Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Їжа, що згуртовує. Як міське городництво допомагає переселенцям та бізнесу

Опубліковано

Поява міського саду-городу впливає на адаптацію внутрішньо-переміщених осіб та допомагає сформувати мережу локальних партнерств. У цьому переконані учасники події «Їжа, що згуртовує», організована ПРООН та шеф-кухарем Євгеном Клопотенком.

ШоТам відвідав захід та на прикладі простору міського садівництва та городництва у Львові «Розсадник» розповідає, чому сьогодні – саме час створювати сади-городи у вашому місті.

Локальні рішення для системних викликів

За словами дослідника рішень із продовольчої безпеки Лабораторії інноваційного розвитку ПРООН Іллі Єременка, вирішення питань харчової безпеки потребують саме локальних рішень, які здатні забезпечити швидкий зворотний зв’язок та адаптацію до постійних викликів. 

«Завдяки підтримці цьогорічних ініціатив: від інклюзивних грядок для людей з інвалідністю до співпраці міського саду-городу з локальним бістро, – ми не просто досліджували взаємодію різних категорій населення, а й показали приклади майданчиків для соціальної згуртованості та партнерства заради розвитку», – зазначив Ілля Єременко.

«Розсадник» – альтернатива традиційним паркам

Одним з таких локальних рішень є кейс саду-городу «Розсадник» – проєкту, який пропонує реальну альтернативу класичному парку. Як зазначила начальниця управління екології та природних ресурсів Львівської міськради Олександра Сладкова, влада вже готова підтримувати подібні ініціативи

«Завдання міської влади – допомогти знайти хорошу ділянку, бо це довготривала ініціатива, і від того, як допоможе міська влада, залежатиме подальша робота. Потрібно популяризувати такі ідеї, щоби влада міста без остраху могла долучитися до допомоги і її реалізації.

«Розсадник» – це чи не найкращий приклад того, де замість звичного нам парку, де люди просто відпочивають, вони ще й згуртовуються заради спільної справи. Міста будуть підтримувати такі ініціативи, коли зрозуміють практичну цінність для своїх жителів та навколишнього середовища загалом», – додала Сладкова.

Кейси, які вже працюють 

У межах співпраці «Розсадника» та «Інших» з вирощених в міському саду-городі овочів приготували 120 порцій соціального «Меню №2», яким безкоштовно пригощають переселенців. Шеф-кухар та засновник бістро «Інші» Євген Клопотенко переконаний: українські заклади потребують продуктів вітчизняного виробництва.

«Якщо ти знаєш, що за продуктом стоїть людина, то в якості можеш не сумніватися. Не варто ускладнювати чи довго думати: з чого почати? Менше фантазувати про ризики, більше – просто робити! Мрію, щоб українські ресторатори могли весь рік готувати з українських продуктів. Найголовніше – напрацювати ефективну комунікацію між ресторанами, виробниками продукції та міськими соціальними ініціативами», – зазначив Клопотенко.

До створення «Розсадника» долучилися сотні переселенців

За словами співзасновниці проєкту «Розсадник» та координаторки проєктів ГО «Плато» Анжеліки Зозулі, до організації та реалізації проєкту вже долучилися щонайменше 600 переселенців. 

«Ми провели більше 45 подій, до яких долучилося понад 1000 учасників. У середньому, більше 60% з них – переселенці. У контексті продовольчої проблематики ми робимо свій просвітницький внесок, паралельно наголошуючи на потребі раціонального використання природних ресурсів, підтримки місцевого біорізноманіття, зменшення вуглецевого сліду від виробництва та транспортування продукції тощо. Наразі важливим є масштабувати досвід та залучати до цього процесу більше стейкхолдерів», – підкреслила Анжеліка Зозуля.

Город – колективна психотерапія для переселенців

Крім того, робота на городі може стати своєрідною колективною психотерапією для внутрішніх переселенців, які адаптуються на новому місці. У цьому переконана очільниця ГО «Жіночі перспективи» Любов Максимович.

За її словами, город для ВПО в місті Моршин, який в межах проєкту підтримала ПРООН, допоміг переселенцям відчути власну важливість. До того ж, організаторам проєкту вдалося створити нові робочі місця.

«Цей експеримент дав змогу людям знову жити, можливість відчувати себе потрібними. На базі притулку для внутрішньо-переміщених осіб ми також запустили їдальню. Таким чином ще й створили нові робочі місця», – додала Максимович.

Переглянути онлайн-трансляцію події можна за посиланням.

Зустріч «Їжа, що згуртовує» організовано ПРООН у межах Програми ООН із відновлення та розбудови миру спільно з Лабораторією інноваційного розвитку ПРООН за фінансової підтримки Європейського Союзу. Лабораторія інноваційного розвитку ПРООН в Україні активно долучається до розробки ініціатив із посилення харчової безпеки. Завдання Лабораторії – знайти і перевірити такі інноваційні та проривні рішення, які б не шкодили довкіллю та сприяли сталому розвитку.

Фото: facebook.com/rozsadnyk.

Коментарі

Суспільство

У Києві облаштовують нову зону відпочинку: що там буде

Опубліковано

Київські комунальники продовжують облаштовувати територію біля озера Вербне в Оболонському районі. Наразі стартував другий етап робіт, який спрямований на покращення інфраструктури та її доступність для маломобільних груп населення.

Про це повідомляє КП «Плесо».

Що відомо?

Планується:

  • відремонтувати інклюзивний майданчик;
  • облаштувати дитячі зони;
  • встановити питні фонтанчики, кабінки для переодягання та душові стійки;
  • відновити інфраструктуру для зручності пересування.

Читати також: На Київщині запрацювала «Мобільна служба підтримки» для ветеранів та їх близьких (ФОТО)

Також проводять протиерозійні заходи та озеленюють територію. Роботи виконуються за планом, і на місці працює спеціалізована техніка.

Нагадаємо, що в Україні запустили стипендіальну програму «Міцність 2»: хто може долучитися.

Фото: kyiv.foto.info.

Коментарі

Читати далі

Суспільство

Міносвіти запустило анонімну функцію швидкого повідомлення про булінг у школах

Опубліковано

Відтепер діти та їхні батьки можуть повідомляти про випадки булінгу за допомогою анонімної електронної форми. Заповнення форми займає кілька хвилин, після чого школа або, за потреби, поліція вирішуватимуть ситуацію.

Про це йдеться у пресслужбі міністерства. 

Як подати заяву

На офіційному сайті потрібно натиснути кнопку «Повідомити про булінг» та пройти реєстрацію. Після цього заповнюється коротка анкета — описуєте ситуацію, вказуєте, хто образив дитину. Заяву можна подати:

  • Анонімно — такі заяви будуть розглядатися тільки на рівні школи, без залучення поліції;
  • З особистими даними — в цьому випадку вирішення питання буде більш ефективним, оскільки можна залучити правоохоронні органи.

Якщо батьки або законні представники подають заяву, анонімний формат не доступний. Важливо зазначити, що у разі залучення поліції можуть знадобитися докази або свідчення для підтвердження факту булінгу.

Читати також: Співпраця задля захисту дітей: Уповноважений з прав людини підписав меморандум із БФ Save Ukraine

Чи дізнаються однокласники, хто подав скаргу?

Усі скарги є конфіденційними. Їх можуть бачити лише директор школи та представники поліції. Працівники закладу зобов’язані діяти в інтересах дитини та не розголошувати особисту інформацію без необхідності.

Що робити, якщо дитина боїться помсти?

Якщо дитина побоюється реакції однокласників або «помсти», можна скористатися анонімним повідомленням через чатбот. Чатбот доступний для жертв булінгу, свідків, нападників або дорослих. Також через бот можна отримати номер телефону для додаткової допомоги або консультації.

Нагадаємо, що на Київщині запрацювала «Мобільна служба підтримки» для ветеранів та їх близьких (ФОТО).

Фото: Freepik.

Коментарі

Читати далі

Суспільство

Пращури українців та засновники землеробства: 5 міфів про трипільців

Опубліковано

У 1893 році археолог-аматор Вікентій Хвойка під час проведення земляних робіт на вулиці Кирилівській помітив декілька заглиблень від видобутку глини. Детально розглядаючи місцевість, він побачив бивні мамонта й зрозумів — саме там варто копати.

Згодом археолог натрапив на ще більше знахідок у селищі Веремʼє, а потім і біля Трипілля. Саме у другій локації знахідок, що належали цій культурі, було найбільше, тож і вирішив Хвойка її назвати трипільською. З того часу минула вже понад сотня років, про трипільську культуру написали безліч книг і наукових статей, але трипільцям досі подекуди приписують те, чого вони не робили. 

Розібратись, яка інформація є міфом, ШоТам допоміг історик, автор курсів Всеукраїнської школи онлайн, ведучий вебінарів для учнів на Ilearn та історичної рубрики на 1+1 Артур Бабенко.

Артур Бабенко

історик

Міф 1: трипільці винайшли землеробство та заснували перші міста

Хоч трипільська культура й виникла досить давно — приблизно у V тисячолітті до н.е., — міста й землеробство вже існували до цього. Наприклад, у місті Єрихон у Палестині археологи знайшли сліди поселень, які датуються IX тисячоліттям до н.е., а найдавніші міські укріплення — VI тисячоліттям до н.е.. 

Землеробство виникло на Близькому Сході, у регіоні, що називають «Родючим Півмісяцем», близько 10 тисяч років тому. Саме там почали вирощувати ячмінь, пшеницю та інші культури, і вже потім ці знання поширились на інші території, зокрема й до трипільців.

Мапа «Родючого Півмісяця». Джерело: Вікіпедія

Міф 2: трипільці — предки українців

Багато народів прагнуть віднайти свої витоки, і коли виринає питання про те, хто ж є предком українського народу, то нерідко можна почути: «Трипільці». Але це досить сумнівно: насамперед, трипільські племена жили не тільки на території сучасної України, але й на землях Румунії та Молдови. 

Ще одна суперечність стосується того, що словʼяни, які дійсно вважаються пращурами українців, не були споріднені з трипільцями. Наприклад, історик Кирило Галушко наводить аргумент, що словʼяни належали до індоєвропейської мовної сімʼї, а от трипільці не були індоєвропейцями. Що ж до реальних українських пращурів, то тут усе було складно, бо на наших землях жили настільки багато племен, народів і культур, що частка кожної з них мала вплив на формування українців як етносу.

A close-up of a rock carving

Description automatically generated

Розкопки Кирилівської стоянки в Києві. Джерело: Музей історії Десятинної церкви

Міф 3: трипільці були цивілізацією

Навколо цього твердження й досі точаться запеклі суперечки. Багато українських археологів, зокрема Леонід Залізняк, заперечують його. Один з головних аргументів — трипільці не мали ознак цивілізації, таких як міста, писемність і держава. З деякими тезами можна посперечатися, наприклад, про міста — у трипільців були великі поселення, де могли проживати до 10 тисяч людей. На той час це був справжній мегаполіс. 

Але все ж важливо зазначити, що в цих поселеннях не було знайдено характерних для міст релігійних чи адміністративних споруд. Щодо писемності — її в трипільців не було: дехто намагається довести, що орнамент на кераміці міг бути писемністю, але, найімовірніше, це релігійні символи.

A collection of ancient pottery

Description automatically generated

Трипільська кераміка. Фото: Київський обласний археологічний музей

Міф 4: трипільці створили державу Аратта

Існує версія Юрія Шилова, що трипільці не лише були цивілізацією, а й створили державу Аратта. Ось короткий виклад міфу: з шумерських поем вчені дізнались про існування давнього міста-держави Аратта, однак точних свідчень, де воно могло бути, немає. Відсутність інформації створила сприятливі умови для появи численних здогадок, і одна з таких стверджує, що Аратта якраз існувала на наших землях і повʼязана з трипільцями. Як доказ прихильники теорії наводять малюнки на стінах Камʼяної Могили в Мелітополі. Однак нюанс полягає в тому, що ті зображення є петрогліфами, тобто певними символами, але аж ніяк не текстом.

У селищі Трипілля на Київщині навіть є історико-археологічний приватний музей «Прадавня Аратта — Україна». Важливо зазначити, що ця версія є елементом альтернативної історії, проте музей містить багато цікавих і достовірних артефактів, залишених трипільцями — питання лише в інтерпретації.

A large building with a gate

Description automatically generated

Приватний історико-археологічний музей «Прадавня Аратта — Україна» Фото: Вікіпедія

Міф 5: трипільці приручили коня

У деяких джерелах можна зустріти версію, що коней приручили саме на території українських земель, і подекуди там додають, що це зробили трипільці. Тривалий час науковці не могли визначити регіон, де це справді сталося, проте у 2021 році було опубліковане дослідження, в якому команда зі 162 вчених зрештою дійшла висновку, що вперше коней одомашнили на землях північного Кавказу.

Зображення коня в печері Ласко у Франції (доба палеоліту). Тоді коней використовували як джерело мʼяса та молока. Фото: Вікіпедія 

Чим дійсно дивують трипільці

Візитівкою трипільців є унікальний орнамент на їхній кераміці, який досі викликає жвавий інтерес у науковців. Мальована кераміка має численну символіку, зокрема, різні геометричні фігури, зображення рослин і небесних тіл (місяця, сонця, зірок). Усе це свідчить про розвинену систему релігійних уявлень, а деякі зображення стали традиційними елементами української вишивки.

Унікальною була й технологія створення гончарних виробів. У 2015 році в селі Доброводи на Черкащині археологи розкопали гончарний горн — величезну піч, у якій трипільці обпалювали глину.

undefined

Трипільська кераміка. Джерело: Cristian Chirita

Безумовно, визначним досягненням були й трипільські протоміста. І хоч досі триває дискусія, чи можна ці поселення називати повноцінними містами, їхня величина і кількість населення вражає. У деяких поселеннях було до 3 тисяч хат і близько 10 тисяч жителів. Для прикладу, у єгипетському місті Мемфіс, яке відігравало роль одного з центральних, в IV тисячолітті проживало приблизно 20 тисяч людей.

Оскільки трипільці були землеробами, вони використовували підсічно-вогневу систему обробітку землі — спочатку вирубували ліси, аби створити поля для землеробства, а коли земля виснажувалася, переходили на інше місце. Цей спосіб дозволяв зберігати родючість ґрунтів, але передбачав періодичну зміну місця проживання.

Вражає й час існування цієї культури — 2 тисячі років. У порівнянні, християнська цивілізація існує ті самі 2 тисячі років. І важливо, що за цей час трипільці змогли створити власну систему світогляду, обробітку землі, будівництва жител і ведення господарства. Те, що на наших землях була поширена ця культура, є безумовним свідченням того, що з прадавніх часів наші території були населені спільнотами, які формували основи цивілізаційних процесів.

Коментарі

Читати далі

Шопочитати

Спорт5 днів тому

Спорт дав зрозуміти, що не все втрачене. Це історії ветеранок, які представлятимуть Україну на «Іграх Нескорених»

«Ігри Нескорених» стали символом незламності духу наших воїнів. 35 учасників — ветеранів та військовослужбовців, які...

Суспільство1 тиждень тому

Почав вчити інших у 17 і вже заробив мільйон. Як працює одна з найбільших онлайн-шкіл для підлітків

У свої 17 років Ілля Літун з Чернівців відмовлявся від прогулянок з друзями, а весь...

Суспільство1 тиждень тому

Заробив понад 7 тисяч гривень за кілька днів. Як юні «підприємці» продають малюнки на ОLХ

За запитом «намалюю вашого улюбленця» на OLX від початку вересня зʼявилася вже майже сотня оголошень...

Можливості2 тижні тому

Зробили будинок енергоефективним: 5 рішень ОСББ, що допомогли зменшити витрати на опалення

Ще задовго до початку повномасштабної війни Україна взяла курс на європейську енергоефективність. Об’єднання співвласників багатоквартирних...