Суспільство
Який бізнес найчастіше розвивають по франчайзингу
Андрій Кривонос
Глава директорату Асоціації франчайзингу
Глава директорату Асоціації франчайзингу Андрій Кривонос розповідає про те, як молодим підприємцям не робити помилок, який початковий внесок необхідний для розвитку бізнесу і які напрями користуються популярністю
Кількість бажаючих відкрити свій бізнес щорічно зростає. Якщо п’ять-сім років тому створити свою справу наважувались підприємці віком 35-40 років, то зараз про це замислюються вже зі шкільної лави. У багатьох потенційних бізнесменів немає досвіду, тому вони розглядають варіант почати власний бізнес по франчайзингу. Підприємець укладає договір з власником торгової марки, наприклад, мережі кав’ярень або пралень, виконує всі вимоги і відкриває об’єкт під його брендом. Глава директорату Асоціації франчайзингу Андрій Кривонос розповідає про те, як працює франчайзинг в Україні, яким чином змінюються вимоги підприємців і розвивається український бізнес.
Які напрямки бізнесу є найцікавішими для тих, хто хоче купити франшизу?
Тренди 2019 і початку 2020 роки під час карантину залишилисятими ж. Найвищим попитом користуються об’єкти громадського харчування невеликої площі, продуктові крамниці, заклади індустрії спорту і краси. Затребувана дитяча тематика – центри розвитку дітей, дитячі садки, центри робототехніки.
Раніше ми прогнозували, що активно будуть розвиватися сервіси доставки. Під час карантину це і відбувалося. Але виявилося, що ефективно спрацювали тільки ті доставки, для яких це було основним бізнесом. Наприклад, для компаній Нова пошта або Розетка. А ось ресторанам довелося складніше. Доставка в закладах громадського харчування не змогла вийти на ті показники, які вони отримують в залах. Для них вона стала просто додатковою послугою і не вилилася в окремий формат.
Як розвивалися франчайзингові мережі під час карантину?
Нові мережі за цей період не з’являлися. Але багато існуючих операторів вдосконалили свою роботу. Наприклад, Львівські круасани відкрили заклад для автомобілістів з обслуговування через окреме вікно. Деякі власники мереж стали використовувати додатки для замовлення, наприклад, AsiaStyle через спеціальний додаток дозволяє не тільки робити замовлення, а й автоматично обробляти залишки на складі.
За час карантину виріс попит на послуги онлайн-напрямків. Один з підприємців розробляє сервіс, який дозволить виставляти автомобіль на торги в мережі. З’являється багато подібних ідей. Але офлайн-ринок теж буде розвиватися і це станеться після завершення карантину.
Останні кілька років українські франшизи стали виходити на міжнародні ринки. Чи успішні вони?
Ця тенденція дійсно існує, українські компанії виходять на закордонні ринки, беруть участь у виставках за кордоном. Звичайно, багато з них працюють в сусідніх країнах, але є і далекі, і екзотичні країни.
Приклади продовжують з’являтися, і буквально днями невелика мережа броу-барів (заклади краси) почала переговори з потенційними партнерами в Польщі і Австрії, які хочуть розвиватися під їхнім брендом.
Кого з найуспішніших гравців можете назвати?
Я б відзначив мережу Експрес-стрижка, мережу ресторанів BurgerClub і мережу бізнес-шкіл для дітей Mini Boss.
Експрес-стрижка, почавши бізнес в Україні, потім продала франшизи в Польщі, на сьогодні вже в п’яти країнах є заклади цієї мережі.
Засновники торговельної марки Burger Club з Полтави, вони відкрили два десятка закладів в Україні і стали розвиватися за кордоном. Зараз за кордоном у них працює більше ресторанів, ніж в нашій країні. Burger Club можна зустріти на Шрі-Ланці, в Китаї.
Mini Boss на сьогодні працюють вже в двох десятках країн.
Чи зростає попит на франшизи? Які напрямки найбільше цікавлять підприємців?
За час карантину виріс попит на послуги онлайн-напрямків. Один з підприємців розробляє сервіс, який дозволить виставляти автомобіль на торги в мережі. З’являється багато подібних ідей. Але офлайн-ринок теж буде розвиватися і це станеться після завершення карантину.
Середня сума запитів від потенційних франчайзі зараз становить $ 20-30 тис. Якщо говорити про тренди, то вони відповідають тим, про які ми говорили. Приблизно 60-70% франчайзі хочуть відкрити свій ресторан, продуктовий магазин, заклади індустрії спорту і краси. Решта 30-40% підприємців орієнтуються на бізнес, який близький саме їм. Одні хочуть займатися продажем одягу, інші – реалізацією автомобілів. Це залежить від особистих уподобань.
Можете описати портрет підприємця, який купив франшизу і хоче розвивати свій бізнес?
Потенційних франчайзі я б розділив на три групи.
Приблизно 30% з них – це підприємці, які починають свій бізнес вперше. Стартовий капітал вони заробили і хочуть відкрити свою справу. Ще 30% – це ті, у кого вже був досвід бізнесу. Але вони вирішили від нього відмовитися і купити франшизу ресторану, магазину або спортивного об’єкту. Стільки ж – 30% покупців франшиз – це люди, які розширюють свій бізнес. Наприклад, підприємець управляє магазином площею 200 кв м. Він може скоротити його площу до 180 кв м, а на 20 кв м – по франчайзингу відкрити невелику кав’ярню.
Професійними франчайзі можу назвати решту 10% клієнтів. Вони можуть працювати з декількома десятками мереж і для них така форма роботи – зрозумілий процес. Покупку франшизи вони розглядають як диверсифікацію своїх активів.
Чи зростає попит з боку молодих людей, у яких немає досвіду роботи?
У цьому році кількість запитів від людей, які вперше хочуть почати свою справу, в цілому зросла.
Цікаво, що запити надходять навіть від 16-17-річних. Я кілька разів проводив зустрічі з молодими людьми, читав лекції в Києві і регіонах. У мене склалося відчуття, що про бізнес діти починають замислюватися в 7-8 класі. І до 10-11 класу деяким вдається зібрати $ 1-2 тис., працюючи бариста або офіціантом. Ці гроші вони хочуть вкласти в свою справу. Бізнес молодшає.
Яка мінімальна сума необхідна для початку свого бізнесу?
Це найскладніше питання. Капіталом може стати практично будь-яка сума. У нас була франшиза, яка дозволяла проводити дослідження за відбитками пальців. Для цього необхідно було придбати пристрій вартістю $ 70. Але тут треба пам’ятати про нюанси. Чим менше капіталу вкладає підприємець, тим більше працювати йому необхідно.
У мене є приклад, який я часто наводжу. У 1993-1994 роках я зустрічався з бізнесменами, які отримали американські інвестиції і в Нікополі відкрили компанію з експорту продукції. У штатному розкладі у них були передбачені прибиральник, секретарка, директор і менеджер. Але вони вдвох виконували функції чотирьох людей. Вранці прибирали кімнату, самі собі робили каву і зарплату чотирьох ділили на двох.
Підприємець зважився на відкриття свого бізнесу. З яким головним викликом він може зіткнутися?
Щоб стати підприємцем, потрібно бути готовим взяти на себе відповідальність. З роботи можна звільнитися, а з бізнесу – не так просто. Це навіть більше питання, ніж сума, яку бізнесмен вкладає в відкриття своєї справи.
У бізнесі не все зводиться до грошей. Бізнесмен повинен йти до своєї внутрішньої мрії, реалізувати те, заради чого прийшов в бізнес. Цікаво, що багато молодих людей йдуть в бізнес не для того, щоб заробити грошей. Багато хто приходить за своєю мрією. Це класичний приклад історії успіху найбільших компаній світу. Підприємець хотів створити кросівки, займався цим усе життя і так з’явилися компанія New Balance, інший займався машинами з дитинства, і це втілилося у створення автопідприємств.
Чому підприємці звертаються за покупкою франшизи. А не починають свій бізнес самостійно?
Новачкові в бізнесі необхідна підтримка. Купівля франшизи–це можливість швидко досягти поставленого завдання в бізнесі. Якщо підприємець все життя мріяв про свій ресторан, але уникав цього напрямку, то франшиза допоможе вирішити це питання. Але ця система працює тільки в тому випадку, коли франчайзі визнав, що може працювати в конкретному форматі. А ось підхід «я хочу такий же ресторан, але з зеленими шторами або тістечками від моєї бабусі» не працює.
Працювати під чужим ім’ям і за чужими стандартами можуть не всі.
У бізнесі не все зводиться до грошей. Бізнесмен повинен йти до своєї внутрішньої мрії, реалізувати те, заради чого прийшов в бізнес. Цікаво, що багато молодих людей йдуть в бізнес не для того, щоб заробити грошей. Багато хто приходить за своєю мрією.
Які витрати несе підприємець, погоджуючись на роботу по франчайзингу?
Він фінансує запуск бізнесу. Додатково власнику торгової марки потрібно заплатити за навчання персоналу і зробити вступний внесок. Щомісяця потрібно буде платити роялті. Може бути додаткова плата, наприклад, за користування програмним забезпеченням.
Як правило, інвестиції на відкриття бізнесу по франшизі нижчі, ніж відкривати заклад самостійно. Новачок в цій справі просто не купує зайві речі.
Як часто спостерігаються конфлікти міжфранчайзі і франчайзером?
Приблизно в 15-20% випадків. І найчастіше це трапляється в перший рік роботи. Це відбувається тоді, коли бізнесменові здається, що він вже зрозумів всі нюанси ведення бізнесу. Або заклад потрапляє в кризу.
Назвіть головні помилки франчайзі?
Я б розділив їх на три основні групи.
Перша помилка – завищені очікування франчайзі. Не можна, наприклад, вкласти в кав’ярню $ 20 тис. і більше там не з’являтися. Очікування, що цей бізнес буде працювати в такому стилі,призводить до банкрутства.
Друга помилка – неуважність до договорів, інструкцій, які надав франчайзер. Буває таке, що підприємці не читають видані їм документи.
Третя помилка – невміння працювати на себе. Франчайзер не зобов’язаний нагадувати своєму франчайзі, що на роботу необхідно приїжджати в 8 ранку. Бувають ситуації, що по сусідству, наприклад, відкрилося схоже кафе. Потрібно відразу ж зв’язуватися з франчайзером і розробити спільно з ним програму, яка дозволить уникнути збитків. Франчайзі ж ігнорує такі загрози, що призводить до збитків у майбутньому.
Як буде розвиватися ринок франчайзингу в найближчі рік-два?
Пропозиція, як і в попередні роки, виросте на 15-20%. Франчайзинг – це напрям, який розвивається будь-де. Якщо в період з початку 90-х років до 2006 року в усьому світі існувало 1-1,5 тис. франшиз, то за останні п’ять років – майже 20 тис. пропозицій. На українському ринку теж спостерігається сплеск активності. І франчайзинг може стати тим драйвером, який забезпечить розвиток малого і середнього бізнесу в наш складний час.
Випробуйте себе в знанні історії Києва: на кожній сторінці — старовинна фотографія та факт про конкретне місце, а на звороті — його сучасний вигляд і відповідь.
Дізнайтеся разом з ШоТам, наскільки добре ви знаєте столицю та її еволюцію крізь час.
Під час археологічних досліджень цієї вулиці виявили систему підземних тунелів і катакомб. Ці ходи використовували в різні періоди історії міста, наприклад, під час Другої світової війни.
Клацніть, щоб перевернути
Це місце розташоване між сімома вулицями, а влітку по вечорах тут відбувається шоу світломузичних фонтанів.
Клацніть, щоб перевернути
До 1500-річчя Києва цю памʼятку реконструювали, хоча точний вигляд оригінальної споруди залишався невідомим.
Клацніть, щоб перевернути
З кінця 18 століття на цій площі проводили відомі ярмарки, на яких збиралися купці з усієї Європи.
Клацніть, щоб перевернути
На початку 20 століття ця будівля слугувала місцем проведення балів, концертів і театральних вистав для київської еліти.
Клацніть, щоб перевернути
У 2015 році під час розкопок на цій площі археологи знайшли цілу вулицю часів Київської Русі та стародавні артефакти.
Клацніть, щоб перевернути
До 2001 року через цю площу, яка була важливим пересадковим пунктом у міській транспортній мережі, проходила трамвайна лінія.
Клацніть, щоб перевернути
Share:
28 березня в Києві відбулася презентація дослідження «Жінки у війні: мотивації залишатися та причини виїжджати», під час якої експерти проаналізували, що спонукає українок залишатися в країні, попри війну, а що може змусити їх вирішити переїхати за кордон.
ШоТам відвідали презентацію та готові поділитися з вами результатами.
Про опитування
З 23 по 30 січня 2025 року Центр економічної стратегії спільно з American University Kyiv провів опитування серед жінок віком від 18 до 60 років, які живуть в Україні (за винятком тимчасово окупованих територій). Також експерти опитали українок, які після початку повномасштабної війни виїхали за кордон. У дослідженні взяли участь 2018 респонденток.
Як війна вплинула на переселення жінок
- 39% українок були змушені залишити свої домівки; з них 53% вже повернулися.
- 69% переміщених жінок залишалися в межах України, 24% виїхали за кордон, а 7% поєднували обидва варіанти.
- Більшість переміщень були тривалими: 39% опитуваних перебували поза домом понад рік.
Мотивація залишатися в Україні
Згідно з дослідженням, для 79% опитаних є важливим залишатися в Україні, 15% не визначилися з відповіддю, а 6% не вважають це принциповим.
Що повпливало на таке рішення:
- вік і соціальний статус: старші жінки частіше обирають залишатися;
- фінансовий стан: люди з вищими доходами менш схильні до еміграції;
- власність житла: наявність власного житла підвищує бажання залишитися;
- мова спілкування: україномовні громадянки частіше обирали залишитися.
На відміну від попередніх досліджень, нині жінки з вищими доходами менш схильні до виїзду.
«Так само окремо в нас була категорія підприємиць, тобто власниць своєї справи. Вони, в принципі, не хочуть виїжджати з України, хочуть залишатися тут», — відзначила заступниця директора Інституту поведінкових досліджень Наталя Заїка.
Всупереч очікуванням і поширеним стереотипам:
- жінки з дітьми мають таке ж бажання залишатися в Україні, як і ті, хто не має дітей;
- відсоток жительок сіл і містянок, які хочуть жити в Україні, приблизно рівний;
- для жінок, чиї населені пункти зараз розташовані в окупації або а зоні активних бойових дій, не менш важливо залишатися в Україні.
Читати також: Працювала в Лондоні, але повернулася в Україну: це управліниця, що цифровізує державу
Основні причини залишатися
«У відкритих відповідях часто повторюються фрази: “Тому що тут моя сім’я”, “Тому що тут мої діти”. Це підкреслює глибоку прив’язаність до рідних і бажання підтримувати їх у складні часи», –– зауважила Наталя Заїка.
Які ризики бачать в Україні та за кордоном
Жінки за кордоном значно гостріше сприймають потенційні ризики повернення до України, оцінюючи їх у півтора-два рази вище, ніж ті, хто залишився в країні. Водночас другі бачать більше загроз у разі переїзду за кордон, пов’язаних із соціальною адаптацією, фінансовою стабільністю та медичним забезпеченням.
Перспективи життя за три роки
Жінки, які залишаються в Україні, загалом дивляться в майбутнє з більшою надією, ніж ті, що перебувають за кордоном. Більшість українок вважають, що за три роки вони зможуть повернутися до своєї довоєнної спеціальності — так думають 59% респонденток. Серед жінок за кордоном таких менше — лише 47%, хоча вони частіше розглядають варіант зміни професії або перекваліфікації.
Щодо рівня життя, 46% опитуваних в Україні очікують на покращення своїх умов за три роки, тоді як серед людей за кордоном цей показник значно вищий — 80%. Проте ймовірність погіршення рівня життя бачать лише 7% жінок в Україні, а серед жінок за кордоном таких 20%.
Перспективи завершення війни для них також виглядають по-різному. Майже третина опитуваних в Україні (29%) вірить, що за три роки війна повністю завершиться. Однак серед жінок за кордоном такий оптимізм мають лише 5%. Водночас майже половина останніх (45%) вважає, що війна залишиться в стані замороженого конфлікту, тоді як в Україні таку думку поділяють лише 12%.
Читати також: Обʼєднані Маріуполем: ці переселенці запустили чи релокувати свої бізнеси й ініціативи
Про дослідників
Центр економічної стратегії (ЦЕС) — незалежний аналітичний центр, заснований у травні 2015 року. Його мета — підтримка реформ в Україні для досягнення стійкого економічного зростання. Центр проводить незалежний аналіз державної політики та сприяє посиленню громадської підтримки реформ.
American University Kyiv (AUK) — це приватний університет, розташований у Києві. Заснований у партнерстві з Arizona State University (ASU) та Cintana Education, AUK надає інноваційну вищу освіту за американськими стандартами на рівнях бакалаврату, магістратури й докторантури.
Фото обкладинки: UAExperts.
На правому березі Києва запустили першу екомашину, яка збиратиме використані батарейки на перероблення. Машина вивозитиме батарейки з усіх пунктів приймання руху «Батарейки, здавайтеся!».
Про це повідомили в русі «Батарейки, здавайтеся!».
Тест-драйв машини тривав упродовж місяця. Вона змогла перевезти понад п’ять тонн батарейок, які здавали кияни у магазинах-партнерах та будинках, що зареєстровані у програмі руху.
Читайте також: UAnimals оголосили лавреатів Всеукраїнської зоозахисної премії
Батарейки за принципом 100% перероблення залежно від типу передадуть таким заводам:
- Eneris Recupyl в Польщі;
- Accurec в Німеччині;
- EraSteel у Франції тощо.
Перероблення матеріалу повністю фінансують партнери руху, а саме виробники й дистриб’ютори батарейок: Panasonic, VARTA, Duracell, GP Batteries та інші компанії.
Нагадаємо, що розробники з України запустили платформу для бронювання будинків на природі.
Фото: фейсбук-сторінка «Батарейки, здавайтеся!»
