Житній ринок у Києві є знаковою спорудою, що втілює риси радянського модернізму. Його історія та архітектурні особливості відображають значні зміни в будівельній політиці Радянського Союзу, які розпочалися після постанови ЦК КПРС 1955 року про «усунення надмірностей у проєктуванні та будівництві».
Редакція ШоТам зібрала 10 фактів про ці памʼятку, збереження якої нині вимагають міські активісти.
Архітектурний стиль ринку
Житній ринок відзначається своїм унікальним конструктивістським стилем, що відповідає принципам функціональності та простоти форми. Цей стиль виник у період індустріальної революції, коли архітектори відкинули орнамент і зосередились на структурних можливостях сталі й залізобетону. У своїй книзі для архітекторів і проєктувальників «Архітектура споруд з висячими покриттями» Штолько писав, що подібні споруди стали можливими завдяки розвитку технологій.
Незмінна роль у міському житті
Житній ринок став центром торгівлі і економічної активності на Подолі, історичному районі Києва. Він не лише забезпечував місцевих мешканців і відвідувачів різноманітним товаром, а й відігравав важливу роль у формуванні міського простору.
Технічна унікальність
Побудований у 1980 році, Житній ринок став частиною підготовок до Літніх Олімпійських ігор 1980 року в москві. Житній ринок використовував висячі залізобетонні покриття, які були відповідними до конструктивістського інжинірингу, спрямованого на створення просторовості і структурної ефективності. Цей ринок проєктували на 1350 торгових місць — на той момент це був найбільший критий ринок у Європі.
Архітектурна спадщина
Як одна з найбільших споруд свого часу у Європі, ринок став символом архітектурної модернізації Києва в радянські часи. Він втілював дух сучасності та інновацій в архітектурі, показуючи технічний прогрес і культурну прогресивність міста.
Мистецтво у втіленні
Мозаїчні панно «З варягів у греки», створені Анатолієм Домничем, українським графіком і монументалістом, додавали ринку художній виразність і відображали історію та культурні теми, пов’язані з торговими традиціями міста.
Київ був одним з портів, які приймали варягів, а головним торговим районом був Поділ. Жили тут в основному купці й ремісники, чию профорієнтацію можна зрозуміти за збереженими топонімами Дехтярі чи Гончарі-Кожум’яки.
Соціальний внесок
Ринок не лише забезпечував торговельну інфраструктуру, а й сприяв соціальній інтеракції і міській активності, створюючи затишну атмосферу для місцевих резидентів і відвідувачів. Винок служив центральним вузлом торгівлі в Києві, який з’єднував історичні торгові шляхи і відображав економічну жвавість міста під час радянської епохи.
Історичний контекст
Ринок знаходиться в історичному серці Києва, де співіснували тисячоліття торгівля і культурний обмін, що робить його не лише архітектурним, а й культурним символом столиці.
Значимість у наші часи
Незважаючи на виклики збереження і реставрації, Житній ринок залишається важливим елементом міської ландшафтної архітектури, привертаючи увагу як мешканців, так і туристів.
Туристичний потенціал
Житній ринок поступово стає важливою туристичною локацією міста. Про нього говорять, за нього збирають петиції та виходять на протести. Він є важливим елементом міста як для мешканців, так і для туристів, які приїхали вперше познайомитися в Києвом.
Активізм
Збереження Житнього ринку як спадщини і його адаптація до сучасних потреб міста залишається важливим завданням для міських планувальників і архітекторів, щоб зберегти його унікальність і значення для майбутніх поколінь.
Іще пʼятеро цивільних, які були захоплені на території Білорусі та позбавлені свободи: Микола Швець, Наталія Захаренко, Павло Купрієнко, Людмила Гончаренко та Катерина Брюханова. Усі вони вже звільнені та вдома – в Україні.
«Дякую кожному й кожній, хто допомагав! Дякую нашій команді, яка займається звільненням полонених. Хочу відзначити також зусилля Ватикану заради того, щоб повернути додому цих людей», – написав Зеленський.
Нагадаємо, з російського полону в Україну вдалося повернути ще 75 військових.
Він зовсім не боїться людей, підходить поїсти з рук, і… зробити контент для власного тіктоку! Знайомтеся: це дикий олень Борис — улюбленець селища Зарічне на Рівненщині!
«Наша зірка, який ходить по Зарічному, як в себе дома, як кажуть», — кажуть про нього.
Історія
Шість років тому лісник Руслан купив однорічного Борьку, аби розводити у районі оленів шляхетних. Борис став єдиним самцем серед 11 олениць, що вже мешкали в господарстві Зарічного. І встиг дати аж два покоління, поки не сталася подія, через яку усіх оленів відпустили у дикий ліс. Три роки тому до вольєру пробрався вовк та загриз одну з олениць. Аби це не повторилося, Руслан випустив усіх тварин до лісу.
А менш ніж за рік один з них повернувся. Це був Борис! Відтоді вільний олень часто гуляє по Зарічному та навідується до людей. Звісно, хтось ставиться до нього з осторогою, хтось — незадоволений, що Борька, буває, обгризає місцеві деревця. Однак у більшості мешканці полюбили оленя та підгодовують його. І він приходить до них знов.
Борис настільки полюбився місцевим, що вони створили його тікток! Розповідають про життя оленя та ведуть трансляції з ним. Відео з Борисом несуться мережею та підкорюють серця українців вже і за межами Рівненщини.
«Борьку вже побачило стільки людей, і нам уже писали, що він уже не тільки ваш, він уже український», — каже Надія Вишневська, мешканка Зарічного.
Для учнів 8-11 класів підготували 39 аудіоуроків з тестами з української літератури у форматі подкастів, що рекомендовані для прочитання упродовж літніх канікулів.
Про це повідомили в ГО «Смарт освіта», що реалізує проєкт «Вчися вухами».
«Задали на канікули читати стоси книг з української літератури? Маємо крутезну добірку творів у форматі подкастів від проєкту «Вчися вухами», яка полегшить літню підготовку», — сказано у повідомленні.
Зазначено, що середня тривалість одного аудіо — 20 хвилин, і їх можна використовувати як під час читання, щоб краще розуміти твір та розібрати його, так і для підготовки до заняття під час навчального року: щоб пригадати сюжет твору та характеристики персонажів.
Загалом на сайті викладено понад 400 аудіоуроків для 6-11 класів із всесвітньої та історії України, громадянської освіти, української мови та літератури.
Нагадаємо, що в Києві знімають документальний фільм про відновлення ветерана війни.
