Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Дім з американським корінням: на Чернігівщині з’явився новий будинок культури, бо минулий знищили росіяни

СПЕЦПРОЄКТ

Опубліковано

Зараз ви читатимете статтю ШоТам зі спільного проєкту з «Інтерньюз-Україна» про відбудову громад.
Цей проєкт важливий для нашої редакції тому… Більше
Зараз ви читатимете статтю ШоТам з проєкту про відбудову громад.
Чому ми його робимо?

Це українці, які після початку повномасштабної війни потрапили під російську окупацію та були звільнені ЗСУ. Місцева влада, мешканці та волонтери діляться досвідом відновлення. Ці рішення жителі все ще окупованих міст та сіл можуть застосувати після звільнення, аби подолати наслідки окупації.

До повномасштабного вторгнення будинок культури в селі Слобода на Чернігівщині збирав дорослих і дітей на концерти, літературні вечори та урочисті вшанування пам’ятних дат. 

Та у березні 2022 року тут оселилися росіяни — використовували будинок культури як кухню та вбиральню. Після окупації приміщення стало непридатним для роботи, тому понад два роки після звільнення села місцеві не мали власного культурного осередку.

Як у Слободі з’явився новий будинок культури та як з цим допоміг американець, розповідає ШоТам.

Перший вірш написала до річниці звільнення села

Під час окупації росіяни жили не тільки у будинку культури, а і вдома у місцевих. Одна з таких людей — Олена Осипенок. 20-річна дівчина навчається в місцевому педагогічному університеті та відвідує реабілітаційний центр, адже з дитинства має часткову атрофію зорових нервів. 

Коли 5 березня 2022 року росіяни зайшли у Слободу, двоє поселилися в кімнаті Олени, тому дівчина з тіткою перейшли жити в погріб. Тут вони перебували до кінця березня, поки ЗСУ не звільнили Слободу.

Олена каже, що весь цей час їй було морально складно, і ці події сильно вплинули на неї. Вперше зі своєю поезією Олена виступила на річницю звільнення села від російської окупації:

«Я пишу про любов до України, про війну й те, як я це сприймаю, як мені боляче бачити ці втрати. Тому основна тематика віршів — патріотична, але також пишу про кохання, весну, народні пісні. Уже написала близько 500 віршів і мрію про книгу, яка відгукнеться в серцях моїх читачів»

Олена записує свої вірші шрифтом Брайля. Фото: ШоТам

«Влаштовували для себе вбиральню скрізь, де хотіли»

Директорка будинку культури Лідія Гартович розповідає, що прямих влучань у будівлю не було, проте вона сильно постраждала через уламки: у неї пробитий дах, вибиті всі вікна, пошкоджений фундамент, а на стінах з’явилися тріщини. 

Директорка будинку культури в Слободі Лідія Гартович розповідає про будівлю під окупацією. Фото: ШоТам

Росіяни облаштували тут для себе кухню. Жінка каже, що в грудні перед вторгненням у будинок культури закупили вживані меблі, аби облаштувати гримерну, дитячу кімнату та бібліотеку:

«Але ці люди прийшли нищити та вбивати, тому всі ці меблі використали для розпалу. А ще нас вразило, що вони влаштовували для себе вбиральню скрізь, де хотіли, і дуже показово, що багато з них підтиралися вишиванками, які були в будинку культури. Коли я побачила це, то відчула моральну огиду».

На щастя, деяку апаратуру вдалося зберегти — саме напередодні вторгнення Лідія забрала додому синтезатор для репетиції свого сина. 

Замість старої будівлі — палац

З вересня 2024 року жителі Слободи відвідують новий будинок культури, який замість зруйнованого для них звів американський меценат Делл Лой Хансен. Він уже кілька років опікується селом, а тепер допомагає слободинцям відбудовувати їхні будинки й інші споруди.

Меценат Делл Лой Хансен останні декілька років опікується цим регіоном. Фото: ШоТам

Коли минулого року благодійник приїхав у Слободу, для нього організували урочистий концерт з піснями та віршами від молоді:

«Ми хотіли показати, на що здатні молоді люди нашої громади, яку увагу ми приділяємо творчості, та сподівалися, що меценат виділить нам кошти, аби облаштувати невеликий куточок для репетицій і виступів. Ми звернулися до нього з цим проханням, але й не сподівалися, що для нас створять такий палац».

Будинок культури в селі Слобода. Фото: ШоТам

За три місяці вдалося повністю відбудувати приміщення будинку культури. Тепер своєю творчістю ділиться й Олена: приносить вірші, які записує вдома шрифтом Брайля, та зачитує їх директорці Лідії, а вона вже їх роздруковує.

Тепер директорка запрошує дівчину на літературні вечори та благодійні виступи, під час яких юні автори збирають донати для ЗСУ.

Зараз тут є актова зала з великим екраном, де можна проводити заходи та спільно переглядати фільми, читальний зал з комп’ютерами, які можуть використовувати літні люди, аби освоїти цифрові навички, а також кімната відпочинку, де діти займаються рукоділлям, малюють чи грають у настільні ігри. Окрім цього, в будинок культури часто приходять пограти в теніс або потренуватися в спортивній кімнаті. 

Кімната відпочинку в будинку культури. Фото: ШоТам

У новому приміщенні закладу вже відновили свою роботу дорослий співочий і дитячий танцювальний колективи. Лідія впевнена:

«Таланти треба завжди підтримувати. Дорослі відповідальні за розвиток умінь своїх дітей і мають підтримувати іскри, які в тих закладені. Тому я б дуже хотіла, щоб наш будинок культури був одним з осередків згуртованості громади, і ми могли їздити в інші села для обміну досвідом та запрошувати гостей до нас».

Суспільство

«Ви ж його лікуєте?»: учителька Ксенія та її син Юрчик спростовують міфи про аутизм

Опубліковано

2 квітня — Міжнародний день поширення інформації про аутизм. Це учителька, методологиня БФ «СпівДія заради Дітей» Ксенія Костюченко та її син Юрчик. Вони підготували для ШоТам відповіді на найпоширеніші міфи про розлади аутистичного спектра (РАС), з якими зіштовхуються постійно. Усі фрази, які ви побачите тут, Ксенія часто чула від інших людей. Тепер вона розповідає, що з ними не так.

1. «Ви ж його лікуєте? Треба лікувати, обовʼязково!»

Міф: Аутизм — це хвороба, яку можна вилікувати.

Насправді РАС — це нейровідмінність, а не хвороба. Це вроджена особливість розвитку мозку, яка залишається з людиною на все життя.

Ксенія

У нас немає показів для прийому жодних препаратів. Єдине, що «показано» — це створення умов для гармонійного розвитку та соціалізації, тобто інклюзія.

Юрчик

Я відвідую спеціалістів, з якими вчуся краще розмовляти та спілкуватися, спокійніше реагувати на звуки, контролювати свої рухи та бажання. Якщо чогось не вмію, то я або вже в процесі навчання, або воно в мене на черзі.

2. «У Юрчика талант до музики — напевно, через те, що в нього РАС»

Міф: Усі люди з аутизмом — генії або мають унікальні здібності.

Цей міф популярний завдяки фільмам і серіалам. Насправді лише частина людей з аутизмом має так звані «острівці геніальності», але більшість перебувають на різних рівнях інтелектуальних здібностей, як і нейротипові люди.

Юрчик

У музичній школі кажуть, що я дійсно дуже здібний. Але в нас уся сімʼя музикальна — всі грають на музичних інструментах і співають, — тому батьки вчасно це помітили та намагаються розвивати. Я граю на флейті, співаю дискантом (високим хлопчачим голосом — ред.) і можу підібрати будь-яку мелодію на фортепіано. Але значно більше люблю грати в планшет.

3. «Ви що, робили йому щеплення?» 

Міф: Вакцинація спричиняє аутизм.

Цей міф спростували численні наукові дослідження. Первинну статтю, що пов’язувала аутизм з вакцинами, визнали фальсифікацією, а її автора позбавили ліцензії.

Ксенія

У нас зроблені всі щеплення за календарем, адже син не має жодних протипоказань. 

4. «О, в нашому класі був хлопчик з РАС — я знаю, що це таке!»

Міф: Усі люди з РАС однакові.

Аутизм — це спектр, а не однакова характеристика для всіх. Деякі люди в спектрі можуть бути надзвичайно комунікабельними, інші — навпаки потребують більше простору. Хтось має виражену сенсорну (доторкову) чутливість, а хтось ні. Дехто може вражати феноменальною пам’яттю або глибокими знаннями в певній галузі, а інші потребують значної підтримки в повсякденному житті.

Юрчик

Я маю гіперчутливість до емоцій, зчитую навіть найнепомітніші. Якщо хтось свариться, мені стає дуже страшно й незатишно. 

Ксенія

А один мій учень з РАС міг звернути увагу на чужі емоції, тільки якщо йому про них чітко сказати. 

5. «Ти — героїня, якщо виховуєш дитину з аутизмом»

Міф: Щоб виховувати дитину з РАС, потрібні героїчні зусилля.  

Це один з тих міфів, який звучить ніби з повагою, але насправді може бути дуже шкідливим. Батьки дітей з РАС часто живуть звичайним життям: піклуються про дітей, підтримують, водять на гуртки, сперечаються про виконання домашніх завдань, купують улюблені іграшки. Так, у їхньому житті можуть бути виклики, але, зрештою, виховання дітей — непроста справа для всіх батьків. 

Ксенія

Коли суспільство автоматично записує всіх батьків дітей з РАС у «герої», це створює хибне уявлення, що такі діти — обов’язково «тягар», що з ними завжди складно. Хоча реальність різна: комусь складно, а комусь абсолютно нормально. Для нашої сімʼї, наприклад, виховання дитини з РАС — це просто наше життя, ми не вважаємо його подвигом.

Так, бувають дуже тяжкі випадки, але не лише в сімʼях, де є дитина з РАС. Тому важливо не узагальнювати. 

 

6. «Ми не можемо ризикувати навчальними досягненнями 30 дітей в класі»

Міф: Присутність дітей з аутизмом у класі може негативно впливати на навчання нейротипових учнів. 

На жаль, ця думка популярна в школах. І це не дивно, бо є упередження, що дитина з РАС обовʼязково заважатиме, і з нею неможливо буде впоратись, якщо ти не супергерой. Це хибна та шкідлива думка, яка позбавляє учнів можливості підготуватись до реального життя у світі, де різні люди взаємодіють між собою. 

Ксенія

На щастя, численні дослідження спростовують цей стереотип і показують переваги інклюзивної освіти для всіх учнів. Це, зокрема, формування толерантності та поваги до різноманітності.

Це розвиває соціальні навички: співпрацю, емпатію та взаємодопомогу. І головне, в інклюзивних класах безперечно було зафіксоване покращення академічних результатів — учні мають вищий рівень успішності, бо там використовують різноманітні педагогічні методики та більше індивідуалізованого підходу.

Я постійно працювала в інклюзивних класах, бо бачу переваги й для себе — я розширюю свої педагогічні компетенції, які приносять користь усім учням. 

Читати далі

Суспільство

«Укрзалізниця» додала в Києві нову зупинку для двох потягів

Опубліковано

«Укрзалізниця» додала на платформі Видубичі-Трипільські в Києві зупинки для двох потягів далекого сполучення. З 10 квітня ці потяги зупинятимуться на платформі в обох напрямках.

Про це повідомили в компанії.

На зупинці зупинятимуться такі потяги:

  • №79/80 «Січеслав» Дніпро – Львів;
  • №793/794 Черкаси – Київ.

Читайте також: Що робити, якщо з додатку «Укрзалізниці» після кібератаки зникли квитки

Платформа Видубичі-Трипільські розташована поруч із Південним мостом та транспортною розв’язкою, що робить її зручною для пересадки. Вона входить до транспортного вузла «Видубичі», який об’єднує:

  • станцію метро «Видубичі»;
  • приміську платформу «Видубичі» та кільцеву електричку;
  • автостанцію «Видубичі».

Як зазначили в УЗ, ця зупинка дозволить мешканцям лівобережних районів Києва швидше та зручніше добиратися до Черкащини, Кіровоградщини та Придніпров’я.

Нагадаємо, що «Укрзалізниця» впровадила безплатні пропозиції для пасажирів.

Фото обкладинки: RailGallery

Читати далі

Суспільство

«Спротив триває»: активісти «Жовтої стрічки» провели нову акцію у Криму (ФОТО)

Опубліковано

Активісти руху «Жовта стрічка» до початку другого місяця весни розповсюдили у Сімферополі, Севастополі, Бахчисараї, Ялті та Армянську символи спротиву.

Про це повідомили у «Жовтій стрічці».

«Квітень вступає у свої права, а рух спротиву продовжує невтомно доводити, що Крим — це Україна. Бо спротив триває. Бо українці борються. Бо кожного дня на Кримському півострові тривають акції спротиву, і сьогоднішній день не виключення. Бо КРИМ — ЦЕ УКРАЇНА!» — написали у русі.

Читайте також: Ukraїner та PR Army створили фільм про депортацію кримських татар (ВІДЕО)

Нагадаємо, що рух активісти «Жовтої стрічки» до 24 лютого провели акцію в окупованих містах (ФОТО).

Раніше ми писали, що у Криму на вершині Пахкал-Кая встановили українські прапори (ФОТО).

Фото: телеграм-канал «Жовтої стрічки»

Читати далі