

Суспільство
Їжа, що згуртовує. Як міське городництво допомагає переселенцям та бізнесу
Поява міського саду-городу впливає на адаптацію внутрішньо-переміщених осіб та допомагає сформувати мережу локальних партнерств. У цьому переконані учасники події «Їжа, що згуртовує», організована ПРООН та шеф-кухарем Євгеном Клопотенком.
ШоТам відвідав захід та на прикладі простору міського садівництва та городництва у Львові «Розсадник» розповідає, чому сьогодні – саме час створювати сади-городи у вашому місті.

Локальні рішення для системних викликів
За словами дослідника рішень із продовольчої безпеки Лабораторії інноваційного розвитку ПРООН Іллі Єременка, вирішення питань харчової безпеки потребують саме локальних рішень, які здатні забезпечити швидкий зворотний зв’язок та адаптацію до постійних викликів.
«Завдяки підтримці цьогорічних ініціатив: від інклюзивних грядок для людей з інвалідністю до співпраці міського саду-городу з локальним бістро, – ми не просто досліджували взаємодію різних категорій населення, а й показали приклади майданчиків для соціальної згуртованості та партнерства заради розвитку», – зазначив Ілля Єременко.
«Розсадник» – альтернатива традиційним паркам
Одним з таких локальних рішень є кейс саду-городу «Розсадник» – проєкту, який пропонує реальну альтернативу класичному парку. Як зазначила начальниця управління екології та природних ресурсів Львівської міськради Олександра Сладкова, влада вже готова підтримувати подібні ініціативи

«Завдання міської влади – допомогти знайти хорошу ділянку, бо це довготривала ініціатива, і від того, як допоможе міська влада, залежатиме подальша робота. Потрібно популяризувати такі ідеї, щоби влада міста без остраху могла долучитися до допомоги і її реалізації.
«Розсадник» – це чи не найкращий приклад того, де замість звичного нам парку, де люди просто відпочивають, вони ще й згуртовуються заради спільної справи. Міста будуть підтримувати такі ініціативи, коли зрозуміють практичну цінність для своїх жителів та навколишнього середовища загалом», – додала Сладкова.
Кейси, які вже працюють
У межах співпраці «Розсадника» та «Інших» з вирощених в міському саду-городі овочів приготували 120 порцій соціального «Меню №2», яким безкоштовно пригощають переселенців. Шеф-кухар та засновник бістро «Інші» Євген Клопотенко переконаний: українські заклади потребують продуктів вітчизняного виробництва.

«Якщо ти знаєш, що за продуктом стоїть людина, то в якості можеш не сумніватися. Не варто ускладнювати чи довго думати: з чого почати? Менше фантазувати про ризики, більше – просто робити! Мрію, щоб українські ресторатори могли весь рік готувати з українських продуктів. Найголовніше – напрацювати ефективну комунікацію між ресторанами, виробниками продукції та міськими соціальними ініціативами», – зазначив Клопотенко.

До створення «Розсадника» долучилися сотні переселенців
За словами співзасновниці проєкту «Розсадник» та координаторки проєктів ГО «Плато» Анжеліки Зозулі, до організації та реалізації проєкту вже долучилися щонайменше 600 переселенців.
«Ми провели більше 45 подій, до яких долучилося понад 1000 учасників. У середньому, більше 60% з них – переселенці. У контексті продовольчої проблематики ми робимо свій просвітницький внесок, паралельно наголошуючи на потребі раціонального використання природних ресурсів, підтримки місцевого біорізноманіття, зменшення вуглецевого сліду від виробництва та транспортування продукції тощо. Наразі важливим є масштабувати досвід та залучати до цього процесу більше стейкхолдерів», – підкреслила Анжеліка Зозуля.

Город – колективна психотерапія для переселенців
Крім того, робота на городі може стати своєрідною колективною психотерапією для внутрішніх переселенців, які адаптуються на новому місці. У цьому переконана очільниця ГО «Жіночі перспективи» Любов Максимович.
За її словами, город для ВПО в місті Моршин, який в межах проєкту підтримала ПРООН, допоміг переселенцям відчути власну важливість. До того ж, організаторам проєкту вдалося створити нові робочі місця.
«Цей експеримент дав змогу людям знову жити, можливість відчувати себе потрібними. На базі притулку для внутрішньо-переміщених осіб ми також запустили їдальню. Таким чином ще й створили нові робочі місця», – додала Максимович.

Переглянути онлайн-трансляцію події можна за посиланням.
Зустріч «Їжа, що згуртовує» організовано ПРООН у межах Програми ООН із відновлення та розбудови миру спільно з Лабораторією інноваційного розвитку ПРООН за фінансової підтримки Європейського Союзу. Лабораторія інноваційного розвитку ПРООН в Україні активно долучається до розробки ініціатив із посилення харчової безпеки. Завдання Лабораторії – знайти і перевірити такі інноваційні та проривні рішення, які б не шкодили довкіллю та сприяли сталому розвитку.
Фото: facebook.com/rozsadnyk.
Суспільство

«Укрзалізниця» створила офіційні канали в соцмережах для інформування пасажирів приміського сполучення. Компанія публікуватиме актуальні новини щодо графіка руху, нових рейсів, модернізацію електричок тощо.
Про це повідомили в УЗ.
Компанія створила канали у Telegram, Viber та WhatsApp. У них розповідатимуть про:
- затримки поїздів;
- призначення нових поїздів.
- модернізацію рухомого складу;
- тимчасове скасування поїздів та призначення альтернатив;
- інші важливі новини приміського сполучення.
В УЗ додали, що вони також публікуватимуть корисні поради пасажирам.
Аби знайти новини свого регіону, необхідно перейти за хештегом або позначкою із назвою локації наприкінці кожної публікації.
Нагадаємо, що «Укрзалізниця» відновлює втрачені квитки у застосунку: як їх повернути.
Фото обкладинки: RailGallery
Суспільство

Активісти руху спротиву «Жовта стрічка» розмістили на вулицях Ялти, Євпаторії, Севастополя та Сімферополя понад 200 проукраїнських символів.
Про це повідомили в «Жовтій стрічці».
У містах Криму активісти розмістили стікери та жовті стрічки. У Сімферополі учасники руху намалювали невелике графіті з буквою «Ї». У русі написали:
«Бо окупація — це тимчасово, а Крим — це Україна».
Читайте також: UNITED24 зібрали $23 000 завдяки розіграшу прапора з підписами захисниць Маріуполя




Нагадаємо, що до початку другого місяця весни активісти «Жовтої стрічки» провели нову акцію у Криму (ФОТО).
Фото: телеграм-канал руху
Суспільство

Пасажири «Укрзалізниці» відтепер можуть повернути втрачені через кібератаку квитки у застосунку. Користувачі зможуть згенерувати квитки, які вони придбали до масштабної кібератаки на компанію.
Про це повідомили в УЗ.
Як відновити квитки
- Зайти у свій акаунт у застосунку УЗ.
- Натиснути на банер на головній сторінці.
- Перейти на спеціальну сторінку для перегенерації.
- Натиснути «Завантажити PDF-квиток» і зберегти документ.
Також у компанії рекомендують користувачам оновити профіль, додавши актуальну електронну пошту. Це дозволить автоматично отримувати копії нових квитків на пошту.
Читайте також: «Абук» відкрив безплатний доступ до аудіокниг у міжнародних автобусах Flix
Про кібератаку на «Укрзалізницю»
23 березня 2025 року на офіційних сторінках УЗ почали зʼявлятися перші новини про збій в IT-системі. Вже невдовзі компанія повідомила, що стала жертвою наймасштабнішої за весь час кібератаки ворога, через що постраждали онлайн-сервіси купівлі квитків. Залізничникам вдалося відновити їхню роботу протягом 24-26 березня.
Проїзні документи в цей період можна було придбати в касах вокзалів і в поїзних бригад перед відправленням потягів. Окрім цього, в компанії запровадили спеціальні пропозиції для власників паперових квитків, як-от безплатне відвідування залу очікування та чай у потягах.
Нагадаємо, що «Укрзалізниця» додала в Києві нову зупинку для двох потягів.
Фото обкладинки: фейсбук-сторінка УЗ