Охтирська громада постійно обстрілюється. Часто прилітає на об’єкти систем водопостачання і водовідведення. До того ж ця громада на Сумщині розташована на межі тектонічних плит і розломів — у таких зонах труби зміщуються, згинаються, тріскаються або навіть розриваються. Треба часто проводити ремонт.
Віктор Кузьменко — пенсіонер, який мешкає в Охтирці на Сумщині. Чоловік та інші жителі могли залишатися без води кілька тижнів. Та в громаді знайшли спосіб розв’язати цю проблему. Розповідаємо, як саме.
Тягали відрами воду з колодязя, щоб полити город
Раніше через постійні ремонти Віктор змушений був запасатися водою:
«Тягати відра води з колодязя або джерела вручну, особливо коли тобі вже далеко за шістдесят — це не просто неприємно, а й фізично важко».
Чоловік додає, що без поливу городина у його господарстві згоріла майже повністю. Для нього город — основне джерело їжі та доходу.
«Перець, кабачок, огірки, помідори… Все погоріло. Картопля взагалі не дала того врожаю, на який сподівався. Сухий ґрунт, без поливу, просто знищував все, що так важко вирощував»,
— ділиться чоловік.
Вибухи пошкодили водопроводи, знищили насосні станції та очисні споруди
Охтирка була серед перших міст, які зазнали інтенсивних атак росіян. У місті зруйнували житлові будинки, інфраструктуру, школи та лікарні. У березні 2022 року російська авіація знищила будівлю місцевої електростанції, залишивши місто без електрики. Через зруйновані електромережі, які живили насоси, у багатьох населених пунктах вода зникла на невизначений час.
Заступниця міського голови Охтирки Надія Питюкова каже, що вибухи пошкодили водопроводи, знищили насосні станції та очисні споруди, через що вода просто не могла дістатися до людей.
«Земляні роботи, які мають проводитися якнайшвидше, розтягувалися на тривалий період, бо у нас не вистачало необхідної техніки та ресурсів. Щоб відновити критичну інфраструктуру, ми змушені були звертатися за допомогою до сусідніх громад та приватних компаній»,
— розповідає Надія.
Та наприкінці 2022 року Охтирська громада стала партнеркою Проєкту USAID «ГОВЕРЛА» і у межах цієї співпраці отримала сучасний екскаватор-навантажувач. Це стало справжнім порятунком.
Екскаватор-навантажувач незамінний під час аварій
Коли виникають проблеми з водопостачанням через постійні розриви труб, екскаватор-навантажувач може швидко викопати траншеї для заміни пошкоджених ділянок або навіть допомогти з риттям свердловин.
А ще він незамінний під час аварій, коли потрібно швидко дістатися до пошкодженої труби або очистити місце від уламків після обстрілів. Раніше такі роботи займали багато часу і зусиль, а тепер усе робиться в рази швидше.
Віктор Кузьменко розповів, як одного разу екскаватор допоміг швидко відремонтувати трубу біля його дому.
«Раніше, як тільки труба лусне, ми могли чекати тижнями, поки привезуть техніку та людей для ремонту. А тепер екскаватор приїхав, викопав яму буквально за пів години, і майстри одразу взялися за роботу»,
— розповідає чоловік.
Окрім ремонту систем водопостачання та водовідведення екскаватор дають місцевим жителям у користування безкоштовно. Надія Питюкова розповідає, нещодавно місцевий житель звернувся до громади і попросив екскаватор для того, щоб викопати свердловину і забезпечити своє господарство водою. Техніка допомогла швидко виконати всю важку роботу і значно заощадила витрати на буріння.
Екскаватор-навантажувач може виконувати багато різних завдань — від дорожніх робіт до будівництва та сільськогосподарських проєктів.
Допомагають жителям у важкі зимові місяці
У громаді постійно шукають нові способи, як полегшити життя своїм мешканцям. Наприклад, раніше вони платили гроші за те, щоб приватні компанії обрізали дерева і прибирали купу гілок, що залишилися після обрізки. Натомість зараз завдяки трьом сучасним подрібнювачам гілок ARPAL АМ-200БД-К, які тепер є в громаді завдяки співпраці з Проєкту USAID «ГОВЕРЛА», ці гілки перетворять на корисний ресурс.
«У нас є комунальні заклади, яким ми будемо передавати це гілля та подрібнені повалені внаслідок обстрілів та стихій дерева. Тобто у нас є такі котельні, які можуть використовувати деревину як альтернативне джерело для опалення будинків у важкі зимові місяці»,
— розповідає Надія.
Зараз громада бере участь в різних грантових програмах щодо встановлення сонячних батарей. Грантодавці визначають потреби громади і покривають витрати на реалізацію проєкту — повністю або частково.
«Зараз ми виграли грант на встановлення сонячних батарей на лікарню. У сонячний день такі системи можуть виробляти до 250 кВт електроенергії. Цього вистачить, щоб забезпечити електрикою критично важливі відділення»,
— каже заступниця міського голови Охтирки.
40 км — саме стільки напряму відділяє Охтирку від кордону з Росією. Попри постійні обстріли жителі не полишають свої домівки. Навпаки, вони активно беруть участь у всіх можливих програмах, щоб покращити життя своїх мешканців:
«Наше маленьке містечко майже на кордоні, і тому війна прийшла до нас 24 лютого з танками і градами. Нас намагалися зламати, але в них нічого не вийшло. Розуміємо, наскільки сьогодні важко щось роботи у громаді, адже у нас дуже небезпечно. Але все одно робимо. Деякі ідеї подаємо по кілька разів, якщо бачимо доцільність проєкту. Доопрацьовуємо, вдосконалюємо їх і знову відправляємо на конкурс, тому що розуміємо, що це життєво необхідно для нашої громади»,
— каже Надія.
