Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Третій

міжнародний

Ярмарок грантів
у сфері культури

Як отримати гранти у сфері культури, та які можливості відкривають технології та міжнародне партнерство

Ілона Громлюк

8

Covid-19 став подією, що застала зненацька культурні індустрії по всьому світу. Як достукатись до аудиторій? Як обмінюватись досвідом на міжнародному рівні? Як, попри невизначеність, розвивати власні проекти? Всі ці питання стали ще актуальнішими, а в Європейському культурному середовищі  активно лунають заклики до вироблення спільних кроків у подоланні глобальної кризи.

Українці зможуть долучитися до цієї дискусії 2 липня, на Третьому міжнародному ярмарку грантів у сфері культури Culture:Reload, що традиційно проводять Національне бюро програми ЄС «Креативна Європа» та Український культурний фонд.

Захід буде складатися з кількох частин:

►  Панельні дискусії щодо менеджменту культурних проектів, майбутнього креативних індустрій та міжнародного досвіду українських заявників.

►  Презентації актуальних грантових програм для українських заявників.

►  Консультації з представниками грантодавців.

►  Інформаційна сесія конкурсу проектів Представництва ЄС в Україні «Посилення ролі громадянського суспільства для кращого управління, прав людини та культури».

 

Як і всі заходи в часи пандемії, цього року ярмарок пройде онлайн, але головна його мета залишається незмінною – ознайомити учасників із грантовими можливостями, а також спонукати розвиватись і не боятись нового.

 

У переходу в онлайн-формат буде і своя перевага – ще протягом місяця після основної події на онлайн платформі  ярмарку щоденно будуть викладатися подкасти та статті  з відомими митцями та діячами культурного сектору. І ще один бонус – у відвідувачів ярмарку буде можливість долучитися до закритої групи у Facebook  для нетворкінгу та пошуку проектів або менеджерів мрії.

 

Інформаційними партнерами заходу виступають Громадський простір та Ресурсний центр ГУРТ: Портал суспільно активних громадян.

Юлія Федів

Юлія Федів,

керівниця Національного бюро програми ЄС «Креативна Європа» в Україні, виконавча директорка Українського культурного фонду

Третій рік поспіль Міжнародний ярмарок грантів у сфері культури реагуватиме на актуальні потреби креативної спільноти. Тепер ми говоритимемо не тільки про можливості для митців чи культурних менеджерів, а й про виклики, що постали через появу COVID-19 та введення карантину. У Європі потужно лунають заклики до єднання представників сфери культури, до вироблення спільних кроків подолання глобальної кризи. Думаю, ярмарок грантів, організований Національним бюро програми ЄС “Креативна Європа” та Українським культурним фондом, стане кроком на зустріч цьому тренду і з боку нашої країни. Минулого року на нашу подію завітало понад 1000 учасників. Впевнені, перехід в онлайн-формат дозволить збільшити кількість аудиторії. Це радісна перспектива, яка надихає у цей непростий для багатьох з нас час.

 

За роки спільної діяльності у програми “Креативна Європа” та “Українського культурного Фонду” з’явилося безліч успішних проектів. Ми в #ШоТам поговорили з авторами кількох таких проектів (за сумісництвом – спікерами цьогорічного івенту), щоб з’ясувати, як відкритість до співпраці та нових підходів допомогла втілити найсміливіші ідеї.

Igor Savychenko

Ігор Савиченко,

продюсер, Directory Films

«Найбільш цікавим для продюсерів є те, що «Креативна Європа» дозволяє отримати грант саме на розробку проекту. Тобто коли вже маєш чітке розуміння сценарію, але він ще не остаточний і виникає багато питань. Бракує спілкування з істориками, психологами, чи коли показуємо соціально-політичні заворушення – зі спеціалістами, які вивчають психологію протестів. Самому заповнити такі прогалини у знаннях складно.


Наша компанія в основному займається копродукційними проектами. Ми націлені на те, аби привезти українських дебютантів у Європу. Та ще одним напрямком роботи є копродукція з європейськими режисерами, коли ми можемо задіяти наші технічні потужності, а також контролювати українську тему: аби без нас про нас не розповідали.


Зараз, наприклад, я задіяний у проекті, де розповідають про одну з дивізій СС «Галичина», що свого часу здалася Британії та опинилась у Шотландії. Побутувала думка, наче вони були такими собі маніяками, що ґвалтували шотландських жінок. Фільм отримав грант від «Креативної Європи», але в Комісії порадили «взяти на борт» українського продюсера, аби розібратись у темі. Я знайшов спеціалістів, зв’язав команду з діаспорою у Манчестері. 


Серед інших важливих моментів, які покриває грант – це поїздки авторського колективу на копродакшн-маркет, тобто можливість знайти фінансування за межами своєї країни. Наприклад, при європейських фестивалях, куди треба їхати вже з матеріалами, які би передавали настрій, ідею кіно. На відміну від США, де складно побачити фільми з глибоко розвиненими соціальними темами, європейцям цікаве осмислення сучасних процесів: проблеми інтеграції людей на різних територіях, радикальні рухи, екологічні проблеми. У цьому й ідеологія «Креативної Європи»: вони підтримують культурно значущі проекти.


Одним із них стало «Пофарбоване пташеня» – екранізація скандальної однойменної книжки Єжи Косинського. Це польський єврей, який написав про поневіряння єврейського хлопчика, який наприкінці війни намагається знайти своїх батьків. Режисер Вацлав Маргул, він же автор сценарію, ішов до зйомок 9 років. Спочатку витратив усі гроші на те, щоб отримати права на екранізацію, потім довго писав сценарій, їздив по копродакшн-маркетах. У Каннах він знайшов мене, нашу партнерку зі Словаччини, і ми почали складати схему фінансування.

Грант, який Маргул отримав від «Креативної Європи» на розробку проекту, був дуже важливим для нього передусім емоційно. Це як маленька медаль для режисера: коли твій проект на початку підтримує знана інституція, до тебе зростає інтерес. Саме тому ця підтримка така комплексна.


З її допомогою Маргул у тому числі отримав можливість приїхати в Україну. Частина подій фільму відбувається на Волині, незрозумілому регіоні для іноземців. Ми шукали локації, масовку, реквізит: намагалась вибудувати село таким, яким воно виглядало за часів війни.

Це все було в 2015-му, за два роки до знімального процесу. У 2019-му прем’єра «Пофарбованого пташеняти» пройшла у Венеції, Торонто, а сама стрічка ввійшла до шорт-листу Оскара-2020».

ГРАНТОДАВЦІ ,
які беруть участь в ярмарку

Zag’oriy Foundation

Пріоритетним напрямом діяльності Фонду є розвиток культури благодійності. В цьому напрямку Фонд системно впроваджує сталі проекти й окремі активності.

Посольство США в Україні

Посольство надає гранти на підтримку колаборативних українсько-американських проектів у сфері культури і освіти, гранти на підтримку розвитку демократії і медіа.

Програма «Креативна Європа»

Програма Європейського Союзу, спрямована на підтримку культурного, креативного та аудіовізуального секторів. Метою програми є розвиток сектору культурних і креативних індустрій в країнах Європи, посилення конкурентоспроможності європейської аудіовізуальної продукції, а також забезпечення промоції і захисту культурного та мовного розмаїття.

Український інститут

Діяльність установи спрямована на покращення розуміння і сприйняття України у світі; розвиток її культурних зв’язків з іншими країнами. Заснований Урядом України, Інститут належить до сфери управління Міністерства закордонних справ.

Єлизавета Мирошниченко

Єлизавета
Мірошниченко,

Генеральна секретарка
«Ремісничої палати України»

«Ми довгий час вивчали досвід Європи і зрозуміли: коли хочемо піднімати свою економіку, передусім слід підтримувати виробників. Досліджуючи коріння нашого виробництва, ми дійшли до ремісництва.  Сумний висновок:  починаючи з 1917 року, радянська влада викорінювала такі поняття як «власність», «підприємець». Неоднозначне ставлення досі з нами: підприємницька діяльність здається українцям чимось напівлегальним, а під самим ремісництвом розуміють радше вироблення глечиків, які потім можна показати на Сорочинському ярмарку.

 

Загалом країни мають різні підходи, але в своїй діяльності ми вибрали за основу модель Німеччини, де широко підійшли до трактування ремісництва: там це не лише народний промисел, а й професійно-технічна діяльність, мала промисловість. У Німеччині навіть є окремий ремісничий кодекс, а кожна земля має одну-дві ремісничі палати, що об’єднуються. І обов’язкове членство в них – не тягар, а частина культури: палати опікуються тим, аби працювала професійно-технічна освіта, майстри могли навчати та ділитись досвідом.

 

Українське ремісництво потребує масштабної реформи. У 2009-му ми вже пропонували Кабміну низку широких заходів, проте вони ніколи не були популярними для влади будь-якого року. Жоден міністр не хоче пірнати у цей напрямок, бо знає, яка там печальна історія. Випускникам бракує прикладних навичок, а у професійно-технічні заклади найчастіше ідуть лише тоді, коли не склалось із ЗНО та університетом.

 

На мою думку, популярність ремісничих професій можна повернути завдяки співпраці з бізнесом. А оскільки на державному рівні в Україні бракує розуміння потенціалу цього сектору, то ми також почали пошуки постійних партнерів. У результаті співпраці з дев’ятьма експертними міжнародними організаціями постав проект «Crafting Europe», підтриманий «Креативною Європою».

 

У рамках проекту в парах працюватимуть ремісники та цифрові дизайнери. Перші продукуватимуть ідеї – зробити щось прикладне чи декоративне, а останні – підказуватимуть, які процеси створення сьогодні можна осучаснити та спростити за допомогою програм 3D-моделювання абощо. Так ремісники переходитимуть з минулого в майбутнє.

 

Аби набирати команди та працювати за будь-яких умов, ремісникам також даватимуть навички ведення маркетингу та бізнесу. Зі штучним інтелектом автоматизується багато процесів, але варто пам’ятати, що жоден робот не може бути свідомим. Відтак самоцінністю стане людина-підприємець: та, яка усвідомлює всю технологію виробництва, пристосовується до змін, та може передати своє ремесло далі.

 

Ми хотіли включити у навчання також поїздки до Ірландії, країни-куратора. Та з Covid-19 проект і зовсім довелось перенести на вересень. Тоді й чекатимемо учасників: студентів, діючих підприємців чи людей старшого віку, які шукають себе. Бо навчання важливе протягом усього життя: перші кроки можуть викликати спірні почуття, але за ними майбутнє».

ГРАНТОДАВЦІ,
які беруть участь в ярмарку

Посольство Німеччини в Kиєві

Посольство має таку грантову програму як «Розбудова співпраці з громадянськими суспільствами у країнах Східного партнерства та в Росії».

Український культурний фонд

Державна установа, створена у 2017 році. Місія Фонду — впроваджуючи нові механізми надання орієнтованої на результат конкурсної державної фінансової підтримки ініціативам у сфері культури та креативних індустрій, сприяти творенню розвиненої екосистеми культури та креативності в Україні.

Міжнародний фонд «Відродження»

Метою програми є розбудова демократичних цінностей і взаємопорозуміння, інтенсифікація діалогу та співпраці між Німеччиною та Україною. Програма відбувається за підтримки Федерального міністерства закордонних справ Німеччини.

Український інститут книги

Державна інституція при Міністерстві культури України, створена 2016 року. Головні цілі інституту – формувати державну політику України у книжковій сфері та системно працювати над промоцією української літератури та українських авторів у світі.

Оксана Саржевська

Оксана Саржевська-Кравченко,

директорка Міжнародного благодійного фонду «Ізоляція. Платформа культурних ініціатив»

«Чесно кажучи, найважчим в отриманні гранту є прочитати томи інструкції та подати сильну заявку. Ми подавались на грантові програми кілька років, і навіть маючи досвід і міжнародних партнерів – не набирали достатньо балів. Та коли «Креативна Європа» і відмовляє, то дає дуже розгорнуту відповідь з коментарями до вашої заявки. Пишуть, наприклад, що ось там ви не повністю показали потенціал команди, а ось тут не переконали нас у тому, що цілі будуть досягнуті. Так заявники стають досвідченішими і більше впевнено пробують свої сили наступного року.

 

Ми досягли свого у 2017 році, та спільно з вісьмома партнерами отримали грант на проект «Проявлення: Переосмислення пам’яті». У його рамках ми працюємо у напрямку перформативного мистецтва, у різних країнах організовуючи заходи на тему взаємодії особистості з культурним та історичним ландшафтом. Гонорари митцям, подорожі, поселення, виготовлення реквізиту та організація виставки – «Креативна Європа» підтримує всю нашу проектну діяльність. 

 

Ще один напрямок, у якому ми співпрацюємо – це проект міжнародної мобільності «i-Portunus». Проте тут йдеться не про грант, а цільове замовлення від ЄС. Декілька років тому «Креативна Європа» поставила собі за пріоритет розвивати та підтримувати індивідуальну мистецьку діяльність, аби митці самостійно, а не від якихось інституцій, могли їздити розвиватись за кордон. Аби правильно підійти до цього завдання, європейська агенція оголосила тендер: шукали консорціуми (об’єднання організацій), які би розробили програму мобільності.

 

Це інший бік співпраці, цікавіший. Адже за такою ж схемою кілька років тому розробляли програму освітньої мобільності Erasmus+, а нині це постійно діючий проект. У складі консорціуму в складі Goethe-Institut, INSTITUT FRANÇAIS та Nida Art Colony ми виграли тендер і в 2019 році провели перший пілотний етап «i-Portunus». Так митці отримали можливість подорожувати Європою.

 

Важливо, що для жодних країн не існує квот, аби не поступатись якістю і допомогти найкращим. Тож тепер одним із наших завдань в Україні стало навчити митців, можливо недосвідчених, подаватись на гранти з сильними заявками. Мені радісно, що у 2019-му трьом українкам таки вдалося. Марія Бакало здійснила мрію повчитися танцювальній імпровізації у Німеччині, Ярина Шумська з власним перформенсом об’їздила три країни, а Оксана Брюховецька представила за кордоном свою книжку. Я ними пишаюсь, адже лише 10% заявників із усієї Європи змогли отримати фінансування. І це справжня гордість».

ГРАНТОДАВЦІ,
які беруть участь в ярмарку

Міжнародний Вишеградський Фонд

Міжнародна донорська організація, створена у 2000 році урядами країн Вишеградської групи – Чехією, Угорщиною, Польщею та Словаччиною з метою сприяння регіональній співпраці у Вишеградському регіоні а також взаємодії з країнами Західних Балкан та Східного партнерства.

НВСЕ

Некомерційна організація, мета якої – сприяти сталому розвиткові культури й освіти

в Україні. HBCE підтримує ініціативи, які зміцнюватимуть становище України на

міжнародній арені, а також підвищуватимуть її конкурентоздатність у культурі й освіті.

Deutsch-Ukrainische Jugendbegegnungen Німецько-Українські зустрічі

Метою програми є розбудова демократичних цінностей і взаємопорозуміння, інтенсифікація діалогу та співпраці між Німеччиною та Україною. Програма відбувається за підтримки Федерального міністерства закордонних справ Німеччини.

Про що варто пам’ятати учасникам?

Альона Дмуховська

Альона Дмуховська,

проектна менеджерка,
«Креативна Європа» в Україні

«Враховуючи те, що більшість конкурсів – міжнародні, подаватись на грант у будь-якому разі слід із закордонними партнерами, бо таким чином програма стимулює вихід українських організацій на міжнародний рівень. З цим бувають проблеми в українських заявників, тому що вони мислять дуже локальними ідеями: ось ми отримаємо грант і на ці кошти привеземо в Україну багато європейських експертів, які проводитимуть тут воркшопи. 

 

Та міжнародне партнерство – це те, що допомагає працювати роками, а не лише для гранту. Це коли український театр працює разом із словацьким, вони готують спільний спектакль і так можуть повчитись одне в одного нюансам роботи на двох ринках. А потім, в теорії, зробити презентацію і в Україні, і в Словаччині. Це повноцінна робота на двох рівнях, що дуже популярно у Європі, де немає кордонів. Ми ж лише починаємо звикати бути повноцінною частиною міжнародної європейської спільноти.

 

Інший пріоритет – проекти, спрямовані на діджиталізацію культури. Технології допомагають розвиватись багатьом сферам, в тому числі мистецтву, а через карантин усе ще пришвидшиться. За технологіями майбутнє, і культура теж має використовувати ці інструменти, аби виходити на нові ринки, краще розповсюджувати контент та боротись з піратством.

 

Як правило, грантові сезони починають весною та восени, а тому зараз саме час  підготуватись до наступного великого осіннього сезону. Бо грантові заяви не готуються за тиждень: аби поговорити з партнерами, прописати ідею та зрозуміти концепцію, слід відвести один-два місяці».

ГРАНТОДАВЦІ,
які беруть участь в ярмарку

«Дім Європи»/House of Europe

Програма, що фінансується Європейським Союзом, створена з метою підтримки професійного та творчого обміну між українцями та їхніми колегами в країнах ЄС. Програма фокусується на культурі та креативному секторі, освіті, медицині, соціальному підприємництві, медіа та роботі з молоддю.

Національний Еразмус+ офіс в Україні

У тісній співпраці з Представництвом ЄС в Україні забезпечує допомогу та підтримку Виконавчому агентству з питань освіти, аудіовізуальних засобів і культури (ЕАСЕА) щодо запровадження в Україні Програм ЕРАЗМУС+ у сфері освіти, молоді та спорту.

European Cultural Foundation

Фонд працює для створення відкритої, інклюзивної та кращої Європи через промоцію європейських цінностей.

Що робити, аби взяти участь?

Третій міжнародний ярмарок Culture:Reload – це панельні дискусії, презентація 15-ти актуальних грантових програм, консультації з представниками грантодавців, а також багато різних активностей.

 

Участь у ярмарку безкоштовна. Все, що потрібно зробити – зареєструватись. Після реєстрації учасники отримають посилання на підключення до події, а також повну програму заходів. Всі необхідні матеріали будуть відправлені учасникам першого липня (01.07.2020).

Матеріал за підтримки Національного бюро програми ЄС
“Креативна Європа” в Україні

ce_regular_logo (1)