Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами
ювелірний дім “Орінго” ювелірний дім “Орінго”

Суспільство

Закарбувати враження від книги в сріблі: чому прикраси ювелірного дому “Орінго” популярні у всьому світі

Опубліковано

Багато людей не носять прикрас. Для них це просто поєднання дорогоцінного металу та каміння, що має кількасот копій і не примушує тьохнути у грудях, як зазвичай буває від чогось живого і справжнього.

Цікаво, чи змінили б вони свою думку, якби одягнули… “Подорож туди й назад” Толкіна? Або отой капелюх Екзюпері, що насправді – удав, який проковтнув слона? Або магічний квадрат з гравюри Дюрера?

Антон та Олена Маслови з ювелірного дому “Орінго” кажуть: їхні прикраси трапляються  майбутнім власникам у потрібному місці й у потрібний час.

Разом з Антоном Масловим ми у “ШоТам” розібрались, чому фірма Swarovski сама обрала український бренд своїми партнерами і чи має значення настрій, з яким ювелір береться за срібні вироби.

<strong>Антон Маслов</strong>” width=”250″/></div><div class=

Антон Маслов

Співвласник ювелірного дому “Орінго” разом з матір’ю Оленою Масловою

Зазвичай Антон каже: в “Орінго” його мама відповідає за цукерки, а він – за красу фантиків. Місія ж – спільна: щоб “цукерки потрапили в руки до людей”.
Антон у “Орінго” працює над налагодженням партнерських зв’язків і щоб “орінгівці” – так називають своїх клієнтів у компанії – були задоволені.
Олена займається дизайном прикрас відтоді, як зрозуміла: продавати партії стандартизованих срібних каблучок та сережок – не те, чим хотіла б займатись все життя.
Тож у 2010 році Антон запропонував змінити напрям сімейного ювелірного виробництва і перейти з гуртових продажів на формат інтернет-магазину індивідуальних прикрас.
Сьогодні в їхньому ювелірному домі “Орінго” все влаштовано так: 20 майстрів-ювелірів виробляють срібні майже витвори мистецтва, які потім роз’їжджаються, без перебільшень, по всьому світу.

Чим “Орінго” особливі. Зовсім (не)маркетингові родзинки 

“Орінго” як бізнес навіть наводять як приклад університетські викладачі економіки: мовляв, успішна комунікація з покупцями, гарна система лояльності.

Я ж скажу – з цієї точки зору ми не найбільш вдалий приклад побудови маркетингової стратегії, бо у нас її просто немає. 

Візьмемо нашу довічну гарантію на прикраси – це не спосіб привернути увагу якомога більшої кількості покупців. Ми можемо дозволити собі гарантувати якість, бо впевнені у ній.

Це працює так: якщо з каблучки випав камінчик з нашої вини, ми прикріпимо його назад безкоштовно. І навіть заплатимо за доставлення. Якщо людина сама вдарила-впустила той перстень, полагодимо її коштом. Проте і в цьому випадку ціни будуть демократичні: ми не заробляємо на ремонтах, а робимо так, щоб наша прикраса знову почала радувати власника.

Підвіс “Чайна церемонія” з камінням Swarovski

Точно так само і з виготовленням прикрас на індивідуальне замовлення. Ми запровадили цю можливість як реакцію на запит одного з перших наших покупців, якому захотілось таку ж модель, але з незначними змінами. Ми знайшли спосіб, як це зробити. І до сьогодні в нас можна комбінувати різні деталі та покриття, обирати те каміння для оздоблення, яке вам до вподоби.

Форум орінгівців ми теж не створювали навмисно, просто був потрібен спосіб спілкування з нашими покупцями. Форум і донині живе своїм життям у режимі 24/7. За весь час його існування там набігло 400 тисяч повідомлень від 20 тисяч користувачів. Люди спілкуються, знайомляться, беруть участь у конкурсах, від кулінарних до творчих. Особливою темою на форумі є “А я сьогодні  в...”, яку ініціювали самі користувачі форуму. Там вони обговорюють, хто зараз в яких прикрасах від “Орінго”.

Справжня сила, думаю, у нашій відкритості. До “Орінго” можна прийти в гості, записатися на екскурсію, і ми покажемо вам, як усе працює. Але при цьому не робитимемо із цього шоу, відволікаючи від роботи наших майстрів.

Друга наша сильна сторона – впевненість. Наприкінці робочого дня у кожного з нас – майстра-ювеліра, пакувальника чи дизайнера – є впевненість, що його робота зроблена добре. Бо якщо ми почнемо халтурити, то самі перестанемо отримувати задоволення від процесу. І вся наша робота не матиме жодного сенсу.

Дивовижні історії та магія срібла

Не думайте, це не з розряду “зарядженої” на успіх води або якихось псевдомагічних дій. Це про те, що якщо річ зроблена з наміром порадувати людину, то порадує її у будь-якому випадку.

Тут я навіть не вірю, а знаю: магія в наших прикрасах усе-таки є. На кшталт тих чар, що є у тільки-но спеченому хлібі або намальованій картині.

Це історії, коли люди познайомилися, випадково зачепившись поглядами за наші прикраси в громадському транспорті. Або обговорювали щось на форумі, а потім перейшли в офлайн і почали дружити сім’ями. Є навіть випадки, коли люди вважають, що наші прикраси допомогли їм одужати, як би це не звучало.

Думаю, секрет добрих випадків навколо наших прикрас такий: усе випливає з наміру подарувати радість, підкріплюється якістю, а зверху ще додається дрібка турботи про людину. Природно, що вони стають частиною історії покупця.

Натхнення народжується по-різному

Моя мама – людина різностороння, її щиро захоплюють безліч речей: література, подорожі, архітектура, живопис. Враження і роздуми осмислюються, і з цих роздумів з’являються ескізи незвичних прикрас.

З любові до читання виріс проєкт “Екслібрис”, де мама разом з учасниками проекту створює ескізи. Він – про співтворчість та ювелірне самовираження. За час існування проєкту були створені прикраси-враження від книг на кшталт “Плаского світу” Пратчетта, “Кульбабового вина” Бредбері і “Маленького принца” Екзюпері.

Власне, ця колекція і почалась із каблучки “Это шляпа?”. Зовні це мінімалістична каблучка, але всередині є невеличкий секрет, відомий лише тим, хто зберіг в собі дитину. Постійне нагадування, що лише серце добре бачить.

Каблучка “Это шляпа” за мотивами творчості Екзюпері

Насправді, пояснити, як саме досвід, враження та творчий поклик призводять до появи потужних, магічних прикрас не може навіть моя мати. Щоб почати втілювати власні ескізи, довелося пройти довгий шлях. Спочатку розібратися в технологіях, тоді накопичити досвід. І зрештою прийти до того, що не творити – неможливо.

У нас можна придумати власну прикрасу 

Наш конкурс “Срібна мрія” – це унікальний проєкт, аналогів якому в світі немає. З 2013 року і донині абсолютно всі охочі малюють ескізи прикрас, додають їх на форум “Орінго” і розповідають про них цікаві історії.

Далі наша черга: з майстрами-ювелірами обираємо переможців та розробляємо прикраси за найоригінальнішими ескізами. Вони лишаються в нашому каталозі, щоб їх могли замовляти всі охочі, а переможці отримують свою прикрасу безкоштовно.

Каблучка “Пригода” за мотивами творчості Толкіна

У межах цього конкурсу ми не працюємо з професіоналами, тільки з аматорами. За сім сезонів конкурсу ми розглянули близько 1300 ескізів і зробили понад 200 прикрас. І кожен фіналіст отримав від нас власну мрію, втілену в сріблі.

Наші партнери Swarovski, почувши від мене історію “Срібної мрії”, захотіли долучитись до змагання аматорів. І у 2018 році  паралельно з основним конкурсом ми провели додатковий – Silver Dream: Swarovski Show. По суті – це та ж “Срібна мрія”, але виключно з камінням Swarovski. Можливо, якось повторимо цей досвід.

Ручна робота чи недбалість?

Я сам – не ювелір за професією, моя роль – нести людям те, що ми робимо. Направду не маю багато часу, аби займатися виготовленням прикрас. І це теж цікава частина історії, тому що аби виготовляти ювелірні прикраси якісно, ​​потрібен не рік, і не два.

У нас працюють майстри з досвідом від 10 років роботи. Тому скептично ставлюсь до “тренду”, коли ювеліри-початківці власну недбалість та недоліки виробу видають за “ручну роботу”.

Правда в тому, що якщо хочеш, щоб прикраса була якісною, цьому мистецтву потрібно присвячувати своє життя. 

Чому ми не працюємо із золотом

Коли компанія тільки починала набирати обертів, ми не працювали із золотом, тому що це було дорого.

Сьогодні наша політика – у доступності прикрас. В “Орінго” ви рідко знайдете щось дорожче за три тисячі гривень. А наш звичний ціновий діапазон коливається від 500 до 1000 гривень.

Але і це не основна причина, чому золото не сяє у наших вітринах. Справа у полярних відчуттях, які викликають ці два метали. Срібло – це м’якість, доброта. А золото – метал, навколо якого зазвичай вирують загарбницькі пристрасті.

Орінгівці часто називають наш ювелірний дім світом миру, краси і добра. Нам важко уявити цей світ краси і добра – але оздоблений золотом.

Зараз ми намагаємось “подружити” ці два метали, створюючи срібні прикраси із золотими елементами. Поки спостерігаємо, що вийде з цієї ідеї.

Swarovski запропонували співпрацю через спільність світоглядів

У 2017 році ми підписали офіційний контракт зі Swarovski Gemstones на використання напівкоштовних і синтетичних каменів.

Легендарна австрійська компанія запропонувала нам бути офіційними партнерами, відзначивши дизайн і якість прикрас, а ще – виходячи з спільних інтересів і близькості по духу. Їм подобається наш підхід. Відтоді прикраси “Орінго” супроводжуються офіційними бирками з QR-кодами, що підтверджують справжність каміння від Swarovski.

“Орінго” вже другий рік поспіль включають в світовий трендбук дизайнів Swarovski Gem Visions. У минулому році це була каблучка “Мелодія дощу”, в цьому – підвіс “Чайна церемонія”. 

Дукач “Яблуневе серце” з камінням Swarovski

Плани щодо виходу на світовий ринок

Сьогодні українські ювеліри ізольовані від решти світу – можливо, через мовний бар’єр, можливо, є інші причини. Але, хоч би там як, світова спільнота поки не сприймає наших ювелірів, не знає історії нашого мистецтва.

Прикраси від “Орінго”, невеличкого харківського ювелірного дому, дарують друзям і рідним по всьому світу, вони є на кожному континенті в більшості країн світу.

А ми плануємо для початку відкрити магазин в Європі, а потім поступово просуватись, не втрачаючи якості та поваги прихильників. Я прагну розвивати далі чесний сімейний бізнес і дивитися, що з цього вийде. Думаю, “Орінго” вдасться зробити свій внесок в історію українського і світового ювелірного мистецтва.

Коментарі

Суспільство

Український трилер «БожеВільні» зібрав понад 4 мільйони гривень за три тижні прокату

Опубліковано

Дебютний трилер Дениса Тарасова «БожеВільні» продовжує привертати увагу глядачів. За три тижні прокату стрічка зібрала понад 4,1 млн грн, а її подивилися більше ніж 26 тисяч людей.

Про це повідомили у Державному агентстві з питань кіно.

Про що фільм?

«БожеВільні» занурює глядачів у похмуру реальність каральної психіатрії в СРСР 1970-х років.
Головний герой, Андрій, потрапляє до психіатричної лікарні через захоплення забороненою західною рок-музикою. Перед ним стоїть непростий вибір: співпрацювати з КДБ чи розкрити правду про тортури, які переживають ув’язнені.

Відео: FILM.UA Group

Читати також: Український «Щедрик» прозвучав у рекламі Chanel (ВІДЕО)

Що кажуть глядачі?

Фільм вирізняється атмосферою, яка тримає у напрузі до останньої хвилини, та вражає глибоким розкриттям теми тоталітарного гніту.

Стрічка стала важливим внеском у популяризацію українського кіно і розкриття тем, які довгий час залишалися табу.

Нагадаємо, що орган із труб і уламків ракет звучатиме на вокзалі у Львові.

Фото обкладинки: фільм «БожеВільні».

Коментарі

Читати далі

Суспільство

«Громади зобов’язані допомагати переселенцям». Як на Чернігівщині підтримують тих, хто втратив дім

Опубліковано

Зараз ви читатимете статтю зі спецпроєкту ШоТам та Проєкту USAID «ГОВЕРЛА» про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.
Цей проєкт важливий для нашої редакції тому… Більше
Тут розповідаємо про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.


Ми розповідаємо про те, як співпрацюють представники місцевої влади, організації громадянського суспільства, жінки, молодь, волонтерські ініціативи та активісти. Ці приклади мотивують покращити комунікацію громадян та місцевої влади задля рушійних змін.

У Бобровицькій громаді на Чернігівщині зараз живуть понад 2 тисячі переселенців. Крім житла, роботи, гуманітарки та допомоги з документами, ці люди потребують психологічної підтримки, тому влада у співпраці з благодійниками створила для них безкоштовний соціально-психологічний простір.

Як це реалізували, розповідає ШоТам.

Михайло Ділок

директор центру надання соціальних послуг Бобровицької сільської ради.

Уся допомога є безкоштовною

Наш соціально-психологічний простір створений на базі місцевого центру надання соціальних послуг. З втіленням цього проєкту нам допомогла благодійна організація «Право на захист». Усі послуги простору безкоштовні.

Крім як по психологічну допомогу, переселенці приходять до нас із різними питаннями. От днями чоловік з інвалідністю із Запорізької області звертався щодо ремонту електрики в будинку, куди його заселили. Інша сім’я живе в будинку, де немає газу, тому потрібно допомогти з дровами, адже стало холодніше. Ми стараємося всім допомогти, чим можемо — надаємо продукти, постіль, теплий одяг, через благодійників дістаємо ліки, допомагаємо оформити документи.

Центр соціальних послуг Бобровицької сільської ради. Фото: ШоТам

Геннадій Іванюк

виконувач обов’язків голови Бобровицької міської ради Чернігівської області 

«Ми хочемо, аби їм було в нас комфортно»

Наша Бобровицька громада має значну допомогу від Проєкту USAID «ГОВЕРЛА» — матеріальну підтримку, а також тренінги для фахівців. Нам допомагають відновитися після бойових дій, адже росіяни окупували 9 сіл громади та знищили понад 160 будівель. 

Проєкт виділив нам багато необхідної техніки: пересувні фари для роботи вночі, екскаватор для ремонту доріг, а також чотири дробарки для переробки деревини. Тепер ми безкоштовно забезпечуємо переселенців дровами, аби вони могли опалити своє нове житло. 

Їхні діти навчатимуться у відновленій опорній школі, адже «ГОВЕРЛА» фінансує там ремонт і допомагає створити бомбосховище. Проте не менш важливим є й моральний стан переселенців, тому ми створили для них соціально-психологічний простір. У майбутньому хочемо виділити під нього окреме приміщення та найняти на роботу більше фахівців.

Геннадій Іванюк і Михайло Ділок спілкуються про розвиток соціально-психологічного простору. Фото: ШоТам

Вважаю, що громади зобов’язані допомагати переселенцям знайти житло та роботу, адже ці люди втратили свій дім. Ми хочемо, аби їм було в нас комфортно, і щоб вони не мусили їздити по інших містах у пошуках житла.

Марина Бушеленко

психологиня соціально-психологічного простору у Бобровицькій громаді

Люди часто бояться психологів, але ми хочемо допомогти

Я — дружина загиблого воїна, мама та психологиня, яка щось робить, аби допомогти іншим. Коли люди покидають свій дім і переїжджають у нове середовище, вони не знають, що на них чекає. 

Ми зустрічаємося з клієнтами індивідуально раз на тиждень, сеанс триває 45 хвилин. Часто до мене звертаються молоді мами з дітьми, які стають розгубленими на новому місці.

От нещодавно до мене приходила жінка з Сум, у якої там залишилися батьки. Через це вона відчуває постійну тривогу, тому я стараюся допомогти їй зібратися та навчитися боротися з тривогою, аби не переносити її на свою дитину. 

Часто люди бояться психологів, але ми хочемо допомогти. Я не даю порад, не засуджую, а слухаю та намагаюся допомогти розібратися з хаосом в голові, скерувати людину в правильному напрямку. Тоді на душі стає легше, адже зі мною можна поплакати та бути собою.

Переселенка Лариса Бабій на прийомі в психологині Марини Бушеленко. Фото: ШоТам

Після нашої роботи вони завжди дякують і зазначають, що бачать зміни: діти адаптуються в садочках, налагоджують сон і свій емоційний стан. Я допомагаю жінкам звернути увагу на власні бажання та згадати про свої базові потреби.

Я завжди раджу планувати своє майбутнє, бо якщо ви знаєте, чого прагнете, то відволікаєтеся від стресу. Насамперед це потрібно дорослим, але я працюю також з дітьми та підлітками. Перші сеанси ми проводимо за присутності їхніх батьків, а далі вже самі.

Марина Бушеленко біля будівлі соціально-психологічного простору для переселенців Бобровицької громади. Фото: ШоТам

Зараз ми починаємо співпрацювати з психологами з інших центрів, а ще плануємо проводити для переселенців у місті різноманітні тренінги. Наступного літа хочемо відкрити інклюзивну кімнату для дітей з інвалідністю та загалом завдяки психологічним технікам допомагати людям жити краще.

Коментарі

Читати далі

Суспільство

У Києві відкрили реабілітаційний центр для військових та рятувальників

Опубліковано

На базі медичної установи МВС у Києві запрацював сучасний реабілітаційний центр RECOVERY — 14-й у національній мережі.

Про це повідомляють в інстаграм-сторінці центру.

Реабілітація за світовими стандартами

Центр щороку прийматиме до 2 тисяч пацієнтів — військових, поліцейських та рятувальників, які зазнали поранень під час бойових дій. Заклад оснащений сучасним обладнанням, зокрема:

  • тренажерами для відновлення після мінно-вибухових травм;
  • апаратами віртуальної реальності, що роблять реабілітацію цікавою завдяки гейміфікації;
  • системами для точного оцінювання прогресу пацієнтів.
Фото: RECOVERY

Читати також: У Києві відреставрують «Будинок з комахами», збудований у 1893 році (ФОТО)

Команда та інклюзивність

З пацієнтами працює мультидисциплінарна команда — лікарі, фізичні терапевти, ерготерапевти, психологи та інші спеціалісти. Простір центру створений із дотриманням принципів інклюзивності, забезпечуючи доступність для всіх категорій пацієнтів.

Нагадаємо, що на Київщині відкрили новий гуртожиток для ВПО з п’яти областей (ФОТО).

Фото обкладинки: RECOVERY.

Коментарі

Читати далі