темряву: це енергетик з Донеччини, що працює попри обстріли

Валентин з містечка Курахове працює енергетиком уже понад 20 років. Курахівська ТЕС була у місті...

Суспільство2 дні тому

«Ви ж його лікуєте?»: учителька Ксенія та її син Юрчик спростовують міфи про аутизм

2 квітня — Міжнародний день поширення інформації про аутизм. Це учителька, методологиня «СпівДії заради Дітей»...

Технології6 днів тому

Проміняла вишивку на Counter-Strike: як 59-річна киянка стала кіберспортсменкою

Пенсіонерка Тетяна Силенко шукала якесь заняття, яке б допомогло їй оговтатись у складний період життя,...

Технології1 тиждень тому

Ці роботи можуть розмінувати Україну за 10 років. Як українські розробники створили «ЗМІЙ»

Розробників з Rovertech об’єднала війна, а тікток допоміг зустрітися. Усі довкола казали, що їхній задум...