Вона полишила модельний бізнес заради футболу. Крістіна Козорог з дитинства грала у футбол і не раз захищала титул на чемпіонатах Жіночої ліги, та через складну травму мусила покинути кар’єру. Дівчина пробувала себе в ролі моделі на українських показах моди, але любов до футболу таки перемогла. Мотиваційну історію про шлях до власної мрії крізь біль дивіться в сюжеті ШоТам!
Крістіна стала міжнародною арбітеркою ФІФА. І тепер судить міжнародні турніри та матчі в Україні. Крістіна Козорог більше 20 років забивала переможні голи.
“У спорті я з 7 років – футзал був спочатку. Це для мене дуже важкий вид спорту. В змаганнях всеукраїнських були і на перших місцях, і на других тому було багато таких медалей”, – каже арбітриня.
У футбол дівчина почала грати в університеті. Крістіна 9 разів зуміла захистити титул на Чемпіонатах жіночої ліги. Але під час одного з тренувань сильно пошкодила ногу.
“Була травма – хрестоподібна зв’язка, меніск, тому довелося припинити грати у футбол, бо це було небезпечно для іншої ноги”, – згадує Крістіна.
Але без футболу Крістіна не уявляла свого життя, тому тяжко переживала травму. І лише підтримка мами й друзів допомогла їй оговтатися. Хоч травмовану ногу дівчина продовжувала лікувати ще рік. Одного разу просто посеред вулиці отримала пропозицію працювати моделлю. Крістіна скептично поставилася до цього, та все ж вирішила спробувати. Дівчина дебютувала на Ukranian Fashion Week та онлайн брала участь у конкурсі “Міс Україна”.
Утім, любов до футболу взяла верх, і за рік Крістіна полишила кар’єру моделі. А мама підштовхнула її зайнятися арбітражем.
“Я не дуже була рада цій ідеї, тому що я була проблемним гравцем – постійно апелювала до арбітра, в мене постійно були жовті картки. Тому я не дуже любила цих персонажів”, – ділиться дівчина.
Попри вагання у 2013 році дівчина вступила до школи арбітрів. А вже у 2018 дебютувала у ролі арбітрині в Другій футбольній лізі України. Дівчина провела 9 матчів у Першій та Другій лігах у на Кубку України. Де за весь час показала понад 50 жовтих та червоних карток.
З осені 2023 вона стала арбітринею Прем’єр-ліги України А вже цього року міжнародною арбітринею ФІФА. Так само, як чоловіки-арбітри, дівчина 4 рази на рік проходить перекваліфікацію.
“Дехто не розуміє, що стать немає ролі. Якщо помиляється, то помиляється арбітер і він без статі – тому немає ролі. Ми здаємо ті самі нормативи, що і чоловіки, нас просто би не допустили до матчів Прем’єр-ліги, Вищої ліги, як би ми не бігали, ці тести, й усе те сами ми здаємо”, – пояснює дівчина.
Відтак Крістіна судить як міжнародні турніри, так і регіональні змагання. Продовжує ламати стереотипи та мріє, щоб жінок-арбітринь в Україні ставало більше.
На фото Ганул стоїть поруч з активістом Владиславом Балінським. У своєму дописі Ганул зазначив: «В Одесі впав Ленін, проходив повз, в шоці з цієї новини. А я просив владу зняти його толерантно, ну влада не завжди чує громадськість».
Нагадаємо, що в Києво-Печерській лаврі встановлять пам’ятник Івану Мазепі з «Курчем»: фото.
Усі, хто має підписку на стримінговий сервіс, зможуть переглянути стрічку, яка розповідає про невідомі факти з біографії Назарія Яремчука — «першої української попзірки» та народного артиста УРСР. У фільмі зібрані спогади рідних, друзів і колег про легендарного виконавця.
«Завдяки безмежному таланту, ентузіазму й праці Назарій Яремчук зробив українську пісню модною й відомою по всьому світу», — зазначають автори проєкту.
Фільм «Яремчук: Незрівнянний світ краси» встановив рекорд як найкасовіша документальна стрічка в Україні, зібравши 9,9 мільйона гривень за три вікенди прокату. Це більше, ніж результат фільму «20 днів у Маріуполі» Мстислава Чернова, який зібрав дев’ять мільйонів гривень.
Нагадаємо, що Такфлікс випускає добірку короткого метру «Літувати».
Головне управління розвідки України (ГУР) отримало нову зброю — ударні безпілотники, здатні вражати цілі на відстані до 1800 кілометрів.
Про це повідомив начальник ГУР Кирило Буданов, зазначивши, що над розвитком цих дронів працюють найкращі фахівці, зокрема спеціалісти самого ГУР.
«Ці ударні безпілотники використовуються для ураження аеродромів та російських об’єктів, які «працюють на війну», — підкреслив Буданов. — «Військові аеродроми, які є джерелом постійної загрози для мирних українських міст, здригаються від повітряних атак».
До повномасштабного вторгнення Росії 24 лютого 2022 року в Україні не було виробництва ударних далекобійних безпілотників. Однак із початком війни ринок дронів в Україні зріс у рази.
Однією з причин цього зростання стало обмеження з боку західних партнерів, які не дозволяють Україні використовувати свою зброю для ударів углиб території РФ. Це стимулювало розвиток вітчизняного виробництва далекобійних дронів, які стали важливою частиною української оборони та атакуючого потенціалу.
Нагадаємо, що в Україні відкрили офіс протимінної діяльності ДСНС: які у нього функції.
Коментарі