Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

«За день годуємо пів тисячі відвідувачів». Як харківська «Каша Маслом» релокувалася до Чернівців

Опубліковано

Мережа кафе «Каша Маслом» понад 20 років тому стала першою в Харкові, що працювала у форматі «шведської лінії». Смачна традиційна кухня, швидке обслуговування й доступні ціни зробили заклади популярними серед містян, особливо серед студентів і айтівців. До повномасштабної війни в Харкові працювали вісім кафе мережі, а в Києві – два.

Після 24 лютого майже всі заклади «Каша Маслом» у Харкові зачинилися, крім одного, який перетворився на волонтерський хаб і годував військових, волонтерів і працівників критичної інфраструктури. Влітку частина харківської команди переїхала до Чернівців, адже саме туди релокували одне з кафе. Керівник проєкту Денис Гавриличенко розповів ШоТам, як «Каша Маслом» скористалася урядовою програмою підтримки, що стало найскладнішим під час переїзду та як відрізняються відвідувачі в Харкові та Чернівцях.

Денис Гавриличенко

Керівник проєкту «Каша Маслом»

Обслуговуємо в касовій зоні за одну хвилину

Заклад «Каша Маслом» відкрився в Харкові ще на початку 2000-х років. Для міста це стало першим кафе зі «шведською лінією», і люди сприйняли цей формат із задоволенням. Це було зручно, швидко та смачно – ми пропонували страви здебільшого української кухні, від класичних перших до гарнірів. Асортимент був настільки широким, що кожен відвідувач знаходив собі страву на свій смак. Заклад став дуже популярним серед харків’ян і поступово розростався до мережі. 

Довжина нашої «шведської лінії» – понад 10 м, а в меню – не менше ніж 30 позицій. Кухарі починають свій ранок з приготування нових страв, щоб наші відвідувачі вже на сніданок отримали найсвіжішу їжу. Ввечері, за дві години до закриття, на всі страви ми робимо знижку 20 %. Ця пропозиція є особливо актуальною тепер, коли вимикають електроенергію і людям не так зручно готувати вечерю вдома.

Каша Маслом Чернівці

Один заклад перетворився на волонтерський хаб

Незважаючи на те, що Харків межує з Росією, з Бєлгородською областю, ми не мали жодного плану Б на випадок повномасштабної війни. Ніхто в це не вірив і не готувався. Тому для нас вторгнення 24 лютого стало несподіванкою. Ми зачинили майже всі заклади в Харкові, крім одного, куди звезли всі харчі, які мали. Те кафе стало волонтерським хабом, де наші працівники, які залишилися на підприємстві, почали готувати для військових, волонтерів, представників критичної інфраструктури та інших, хто потребував їжі. 

Цей заклад і нині працює на волонтерських засадах, але вже в значно меншому обсязі, оскільки немає такої гострої потреби, яка була в лютому й на початку весни. Якщо в перші дні повномасштабного вторгнення ми видавали на день приблизно 2,5 тис. порцій, то тепер це вже приблизно 100, не більше. Спочатку ми використовували запас харчів, який був у нас, а потім продукти почали привозити люди. Ми просто готували з них страви й віддавали.

Кілька місяців тому ще один заклад у Харкові повернувся до роботи у звичному режимі, наскільки це було можливо. Звісно, справи йдуть у ньому не так, як до повномасштабної війни: меню звузилося, відвідувачів стало значно менше. Але він все одно працює, щоб підтримувати своїх співробітників і виплачувати їм заробітну плату. Ще ми маємо два заклади в Києві, і вони поки що в процесі ремонту. Один з них відчиниться для відвідувачів найближчим часом.

Команда закладу Каша Маслом

Перевезли обладнання за допомогою урядової програми релокації 

Співвласник мережі «Каша Маслом» навесні вивозив своїх рідних на захід України й досліджував можливості, куди можна перевезти бізнес. Він обрав Чернівці серед інших регіонів як найбезпечніше місто. Перед релокацією ми також вивчали місцевий ринок: дивилися, чи є такий формат закладів у Чернівцях. Виявилося, що є, ба більше – працює доволі успішно вже багато років.

Із засобів масової інформації ми дізналися про урядову програму релокації підприємств. Щоб взяти у ній участь, не потрібно було проходити ніякий конкурс: тільки зареєструватися на сайті «Укрпошти» й подати заявку на релокацію. Ми так і зробили. Вирішили, що скористаємося цією підтримкою тільки в питанні перевезення технічного обладнання з Харкова.

Для цього ми знайшли офіційного перевізника, уклали з ним договір та оплатили його транспортні витрати. Наступним кроком стало підписання у департаменті Чернівецької обласної військової адміністрації документа про те, що ми приїхали до Чернівців і вестимемо господарську діяльність саме тут. Ці нескладні процедури потрібно було зробити, щоб нам компенсували кошти, витрачені на переїзд нашого обладнання. «Укрпошта» повернула нам гроші доволі швидко, уже за декілька тижнів.

Каша маслом заклад

Підготували приміщення під кафе за півтора місяця

Місцеві урядовці пропонували нам допомогу з приміщенням під заклад громадського харчування. Однак стан запропонованих варіантів не дозволяв нам швидко запустити кафе – якби ми займалися ремонтом основних комунікацій, це зайняло б багато часу. Тому ми зупинилися на комерційній оренді. Те приміщення, яке ми знайшли, відповідало архітектурі нашого бізнесу й розташовувалося в центрі.

Я прибув до Чернівців на початку травня, а вже 27 червня ми відчинили двері для відвідувачів. Тож на косметичний ремонт, підключення обладнання й розставляння меблів у нас пішло півтора місяця. З харківського колективу до Чернівців переїхали 10 людей. У логістичному відділі у нас немає такої великої команди, як була в рідному місті, тож я разом з головним технологом мережі займаємося всім необхідним: від закупівлі до логістики. Я переконаний, що наша релокація відбулася успішно й легко завдяки нашому професійному колективу: кухарям, технологам, людям, які давно працюють, знають, що та для чого вони роблять, і роблять це із задоволенням.

Серед співробітників «Каші Маслом» – не тільки харків’яни. З нами працюють і місцеві мешканці, і внутрішньо переміщені особи. Зокрема, у колективі були переселенці з Луганської та Херсонської областей. Однак вони не завжди затримуються: хтось повертається додому, а хтось їде далі.

Чернівці добре прийняли наш заклад 

Найважливішим завданням у ході релокації для нас було в стислі терміни відкрити заклад і запропонувати відвідувачам продукт, який ми вміємо готувати, і на тому рівні, як ми це робили в Харкові. Із цією задачею ми вже впоралися. В інших питаннях складнощів не було, адже ми давно й злагоджено працюємо. Просто у Чернівцях це зайняло трохи більше часу, ніж при відкритті нового кафе в Харкові.

Нам подобається, як заклад прийняли відвідувачі в Чернівцях. Вони відповідають нам зацікавленістю та лояльністю. За день ми приймаємо приблизно 500 клієнтів, динаміка позитивна, і ми цим задоволені. У Чернівцях аудиторія дещо відрізняється від харківської. Харків – студентське місто, а ще в ньому до повномасштабної війни багато людей працювало в ІТ-індустрії. Серед наших відвідувачів найбільше було саме студентів і айтівців. У Чернівцях теж багато навчальних закладів, але постійне дистанційне навчання дається взнаки. А ІТ-індустрія поки ще не представлена тут великими компаніями.

Натомість у кафе приходять харчуватися працівники офісів і громадських установ. Оскільки ми розташовані в центрі, неподалік від нас – обласна військова адміністрація, міська рада, громадські об’єднання й організації. Також приємно, що до нас приходять харків’яни, які були нашими постійними клієнтами в рідному місті й залишаються ними й тут.

У Чернівцях пропонуємо ширший асортимент, ніж у Харкові 

З переїздом до Чернівців ми зайнялися пошуком локальних постачальників продуктів. Знайти їх було легко, однак ми стикнулися з проблемою – постачальників тут небагато. Здебільшого працює місцевий Калинівський ринок, тому вибудувати логістику постачання було важкувато. Однак ми уклали контракти з відомою в Чернівцях фабрикою «Репужинські яйця» та заводом м’ясних виробів «Колос», і тепер отримуємо їхні продукти.

Меню в Чернівцях поєднує асортимент декількох наших закладів. У Харкові ми маємо не тільки «Кашу Маслом», але й мережу «Фарш», де готували бургери та піцу. І саме ці страви ми додали до нашого традиційного меню, створивши для них окремі відділи. Тож відвідувачі «Каші Маслом» у Чернівцях отримують ширший асортимент, ніж у Харкові.

Середній чек у нашому закладі – 100-120 грн. Найчастіше у нас замовляють такі страви, як котлету по-київськи, борщ, вершкові супи й окрошку. Щодо останньої позиції ми вагалися: не були впевнені, чи варто її ставити, чи сприймуть чернівчани цю страву, бо хтось проводить паралелі з російською кухнею. Спочатку і справді не їли, проте потім скуштували – й усім сподобалося.

Коментарі

Суспільство

Велосипеди залишали всюди: як жителька Чернігівщини ініціювала створення велопарковки в селі

Опубліковано

Зараз ви читатимете статтю зі спецпроєкту ШоТам та Проєкту USAID «ГОВЕРЛА» про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.
Цей проєкт важливий для нашої редакції тому… Більше
Тут розповідаємо про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.


Ми розповідаємо про те, як співпрацюють представники місцевої влади, організації громадянського суспільства, жінки, молодь, волонтерські ініціативи та активісти. Ці приклади мотивують покращити комунікацію громадян та місцевої влади задля рушійних змін.

Раніше жителі Количівки на Чернігівщині залишали велосипеди біля дерев чи під магазинами — їх було не злічити. Тепер біля місцевого ліцею красується сучасна 36-місна велопарковка з накриттям. А все завдяки місцевим жінкам, які у 2022 році створили ГО «Юстина», невтомно пишуть грантові заявки та досліджують, що ще можна змінити в селі. 

ШоТам поспілкувалися з очільницею організації Ольгою Вовченко про те, як завдяки опитуванню дізналися, що потрібна велопарковка в селі, та чому зміни в Количівці лише розпочинаються.

Ольга Вовченко

очільниця ГО «Юстина».

Вирішили створювати свою громадську організацію

Я працювала у Чернігівській обласній дитячій лікарні фельдшеркою, але через скорочення штату стала домогосподаркою. Коли почалося повномасштабне вторгнення, то ми з чоловіком вирішили не виїжджати, адже обоє — медики. Спочатку лікували військових, а коли Количівка вже була відрізана від Чернігова, взялися допомагати місцевим. 

Ми готували вдома на вогні. Газу не було, світла не було, а отже й інтернету — ми не знали, що відбувається. Але надавали медичну допомогу, прибирали у дворі, прали, годували собак і котів. Люди дуже згуртувалися.

Якраз напередодні 24 лютого у Количівку приїжджала представниця Українського жіночого фонду — місцеві жінки прийшли послухати, навіть створили групу самодопомоги. Але після початку вторгнення ми про проєкти не думали — турбот вистачало. Та невдовзі представниця фонду зателефонувала, аби поцікавитися, як справи в групи. Кілька жінок уже роз’їхалося, але дехто лишився і ми знову згуртувалися.

Ми ризикнули: прописали проєкт для психологічної підтримки жінок, але ще ж треба його реалізувати через громадську організацію, а в нас її не було. Нам запропонували партнерську з Корюківки, але це далеко. Транспорту нема, дороги погані, інтернету нема — що ж ми будемо робити? Вирішили створювати своє.

Частина учасниць ГО «Юстина». Наразі в ГО є 3 постійні учасниці, і кілька долучаються за змоги. Фото надала героїня 

«Юстина», бо справедливість

Так у вересні 2022 року ми, жінки з Количівки, створили громадську організацію «Юстина». Назву пояснюю просто — бо «справедливість» (з лат. justus — справедливий — ред.). Тоді ніхто не знав, що таке ГО, яка знадобиться документація і як створювати проєкти, але ми всього вчилися в процесі.

Перший проєкт «Юстини» — «Клуб Юстина надає крила» — підтримав Український жіночий фонд. Для нього місцева влада надала нам приміщення в будинку культури, і ми почали проводити там різноманітні заходи для психологічної підтримки жінок і дівчат. Грошей у селі не вистачало, тож ми приносили дрова з дому, аби зігріти приміщення. 

Ми запрошували психологиню, юриста, тому що багато жінок мали юридичні питання, а доїхати до Чернігова тоді було складно. Проводили й заходи з дітьми — ми хотіли, щоб діти теж могли розвантажитися психологічно.

Місцеві не одразу звикли до таких заходів, а деякі вважали, що їм не потрібна психологічна допомога, і мали багато упереджень щодо психологів. Але зміни в тих, хто таки відвідував заняття, були помітні. Жінки ставали спокійнішими, більш розкутими, виговорювались. Між собою знайомились, бо навіть живучи в одному селі, могли ніде не перетинатися.  

Після першого успішного проєкту було багато інших: робили спільний перегляд кіно для мам з дітками, створювали алеї пам’яті та невеликий меморіал в селі, інформували жінок про гендерно зумовлене насильство. 

Стратегічна сесія ГО «Юстина». Фото надала героїня 

Читайте також: Спершу був «хейт», згодом з’явився діалог: на Чернігівщині жителі голосують і змінюють свою громаду

Спільний запит у селі — велопарковка

У кожному дворі в Количівці є один чи кілька велосипедів — так діти добираються до ліцею, а багато працівників — на роботу. Тож коли в селі проводили анкетування, то виявили спільний запит — відсутність місця для роверів.

Я теж спостерігала за ситуацією — велосипеди всюди: біля магазину, пошти, біля ліцею просто валяються. Моя дитина додому приходила й жалілася, що там ланцюг злетів, там колесо пробите чи спиця погнулася.

Велосипеди були в Количівці всюди. Фото надала героїня

Так і виникла ідея — можна водночас облаштувати велопаковку та популяризувати здоровий спосіб життя. Тож коли ГО «Юстина» цьогоріч проходила навчання з організаційної спроможності й організатори запропонували подати якийсь проєкт на 250 тисяч гривень фінансування, ми точно знали, що робити.

Часу було небагато: на написання проєкту дали тиждень, а на реалізацію — місяць. Під час повторного анкетування зʼясували, що більшість людей була за встановлення велопарковки біля відбудованого ліцею, адже він розташований у центрі села й багато жителів його відвідують. Тож за підтримки ІСАР Єднання та Фонду «Партнерство за сильну Україну» ГО «Юстина» почала роботу.

Місцеві встановлюють спеціальне покриття на велопарковці в Количівці. Фото надала героїня

Ми залучили фахівців, провели заходи з безпеки — наприклад, тренінги з домедичної допомоги. Також організували велопрогулянку з дітьми по Количівці. Провели аудит безпеки, почали розробляти туристичні маршрути — і велопарковка в селі запрацювала.

Зізнаюся, мені було важливо прислухатися до дітей, адже вони залишали свої побажання щодо покращення села в спеціальній коробочці, а в межах одного з проєктів брали участь в опитуваннях.

Діти там теж висловлювали свої думки, і мене тоді збентежило, що одна дитина каже: «Нащо писати? Все одно нас ніхто не чує». І мені так хотілося щось зробити для дітей, щоб вони бачили, що мрії мають здійснюватися.

Зробили покриття та надихнули інших на зміни

Робота над велопарковкою не була простою — постачальник затримував терміни через перебої зі світлом, а ще треба було встановити конструкції та камери спостереження. Та попри всі складнощі, на початку цього навчального року велопарковку в селі зрештою відкрили. Та на цьому історія не закінчилася, адже покриття на майданчику не було — лише пісок. Я вирішила продовжувати шукати фінансування, але це було складно — більшість бізнесів були зайняті відбудовою.

Ось такою вийшла велопарковка біля ліцею в селі Количівка. Фото надала героїня

Проходить день, тиждень, а в дітей грузнуть колеса, вони пісок заносять до школи й додому. І я думаю: «Це ж дощі підуть, і буде ще гірше». То моя знайома й запропонувала відкрити збір. За зібраних 30 тисяч гривень нам таки вдалося зробити покриття. 

Витрати могли бути набагато більші, але виробники давали неймовірні знижки — я їм розповідала, для кого ми це робимо, і вони йшли назустріч. Так ми закупили решіточки, щебінь, спеціальне волокно.

Дуже радісно, що досвід цієї велопарковки поширився й далі — завідувачка місцевого будинку культури теж прописала схожий проєкт, щоб зробити велопарковку в ще одному місці. Ми завжди готові ділитися своїм досвідом.

Коментарі

Читати далі

Суспільство

Укрзалізниця додає ще один поїзд до Варшави: що відомо

Опубліковано

Укрзалізниця запускає другу пару поїздів на популярному маршруті Варшава – Рава-Руська – Львів. Відтепер із запровадженням нового графіка пасажири зможуть дістатися Чернівців, завдяки поїзду №865/866, що курсуватиме через Тернопіль, Чортків і Заліщики.

Про це повідомляє УЗ.

Як працюватиме новий маршрут?

  • На ділянці Варшава – Рава-Руська курсуватиме поїзд польської залізниці PKP Intercity.
  • На маршруті Рава-Руська – Львів – Чернівці працюватиме дизель-поїзд українського виробництва ДПКр-3.

Це сучасні комфортабельні поїзди, які забезпечать комфортну подорож для пасажирів.

Читати також: «Укрзалізниця» показала оновлений електропоїзд на маршрути з Дніпра

Що змінюється для пасажирів?

Додаткові місця на маршруті значно розширять можливості залізничного сполучення із західними областями України. Тепер із Варшави до Чернівців можна буде дістатися з пересадкою в Раві-Руській, а також зручно подорожувати до Львова, Тернополя чи Коломиї.

Маршрут Варшава – Рава-Руська – Львів – Коломия також залишається незмінним — на ньому продовжить курсувати поїзд №767/768 – 867/868.

Фото обкладинки: УЗ.

Коментарі

Читати далі

Суспільство

В Україні запустили акцію «2 000 подарунків до Нового року»: як здійснити мрію дитини

Опубліковано

15 листопада в Україні стартувала щорічна благодійна акція БФ «Твоя опора» «2 000 подарунків до Нового року», у межах якої кожен може здійснити мрію конкретної дитини, яка не може обійняти свого тата чи маму.

Про це повідомляють представники благодійного фонду.

Які діти отримають подарунки?

Це діти, які втратили батьків-Героїв, що захищали нашу країну, діти з родин військовослужбовців, діти з багатодітних сімей та родин опікунів, усиновлювачів, прийомних батьків, дитячих будинків сімейного типу. А ще — діти, які через складні життєві обставини були позбавлені батьківського піклування. 

Благодійну акцію «2 000 подарунків до Нового року» започаткував благодійний фонд «Твоя опора». Постійний партнер акції — компанія «Нова Пошта».

«Акція «2000 подарунків до Нового року» має на меті не просто зробити подарунок, а втілити мрію кожної дитини. Тому ми завчасно зібрали дитячі листи з новорічними мріями. А втілити ці мрії — може кожен із вас», — говорить засновниця  БФ «Твоя опора» Валерія Татарчук.

Читати також: У Полтаві відкрили новий центр психоемоційної підтримки для дітей і батьків

Про цьогорічну акцію

Цьогоріч свої листи із побажаннями до Святого Миколая та Санти надіслали 2000 дітей. Вони мріють про дуже прості речі: декоративну косметику; колонку, щоб слухати улюблену музику; кінетичний пісок; термос для чаю; розмальовку; теплий шарф. 

Ознайомитися зі всіма мріями та здійснити одну із них — можна на сайті БФ «Твоя опора». Всі подарунки доставить за свій рахунок у будь-яку точку України «Нова Пошта». 

З поваги до особистого життя та безпеки всіх дітей, які написали листи-побажання та чиї мрії опубліковані на сторінці акції, їх персональна інформація — прізвища, повна дата народження, місце перебування, фотографії чи будь-які діагнози — не висвітлюються у відкритому доступі.

Нагадаємо, що пошкоджений корпус «Охматдиту» підготували до зими: лікарня прийматиме на 15% більше пацієнтів (ФОТО).

Фото обкладинки: Freepik.

Коментарі

Читати далі