Технології
«З’являється багі з мінометом, відстрілюється й зникає в нікуди». Криворізькі інженери створюють мобільні автівки для ЗСУ
До повномасштабного вторгнення український інженер з Кривого Рогу Віталій Бризгалов активно працював над стартапом Coolon Motors, який вже цьогоріч мав забезпечити вітчизняний автопром екологічними електровантажівками. Однак через війну проєкт довелося відкласти, а всі свої сили та знання спрямувати на потреби армії.
Наразі команда інженерів-розробників виготовляють швидкі та маневрені багі для військових. Ці невеликі машини дозволяють майже непомітно виконувати бойові завдання та рятують життя бійців. Наразі на фронті вже 22 такі автівки, але масштаби запитів на багі зростають. Про створення маневрених багі, перехід з електромобілів на паливо та роботу над стартапом засновник проєкту розповів ШоТам.
Усе почалося з розробки дронів для української армії
Ідея створення електричних вантажівок Сoolon Motors з’явилася не відразу, потрібен був час, аби дійти до цього проєкту. Усе почалося у 2014 році, коли відбулося перше російське військове вторгнення на територію України. Я сформував команду інженерів та спеціалістів, аби виготовляти дрони для армії. Тоді це було складно, адже бракувало якісних матеріалів. Створили декілька безпілотників із китайських запчастин.
Невеликий квадрокоптер коштував до 20 тисяч доларів, а середній час його експлуатації на фронті – 20-30 хвилин. Оцінивши, наскільки це неякісно, дорого та неефективно, ми вирішили створити власні електричні двигуни. Працювали вони добре, але батареї підводили. Квадрокоптери – це ніщо інше, як літаюча батарейка. Добре, що у 2015-16 роках вже розробили великі бензинові БПЛА літакового типу. Це зараз ми маємо безпілотники PD-f1, «Лелека», «Фурія». Тоді все лише розвивалося.
Ми вирішили не конкурувати, а створити щось своє. Загорілися ідеєю розробити електричний літак для 2-3 пасажирів. Цей проєкт дорогий – 10 тисяч доларів коштувало лише навчання пілота, з яких 80% – паливо. Тоді нам бракувало якісних акумуляторів. Ходили легенди, що невдовзі на ринку мали з’явитися потужні графенові акумулятори. Для запуску було все готово: електричний двигун, гвинти, фюзеляж літака, інші складові. Однак потрібні батареї не з’явилися й донины. Ідея з електричними літаками досі чекає своєї реалізації.
Електровантажівки – це безкоштовні машини
Команда сформована, напрацювань стало ще більше. Чотири роки потому ми створили імпровізований електробус. Встановили у старий мікроавтобус електричний двигун. Їздив він чудово, але дешевше створити електричну автівку з нуля, аніж перероблювати його зі старого автобуса. Чим ми й зайнялися. Так зародилася ідея електричних вантажівок Сoolon Motors, який мав стати першим подібним українським проєктом. Ми були мотивовані створити самоокупний транспорт, який би дозволив бізнесу відмовитися від дизельних вантажівок, які лише шкодять довкіллю.
Наша інженерна команда створила власну електроніку, двигун, батарею, тобто всі дорогі елементи. Залишилося тільки оформити це все в конструкцію автівки. Для цього ми звернулися до приватного підприємства зі Львова «Автополіпром». За пів року у них нічого не вийшло. Розробляти нові елементи для конструкції авто вони не хотіли. Я почав розуміти, чому в Україні немає автопрому. Старий радянський досвід тягне назад. Ніхто не хоче орієнтуватися на провідних фахівців, наприклад Tesla. Тому вирішили трішки пригальмувати, набрати в команду інженерів, які не будуть боятися складної роботи. Витративши два роки на перепрацювання всієї конструкції автівки, ми створили її фактично з нуля. Це дозволяє локалізувати виробництва на 80%. Але є елементи, які ми точно не можемо зробити – це акумуляторні комірки.
Електричні автівки – дорогі, але порівняно з бензиновими у них немає комерційної складової при експлуатації. Україна готова до електромобілів значно більше, ніж Європа. Для нас це не лише екологія, а й відчутна економія. Якщо брати електровантажівку в лізинг, не платити за паливо, то ця автівка виходить фактично безкоштовно. Адже ті гроші, які витрачаються в місяць на паливо – орієнтовно 380 доларів – йдуть на погашення кредиту. Ми прагнемо вийти на український ринок, і тільки через декілька років – на європейський. Це мало стати проривною ідеєю. І запити, які ми отримуємо, це підтверджують. До війни було передзамовлено електровантажівок на рік вперед. Орієнтовно 2000 машин. Це тільки серед тих людей, які просто повірили у нас.
Вони розраховували, що ми здамося за три дні
Ми були готові до запуску повноцінного серійного виробництва. Та все змінилося 24 лютого. У цей день ми їхали з Кривого Рогу до Львова, аби зареєструвати компанію, яка мала будувати завод. Я чув гуркіт з аеродромів, щойно все починалося. Із соціальних мереж дізнався про початок вторгнення. Я не міг повірити. Ми все ж доїхали до Львова, перепочили декілька годин і розвернулися назад. За 20 годин у дорозі ми розробили план евакуації: вивозу матеріалів, ресурсів, інформаційних розробок.
Я не вірив у початок повномасштабного вторгнення. Якщо математично розрахувати, понад 250-300 тисяч російських військових не могли наступати на нашу армію, яка фактично така сама за чисельністю. При наступі перевага повинна бути втричі більша. Вони розраховували, що ми здамося за кілька днів. Працівники нашої команди відразу пішли до військкоматів, але нікого не взяли. Зараз ми бачимо, як розгортається ситуація. Чим ближче до фронту – тим менше страху. Було зрозуміло, що росіяни ніколи не оточать Кривий Ріг.
Заводи не хотіли робити багі, тому ми створили власне виробництво
Ми мали досвід, тож почали пропонувати свою допомогу. Ремонтували радіостанції, забезпечували бійців повербанками, акумуляторами. Ми віддали на потреби армії все, що могли, не думаючи чи потрібно це нам. У квітні сформувалася величезна потреба у швидких автівках. Війна набула маневреності.
До нас звернулася криворізька волонтерська команда «Залізна сотня», їм потрібна була автіка для військових. Ми зробили креслення для спортивних автівок – багі. Волонтери думали віддати наші розробки на виробництво. Утім виявилося, що заводи, яким надавали креслення, не хотіли цим займатися. Або встановлювали нереальну вартість. Наприклад, за раму – 45 тисяч грн, хоча ми знаємо, що вона коштує 15 тисяч.
Під час роботи над кресленням ми паралельно створили два прототипи багі. Збирали автівку в гаражі, практично не маючи нічого. Лише трішки досвіду й трішки інструментів. Показали пілотник зразок військовим – сподобалося. Почали думати, як самостійно запускати виробництво.
Ми потребували великого приміщення, обладнання та працівників. тому почали шукати волонтерів, які зацікавлені в роботі. Паралельно я звернувся до бізнесменів з пропозицією інвестувати у багі. В обмін на це запропонував акції Сoolon. У проєкт електровантажівок заплановано 4 мільйони доларів інвестицій, тому 20 тисяч, які я пообіцяв віддати акціями заради багі, це не дуже велика витрата. На перші дві автівки я витратив власні заощадження, десь 5-10 тисяч доларів. Я ніколи не мав власних коштів, у мене навіть не було власної автівки. Завжди все інвестував у розробки. Для запуску виробництва потрібно було докуповувати зварювальні апарати, болгарки, балони з аргоном. Постійно виникала потреба в інструментах та витратних матеріалах.
Якщо хочеш зробити все якісно – роби власноруч
Перші кілька автівок можна робити на мотивації, але надалі потрібна системність. Щоб запустити системне виробництво довелося найняти професіоналів. Це важка праця, з десятьох людей залишається троє. Наразі в нас працюють 17 людей, зокрема, внутрішньо переміщені особи з Маріуполя, Херсона, Харкова. Звісно, платимо їм щонайменше мінімальну зарплату.
Вартість запчастин для багі коштує 60-65 тисяч: «донори», залізо, труби, фарба, колеса тощо. Загальна вартість багі на сьогодні сягає 80 тисяч грн – це дешевше, ніж у будь-яких інших українських виробників. Це та чесна сума, яка покриває оренду приміщення, запчастини та роботу команди.
Працюючи над електроавтівками ми зрозуміли: якщо хочеш зробити все нормально, робиш сам. Так само і з багі. У нас військові чекали автівки, а підрядники тижнями не могли надати потрібних матеріалів. Зараз ми вже знайшли нормальних постачальників, але на початку це була велика проблема.
Ми працюємо з однією металобазою, вони продають нам потрібні деталі по собівартості – 48 тисяч грн за тонну. Колеса купуємо в Білій Церкві. Важко з комплектуючими для специфічних речей: підвіска, пружини, амортизаційні стійки. Тому доводиться робити багато дрібних замовлень. Без великих обігових коштів – важко.
Ми створимо армію дронів для ЗСУ
За ці кілька місяців наша команда набрала швидкість. Плануємо створювати одну автівку за два дні. Запитів багато, тож, аби не затягувати, потрібно прискоритися. Зараз я фактично лише контролюю роботу команди, вони вже навчені самостійно відповідати за свої процеси. За весь період ми виготовили 22 багі, попереду – гуртове замовлення на 24 автівки. Деякі роботодавці замовляють у нас багі для своїх мобілізованих працівників. Наприклад, Вінницьке агропідприємство. Ми передавали багі від Чернігівщини до Миколаєва, але найбільше – на Схід.
Також отримали запит від міністерства на унікальний проєкт. Нас попросили долучитися до створення безпілотників. Наразі я формую команду з фахівців усієї України. Це одноразовий дрон, дуже низької вартості, який швидко складається. Його ідея – величезна масовість і дуже низька ціна. Після його тестування має бути замовлення на велику кількість дронів. Усіх деталей поки розкривати не хочу.
Багі вміє те, з чим не впорається звичайний позашляховик
Багі – потужні й маневрові, прориваються по будь-якій поверхні: пісок, болото, поле, бездоріжжя. Це їхня робота – їхати там. де немає доріг. Якщо через поля, то 60-80 км/год, по трасі – 120-130 км/год. За основу багі ми беремо старі автівки ВАЗ. Двигуни зазвичай бензинові, але не дизельні, хоча всі хочуть саме такі. На сьогодні немає дизельних донорів. Двигуни в них від 1.3 до 1.5 літра. Більший двигун ставимо, коли замовник просить зробити багі з причепом під кулемет чи гранатомет. Важить така автівка до 550 кг. Між передніми й задніми колесами відстань всього 2,5 м. За рахунок короткої бази, їй потрібно менше місця для розвороту. Крім того, кліренс – 400 мм при повному завантаженні. Тож наші багі можуть проїхати, навіть не торкаючись дном бугрів.
Я намагався пішки вийти на крутий схил – не вийшло, а машина проїхала. На цій машині ти можеш робити такі маневри, з якими не впорається будь-яка інша автівка. Багі дає впевненість. А каркас безпеки дозволяє відчувати захист, навіть якщо перевернеться – водій не травмується. Наші багі з’являються там, де їх ніхто не чекає.
Найкраще вони працюють для піхоти й розвідки. У нас є кілька автівок «Блукаючий міномет». Коли нізвідки серед поля з’являється багі з мінометом, відстрілюються і зникає в нікуди. Російська армія не встигає запустити дрони, щоб дізнатися звідки воно прилітає. Кріплення для зброї – різні. Десь – труби для тубуса, десь – під кулемети, гранатомети чи міномети. Відразу намагаємося зрозуміти, для чого саме хлопцям потрібна автівка. Бо різні роти, підрозділи мають різне озброєння.
Бійці свідомо відмовляються від бронювання, надаючи перевагу швидкості. Якщо навантажити багі броньованими листами, вона втратить свої якості легкої маневреної автівки. За потреби військові можуть покинути авто. Тут переважає швидкість і непомітність.
Хотіли назвати наші багі CTRL Z
Зазвичай у бійців обмежений зв’язок, тому не часто можна почути відгуки про наші машини. Але коли немає приводу телефонувати – це теж добре. Інколи нам надсилають відео, але вони не для розповсюдження. Це для того, аби нас мотивувати.
Ми назвали наші багі COOLON CTRL. Спочатку була інша ідея, значення якої зрозуміли не всі, – CTRL Z. Також є люди, які донатать нам старі автівки на запчастини, за це вони можуть дати власну назву коремій автівці. Так у нас вже з’явилися «Хімік» та «Борисович».
Невдовзі я повернуся до електровантажівок. Ми плануємо відновлювати проєкт, адже маємо максимально позбутися паливної залежності. Електровантажівки потрібні не менше, ніж зброя.
Реквізити для підтримки виробництва багі можна знайти на фейсбук-сторінці Віталія.
Український роботизований комплекс Ardal пройшов понад 17 кілометрів під щільним вогнем мінометів та артилерії для порятунку військових. Завдяки цій операції робот евакуював трьох поранених бійців, які понад місяць перебували у сірій зоні.
Про це повідомив міністр цифрової трансформації
Деталі проведення місії
Робота створила компанія BUREVII, яка є учасником IT-кластера Brave1. Розробники не лише забезпечили технічну підтримку, а й безпосередньо долучилися до планування операції спільно з 92-ю ОШБр та 154-ю ОМБр.
Місію виконували на одній із найгарячіших ділянок фронту, де росіяни постійно застосовують дрони для коригування артилерійського вогню. Для успішного виконання місії залучили понад 50 фахівців, які використовували засоби радіоелектронної боротьби, розвідку з повітря, а також дрони-бомбери для відволікання уваги противника.
Читайте також: В Україні вперше відбувся турнір з військово-технологічного спорту (ФОТО)
Завдяки злагодженій роботі підрозділів та можливостям НРК Ardal поранених вдалося евакуювати та доставити до шпиталю. При цьому сам робот залишився неушкодженим.
Наразі Україна активно інвестує у наземні роботизовані комплекси. У планах — поступово передати логістичні завдання на автоматизовані системи. Це дозволить не лише оптимізувати військові операції, а й зберегти життя українських захисників.
Опубліковано Михайло Федоров Середа, 2 квітня 2025 р.
Нагадаємо, що військові працюватимуть з новим українським гранатометом: його особливості.
Фото: фейсбук-сторінка Михайла Федорова
Учні «Ліцею нових технологій навчання» з Кропивницького перемогли на нацвідборі міжнародного хакатону Teens in AI. Їхня команда HARBOUR SEALS розробила ШІ-сервіс Equilla, що виявляє дискримінацію та дезінформацію в дописах у соцмережах.
Про це повідомив міністр цифрової трансформації Михайло Федоров.
Підлітки створили інструмент Equilla за два дні. Сервіс може виявляти гендерні стереотипи, булінг та інші прояви дискримінації, а також генерувати альтернативні коментарі. Він допомагатиме боротися з токсичністю в медіа.
Команда HARBOUR SEALS перемогла на нацвідборі та представлятиме Україну на міжнародному етапі хакатону Teens in AI.
Читайте також: Українські розробники створили голосовий ШІ-помічник для бізнесу
Що відомо про хакатон
Україна вдруге візьме участь у міжнародному хакатоні Teens in AI. Ця подія проходить у 97 країнах світу. Під час хакатону українські підлітки розроблятимуть рішення на основі штучного інтелекту та покращуватимуть свої навички за підтримки експертів у цій сфері.
Тогоріч на міжнародному етапі Teens in AI перемогли українські школярі з Політехнічного ліцею КПІ імені І. Сікорського. Вони представили свій застосунок під назвою ConnectAbility, що допомагає вивчати та озвучувати жестову мову за допомогою ШІ.
Захід реалізує Міністерство цифрової трансформації, Міністерство освіти і науки України та Lviv IT Cluster у межах хакатону Teens in AI.
Нагадаємо, що фахівці Мінцифри створюють п’ять продуктів на основі ШІ.
Фото обкладинки: Freepik
Очільник Міністерства цифрової трансформації Михайло Федоров розповів про п’ять розробок, над якими працюють фахівці українського відомства. Деякі з них уже інтегрували, інші запустять найближчим часом.
Про це повідомив Михайло Федоров на фейсбук-сторінці.
П’ять українських розробок
- ШІ-чатбот Наталка. Програма допомагає потенційним партнерам інтегрувати сервіси «Дії». Чатбот обробляє поширені запити, допомагає обрати сценарії інтеграції, а після цього передає комунікацію реальній людині. За п’ять місяців чатбот обробив понад 2,3 тисячі запитів, а навантаження на менеджерів зменшилося на 30%.
- ШІ-асистент у «Дії». Програма допомагатиме обрати потрібну послугу під запит користувача. Також асистент відповідатиме на популярні запитання. Невдовзі він запрацює на порталі «Дія».
- ШІ для генерації вакансій. Розробка допомагатиме швидко створювати структуровані описи вакансій. Також ШІ зможе зробити вакансії у необхідному для користувачів тоні, наприклад, із креативним описом.
- Цифрова експертиза нормативно-правових актів. Штучний інтелект допомагатиме юристам аналізувати нормативно-правові акти та завантажувати їх у систему. Наразі цей інструмент уже тестують, він опрацьовує 35% документів за 72 години.
- ШІ-аналіз та переклад європейського законодавства. Цей інструмент аналізує європейське законодавство та порівнює його з українським. Федоров вказав, що це спрощує та пришвидшує гармонізацію, що є обов’язковим процесом для Євроінтеграції.
«АІ допомагає державі працювати ефективніше та швидше, а українцям отримувати послуги прозоріше та без зайвих труднощів. А після запуску національної LLM АІ-інструментів стане ще більше»‚ — написав очільник Мінцифри.
Нагадаємо, що в Україні розпочали створювати національну велику мовну модель.
Також ми писали, що українські розробники створили голосовий ШІ-помічник для бізнесу.
Фото обкладинки: Freepik
