Суспільство
Закарбувати враження від книги в сріблі: чому прикраси ювелірного дому “Орінго” популярні у всьому світі
Багато людей не носять прикрас. Для них це просто поєднання дорогоцінного металу та каміння, що має кількасот копій і не примушує тьохнути у грудях, як зазвичай буває від чогось живого і справжнього.
Цікаво, чи змінили б вони свою думку, якби одягнули… “Подорож туди й назад” Толкіна? Або отой капелюх Екзюпері, що насправді – удав, який проковтнув слона? Або магічний квадрат з гравюри Дюрера?
Антон та Олена Маслови з ювелірного дому “Орінго” кажуть: їхні прикраси трапляються майбутнім власникам у потрібному місці й у потрібний час.
Разом з Антоном Масловим ми у “ШоТам” розібрались, чому фірма Swarovski сама обрала український бренд своїми партнерами і чи має значення настрій, з яким ювелір береться за срібні вироби.
Антон Маслов
Співвласник ювелірного дому “Орінго” разом з матір’ю Оленою Масловою
Зазвичай Антон каже: в “Орінго” його мама відповідає за цукерки, а він – за красу фантиків. Місія ж – спільна: щоб “цукерки потрапили в руки до людей”.
Антон у “Орінго” працює над налагодженням партнерських зв’язків і щоб “орінгівці” – так називають своїх клієнтів у компанії – були задоволені.
Олена займається дизайном прикрас відтоді, як зрозуміла: продавати партії стандартизованих срібних каблучок та сережок – не те, чим хотіла б займатись все життя.
Тож у 2010 році Антон запропонував змінити напрям сімейного ювелірного виробництва і перейти з гуртових продажів на формат інтернет-магазину індивідуальних прикрас.
Сьогодні в їхньому ювелірному домі “Орінго” все влаштовано так: 20 майстрів-ювелірів виробляють срібні майже витвори мистецтва, які потім роз’їжджаються, без перебільшень, по всьому світу.
Чим “Орінго” особливі. Зовсім (не)маркетингові родзинки
“Орінго” як бізнес навіть наводять як приклад університетські викладачі економіки: мовляв, успішна комунікація з покупцями, гарна система лояльності.
Я ж скажу – з цієї точки зору ми не найбільш вдалий приклад побудови маркетингової стратегії, бо у нас її просто немає.
Візьмемо нашу довічну гарантію на прикраси – це не спосіб привернути увагу якомога більшої кількості покупців. Ми можемо дозволити собі гарантувати якість, бо впевнені у ній.
Це працює так: якщо з каблучки випав камінчик з нашої вини, ми прикріпимо його назад безкоштовно. І навіть заплатимо за доставлення. Якщо людина сама вдарила-впустила той перстень, полагодимо її коштом. Проте і в цьому випадку ціни будуть демократичні: ми не заробляємо на ремонтах, а робимо так, щоб наша прикраса знову почала радувати власника.
Точно так само і з виготовленням прикрас на індивідуальне замовлення. Ми запровадили цю можливість як реакцію на запит одного з перших наших покупців, якому захотілось таку ж модель, але з незначними змінами. Ми знайшли спосіб, як це зробити. І до сьогодні в нас можна комбінувати різні деталі та покриття, обирати те каміння для оздоблення, яке вам до вподоби.
Форум орінгівців ми теж не створювали навмисно, просто був потрібен спосіб спілкування з нашими покупцями. Форум і донині живе своїм життям у режимі 24/7. За весь час його існування там набігло 400 тисяч повідомлень від 20 тисяч користувачів. Люди спілкуються, знайомляться, беруть участь у конкурсах, від кулінарних до творчих. Особливою темою на форумі є “А я сьогодні в...”, яку ініціювали самі користувачі форуму. Там вони обговорюють, хто зараз в яких прикрасах від “Орінго”.
Справжня сила, думаю, у нашій відкритості. До “Орінго” можна прийти в гості, записатися на екскурсію, і ми покажемо вам, як усе працює. Але при цьому не робитимемо із цього шоу, відволікаючи від роботи наших майстрів.
Друга наша сильна сторона – впевненість. Наприкінці робочого дня у кожного з нас – майстра-ювеліра, пакувальника чи дизайнера – є впевненість, що його робота зроблена добре. Бо якщо ми почнемо халтурити, то самі перестанемо отримувати задоволення від процесу. І вся наша робота не матиме жодного сенсу.
Дивовижні історії та магія срібла
Не думайте, це не з розряду “зарядженої” на успіх води або якихось псевдомагічних дій. Це про те, що якщо річ зроблена з наміром порадувати людину, то порадує її у будь-якому випадку.
Тут я навіть не вірю, а знаю: магія в наших прикрасах усе-таки є. На кшталт тих чар, що є у тільки-но спеченому хлібі або намальованій картині.
Це історії, коли люди познайомилися, випадково зачепившись поглядами за наші прикраси в громадському транспорті. Або обговорювали щось на форумі, а потім перейшли в офлайн і почали дружити сім’ями. Є навіть випадки, коли люди вважають, що наші прикраси допомогли їм одужати, як би це не звучало.
Думаю, секрет добрих випадків навколо наших прикрас такий: усе випливає з наміру подарувати радість, підкріплюється якістю, а зверху ще додається дрібка турботи про людину. Природно, що вони стають частиною історії покупця.
Натхнення народжується по-різному
Моя мама – людина різностороння, її щиро захоплюють безліч речей: література, подорожі, архітектура, живопис. Враження і роздуми осмислюються, і з цих роздумів з’являються ескізи незвичних прикрас.
З любові до читання виріс проєкт “Екслібрис”, де мама разом з учасниками проекту створює ескізи. Він – про співтворчість та ювелірне самовираження. За час існування проєкту були створені прикраси-враження від книг на кшталт “Плаского світу” Пратчетта, “Кульбабового вина” Бредбері і “Маленького принца” Екзюпері.
Власне, ця колекція і почалась із каблучки “Это шляпа?”. Зовні це мінімалістична каблучка, але всередині є невеличкий секрет, відомий лише тим, хто зберіг в собі дитину. Постійне нагадування, що лише серце добре бачить.
Насправді, пояснити, як саме досвід, враження та творчий поклик призводять до появи потужних, магічних прикрас не може навіть моя мати. Щоб почати втілювати власні ескізи, довелося пройти довгий шлях. Спочатку розібратися в технологіях, тоді накопичити досвід. І зрештою прийти до того, що не творити – неможливо.
У нас можна придумати власну прикрасу
Наш конкурс “Срібна мрія” – це унікальний проєкт, аналогів якому в світі немає. З 2013 року і донині абсолютно всі охочі малюють ескізи прикрас, додають їх на форум “Орінго” і розповідають про них цікаві історії.
Далі наша черга: з майстрами-ювелірами обираємо переможців та розробляємо прикраси за найоригінальнішими ескізами. Вони лишаються в нашому каталозі, щоб їх могли замовляти всі охочі, а переможці отримують свою прикрасу безкоштовно.
У межах цього конкурсу ми не працюємо з професіоналами, тільки з аматорами. За сім сезонів конкурсу ми розглянули близько 1300 ескізів і зробили понад 200 прикрас. І кожен фіналіст отримав від нас власну мрію, втілену в сріблі.
Наші партнери Swarovski, почувши від мене історію “Срібної мрії”, захотіли долучитись до змагання аматорів. І у 2018 році паралельно з основним конкурсом ми провели додатковий – Silver Dream: Swarovski Show. По суті – це та ж “Срібна мрія”, але виключно з камінням Swarovski. Можливо, якось повторимо цей досвід.
Ручна робота чи недбалість?
Я сам – не ювелір за професією, моя роль – нести людям те, що ми робимо. Направду не маю багато часу, аби займатися виготовленням прикрас. І це теж цікава частина історії, тому що аби виготовляти ювелірні прикраси якісно, потрібен не рік, і не два.
У нас працюють майстри з досвідом від 10 років роботи. Тому скептично ставлюсь до “тренду”, коли ювеліри-початківці власну недбалість та недоліки виробу видають за “ручну роботу”.
Правда в тому, що якщо хочеш, щоб прикраса була якісною, цьому мистецтву потрібно присвячувати своє життя.
Чому ми не працюємо із золотом
Коли компанія тільки починала набирати обертів, ми не працювали із золотом, тому що це було дорого.
Сьогодні наша політика – у доступності прикрас. В “Орінго” ви рідко знайдете щось дорожче за три тисячі гривень. А наш звичний ціновий діапазон коливається від 500 до 1000 гривень.
Але і це не основна причина, чому золото не сяє у наших вітринах. Справа у полярних відчуттях, які викликають ці два метали. Срібло – це м’якість, доброта. А золото – метал, навколо якого зазвичай вирують загарбницькі пристрасті.
Орінгівці часто називають наш ювелірний дім світом миру, краси і добра. Нам важко уявити цей світ краси і добра – але оздоблений золотом.
Зараз ми намагаємось “подружити” ці два метали, створюючи срібні прикраси із золотими елементами. Поки спостерігаємо, що вийде з цієї ідеї.
Swarovski запропонували співпрацю через спільність світоглядів
У 2017 році ми підписали офіційний контракт зі Swarovski Gemstones на використання напівкоштовних і синтетичних каменів.
Легендарна австрійська компанія запропонувала нам бути офіційними партнерами, відзначивши дизайн і якість прикрас, а ще – виходячи з спільних інтересів і близькості по духу. Їм подобається наш підхід. Відтоді прикраси “Орінго” супроводжуються офіційними бирками з QR-кодами, що підтверджують справжність каміння від Swarovski.
“Орінго” вже другий рік поспіль включають в світовий трендбук дизайнів Swarovski Gem Visions. У минулому році це була каблучка “Мелодія дощу”, в цьому – підвіс “Чайна церемонія”.
Плани щодо виходу на світовий ринок
Сьогодні українські ювеліри ізольовані від решти світу – можливо, через мовний бар’єр, можливо, є інші причини. Але, хоч би там як, світова спільнота поки не сприймає наших ювелірів, не знає історії нашого мистецтва.
Прикраси від “Орінго”, невеличкого харківського ювелірного дому, дарують друзям і рідним по всьому світу, вони є на кожному континенті в більшості країн світу.
А ми плануємо для початку відкрити магазин в Європі, а потім поступово просуватись, не втрачаючи якості та поваги прихильників. Я прагну розвивати далі чесний сімейний бізнес і дивитися, що з цього вийде. Думаю, “Орінго” вдасться зробити свій внесок в історію українського і світового ювелірного мистецтва.
Суспільство
Про що фільм?
Що кажуть глядачі?
Коментарі
Суспільство
Михайло Ділок
директор центру надання соціальних послуг Бобровицької сільської ради.
Уся допомога є безкоштовною
Геннадій Іванюк
виконувач обов’язків голови Бобровицької міської ради Чернігівської області
«Ми хочемо, аби їм було в нас комфортно»
Марина Бушеленко
психологиня соціально-психологічного простору у Бобровицькій громаді
Люди часто бояться психологів, але ми хочемо допомогти
Коментарі
Суспільство
Реабілітація за світовими стандартами
- тренажерами для відновлення після мінно-вибухових травм;
- апаратами віртуальної реальності, що роблять реабілітацію цікавою завдяки гейміфікації;
- системами для точного оцінювання прогресу пацієнтів.
Коментарі